Розділ 10 — Мисливці за рабами

Я відчула кілька магічних сигналів, що наближалися до маленького ельфійського поселення.

Найімовірніше, це були люди.

А якщо згадати слова «мисливці за рабами», які я нещодавно почула…

У мене було дуже погане передчуття.

Я рушила в їхньому напрямку.

Приблизно через годину руху зі звичайною швидкістю я побачила дев’ятьох людей.

Вони…

Напевно, не були бета-гравцями.

Брудні, недоглянуті.

Обшарпані шкіряні куртки.

На відміну від гравців, яких я зустрічала раніше, ці люди зовсім не переймалися своєю зовнішністю.

Звісно, це могли бути гравці, які відігравали роль бандитів.

Але я сумнівалася.

Від початку гри минуло лише дванадцять днів.

Не думаю, що такі рольовики з’явилися б настільки швидко.

Я підійшла настільки близько, наскільки наважилася, щоб краще роздивитися їхнє спорядження.

Ручних сокир і луків у них було більше, ніж мечів.

На поясах висіло багато мотузок.

Лише один виглядав як маг.

І саме він крутив у руках якийсь нашийник.

…це вже було значно більше доказів, ніж мені взагалі хотілося побачити.

Припустімо, що вони справді мисливці за рабами.

Якщо цей ігровий івент почався через розповідь хлопчика про мисливців за рабами, тоді їхньою ціллю мало бути ельфійське поселення.

Хоча…

Може, це просто звичайні мисливці на тварин, які так заробляють собі на життя?

Мотузки потрібні, щоб ловити великих тварин на кшталт оленів.

А маг просто від нудьги бавився з нашийником…

Так.

Я знаю.

Навіть за моїми мірками це звучало притягнуто за вуха.

І що мені тепер робити?

Моєю початковою метою було стати сильнішою й вижити до завершення альфа-тесту, щоб отримати десять років забезпеченого життя та нову особистість.

Метою експерименту було дослідження психічного навантаження від «невідповідності», яка виникала через використання аватара монстра, надзвичайно відмінного від людського тіла.

Мені зовсім не потрібно було проходити цю гру.

Рабство не обов’язково означало жорстоке поводження.

Ельфійські селяни були всього лише NPC.

Мені не було жодної потреби про них переживати…

Вибачте.

Я збрехала.

Мені було дуже не байдуже.

Можливо, відколи мій психічний стан почав стрімко погіршуватися, я стала значно байдужішою до розумного життя.

Але я зустріла того хлопчика.

Я розмовляла з ним.

Я не могла дозволити, щоб із ним сталося щось погане.

У мене було два варіанти.

Перший — попередити поселення про небезпеку…

Якби ж я могла говорити.

Можна спробувати налякати їх і змусити втекти.

Але що, як їхня програма взагалі не дозволяє їм покинути поселення?

Тоді ворогом для них стану я.

Другий — розібратися з цими людьми до того, як вони знайдуть поселення…

Хоча якби вони не знали, де воно, то навряд чи взагалі були б тут.

Тоді до того, як вони наблизяться до поселення.

Я не могла просто прогнати їх.

Потрібно було зробити так, щоб вони більше ніколи не повернулися.

Щоправда, я навіть не знала, чи зможу перемогти.

[Маг ×1] [Раса: Людина ♂] [Мисливець за рабами]

[Магічні очки (MP): 65/65] [Очки здоров’я (HP): 48/48]

[Загальна бойова сила: 86]

[Мисливець ×3] [Раса: Людина ♂] [Мисливець за рабами]

[Магічні очки (MP): 40/40] [Очки здоров’я (HP): 70/70]

[Загальна бойова сила: 70]

[Головоріз ×5] [Раса: Людина ♂] [Мисливець за рабами]

[Магічні очки (MP): 30/30] [Очки здоров’я (HP): 60/60]

[Загальна бойова сила: 57]

Як і очікувалося, вони були слабшими за бета-гравців.

Але за силою все одно приблизно відповідали чорній гусені.

До того ж мали людський інтелект і магію.

Легкими противниками їх точно не назвеш.

Саме інтелект дозволяв перемагати сильніших ворогів.

І саме тому люди були такими страшними.

Але навіть це не було причиною для відступу.

…а що, як вони все-таки не мисливці за рабами?

Я була надто м’якою.

Не могла діяти, доки не буду впевнена на всі сто відсотків.

Тому я придумала спосіб це перевірити.

Спочатку я використала [Людиноподібну форму (Жахливу)] — навичку лише за назвою, адже всю роботу, яку мала б виконувати система, насправді переклали на мій мозок.

Я набула людиноподібної форми й одягнула плащ.

Потім наблизилася.

Коли підійшла достатньо близько, перестала ховатися й почала йти просто до них.

На кожен крок у мене все ще йшло кілька секунд.

День уже майже завершився.

Схоже, ці ймовірні мисливці за рабами збиралися розбити табір до ранку.

— Гей! Там щось є!

Коли я підійшла ближче, той, хто стояв на варті, гукнув своїх товаришів.

Так-так.

Тут справді щось є.

Подивіться.

Беззахисна дитина блукає сама в темряві…

Маг нахилив голову.

Подивився на мене.

А потім вишкірився.

— О, дитина сама нас знайшла. Так не годиться, зовсім не годиться. Гей, хлопці, не дайте йому втекти. Що більше ельфійських дітей ми привеземо, то краще. Наші більш… збочені покупці платять за них дуже добре.

— Ага!

— Зрозумів.

Двоє головорізів похрустіли пальцями й розім’яли плечі.

Вони наближалися так, ніби збиралися виконати чергову буденну роботу.

Але хтиві посмішки видавали їхнє справжнє задоволення.

…винні за всіма пунктами.

Ліс уже темнів.

Головорізи зовсім не очікували небезпеки.

Я вистрілила тілом із рукавів плаща й накрила їм обличчя.

— Га?!

— Дим?!

Вони запанікували.

Я почала висмоктувати їхню життєву силу настільки швидко, наскільки могла.

Їхні товариші досі не розуміли, що відбувається.

У сутінках лісу мене не було видно за тілами двох чоловіків.

Побачивши, як вони відчайдушно махають руками перед обличчями, решта нарешті підхопилися.

— Що сталося?!

Двоє головорізів захрипіли й упали на землю.

Маг здригнувся, широко розплющивши очі.

— Відійдіть від тієї дитини! Це монстр!

Упс.

Зате двох я вже прибрала!

[БЕЗ ІМЕНІ] [Раса: Гаст] [Нижчий Демон (Низький ранг)]

・ Нижчий демон, створений із пилу та газів. Крихка духовна форма життя.

[Магічні очки: 168/176] 16↑

[Загальна бойова сила: 185/194] 18↑

[Унікальна навичка: Повторний кидок] [Проста Ідентифікація] [Людиноподібна форма (Жахлива)]

Чудово.

Купа нової магії.

За мить мене наскрізь пробила стріла.

— Воно здохло?! — крикнув один із мисливців.

Ти щойно вбив трохи повітря.

Максимум — трохи поколювало.

Я кинула плащ і полетіла просто на нього.

— А-а-а-а-а!!!

— Відійдіть від неї! Це, мабуть, Рейф! Негайно зарядіть Магічні Пристрої магічними каменями!

— Ні, ні, ні! Рятуйте!

Маг безжально підпалив і мене, і мисливця, якого я огорнула.

Бляха, як же гаряче!

Але я не відпустила його й продовжила висмоктувати останні залишки життя.

Тіло чоловіка висохло, що лише посилило паніку серед інших.

Вони щойно вставили у свої луки якісь чорні камені.

Я припустила, що це і були ті самі «магічні камені» та «Магічні Пристрої».

Якась зачарована зброя.

Напевно, вона могла завдати шкоди моєму майже безтілесному тілу.

Але я рушила ще до того, як чоловіки встигли щось зробити.

До головорізів.

До тих, у кого не було нічого ефективного проти мене.

— Воно сюди летить!

— Не підходь! Не підходь!

У людей було більше магії, ніж у диких тварин, тому вони все-таки могли ледь-ледь мене пошкодити.

Але моя бойова сила була приблизно втричі більшою.

Мені не було чого їх боятися.

— Д-д-давай, потворо! П-п-подивимося, як тобі це сподобається!

Один із міцніших на вигляд головорізів у паніці вихопив брудний короткий меч.

— Обережно! Одна зі здібностей Рейфа — викликати страх! — пролунав голос мага.

Ну…

Я не була Рейфом.

Але досить близько, мабуть.

Озброєний мечем головоріз почав шалено ним розмахувати.

Схоже, одного мого вигляду вже вистачало, щоб навести на нього жах.

Я одним ривком висмоктала всю його життєву силу.

[БЕЗ ІМЕНІ] [Раса: Гаст] [Нижчий Демон (Низький ранг)]

[Магічні очки: 158/191] 15↑

[Загальна бойова сила: 177/210] 16↑

Максимальний запас магії зріс після вбивства мисливця й головорізів.

Але через отримані пошкодження моя поточна бойова сила знизилася.

Ай, бля!

Мисливці почали стріляти!

Головорізи спробували від мене втекти.

Я наздогнала їх і використала як м’ясні щити.

Але мисливців більше не хвилював дружній вогонь.

Одна зі стріл наскрізь пробила шию головоріза.

Він захрипів і впав.

Якщо їм було начхати на власних товаришів, тоді й мені не було причин перейматися.

Я забрала останні крихти його згасаючого життя.

[БЕЗ ІМЕНІ] [Раса: Гаст] [Нижчий Демон (Низький ранг)]

[Магічні очки: 149/193] 2↑

[Загальна бойова сила: 168/212] 2↑

Е?

Майже нічого не отримала.

Можливо, тому що він уже майже помер.

Або тому що вбила його не я.

Але зараз були важливіші проблеми.

Головна з них — половина ворогів досі була жива, а моя бойова сила вже надто сильно впала.

Один маг.

Двоє мисливців.

Один головоріз.

Залишилися всі найсильніші.

Чорт.

— Довбані нікчемні ідіоти! За що я вам, бля, плачу?! Вбийте цю тварюку!

— Але, босе, вона сильна!

— Ми втратили надто багато людей! Треба відступати!

— Заткніться нахуй! Дворяни наказали привезти молодих дівчат і ельфійських дітей! Ми не можемо повернутися з порожніми руками!

Ось воно як…

Їм потрібні були ельфійські діти-раби.

Одна частина мене розуміла, що це лише ігровий івент.

Що вони лише NPC.

Але решта мене була надто зайнята люттю.

Навіть сперечаючись, вони не припиняли стріляти, а маг продовжував кидатися вогнем.

Я проігнорувала удари й першою атакувала найслабшого.

— Ні-і-і-і! Не підходь! Не підходь до мене-е-е-е!!!

— Стій на місці, черв’яче! Стій і тримай її там! Решта — продовжуйте стріляти!

— Не тримай на нас зла, гаразд? Просто тобі не пощастило, — кинув один із мисливців і цокнув язиком.

Ага.

Звісно.

Не ображайся на те, що тебе принесли в жертву.

Щоправда, зважаючи на те, що жертвували його саме мені, мабуть, не мені було це коментувати.

Головоріз в істериці метався навколо, а я переслідувала свій майбутній м’ясний щит.

Тоді один із мисливців прострелив йому ногу.

Головоріз закричав.

— Чудово! [Вогняний снаряд]!

Тепер мені ніде було ховатися.

Маг випустив у мене кулю полум’я.

[Повторний кидок]

Маса вогню вибухнула прямо переді мною.

Йоб твою, гаряче!

Принаймні це не було прямим влучанням.

Таке я могла витримати.

— Що?!

Я використала полум’я як димову завісу й атакувала найближчого мисливця з луком.

Насправді нічого особливого я не зробила.

Просто витягнула частину свого тіла й спробувала «відбити» вогняний снаряд убік — якщо це взагалі можна так назвати.

Я не могла дозволити собі провалитися, тому використала [Повторний кидок], щоб підвищити шанси на успіх.

Спрацювало.

Пошкодження від заклинання зменшилися приблизно вдвічі, а після відбиття я змогла негайно продовжити рух.

Мисливці були швидкими.

Але не той, який необережно вирішив, що вогонь мене вже добив.

Я змогла повністю його схопити.

Він почав кататися по землі й корчитися, відчайдушно намагаючись мене скинути.

— Не рухайся! Це наш шанс!

— Босе, зупиніться!

Маг уже збирався спалити нас обох так само, як раніше зробив із головорізом.

Але цього разу іншому мисливцеві це дуже не сподобалося.

Я скористалася моментом і якнайшвидше висмоктала життя з поваленого мисливця.

— Я ваш роботодавець! Заткнися й виконуй мої довбані накази!

— Ми погодилися, бо нам пообіцяли по кілька ельфів кожному, а не для того, щоб нас убив якийсь довбаний ідіот!

Маг заревів від безглуздої люті.

Він почав готувати особливо потужне вогняне заклинання, збираючись використати його проти мисливця.

Ось мій шанс!

[Повторний кидок]

Я змусила заклинання провалитися.

Воно вибухнуло просто над їхніми головами.

Обидва завили від болю й похитнулися, затуляючи обличчя руками.

Те, що маг остаточно втратив самовладання, мабуть, допомогло моїй навичці спрацювати.

Крім того, я підтвердила, що використання навички на комусь іншому неймовірно збільшувало її вартість.

Здавалося, що одним махом я щойно втратила майже половину магії.

[БЕЗ ІМЕНІ] [Раса: Гаст] [Нижчий Демон (Низький ранг)]

[Магічні очки: 63/193]

[Загальна бойова сила: 82/212]

Я поглинула останні крихти життя з майже муміфікованого мисливця.

А потім одночасно огорнула і мага, і останнього мисливця.

Моя бойова сила була низькою.

Рухи стали повільними.

І це вже добряче мене дратувало.

— Щ-що…

— Клятий Рейф! Зупинися!

Та пішов ти.

Я не Рейф.

— Гур-гх…

— Бля! [Вогонь]!

Мисливець майже миттєво обм’як.

Натомість мага було значно важче висмоктати насухо: він мав великий запас магії.

Поки я трималася на його обличчі, він обпікав мене вогнем, забираючи моє життя.

Я не відпускала.

Заклинання, які він використовував, лише допомагали швидше виснажувати його магію.

Через кілька секунд він нарешті обм’як і впав на землю.

Бій завершився.

Разом із перемогою мене накрило полегшення.

Я ледве перемогла.

Увесь бій я була як на голках.

А закінчила його, маючи лише крихітний залишок життя.

Надто небезпечно.

[БЕЗ ІМЕНІ] [Раса: Гаст] [Нижчий Демон (Низький ранг)]

・ Нижчий демон, створений із пилу та газів. Крихка духовна форма життя.

[Магічні очки: 27/238] 45↑

[Загальна бойова сила: 50/262] 50↑

[Унікальна навичка: Повторний кидок] [Проста Ідентифікація] [Людиноподібна форма (Жахлива)]

[Доступне підвищення рангу]

Моя максимальна сила дуже сильно зросла.

Але зараз я знову почувалася такою ж безпорадною, як у день, коли тільки почала гру.

Досі не могла повірити, що перемогла…

Зачекайте.

Підвищення рангу?!

…ще якась дивина.

Це…

Не еволюція?

Ну й нехай.

Про це думатиме майбутня я.

Теперішня я була надто виснажена.

Після напруження бою й нестачі магії мій мозок почувався так, ніби над ним добряче познущалися.

Отже.

Поселення.

Тепер там має бути досить безпечно…

О.

Точно.

Той головоріз, якому прострелили ногу, все ще був живий.

Якщо чесно, мені зовсім не хотілося вбивати беззахисну людину.

Але якщо він повернеться й доповість про те, що сталося, сюди прийдуть нові мисливці за рабами.

Тому я ухвалила рішення.

Повільно піднялася.

Головоріз затремтів, дивлячись на мене з очевидним жахом в очах.

І тоді стріла пробила йому груди.

Ще одна встромилася в землю просто підо мною.

Що?!

Я розширила свідомість, шукаючи нові загрози.

З глибини лісу вийшли кілька дорослих ельфів.

Вони насторожено тримали луки, спрямовані просто на мене.

…ой-йой.

І що мені тепер робити?

Примітка автора: Поки що бої все ще здаються досить скромними, але це лише тимчасово. Рано чи пізно ми дійдемо й до великих вибухів.

Трохи пояснень щодо [Повторного кидка]:

Будь-яка дія має фіксований 3% шанс критичної невдачі.

Шанс успіху фізичної атаки знижується залежно від показника ухилення противника. Магічні ефекти можуть відрізнятися за силою та змінюються залежно від опору противника й інших факторів, але повністю провалюються лише зрідка.

Водночас усі типи демонів мають спільну властивість — здатність викликати страх у живих істот. Якщо слабший противник боїться демона, то за кожен ранг демона шанс успіху противника знижується на 10%.

Навичка [Повторний кидок] також має ранги. На своєму поточному ранзі головна героїня може використати її двічі поспіль. Кожна невдала спроба забирає 10 магічних очок. Якщо ж повторний кидок успішний і навичку застосували до цілі, яка не є самим користувачем, витрачається кількість магії, що залежить від різниці в силі між ціллю та користувачем.

І, звісно, кожен повторний кидок теж може знову завершитися невдачею.