Розділ 18 — Таємний альфа-тестер №01 — B

Цей світ Ігдрасії справді існував…?

Він хотів сказати, що це справжня планета десь у Всесвіті?

Я продовжила читати, сподіваючись, що наступні слова хоч трохи прояснять мою плутанину.

«Це місце було відкрито завдяки моїй матері та її силі — здатності маніпулювати кіберпростором.

Тридцять років тому, коли моя мати ще активно займалася хакерством, її здібність проаналізували.

Результати стали основою першої системи VR із нейрокомп’ютерним інтерфейсом.

Одна корпорація з оборонної промисловості найняла її.

Під час роботи там вона випадково виявила слабке збурення в кіберпросторі.

Подальші дослідження й аналіз показали існування світу, повністю відокремленого від Землі.

Однак той світ був надто далеко.

За допомогою найновішої на той час технології Digistruction вони змогли відправити туди розвідувальний дрон, здатний самостійно створювати джерела світла.

З’ясувалося, що планетна система, до якої належав новий світ, не відповідала жодним астрономічним даним Землі.

Саму Ігдрасію визначили як планету, схожу на Землю.

Але її атмосфера відрізнялася й, що важливіше, була непридатною для людей із Землі».

Отже, хтось знайшов цю планету…

Тоді чому про це ніхто не оголосив?

Це ж мало стати відкриттям століття…

Або, можливо, хтось хотів зберегти все в таємниці?

«У будь-якому разі дослідження продовжилися.

Корпорація офіційно отримала схвалення уряду на подальше вивчення.

Вони виявили, що культура цього світу напрочуд схожа на земну, а рівень цивілізації місцевих людей приблизно відповідав Середньовіччю на Землі.

Ця схожість привернула величезну увагу науковців.

Зрештою вони дійшли висновку: форма енергії, яка створила просторове збурення між світами, у минулому також якимось чином спричинила двосторонню передачу інформації між Землею та новим світом.

Мешканці нового світу називали цю енергію “Маною”».

Мана…

Якщо цей світ був справжнім, то виходить, магія теж справжня?

«Цей світ підтримувався нескінченною Маною, яку створювали Світове Дерево та його Паростки.

Порівняно з іншими расами нового світу місцеві “Люди” були відносно слабкими, зате могли надзвичайно швидко збільшувати свою чисельність.

Вони засновували держави навколо Дерева та Паростків, наче паразити, які висмоктували з них силу.

І попри всі свої досягнення, вони використовували Ману лише як паливо для особливої здібності, яку називали Магією.

Корпорація хотіла дослідити можливість використання Мани як звичайного джерела енергії.

І корпорація, і уряд вважали, що одного спостереження за допомогою дронів недостатньо.

Після розшифрування місцевої мови вони почали видавати себе за Бога перед правителями найбільших держав.

З усіма належними божественними пророцтвами.

Фальшивий Бог завоював довіру людей завдяки реформам у сільському господарстві, простим, але зручним технологіям для широких мас та іншим подібним покращенням.

Коли довіра вже зміцнилася, Бог наказав людям досліджувати Ману й створити технологічну основу для використання Мани як джерела енергії для пристроїв».

Тобто вони надягли маску Бога.

Передали місцевим технології.

А потім змусили їх самих проводити дослідження.

До чого вони вели?

«Дослідження завершилися успіхом.

Першими результатами стали Магічні Пристрої, які виконували приблизно ту саму роль, що й електричні побутові прилади.

Завдяки передачі технологій лише приблизно за десять років з’явилися магітехнічні потяги та повітряні кораблі.

До втручання Землі людське населення Ігдрасії становило кілька сотень мільйонів.

Після отримання доступу до потужних магічних бар’єрів і зброї лише за десять років його чисельність стрімко зросла.

Спочатку все було лише науковою цікавістю.

Потім корпорація захотіла знайти спосіб використовувати слабку Ману, яку вони виявили біля просторового розриву.

А десять років тому все змінилося після того, як вони знайшли дитину, яку згодом назвали №17.

Місцева фауна Ігдрасії могла вбивати інші форми життя, поглинати їхню магію та життєву силу й перетворювати їх на власну силу.

І №17, знайдений у Тибеті, мав таку саму здібність.

Після аналізу геному цієї дитини корпорація розробила спосіб збирання Мани, змушуючи дистанційно керовані дрони вбивати інших живих істот».

Тобто коли я перемагала ворогів і збільшувала свою магію…

Частину цієї сили відправляли на Землю?

І, можливо, покарання за смерть, яке забирало половину моєї магії, теж існувало саме для цього.

«Спостерігаючи за новим світом, вони зрозуміли, що крізь просторове викривлення можна передавати “хвилі”, подібні до радіосигналів.

Через те, що невелика кількість Мани просочувалася на Землю, вони припустили, що Мана є різновидом хвильової енергії, яка наповнює атмосферу.

На основі цієї теорії їм вдалося створити систему, здатну передавати на Землю Ману, зібрану дронами.

У той час створити по-справжньому сильні дрони було неможливо.

Але проблему вирішили після того, як знайшли №08.

Його здібністю була матеріалізація “сили волі”.

Об’єднавши її з іншою раніше дослідженою здібністю — перетворенням речовин із навколишнього середовища або атмосфери на амінокислоти та іншу біологічну матерію, — корпорація більше не була обмежена роботизованими дронами.

Тепер вони могли створювати людські тіла, настільки схожі на справжніх людей, що відрізнити їх було неможливо.

На Землі Система Аватарів VR на той момент уже стала поширеною.

Але що реалістичнішими ставали аватари, то більше виникало проблем, зокрема психічної нестабільності.

Уряд вклав у корпорацію величезну суму грошей, щоб краще дослідити ці проблеми. Водночас він прагнув скористатися можливістю отримати нескінченне джерело енергії — Ману. Це стало можливим, щойно вдалося відправити людські аватари в новий світ.

Їм наказали розробити систему для масштабного збору Мани.

Результатом стала ця гра.

“Світ Ігдрасії”».

Зрозуміло…

Лише на бета-тест подали заявки три мільйони людей.

Якщо після офіційного релізу гру придбає приблизно стільки ж людей, корпорація фактично отримає три мільйони солдатів.

І ще й їхні гроші.

«Але уряд вирішив, що самої гри буде недостатньо для забезпечення енергетичних потреб країни.

Вони вимагали розробити зброю, здатну збирати Ману значно ефективніше.

Зброю, яку можна буде використовувати як на Землі, так і в іншому світі.

Дистанційно керовану зброю нелюдської форми.

Аватари монстрів.

Ця корпорація мала філії по всій Землі.

У дослідницьких центрах, замаскованих під сиротинці, вони проводили аналіз двадцяти людей з особливими здібностями, яких їм вдалося зібрати.

Після завершення розробки аватарів для збору Мани корпорація почала досліджувати проблемне відчуття Невідповідності, яке виникало в користувачів аватарів монстрів.

Вони планували навмисно ставити нас, таємних альфа-тестерів, у найгірші можливі умови як частину експерименту.

Вони збиралися вичавити з нас усе до останньої краплі».

Отже, ми були лише одноразовими пішаками…

І той нелюдський сиротинець теж належав їм.

Написання всього цього, мабуть, зайняло в №01 кілька днів.

Спочатку літери були схожі на курячі каракулі.

Але поступово почерк покращувався.

А потім…

Знову почав погіршуватися.

«Ми, таємні альфа-тестери, були сиротами з усього світу.

І кожен із нас мав якусь загадкову здібність.

Але багато хто з нас став сиротою за підозрілих обставин.

Чиїхось батьків убили.

Хтось збанкрутував.

Чиїсь батьки зникли іншим способом.

Спочатку нас було лише двадцять троє.

Нас зібрали в дослідницькому центрі, а номери стали нашими новими іменами.

Потім за наказом уряду корпорація додала ще сімдесят сім дітей, попри незначність їхніх здібностей.

Рівно сто людей було відправлено в цей новий світ».

Приблизно тут психіка №01, напевно, вже почала руйнуватися.

Його слова дедалі частіше відхилялися від теми.

Розміри літер постійно змінювалися.

А подекуди на кам’яній стіні залишалися глибокі борозни.

«Моя мати — жінка, яка відкрила цей світ, — із кожним новим дослідженням дедалі сильніше перевантажувала свою здібність.

Зрештою це зробило її калікою.

Я успадкував ту саму силу, хоча моя була значно слабшою.

Потім у сиротинці при дослідницькій установі я зустрів №08 та №17.

Усе дитинство ми могли покладатися лише одне на одного.

Завдяки моїй здібності нам вдалося через інтернет проникнути в особистий комп’ютер одного з дослідників.

Саме так ми дізналися, що є лише одноразовими піддослідними.

На Землі в нас не було родин.

Не було друзів, окрім одне одного.

Тому ми почали шукати спосіб утекти до нового світу».

Це ж…

Неможливо, правда?

Хіба вони не використовували аватари саме тому, що не могли переміщувати сюди живих людей?

«Унікальні навички нас, таємних альфа-тестерів, були створені на основі наших справжніх здібностей.

Можливо, завдяки Мані, яка існує в Ігдрасії, наші сили можна було б посилити.

[Матеріалізація волі].

[Поглинання магії та життєвої сили].

[Ментальна маніпуляція кіберпростором].

Ось наші здібності.

Якщо ми зможемо використати їхній повний потенціал, то, можливо, зуміємо вирватися з кайданів Системи, перенести свою свідомість і отримати нові живі тіла в цьому світі.

Навіть якщо через це наші справжні тіла впадуть у кому, існує велика ймовірність, що корпорація все одно залишить нас, носіїв здібностей, живими.

Поки наше з’єднання з машиною зберігатиметься, яким би слабким воно не було, я зможу підтримувати й посилювати його за допомогою наших свідомостей.

Але наш план провалився.

Ми їх недооцінили».

Це був відчайдушний план.

План дітей, які хапалися за крихітну надію.

Тут почерк №01 став уже відверто спотвореним.

«Вони хотіли використовувати нас доти, доки наш розум не зламається або наш мозок повністю не припинить працювати.

Тим, хто зламався, залишали лише ще один місяць на системі життєзабезпечення.

Після цього їх утилізували.

Обіцяні корпорацією “пів року”?

Цілковита брехня.

Нам ніколи не збиралися дозволяти прожити так довго.

День за днем я відчував, як втрачаю шматочки власного розуму.

Моя перша смерть тут, у цьому світі, відкрила мені правду.

Через те, що нашу чутливість до болю встановили на максимум, мить смерті приносила неймовірні страждання.

Серед тих із нас, чиї аватари взагалі могли відчувати біль, уже сама перша смерть, напевно, відправила в кому десятки людей.

Особливо молодших дітей.

І відчуття Невідповідності теж…

Воно ставало дедалі гіршим з кожним днем.

Я думав, що зможу втримати себе завдяки знайомій формі тварини.

Але після еволюції в мене виросла ще одна голова.

Ця голова — просто звір.

Нею керує лише насильство.

Вона використовує будь-яку можливість, щоб захопити контроль над моїм тілом.

Я не можу розслабитися навіть на секунду.

Не можу спати.

Варто мені лише заплющити очі — і вона зжере мене живцем».

Я не знала, наскільки сильно він страждав.

Але за тим, як руйнувався його почерк, чудово бачила, наскільки далеко він уже зайшов.

«Той, хто це читає…

Якщо ти такий самий таємний альфа-тестер, як ми, ти повинен забрати наші магічні камені.

Усі три.

Ми пообіцяли одне одному зберігати наші сили в каменях, щоб навіть якщо хтось із нас помре, решта все одно могли продовжити жити.

Можливо, це неможливо.

Зрештою, якщо наші справжні тіла знищать, це буде кінець.

Але спосіб має існувати.

Це повинно бути можливо.

Тут є Світове Дерево з нескінченною Маною.

Свята земля навколо нього відкидає звичайних монстрів.

Але, можливо, монстр зі здатністю поглинати магію зможе знайти шлях.

Я не можу цього зробити.

Для мене це кінець.

Залишилося лише близько двадцяти альфа-тестерів.

Я дізнався про це, проникнувши в їхню систему спостереження.

Навіть №17 утратив розум.

Він був надто добрим.

Його серце не витримало життя, де або вбиваєш ти, або вбивають тебе.

На той момент, коли ти це прочитаєш…

Якщо двоголовий вовк усе ще живий, тоді, будь ласка…

Будь ласка, убий мене».

На цьому його слова закінчилися.

Далі залишилися лише подряпини збожеволілого звіра.

Я залишалася відносно притомною лише завдяки низці щасливих збігів.

Але, схоже, іншим так не пощастило.

Більшість із них зламалися.

Це, мабуть, було справжнім катуванням…

І все одно ти продовжував триматися.

Продовжував битися з тими бета-гравцями.

Ти не хотів помирати від рук тієї корпорації, правда?

…ага.

Я зрозуміла.

Я не дозволю їм тебе вбити.

Я сама дам тобі спокій.

***

<<Пес-провідник>>

Вітаю всіх!

Дякуємо, що продовжуєте підтримувати «Світ Ігдрасії».

Ну як вам цей івент?

Весело?

Ой-ой, ви не можете битися, бо надто боїтеся покарання за смерть?

Для наших менш відчайдушних бета-гравців у нас є чудові новини!

Кількість [Берсерків] нарешті скоротилася до семи.

Відтепер і до завершення івенту покарання за смерть повністю скасовано!

А ще, уявіть собі, кожен безплатно отримає Квиток посилення!

(Квитки посилення згодом можна буде придбати в магазині за реальні гроші.)

Борімося за призи разом!