Розділ 19 — Останній альфа-тестер

Експеримент розпочався зі ста тестерів.

Під нестерпним психічним тиском більшість із них уже покинули світ живих.

У сьомому дослідницькому центрі на моніторах відображалася доля останніх семи тестерів.

— Таємний альфа-тестер №09. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням свідомості. Суб’єкта відключено від системи. Відповідно до процедури запитую транспортування до приміщення збору.

— Таємний альфа-тестер №15. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням нейронної активності. Відповідно до процедури запитую відправлення групи утилізації.

Залишилося п’ять альфа-тестерів.

***

Щоб виконати обіцянку, дану №01, я вирушила туди, де він бився з бета-тестерами.

Я навіть не пам’ятала його справжнього обличчя.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

・ Нижчий демон, створений із пилу та газів. Розумна духовна форма життя.

[Магічні очки: 502/502]

[Загальна бойова сила: 499/499]

[Унікальна навичка: Повторний кидок] [Расова навичка: Страх]

[Проста Ідентифікація] [Людиноподібна форма (Звичайна)] [Умілий пакувальник]

[※Еволюція недоступна]

Від того бою минула ціла доба.

Я вже повністю відновилася.

Я просто нервувала через майбутній бій із ним?

Чи знання правди щось змінило в моїй свідомості?

У перші дні відчуття Невідповідності було жахливим.

Тепер воно майже зникло.

Сама того не помітивши, я навчилася керувати цим туманним тілом так, ніби народилася з ним.

Цікаво…

Може, я теж збожеволіла.

Просто по-своєму…

Дорогою до вчорашнього поля бою я відчула три сигнали з великою кількістю магії, які прямували просто до мене.

Напевно, бета-гравці прийшли полювати на мене.

— Он воно! Той білий туманний монстр, про якого писали на сайті!

— Круто! Чувак, я вже думав, що його хтось забрав!

— Усі використали квитки, так? Тоді вперед!

Двоє воїнів передньої лінії.

Один щитоносець.

Бойова сила кожного — приблизно 120.

Навіщо вони взагалі сюди прийшли?

Я на максимальній швидкості кинулася просто на них.

У мене полетіла стріла.

Ще до влучання я максимально розсіяла тіло, щоб зменшити шкоду, водночас випустивши частину себе вперед і огорнувши воїна з луком.

— Йоб твою, що це?!

— Чувак, ти що, не читав, що воно може перетворюватися?!

— Стій, зараз буде гаряче!

Один із воїнів сховав меч у піхви й випустив із руки полум’я.

Я миттєво зібралася в Людиноподібну форму, сховалася за лучником і встромила кинджал йому в живіт.

Він закричав.

Обпалений і заколотий, він розсипався на частинки світла.

Побачене приголомшило другого воїна.

Я рвонула до нього, огорнула все тіло й почала поглинати життя.

— Я тебе врятую, тримайся!

Здоров’я моєї жертви стрімко падало.

Щитоносець вихопив власний меч і побіг до мене.

Але посеред шляху його кроки сповільнилися.

Можливо, у нього перед очима досі стояв образ того, як його друг щойно живцем спалив іншого товариша.

Я скористалася моментом і висушила свою жертву до кінця.

Ще один гравець розсипався світлом.

— Ч-чому?! Чому цей туман такий сильний?! Івентові монстри не повинні бути настільки складними! — у паніці закричав щитоносець.

Ну…

Мабуть, тому що я не була івентовим монстром.

І ще.

Я могла виглядати білим «туманом», але насправді була не туманом.

«Гази» було б точніше.

Я розсіяла газоподібне тіло у велику хмару, щоб змусити його відчути [Страх].

Поки чоловік завмер на місці, я огорнула його й висушила.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

[Магічні очки: 509/540] 38↑

[Загальна бойова сила: 499/499]

***

— Таємний альфа-тестер №03. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням свідомості. Суб’єкта відключено від системи. Відповідно до процедури запитую транспортування до приміщення збору.

— Таємний альфа-тестер №20. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням свідомості. Суб’єкта відключено від системи. Відповідно до процедури запитую транспортування до приміщення збору.

Залишилося троє альфа-тестерів.

***

Отже, тепер точно.

Моя бойова сила більше не зростала, навіть якщо магія продовжувала збільшуватися.

У мене було дуже погане передчуття.

Тому я навіть не стала збирати речі з убитих і просто попрямувала до вчорашнього поля бою.

Що ближче я підходила, то більше магічних сигналів, які, найімовірніше, належали бета-гравцям, з’являлося на моєму радарі.

Їх було значно, значно більше, ніж учора.

Швидкий підрахунок показав щонайменше тридцять.

А просто в центрі, весь укритий ранами, стояв Цербер.

№01 самотужки вів непоганий бій.

[Цербер — №01]

[Магічні очки: 225/422] [Очки здоров’я: 176/537]

[Загальна бойова сила: 499]

Усе його тіло було в опіках, синцях і порізах.

Не залишилося жодного клаптика шкіри без крові.

Його оточили п’ятеро щитоносців.

Лише в авангарді було близько двадцяти людей.

Трохи далі маги обмежували його рухи й закидали потужними заклинаннями.

Більше половини бета-гравців мали бойову силу понад 200.

І все ж №01 досі тримався.

Хай і ледве.

Коли я наблизилася, причина стала очевидною.

— Та перестаньте вже нам заважати!

— Ми ж сказали, що першими забили його за собою!

— А хто, бля, щойно вліз у наш бій?! Відваліть!

— Івентових монстрів майже не залишилося! Думаєте, ми підемо тільки тому, що ви так сказали?!

Схоже, за нього одночасно билися кілька різних груп.

Ті, хто прийшов пізніше, напевно, просто силоміць увірвалися в бій і намагалися вкрасти вбивство.

Я пірнула просто в поле різанини.

Хтось мене помітив і закричав:

— Знову той білий монстр!

— Он! Цей дістанеться вам, тим, хто запізнився!

— Чорт! Гаразд, але це ще не кінець, зрозуміли?!

Остання неохоча й уїдлива відповідь пролунала від групи з шести людей.

Вони відійшли від гравців, що оточували №01, і рушили до мене.

— Бля, безтілесний тип?! Яка морока. Може, краще повернемося до вовка?

— У тебе ж ще повно MP, правда? Заклинання й бойові мистецтва мають працювати. Швидко розберемося з цим, а потім повернемося кілстілити того.

— Ага, бля! Погнали!

Падлюки.

Якщо ви навіть не сприймаєте це серйозно, не смійте ставати в мене на шляху!!

Я розсіяла себе настільки сильно, наскільки могла витримати моя свідомість, щоб мінімізувати пошкодження від стріл і магії.

Перетворившись на хмару завширшки близько п’яти метрів, я кинулася вперед і накрила всю групу.

— Якого біса?!

— Нічого не бачу! Де справжнє тіло?!

Ніде.

У мене його не було.

Схоже, через плутанину вони дійшли неправильного висновку.

Поки ніхто не міг знайти вихід із хмари, я почала потроху висмоктувати життя з усієї групи.

Водночас зібрала частину себе біля шиї мага, який використовував найнебезпечніші заклинання.

Створила лише одну руку.

І кинджалом розрізала йому горло.

Він приголомшено впав на землю.

Через створення руки щільність туману зменшилася на відповідну величину, тож решта помітили його смерть.

— Та годі, чувак, це вже не смішно! Що за хуйня з цим монстром?!

— Думати будемо потім! Спочатку вибирайтеся звідси! І не збивайтеся докупи!

Як я й очікувала, менша щільність означала меншу швидкість поглинання.

Я отримала небагато.

Але навіть трохи відновлення було краще, ніж нічого.

Не знаю, хто саме віддав наказ, але вони почали розбігатися.

Я обрала наступну ціль.

Лучника з потужним зачарованим луком.

Серед бета-гравців були як досвідчені геймери, так і новачки.

Цей лучник належав до перших.

Я мала прибрати його, поки ще був шанс.

— Воно йде сюди?! [Тіньові пута]!

Рот лучника сильно сіпнувся.

Він випустив у землю підо мною те саме заклинання, яке я бачила днями.

[Повторний кидок]

Хоча б на мить, але він мене [Боявся].

Цього вистачило, щоб я змогла чинити опір заклинанню.

Я стиснула своє нещільне газове тіло до обрисів дорослої людини, навіть не використовуючи саму навичку зміни форми.

Лучник досі стояв наче скам’янілий.

Я обхопила його рукою за шию й висушила.

Побачивши мене, решта членів групи відступили на крок.

На їхніх обличчях чітко читався страх.

Усіх, крім ватажка, схожого на бандита.

— Блядь! Чому нас так швидко кладуть?!

Від люті його обличчя почервоніло.

Він підійшов ближче, безладно розмахуючи мечем.

Але в мене не було часу з тобою гратися.

— Що-о?!

— Воно тікає!

Залишивши їхні крики позаду, я на максимальній швидкості рушила до №01, який досі перебував у самому центрі бою.

— За ним! Не дайте втекти!

Ми наближалися до №01.

Люди, які оточували вовка, сердито закричали до групи в мене за спиною:

— Білий знову тут! Якого біса ви там робили, ідіоти?! Навіть затримати його не можете!

— Закрий пельку!!

***

— Таємний альфа-тестер №08. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням нейронної активності. Суб’єкта відключено від системи. Відповідно до процедури запитую відправлення групи утилізації.

Залишилося двоє таємних альфа-тестерів.

***

Далеко попереду №01 здригнувся.

Він завив.

У тому витті було стільки скорботи.

[Цербер — №01]

[Магічні очки: 179/434] [Очки здоров’я: 65/550]

[Загальна бойова сила: 499]

Він уже майже програв.

Я кинулася просто до нього.

Але люди попереду почали закидати мій шлях заклинаннями.

Геть із дороги!

Він мій!

Кілька заклинань влучили.

Я змінила положення.

Тієї ж миті відчула заклинання, випущене мені в спину.

[Повторний кидок]

Я ледве встигла ухилитися.

Заклинання пролетіло далі й влучило в мага, який стримував рухи №01.

Вони закричали й утратили самовладання.

Я знову набула газоподібної людиноподібної форми й обійняла їх.

Останні крихти їхньої життєвої сили швидко зникли.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

[Магічні очки: 464/558] 18↑

[Загальна бойова сила: 499/499]

— Якого біса ви робите?!

— Сам заткнися нахуй! Припини бити нашу здобич!

Групам було байдуже, що я щойно вбила кількох їхніх товаришів.

Вони почали ображати одне одного.

Кілька воїнів із групи, що оточувала №01, повернули зброю проти ватажка-бандита та його групи, захищаючи своїх магів і лучників.

Тим часом я підняла рапіру, яка випала з убитого мною мага.

І кинулася до №01.

— Зупиніть білого!

Усі бійці авангарду, крім чотирьох щитоносців, приготували зброю й рушили до мене.

З-за їхніх спин полетіли заклинання та стріли.

Вони прошивали моє тіло наскрізь.

— [Удар мечем]!

Бойове мистецтво воїна влучило.

Моя свідомість на мить затуманилася.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

[Магічні очки: 371/558]

[Загальна бойова сила: 426/499]

І магія, і сила різко впали.

Але я ще могла битися.

Удар похитнув мене.

Та я продовжила рух.

Воїн із сокирою побіг до мене, готуючись стрибнути й використати ще якесь дивне бойове мистецтво.

— Тепер я! [Нищівн…

[Повторний кидок]

— Га?!

Він невдало поставив ногу.

Моя навичка змусила його перечепитися, і я прослизнула повз.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

[Магічні очки: 336/558]

[Загальна бойова сила: 391/499]

— Не дайте йому об’єднатися з Цербером-а-а-агх!

Щитоносець повернувся в мій бік.

Тієї ж миті №01 випустив із рогу промінь блискавки й обпалив йому спину.

[Цербер — №01]

[Магічні очки: 112/434] [Очки здоров’я: 34/550]

[Загальна бойова сила: 499]

— Лучники! Зупиніть його НЕГАЙНО!

— Зрозумів! [Тіньові пута]!

[Повторний кидок]

Чорт.

Усе одно не вирвалася.

Ні.

Шанс ще є.

Ще раз!

[Повторний кидок] [Повторний кидок] [Повторний кидок] [Повторний кидок]

— Чорт, воно вже вирвалося?!

Я припустила, що зараз кидок ішов не на опір самій зв’язувальній атаці.

А на зняття її ефекту.

Тому я повторила спробу кілька разів.

І моя ставка зіграла.

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

[Магічні очки: 236/558]

[Загальна бойова сила: 291/499]

— Бля! Я її затримаю! [Ану сюди]!

Щитоносець використав незнайоме бойове мистецтво.

Його тіло почало світитися, миттєво привертаючи увагу.

[Повторний кидок] [Повторний кидок]

Мій зір повернувся до норми.

Пролетівши над його головою, я побачила, як майже мертвий Цербер повернув до мене праву голову.

…№01.

Божевілля відступило з його очей.

І мені здалося…

Мені здалося, що він усміхнувся.

А потім він укусив власну ліву голову, не дозволяючи їй напасти на мене.

Так…

Я прийшла.

Я надала газовому тілу людських обрисів.

А потім встромила рапіру просто в лоб №01.

Лезо зламалося.

Я вчепилася в його шию й поглинула всю магію, яка в нього залишалася.

№01 розсипався на частинки світла.

На його місці залишився синій магічний камінь.

Він миттєво втягнувся в моє тіло.

***

— Таємний альфа-тестер №01. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням нейронної активності. Відповідно до процедури запитую відправлення групи утилізації.

Залишився один таємний альфа-тестер.

***

[Шеді] [Раса: Білий Гаст] [Нижчий Демон (Високий ранг)]

・ Нижчий демон, створений із пилу та газів. Розумна духовна форма життя.

[Магічні очки: 212/658] 100↑

[Загальна бойова сила: 267/499]

[Унікальна навичка: Повторний кидок] [Расова навичка: Страх]

[Проста Ідентифікація] [Людиноподібна форма (Звичайна)] [Умілий пакувальник]

[― ― ― ―]

Усі думали, що білий туман зараз прийде вовкові на допомогу.

Натомість вони побачили, як один монстр убив іншого.

Вони приголомшено витріщилися на мене.

— Я-якого ХУЯ?! Ми втратили одного! — першим знайшов голос ватажок-бандит.

Один зі щитоносців сердито закричав у відповідь:

— Це твоя провина, що ви не змогли його затримати! Тепер цей наш!

— Та не їби мені…

Досить уже з тебе.

Замовкни.

Ватажок-бандит уже збирався вихопити зброю.

Я рвонула до нього з вовчою швидкістю й уламком рапіри розірвала йому горло.

Він лише захрипів.

Це було останнє, що він устиг зробити, перш ніж я висушила його до кінця.

Прощавай, №01…

Хоча, схоже, дуже скоро я сама до тебе приєднаюся.

Зберігаючи приблизно людську форму, я струсила кров з уламка рапіри.

Мої щоки розійшлися в неприродно широкій, демонічній усмішці.

Бета-гравці дивилися на мене з неприхованим жахом.

Але тихо я не піду.

***

— Таємний альфа-тестер №13. Підтверджено психічний крах із подальшим припиненням свідомості. Суб’єкта відключено від системи. Відповідно до процедури запитую транспортування до приміщення збору. Станом на цей момент усіх сто таємних альфа-тестерів відключено від системи.

Щойно процедура виходу останнього тестера завершилася, кімната спостереження вибухнула радісними вигуками.

Це був цілий місяць безперервного цілодобового нагляду, навіть попри те, що спостерігачі працювали позмінно.

До кімнати увійшли заступник директора Браян та його секретарка.

Він театрально привітав персонал:

— Чудова робота, всі. Експеримент вдалося завершити значно раніше запланованих пів року, але завдяки вашим зусиллям ми отримали неймовірні дані. У дворі на вас чекають барбекю та пиво. Хто вже закінчив роботу — можете йти відпочивати. А, ті, хто працює до ночі, до пива навіть не торкайтеся, зрозуміли? Вам тільки кола.

Працівники почали вставати зі своїх місць.

Кілька людей засміялися зі слів Браяна.

Робота ще залишалася.

Але зараз настав час відсвяткувати завершення проєкту, який пройшов без серйозних проблем.

Монітори й дисплеї один за одним вимикалися.

Незабаром усі працівники вже були у дворі.

У кімнаті залишилася лише секретарка, яка востаннє перевіряла, чи ніхто не затримався.

Вона вийшла.

Двері зачинилися й заблокувалися за нею.

І тоді в її голові сама собою виникла думка.

— …суб’єкт №13…

Дівчинка-альбіноска.

Лише одинадцять років.

Але очі набагато доросліші.

Аватари духовного типу вважалися найгіршими для використання.

І попри це вона протрималася до самого кінця.

Її психіка не зламалася.

Але зрештою навіть вона не витримала.

Її свідомість зникла.

Принаймні дані, які вона залишила, будуть надзвичайно корисними для наступної хвилі таємних бета-тестерів.

За тестерами зі зруйнованою психікою продовжуватимуть спостерігати ще тридцять днів.

Після цього їх утилізують.

Секретарка згадала білосніжну дівчинку з червоними очима, які найбільше нагадували кролячі.

Можливо, варто востаннє її відвідати.

Навіть якщо тепер її тіло було лише порожньою оболонкою.

Але…

Щось тут не так, подумала секретарка.

Інші тестери втрачали розум після власних смертей.

Але ця дівчинка була іншою.

Невже її сталева психічна витривалість могла так легко зламатися лише після однієї чи двох смертей?

***

Через деякий час.

У порожній замкненій кімнаті, освітленій лише слабким світлом аварійних виходів, раптом блимнув один із моніторів.

По екрану побігли рядки тексту.

…………………………………………………

…………………………………………

…………………………………

[Доступна еволюція]

……………………

……………

[Y/N?]

………

………

[Y]

Раптом увімкнувся головний монітор.

На великому екрані з’явився силует білосніжної дівчини з обвислими кролячими вухами.

Її губи склалися в демонічну усмішку.