Розділ 34 — Експериментальні військові аватари монстрів

— Пане заступнику директора!

Одрі відчинила двері кімнати, яку раніше використовували для спостереження за сотнею таємних альфа-тестерів.

Усередині заступник директора сьомого дослідницького центру Браян та кілька співробітників дивилися на екран.

— Ге-е-ей, Одрі. Трохи запізнилася, хіба ні? — весело привітався він.

Минув тиждень від початку тестового запуску серійних моделей військових аватарів монстрів.

П’ятдесят фізично й психічно витривалих солдатів армії відібрали як «таємних бета-тестерів».

Нові експериментальні моделі точно налаштували на основі цінних даних, отриманих від таємних альфа-тестерів.

Усі зайві функції, зокрема еволюцію, прибрали.

А Мана, зібрана бета-тестерами, дала їм значну початкову перевагу в силі.

— Схоже, тестерам буде важко звикнути до аватарів, якщо ми віллємо ще більше Мани. Усе-таки найкраще збирати її самостійно й поступово посилювати тіло. Хоча… а що, як нам знадобиться використовувати ці штуки тут?..

— Пане заступнику директора Браяне, чому ви мобілізували експериментальні моделі?

— А, це? Ну, побачив, як ти зациклилася на так званій «дівчині-кролиці», і мені теж стало цікаво. От же знав, що тебе не даремно найняли! Як ти й передбачала, кролиця прийшла за магічним каменем. Івент гравців успішно її виманив.

Обличчя секретарки трохи зблідло.

Дівчина-звіролюдина кролячої раси, яка дивовижно нагадувала №13.

Одрі досліджувала крадіжку магічного каменя №17 і дійшла того самого висновку, що й гравці.

Тому вона під’єднала свій мобільний пристрій до одного з моніторів спостереження й спрямувала дрон за гравцями, які планували івент.

І, як вона й очікувала, дівчина-кролиця клюнула на приманку, після чого почався бій.

Але раптом з’явилися експериментальні моделі й почали атакувати всіх підряд, хоча мали досі проходити тест далеко від будь-якої людської цивілізації.

— Треба сказати, світ там справді величезний. Я не очікував, що один-єдиний звіролюд може битися на такому рівні. Ідентифікація показує якісь дивні числа, але якщо вона настільки сильна, хіба це не чудова мішень для перевірки військових аватарів монстрів? Їх же саме для вбивства людей і створювали.

— Але хіба ми не повинні приховувати їх від гравців?..

— Та нічим не відрізняється від минулого івенту з Берсерками. До того ж ця кролиця вкрала магічний камінь №17, а тепер полює на камінь №08. Двоє з трьох наших перших тестерів залишили після себе камені. То чому №01 не залишив?.. №13 тоді була поруч із ним, правда? Якщо, як ти й казала, ця кролиця справді пов’язана з №13… хіба це не цікаво?

Відколи він знав, що Одрі розслідує кролицю?

У його веселій усмішці їй раптом примарилося щось викривлене.

Вона нічого не сказала, лише напружилася.

— Ну що ж. Подивімося, наскільки добре кролиця й гравці впораються зі справжніми солдатами в експериментальних моделях.

***

— Якого біса це за монстри?!

— Вони теж івентові?!

— Усі заспокойтеся!

— Загальна бойова сила 1000?! І їх десять?!

— Лучники, стримуйте їх…

— Чорт, їх надто багато!

Панцирний павук присів, а потім усією масою вдарив знизу вгору.

— Уо-о-о?!

Щитоносця з величезним щитом просто зірвало з місця, хоча його бойова сила наближалася до 800.

Не думаю, що така невелика різниця в силі могла відкинути його настільки далеко.

Отже, справа була в масі.

І павуки це знали: весь їхній стиль бою будувався на використанні власної ваги.

— [Тіньові пута]!

— [Крижаний спис]!

Лучник прикував одного павука до місця, а маг заморозив йому ногу.

Але інші Панцирні Павуки негайно висунулися вперед і прикрили його.

Їхні клешні пробили воїна, який наближався.

Скований павук розкрив крабові клешні.

Ізсередини вилетіли кам’яні снаряди, націлені на магів у тилу.

— А-а-а-а-а!

— Та ви знущаєтеся… монстри використовують [Кам’яний снаряд]?!

Рухливість і спритність вовка.

Міцність танка.

І ближні атаки, і магія.

Їхня особиста бойова сила була не настільки вже вищою, але вони однаково винищували гравців одного за одним, майже не отримуючи пошкоджень.

Я теж не стояла збоку.

П’ятеро павуків уже займалися мною.

— Уф!

Я відскочила від удару клешні згори, але інший павук уже обходив до місця приземлення.

Він махнув ногою.

Я пригнулася, випустила туман як димову завісу й вистрибнула з оточення.

Щойно ноги торкнулися землі, поруч розірвався кам’яний снаряд.

Я лише намагалася повернути рівновагу, а до мене вже нісся ще один павук.

— Чорт!

Я заморозила траву під ногами й розтрощила її.

Хмара уламків рослинності на мить перекрила йому огляд.

Цього вистачило, щоб встромити кинджал йому в голову.

— …ц.

Кінчик кинджала відколовся.

Схоже, я його трохи пошкодила, але недостатньо, щоб його сповільнити.

Я збільшила дистанцію.

Павуки не продовжили атаку.

Просто почали повільно оточувати мене, плетучи свою сітку.

Моя бойова сила була приблизно вдвічі вищою, тому я досі справлялася з їхньою координацією…

Ні.

Не так.

Вони гралися зі мною.

Як зграя вовків, що полює на лося.

Коли здобич слабшає, ватажок перетворює полювання на урок для молодших.

І тут відбувалося те саме.

Павуки просто мучили мене.

[Шеді] [Раса: Містраль Неж] [Старший Демон (Низький ранг)]

・ Демон бурхливого туману, що спустошує північні моря. Кмітлива духовна форма життя.

[Магічні очки: 1870/2060]

[Загальна бойова сила: 2076/2266]

[Унікальна навичка: <Повторний кидок> <Кіберманіпуляція> <Поглинання>]

[Расова навичка: Страх]

[Проста Ідентифікація] [Людиноподібна форма (Національний скарб)] [Пакувальник-спеціаліст]

Мене поволі перемелювали.

Принаймні їхня магія теж зменшувалася через атаки.

Але якщо група Айзека впаде, павуки звідти приєднаються до моїх.

Я подумки вибачилася перед Айзеком.

Допомагати їм у мене не було можливості.

Але мені все одно було потрібно, щоб вони вижили хоча б доти, доки я не вб’ю кількох павуків.

Схоже, зараз уже не час берегти сили.

Павуки досі повільно кружляли, стискаючи кільце.

Я підкинула обидва кинджали в повітря.

Їхні рухи на частку миті збилися.

Я негайно рвонула до обраної цілі.

Вона на мить завмерла, а потім відступила й почала стріляти камінням.

Так і знала.

Їхній зв’язок з аватарами був слабшим, ніж у нас, таємних альфа-тестерів.

А моя ціль від самого початку віддавала перевагу дистанційній магії, а не ближньому бою.

Я ухилилася від каменів, яких уже очікувала.

Перш ніж інші павуки встигли підійти, розсіяла обидві руки й причепилася зверху до цілі.

Одна з її ніг розпанахала мені живіт.

Я проігнорувала це.

Почала заморожувати й поглинати життєву силу.

Сусідній павук підійшов і замахнувся величезною клешнею.

[Повторний кидок] [Повторний кидок]

Клешня пройшла в сантиметрах від мого обличчя й пробила панцир напівзамерзлого павука.

Я встромила кігті в отвір і поглинула решту магії та життєвої сили.

— Кк-р-р-р…

Перший звук, який видав павук.

І останній.

Коли ціль розсипалася на частинки світла, я стрибнула на сусіднього павука.

Випадковий дружній удар на кілька коротких митей його знерухомив.

Я відразу почала поглинання.

Він отямився й почав шалено вириватися.

Цього я не заморожувала, тому пручався значно сильніше.

Зате інші павуки не наближалися.

[Повторний кидок] [Повторний кидок] [Повторний кидок] [Повторний кидок] [Повторний кидок]

Щоразу, коли я відчувала, що зараз зірвуся, використовувала [Повторний кидок], щоб утриматися.

І висушила його за один раз.

Інший павук почав стріляти в мене магією.

[Кіберманіпуляція] [Повторний кидок]

Я силоміць забезпечила успіх [Кіберманіпуляції] через [Повторний кидок].

На стрільця раптово обрушився [Страх], і він почав палити без розбору.

Два інші павуки спокійно відреагували.

Вони затиснули переляканого товариша між собою.

Скований павук почав зникати.

Примусовий вихід із системи?

Я одразу вистрілила розсіяними руками в одного з двох — правого.

Встромила кігті в щілину панцира й почала поглинати магію.

Лівий павук ударив клешнею й відкинув мене.

— Уф!

Принаймні ціль я встигла висушити.

Але пошкодження були серйозними.

[Шеді] [Раса: Містраль Неж] [Старший Демон (Низький ранг)]

[Магічні очки: 1475/2240] 180↑

[Загальна бойова сила: 1699/2464] 198↑

Я втратила купу магії.

Битися ще могла, але не настільки безрозсудно.

Інакше ситуація миттєво перетвориться на програшну.

Ми з останнім павуком кілька секунд дивилися одне на одного.

Потім він пішов і приєднався до своїх, які билися з кланом Айзека.

Мені страшенно хотілося відступити.

Але я не могла дозволити, щоб магічний камінь потрапив до рук корпорації.

Тому негайно кинулася слідом.

Схоже, клан Айзека теж зміг убити одного павука.

Ціною половини своїх людей.

На початку бою їх було понад двадцять.

Тепер не залишилося навіть десяти.

Павук із моєї сторони приєднався до решти чотирьох, відновлюючи стрій.

— Шеррі!

Коли я підійшла, група Айзека повернулася до мене.

Панцирні Павуки теж.

Хотілося б поскаржитися, що обидві сторони тут найбільше остерігалися саме мене.

Айзек, весь побитий і закривавлений, але все ще міцно тримаючи зброю, запитав:

— Шеррі… ці павуки-краби не твої друзі, правда?

— …ні.

— Зрозуміло… тоді, може, об’єднаємося, поки вони не помруть?

— Айзе-е-ммф! — Сандреа спробувала втрутитися, але рожевоволоса затулила їй рот.

— …навіть коли ви самі ледве стоїте?

— Хех. А ти хіба виглядаєш краще, Шеррі?

Гравці були аватарами, тому досі стояли на ногах, але рани повністю не загоїлися.

Схоже, зілля закінчилися.

Обладунки й зброя теж постраждали: порвалися ремені, з’явилися вм’ятини й тріщини.

Я повільно оглянула всіх і мовчки простягнула руку.

— Віддайте мені червоний магічний камінь. Тоді я вб’ю їх за вас.

— …магічний камінь?

Айзек підозріло подивився на мене.

Навіть якщо камінь лише відновить магію, цього мало вистачити.

— Що-ммфгрх!

Сандреа знову хотіла щось закричати, але рожевоволоса її втримала.

Потім повчальним тоном сказала:

— Саллі, тихо. Найімовірніше, це обов’язкова умова.

Вона повернулася до Айзека.

— Я думаю, можна. А ти що скажеш, ватажку?

Айзек кілька митей вагався.

Ще раз подивився на мене й кивнув рожевоволосій.

— Ось.

Вона кинула мені червоний магічний камінь.

Жодних сумнівів.

Це був камінь №08.

Схоже, рожевоволоса вважала передачу каменя необхідною «умовою» для запуску наступного етапу їхнього квесту.

Але вона трохи помилялася.

Це була «умова», необхідна для мого життя.

Я без вагань проковтнула камінь.

Коли він розчинився всередині мене, магія почала шалено вирувати.

Можливо, тому що всі три магічні камені нарешті зібралися разом.

Гаряче…

Ніби я горіла зсередини.

Тіло одночасно стало важчим і легшим від сили, що переповнювала мене.

Я…

[Шеді] [Раса: Містраль Неж] [Старший Демон (Високий ранг)]

・ Демон бурхливого туману, що спустошує північні моря. Кмітлива духовна форма життя.

[Магічні очки: 4000/4000] 1760↑

[Загальна бойова сила: 4400/4400] 1936↑

[Унікальна навичка: <Повторний кидок> <Кіберманіпуляція> <Поглинання> <Матеріалізація>]

[Расова навичка: Страх]

[Проста Ідентифікація] [Людська форма (Чудова)] [Пакувальник-спеціаліст]

Я… щойно підвищила ранг?