Розділ 35 — Завершення івенту

Спадщина №08 — останній магічний камінь — підняла мене на вищий рівень існування.

Те саме сталося, коли я поглинула магічний камінь №17.

Я пройшла Підвищення рангу миттєво, але все одно отримала відповідну магічну силу.

[Шеді] [Раса: Містраль Неж] [Старший Демон (Високий ранг)]

・ Демон бурхливого туману, що спустошує північні моря. Кмітлива духовна форма життя.

[Магічні очки: 4000/4000] 1760↑

[Загальна бойова сила: 4400/4400] 1936↑

[Унікальна навичка: <Повторний кидок> <Кіберманіпуляція> <Поглинання> <Матеріалізація>]

[Расова навичка: Страх]

[Проста Ідентифікація] [Людська форма (Чудова)] [Пакувальник-спеціаліст]

…гаразд.

До дрібних причіпок повернемося пізніше.

Головне — я отримала величезний приріст магії та бойової сили.

Але найбільша зміна сталася завдяки новій силі №08: [Матеріалізації].

Раніше моя людська форма була лише тонкою, невагомою оболонкою.

Тепер же я отримала справжню плоть і кров, створені з речовини цього світу.

Тіло відчувалося трохи інакше.

Якщо чесно, мені навіть було простіше керувати тілом, у якого була реальна вага й щільність.

Я кілька разів зігнула й розігнула пальці, звикаючи до себе нової.

— …Шеррі? Це ти? — почувся десь спантеличений голос Уїда.

Я знову виросла.

Тепер виглядала приблизно на тринадцять років і мала близько ста п’ятдесяти сантиметрів зросту.

На десять сантиметрів більше, ніж коли вперше отримала цей одяг.

Через це під час руху з-під блузки визирав живіт, а спідниця, яка раніше доходила до колін, тепер уже майже стала міні.

У цьому віці діти ростуть настільки швидко, що всього за рік їхні обличчя можуть стати майже дорослими.

Айзек приголомшено дивився на мене.

Почувши слова Уїда, нарешті прийшов до тями й уже збирався щось сказати…

*Дзень!*

Мій кинджал полетів у голову павука на краю поля зору, не даючи йому перейти в атаку.

Звичайне залізне лезо наполовину ввійшло в панцир і зламалося.

Отже, просте залізо вже не витримувало ані їхнього панцира, ані моєї теперішньої сили.

Тепер мені вистачало створити зовсім трохи туману, щоб бачити все навколо.

Я продовжила оглядати нове тіло, водночас стежачи за Панцирними Павуками.

Вони теж спостерігали за мною й помітили зміну.

Але недовго.

Павуки рушили.

Я відповіла тихим кроком уперед.

Проходячи повз Айзека, який досі стояв із відкритим ротом, я сказала:

— …мене звати Шеді. Не Шеррі.

— Га… — він знову здригнувся від несподіванки.

Я стрибнула.

Поштовх розніс шматок трав’янистої землі й за одну мить переніс мене впритул до павука.

Насторожені противники негайно розсипалися в різні боки й почали обстрілювати мене магічними снарядами.

Із мене вихопився туман і сплівся в плащ, який приховав мене від чужих поглядів.

Його звивисті щупальця обгорнули ціль.

Дальність і щільність туману виросли в рази.

Коли він розвіявся, павук підо мною вже був лише замерзлою статуєю, яка розсипалася частинками світла.

Двоє павуків негайно відкрили вогонь.

Ще двоє обійшли мене з боків і одночасно вдарили клешнями.

Я розтягнула туманний плащ у тонку хмару й почала витягувати тепло з навколишнього простору.

Усьому, що рухається, потрібна енергія.

Живим істотам.

Механізмам.

Аватарам.

А там, де є кінетична енергія, є й тепло.

Не те щоб я особливо розуміла, як саме це працює.

Рухи павуків швидко стали млявими.

Я вчепилася в одного, повністю заморозила панцир і розтрощила його кігтями.

Після цього висушила магію.

Троє, що залишилися, вирішили відмовитися від ближнього бою.

Вони почали виходити з туману, продовжуючи стріляти, щоб мене стримати.

Але тепер мені навіть не був потрібен холодний туман, щоб їх сповільнювати.

Після вибухового приросту бойової сили моя швидкість практично подвоїлася.

Магічні кам’яні снаряди тепер здавалися не швидшими за кинуті баскетбольні м’ячі.

Легкий стрибок ліворуч.

Потім праворуч.

О.

Здається, я навіть можу їх ловити.

Я так і зробила.

Добре, що вони не стріляли вогняними кулями.

Я впіймала валун у повітрі й щосили жбурнула назад.

Навіть близько не влучила.

Але самого видовища вистачило, щоб один павук на мить розгубився.

Я вчепилася в нього.

Заморожування.

Кігті.

Поглинання магії.

Щойно ціль загинула, останні двоє раптом завмерли.

Через кілька секунд знову рушили.

Але тепер їхні рухи були дивно механічними.

Що сталося?

Вони перейшли на керування ШІ?

Я не дуже розуміла їхню мету.

Якщо їм потрібна була лише проста безрозбірна різанина, ШІ справді впорався б чудово.

Але використовувати проти мене солдатів із передбачуваними шаблонами атак?

Навіть хвилюватися не варто.

Я виманила їх на атаку, ухилилася, а потім заморозила обох безпосередньо руками.

Останні два павуки загинули без особливого пафосу.

— …фух.

Для мене вони вже не були великою проблемою.

Якщо що, групі Айзека вони завдали значно більше клопоту.

Більшість учасників загинула.

Ті, хто залишився, були побиті майже до смерті.

Для них запланований івент, мабуть, не міг завершитися гірше.

Я подивилася в їхній бік.

Кілька гравців, помітивши мій погляд, подолали шок і знову підняли зброю.

Айзек та Уїд виглядали так, ніби хотіли щось сказати.

Сандреа, яка ще недавно не замовкала, коли мова заходила про магічний камінь, тепер мовчки свердлила мене поглядом.

Схоже, була роздратована.

…ну й нехай.

Дружити з ними я однаково не збиралася.

Та й для них самих буде краще триматися подалі від страшних монстрів.

Мене більше цікавили таємні бета-тестери.

Чому вони тут з’явилися?

Корпорація вже з’ясувала зв’язок між мною та моїм справжнім тілом?

Якщо так, то часу в мене залишалося значно менше, ніж я думала.

Залишилося дванадцять днів позиченого часу.

Цей термін усе ще мав бути чинним.

Я не здамся.

Ніколи.

Я залишила гравців позаду й вирушила до своєї останньої цілі.

До Світового Дерева.

— …клянуся, наступного разу я змушу її назвати мене Саллі!

…вона досі про це?

Ні.

Навіть через мільйон років.

***

Одного дня на популярному відеосайті з’явився ролик, завантажений гравцями VRMMORPG «Світ Ігдрасії», яка досі перебувала на стадії бета-тесту.

Відео миттєво стало вірусним.

Дівчина-звіролюдина кролячої раси, на вигляд приблизно тринадцятирічна.

Ігрова нагорода за її захоплення відповідала приблизно п’ятдесяти мільйонам доларів у реальному світі.

Пухнасте білосніжне волосся.

Яскраво-червоні очі.

Милі звисаючі кролячі вуха.

І миле обличчя на додачу.

Відео дуже швидко набрало мільйон переглядів.

Кадри з чорними павуками чомусь видалили із сайту майже одразу після завантаження.

А от сцени її бою проти гравців залишилися.

Глядачів не налякала її безжальна жорстокість.

Навпаки — популярність лише злетіла ще вище.

І бета-гравці, і люди по всьому світу, які чекали офіційного релізу, буквально захопилися нею.

Її прозвали «Пухнастою Кролицею».

Інше відео, яке завантажив гравець на ім’я Уїд під назвою «Збірка поглядів і підколів», теж набрало величезну кількість переглядів.

Дедалі більше людей заявляли, що хочуть, аби кролиця їх образила.

Навіть з’явилася чутка, що зустріч із нею в грі приносить удачу.

Хтось уже обговорював фанатські фігурки.

Єдиною, хто про все це нічого не знав, була сама кролиця.

***

— …ха. Ха-ха-ха… А-А-А-ХА-ХА-ХА! Та що це взагалі таке?! Експериментальні, звісно, але одна-єдина дівчина знищила їх усіх?!

Заступник директора Браян реготав, не відводячи погляду від монітора.

Від його сміху Одрі знудило.

Та вона все одно заговорила.

— П-пане заступнику директора?..

Навіть вона не могла передбачити такого результату.

Так, це були лише експериментальні моделі.

Але вони вже довели, що за потужністю приблизно відповідають сучасним легким танкам.

Спочатку дівчина справді мала проблеми.

Але щойно отримала магічний камінь, знищила п’ять експериментальних моделей практично миттєво.

Кілька дронів, які зараз намагалися її переслідувати, вже були збиті.

Її місцезнаходження знову стало невідомим.

— Останні дві моделі встигли передати дані, так? Негайно починайте оновлення військових аватарів монстрів! До біса універсальність, нам потрібно лише полювання на кролицю. Ох, не можу дочекатися, коли розітну цю дівчину!

Браян говорив неймовірно бадьоро.

Потім він повернувся до Одрі з викривленою усмішкою.

— Одрі, ти найкраща секретарка у світі! Я готовий тебе поцілувати лише за те, що знайшла нам таку чудову тестерку! Гаразд, у мене для тебе ще одна робота. Перевір життєві показники №13 у приміщенні збору. Скоро ми заженемо кролицю в кут, тож якщо дівчина покаже хоч якусь реакцію — негайно доповідай. Я сам її розітну!

— …зрозуміла.

Одрі здалося, що в його очах на мить промайнуло справжнє божевілля.

Але вона все одно вклонилася, як ідеальна підлегла.

Лише через кілька днів розробку військових аватарів монстрів, спеціально пристосованих для полювання на кролицю, завершили.

Їм присвоїли позначення MO-03-B.

В операції «Сезон кроликів» мали взяти участь п’ятдесят солдатів армії.