Розділ 39 — Контракт і клятва

Мій затуманений зір поволі прояснився.

Я стояла біля Світового Дерева — настільки величезного, що воно займало все поле зору.

Добре.

Я повернулася без проблем.

Якщо чесно, залишатися на Землі ще довше було б для мене надто небезпечно.

*Пруж!*

— Я повернулася, Блобсі.

Вона потерлася об мої ноги.

Увесь цей час чекала мене тут.

Я підняла її й посадила на плече.

Виснажена через надмірне використання магії, я повільно дійшла до коріння Дерева й розвела руки.

— Ось вони.

Із моїх грудей вилетіли душі п’ятдесяти шести таємних альфа-тестерів.

Дітей, які загинули на Землі.

Одна за одною вони втягувалися у Світове Дерево, ніби їх вела невидима рука.

Відпочивайте.

Ви це заслужили.

Через Паростки душі інших сорока трьох таємних альфа-тестерів, які загинули в цьому світі, уже спочивали всередині Світового Дерева.

Тепер усі дев’яносто дев’ять дітей, крім мене, були разом.

№01.

№08.

№17.

Ви вже не могли мене почути.

Але я все одно хотіла сказати дякую.

За те, що врятували моє життя.

[Контракт], укладений зі Світовим Деревом, дозволив мені переродитися демоном.

Я отримала нове життя в цьому світі.

І все завдяки силам, які успадкувала від товаришів.

Якби не вистачало хоча б однієї, я б зараз тут не стояла.

Контракт також дав мені більше сили й зробив тіло дорослішим.

Тепер я мала зріст і зовнішність приблизно чотирнадцятирічної дівчини.

[Шеді] [Раса: Дівчина-кролиця] [Молодший Архідемон Рів. 1]

・ Кролячий демон Лапласа. Трикстер і провідниця людських доль.

[Магічні очки: 730/12000] 6780↑

[Загальна бойова сила: 1930/13200] 7460↑

[Унікальна навичка: <Зміна причинності> <Кіберманіпуляція> <Поглинання> <Матеріалізація>]

[Расова навичка: <Страх> <Туманна форма>]

[Проста Ідентифікація] [Людська форма (Чудова)] [Підпросторовий Інвентар]

Я здалася.

Так, я вже більш-менш прийняла, що все життя проведу з кролячими вухами й хвостиком.

Але писати це прямо в [Расі] — уже перебір, хіба ні?!

І так, мені справді спадала на думку ідея остаточно змиритися й знайти справжній костюм кролиці.

Але я точно не давала [Матеріалізації] дозволу настільки якісно реалізувати цю дурню.

Тепер у мене був дивний одяг, якого я взагалі не просила.

За винятком спідниці, дизайн, напевно, сформувався під впливом картинок подібних дівчат-кролиць, які я бачила раніше.

…принаймні груди й стегна були нормально закриті.

Дякувати богові, в моїй підсвідомості залишилося достатньо сорому, щоб костюм не став зовсім безглуздим.

Спідниця складалася з кількох шарів тканини й через це була досить пишною.

Але щойно я дістала з [Пакувальника] плащ і накинула його, спідниця якимось магічним чином стала пласкішою.

Як зручно.

Ага.

[Пакувальник] теж еволюціонував.

Тепер він називався [Підпросторовий Інвентар] і працював навіть у людській формі.

Виявилося, предмети, які я весь цей час зберігала, насправді не були всередині мого тіла.

Вони лежали у викривленому просторі.

Тепер я була [Молодшим Архідемоном].

Схоже, існувала якась надзвичайно могутня істота під назвою Архідемон, а мій клас був його молодшим різновидом.

Цю інформацію, мабуть, передало саме Світове Дерево.

Інакше я просто не могла б цього знати.

Але тепер у класу не було позначок Низького чи Високого рангу.

Замість них з’явився рівень.

Це означало, що до справжнього Архідемона залишалося ще багато ступенів?

Найімовірніше, тепер я не змінюватимуся так, як під час попередніх Підвищень рангу.

Просто ставатиму сильнішою.

Підстав для цього висновку не було.

Але чомусь я знала, що це правда.

Тепер максимальна магія перевищувала десять тисяч.

І все одно цього було недостатньо, щоб самотужки виконати [Контракт].

Ось тут у гру вступали мої «Унікальні навички».

Це лише припущення, але…

Можливо, моя раса змінилася через еволюцію власної унікальної навички [Повторний кидок].

Вона стала [Зміною причинності].

Я народилася зі здатністю несвідомо спричиняти «невдачу» іншим людям.

Вони перечіплялися на рівній землі.

Дрібні подряпини перетворювалися на серйозні рани.

Нова [Зміна причинності] втручалася в карму цілі й змінювала подію на «найневдаліший можливий результат».

Але навіть після еволюції навичка все одно залежала від шансу успіху.

Якщо травму в минулому легко було уникнути або якщо сама ціль була сильною, шанс успіху й витрати магії суттєво змінювалися.

Ті охоронці були колишніми найманцями.

Буквально щасливчиками, які пережили багато небезпечних ситуацій.

Тому шанс перетворити старі рани кожного з них на серйозні нещастя перевищував сімдесят п’ять відсотків.

Хоча витрати магії мене справді здивували.

Щоб погіршити одну стару травму звичайної людини без магії й із бойовою силою приблизно 150 — ворога, який для мене був не сильніший за мураху, — знадобилося цілих сто магічних очок.

На Землі без Мани мій власний запас і так падав як камінь лише через підтримання існування.

До цього додалися спроби поранити заступника директора на відстані.

Шанс успіху становив лише дванадцять відсотків, і мені знадобилося кілька невдалих спроб.

У результаті магії залишилося менше тисячі.

Мінімальна бойова сила не могла впасти нижче десяти відсотків від максимальної магії.

Тому проти звичайних людей я фактично залишалася невразливою.

І все-таки бачити настільки низьке число було трохи тривожно.

…ну а що я могла зробити?

Мені дуже хотілося хоча б раз по-справжньому вдарити тих покидьків.

На відміну від минулого, туман більше не був моїм справжнім тілом.

Основною формою стала «дівчина-кролиця».

А [Туманна форма] перетворилася на расову навичку.

Стиль бою від цього майже не змінився.

Але якщо теперішнє тіло буде знищене, я вже не зможу просто зібратися назад із туману, як раніше.

Доведеться бути обережнішою.

Особливо з огляду на те, що для виконання Контракту зі Світовим Деревом мені доведеться виступити проти цілого світу.

Усі — від людей Ігдрасії до корпорації — вірили в одне.

Нібито Світове Дерево та його Паростки підтримували світ нескінченною Маною.

Але це було неправдою.

Мана цього світу створювалася з душ живих істот.

Коли істоти помирали, їхні душі збирали Паростки й передавали до Світового Дерева.

Світове Дерево було системою підтримання життя, створеною самим світом Ігдрасії.

Серед зібраних душ ті, хто накопичив багато досвіду, могли зберегти його частину й переродитися у вищу форму життя.

Менш видатні душі віддавали накопичений досвід Дереву, а потім народжувалися заново звичайною живою істотою.

І нарешті, душі з зовсім мізерною кількістю досвіду повністю перероблялися на чисту Ману й ставали матеріалом для створення нових душ.

Уся Мана, що наповнювала світ, походила з переробленого досвіду живих істот.

Мана, яка зберігалася у Світовому Дереві та Паростках, призначалася для створення нового життя.

Але люди цього світу марнували її заради власної розкоші.

Дерево вже не встигало переробляти достатньо енергії.

Йому навіть довелося почати витрачати запас Мани, відкладений для народження нових істот.

Нового життя ставало дедалі менше.

Світ повільно рухався до загибелі.

А тепер навіть інший світ прийшов красти Ману.

Мана, витрачена на Землі, назад уже не поверталася.

Ігдрасія буквально втрачала свою життєву кров.

Контракт, який я уклала зі Світовим Деревом, був Контрактом Руйнування та Переродження.

Людство побудувало держави навколо Паростків і висмоктувало Ману, наче кровопивці-паразити.

Моя мета — знищити всі дев’яносто дев’ять Паростків у світі.

А потім Паростки Світового Дерева народяться знову — вже з нових, сильних душ.

Душ, що мали силу й чистоту…

Я допоможу своїм товаришам.

Дев’яносто дев’ять таємних альфа-тестерів отримають друге життя як нові Паростки Світового Дерева.

Їхні душі знали, на що погоджуються.

І все одно вирішили піти зі мною.

Коли люди втратять Паростки, їхня цивілізація розвалиться.

Окремі люди можуть думати по-різному.

Але держави неодмінно спробують перешкодити мені виконати завдання.

Війна була неминучою.

Війна між мною…

І всіма дев’яноста дев’ятьма людськими державами.

А Земля планувала спертися на цей світ, щоб вирішити власні енергетичні проблеми.

Отже, вони теж обов’язково втрутяться.

Я знищу цивілізацію цього світу.

І припиню втручання Землі.

Я зроблю своїми ворогами дві планети.

Я підняла голову до Світового Дерева.

До нового дому моїх товаришів.

І тут дала собі клятву.

Я стану демоном смерті.

Руйнівницею світів.