Розділ 5 — Вибір

— Таємний альфа-тестер №78. Тривалість експерименту: 71 година. Делірій, що призвів до психічного краху. Відповідно до процедури суб’єкта буде примусово відключено та переміщено до приміщення збору.

Тут, у сьомому дослідницькому центрі певного конгломерату, сто так званих «таємних альфа-тестерів» проходили експеримент усередині MMORPG «Світ Ігдрасії».

За ними цілодобово спостерігали понад п’ятдесят співробітників — по десять осіб у кожній зміні.

Після оголошення співробітника в іншому приміщенні розпочалася процедура вилучення.

Суб’єкта №78 розморозили й витягли з VR-капсули.

Медичний персонал байдуже забрав дитину.

Браян, заступник директора цього дослідницького центру, спостерігав за процесом через монітор.

Він зітхнув і натиснув кілька кнопок.

— І скільки їх уже?

— Разом із №78 у нас вісім осіб вийшли з системи через психічний крах. Ще двоє померли через ослаблення психіки, — незворушно відповіла його секретарка, вродлива жінка років під тридцять.

Психічне навантаження від використання VR-аватара, що відрізнявся від справжнього тіла користувача, вперше стало проблемою кілька років тому, і з розвитком VR-технологій ситуація лише погіршувалася.

Що реалістичнішою ставала система, то більше повідомлень надходило про психічну нестабільність.

На цей момент існувало лише три рішення.

Перше — просто знизити чутливість VR-системи.

Це було непрактично, зважаючи на те, наскільки незамінною VR стала в багатьох сферах суспільства, не кажучи вже про постійно зростаючий попит користувачів на реалізм.

Друге — звикнути до таких відчуттів за допомогою медикаментів і медичного нагляду.

Однак користувачеві все одно доводилося проходити тривале тренування, і успіх не був гарантований.

Крім того, це рішення спричиняло низку інших проблем, зокрема можливу залежність від препаратів і труднощі з поверненням до нормального життя в суспільстві, тому практичним його теж назвати було важко.

Третє — максимально зменшити відмінності між користувачем та його аватаром.

Це рішення було найпростішим і створювало найменше проблем, тому саме воно стало стандартним.

Сьомий центр займався дослідженням впливу використання нелюдських аватарів на людську психіку.

Для цього центр отримав сиріт віком від десяти до п’ятнадцяти років — через пластичність їхньої психіки та відсутність родичів.

Записи про цих дітей були «законно» видалені із системи.

Після завершення експерименту їм мали забезпечити засоби до існування на десять років і створити нові особистості.

Створення аватарів монстрів з їхніми неприродними здібностями та способами пересування зайняло досить багато часу, через що проєкт затримався.

У результаті таємні альфа-тестери розпочали експеримент одночасно з тим, як офіційні бета-тестери увійшли до гри.

Залежно від результатів цей експеримент міг стати великим кроком уперед для медицини.

— Отже, десять відсотків вибули лише за сімдесят годин.

— Пане, я вважаю, що причиною може бути відсутність сну. На максимальному рівні чутливість VR навіть перевищує реальність, створюючи настільки сильне навантаження на психіку, що вони не можуть відпочивати. Чи не варто її знизити?

— Це означало б поставити воза поперед коня. Якщо чутливість буде низькою, ми з таким самим успіхом можемо використовувати дистанційно керовані дрони або танки зі штучним інтелектом. Аватари стануть марними як зброя.

Браян фиркнув.

Він подивився на великий монітор, де в реальному часі відображався психічний стан ста піддослідних.

Померли — 2 суб’єкти.

Відключені через психічний крах — 8 суб’єктів.

У стані делірію — 12 суб’єктів.

Втратили розум і впали в буйство — 11 суб’єктів.

Психічно нестабільні — 37 суб’єктів.

Легка психічна нестабільність — 30 суб’єктів.

— Пане, щойно надійшов звіт. Один альфа-тестер, що впав у буйство, вступив у контакт із кількома бета-тестерами й зазнав поразки в бою.

— Котрий?

— Той, що почав гобліном і еволюціонував у хобгобліна. Його перемогла група з чотирьох бета-тестерів, але один із них загинув.

— Зрозуміло. Як і передбачалося, що ближчий аватар до людини, то швидше відбувається еволюція. То скільки суб’єктів уже досягли еволюції?

— Двадцять сім. Один із них помер, ще четверо пережили психічний крах, тому зараз у системі залишаються двадцять два. Однак понад половина з них вкрай нестабільні. Деякі перебувають у делірії, інші впали в буйство.

— Так, підвищений стрес через раптову зміну форми. У найгіршому випадку нам, можливо, доведеться розглянути введення ін’єкцій декому з них…

— Шість суб’єктів пройшли еволюцію лише з легкою психічною нестабільністю. Крім того, суб’єкт №13 відкрив можливість еволюції, залишаючись порівняно стабільним.

— №13, га… — пробурмотів Браян.

Наче відповідаючи йому, екран показав білосніжну дівчинку, яка люто дивилася в камеру червоними очима.

Браян пригадав її.

На його обличчі з’явилося розуміння, і він кивнув.

— А-а, точно. «Дитя Демона»…

* * *

[БЕЗ ІМЕНІ] [Дитинча Демона] 47/99

・ Безіменне дитинча Демона. Духовна форма життя. Надзвичайно крихка.

[Магічні очки: 17/55] 15↑

[Загальна бойова сила: 25/60] 15↑

[Унікальна навичка: Повторний кидок]

[Доступна еволюція]

…доступна еволюція?

Точно, про це ж було в поясненні.

Коли гравець-монстр достатньо підвищував свій рівень, він міг еволюціонувати в інший тип монстра в межах того самого дерева еволюції.

У будь-якому разі мені потрібно було більше подробиць.

Я зосередила думки на написі [Доступна еволюція], і з’явився новий текст.

Доступні еволюції з [Дитинчати Демона] 46/99

Поточні варіанти:

[Імп]

[Тінь]

[Гремлін]

[Гаст]

Варіантів було чимало…

Доведеться перевірити кожен окремо.

У мого Кристала залишилася лише половина використань, а я досі не вивчила навичку.

Я розуміла, що хвилюватися безглуздо, але нічого не могла із собою вдіяти.

[Імп] 45/99

・ Крихітний потворний демон. Живе в людських будинках і полюбляє влаштовувати капості.

Це пояснення надто коротке!

Тут навіть нічого не сказано про наступні еволюції.

Яка марна штука.

…неважливо.

Раз уже почала, перевірю решту.

[Тінь] 44/99

・ Демон тіней. Займає місце тіні живої істоти. Порушує психіку одержимого.

[Гремлін] 43/99

・ Різновид злої феї. Вселяється у винаходи людей і заважає їхній роботі.

[Гаст] 42/99

・ Газоподібний демон. Утворений зі скупчення чорного пилу та сажі. Може набувати безлічі різних форм.

Хммм…

Гадаю, якщо я хочу стати типовим демоном, варто обрати шлях Імпа?

Але він потворний…

Я не знала, наскільки сильними вони можуть стати, але маленький розмір не вселяв упевненості.

Тінь мені подобалася трохи більше.

Якщо вони можуть вселятися в людські тіні, то, можливо, зможуть проникати в людські поселення.

Але…

Що, як після еволюції я знову стану білою?

Гремлін теж здавався досить зрозумілим вибором, але що саме означають «винаходи»?

Я зможу вселитися в повітряний корабель і змусити його впасти?

Потенціал для масового вбивства тут величезний, але…

Невже мені доведеться нападати на людей?

Гаст був найзагадковішим.

Що мені робити зі здатністю змінювати форму?

У кожного варіанта були свої переваги й недоліки.

І жоден не здавався особливо корисним у прямому бою.

Що ж мені робити?

У будь-якому разі, схоже, я не могла еволюціонувати, доки моя магія не відновиться повністю.

Тож поки що час відпочити.

Я вирішила трохи повалятися на галявині й заспокоїтися.

Увесь цей час відчуття невідповідності виводило мою психіку з рівноваги.

Може, просто подивитися на квіти.

Можна сказати, що я просто тікала від реальності, але…

Ну, я дуже досвідчена в цьому.

Серйозно, як же мені хотілося, щоб ті люди з корпорації вже знизили чутливість…

Мої думки блукали, доки погляд не зупинився на трупах гусені.

Вони серйозно псували тут усю атмосферу.

Може, їх можна якось використати?

У них були ті ікла, яких у жодних нормальних комах узагалі не мало бути.

Можливо, я могла вирвати їх і продати десь у місті?

Монстр продає матеріали з монстрів.

Оце люди б витріщалися.

Ну, вільного часу в мене вистачало, тож чому б не спробувати.

Я наблизилася до темно-червоної.

Зблизька її величезний труп виглядав значно огидніше, ніж я думала.

Мені зовсім не хотілося акуратно його розбирати, тому я просто витягнула липке щупальце й почала гамселити по тілу.

Це більше нагадувало не розбирання, а подрібнення.

Але навіть так спрацювало.

Мені вдалося вибити одне з двох іклів.

Воно виглядало досить міцним.

Друге, щоправда, зламалося.

Я не хотіла дивитися на наслідки цього фільму з кривавими бризками, але заплющити очі не могла.

Можливо, це навіть було на краще, адже інакше я б не помітила предмет, що мерехтів усередині трупа.

Що це?

Коштовний камінь?

Він був розміром із квасолину й чорного кольору, тому більше нагадував дуже гарний шматочок вугілля, ніж дорогоцінний камінь.

Я спробувала торкнутися його.

І раптом він зник усередині мого тіла.

Е?

Що сталося?

Куди він подівся?

Я обшукала все своє тіло, але нічого не знайшла.

Натомість помітила, що моя виснажена магічна сила почала відновлюватися набагато швидше.

Що це було?

Камінь, який випромінює магію?

Ну, якщо він здатний відновлювати мою магію, тим краще.

Я пошукала такі самі камені й у тілах інших трьох червоних гусениць, але, навіть розтрощивши їх, нічого не знайшла.

Питання за питанням.

Такі камені утворюються лише всередині сильних монстрів?

Можливо, це і є той «магічний камінь», про який мені розповідали.

Ну, неважливо.

Завдяки каменю мені знадобилася лише година, щоб повністю відновити магічну силу.

Гей, темно-червона.

Не скажу, що я вдячна тобі за той бій, але…

Він не був безглуздим.

[БЕЗ ІМЕНІ] [Дитинча Демона] 41/99

・ Безіменне дитинча Демона. Духовна форма життя. Надзвичайно крихка.

[Магічні очки: 55/55]

[Загальна бойова сила: 60/60]

[Унікальна навичка: Повторний кидок]

[Доступна еволюція]

Так.

Це точно не було безглуздим.

Тому я ухвалила рішення.

Найімовірніше, незалежно від того, який шлях я оберу, попереду на мене чекатиме ще багато труднощів.

Моя виснажена душа до кінця може просто розсипатися на шматки.

Але навіть так…

Я не хотіла, щоб усе, що я зробила до цього моменту, виявилося безглуздим.

Тому я подумки надала своєму бажанню форму…

І побажала цього всім серцем.

Примітка автора: Дорослі — страшні.