Розділ 8 — Розділ 8: Проголошення створення держави (2)

Глава восьма: Проголошення створення держави (2)

Дарк-ельфи протягом трьох діб безперервно обговорювали одне-єдине питання.

Це було надто раптово, надто серйозно.

Їжі, яку їм дали, вистачало з головою. Хоча сили ще повністю не повернулися, загалом стан був стабільний.

Та щойно вони повернулись — почали невтомно обговорювати, майже без сну. І, звісно, предметом розмови було: чи ставати їм підданими короля.

Той, хто поділився з ними їжею — був не хто інший, як згадувана в переказах постать, що зветься Королем Руйнування.

Вони справді були загнані в глухий кут, проте це не означало, що можна необачно погоджуватись на все, що каже така істота.

Це був не просто ще один звичайний правитель, якого повно на світі.

Як розповідав старійшина Мортал, це — король кінця часів, що колись знищить світ і поверне все в ніщо.

Його сила незбагненна, і жодна людина не здатна протистояти.

Можливо, після укладення угоди вони стануть його власністю на рівні душі.

Вибору без виходу, де навіть смерть не є порятунком, — такого рішення не ухилялися навіть діти, які тільки-но навчилися говорити. Не брали участь лише немовлята, які спали на грудях у матерів.

Зрештою, після довгих дебатів, усі одностайно вирішили стати підданими короля.

У них не залишилось іншого шляху.

Краще вже жити, навіть якщо доведеться стати слугою зла, ніж просто померти, сидячи на місці.

І понад усе — вони не забули про той жест милосердя, коли король нагодував їх.

Навіть якщо той є злою істотою, навіть якщо він Король Кінця, — та доброта, яку вони відчули, була важливішою за це.

Зрештою, кожен із них відчув полегшення — наче тягар упав із плечей.

Водночас усі усвідомлювали: їхнє життя тепер кардинально зміниться.

…

…

…

Їхнє доленосне рішення було ухвалене два дні тому.

А сьогодні настав той день, коли результат цього рішення буде запечатано на рівні душі.

Король прямує до їхнього табору.

Звісно, логічніше було б, якби вони самі прийшли до нього. Але, враховуючи, що їх аж п’ятсот, ідучи всією юрбою — це створить зайві труднощі. Тому, за пропозицією Атю, вирішено, що король сам прийде.

Атмосфера навколо була химерно тиха. Хоча ніхто не вимовляв і слова, всюди в повітрі відчувалася суміш тривоги, надії та страху.

Усі дарк-ельфи стояли навколішки, схиливши голови, й мовчки чекали на прибуття короля.

Так вирішив старійшина Мортал — краще не ловити на собі погляд короля, бо іноді краще не бачити взагалі.

Нарешті, у лісі хруснули кілька гілок — двоє людей йшли в їхній бік.

— Усі слухайте. Король прибув.

З цими словами Мортал підвів голову. З глибини лісу вийшли дві постаті.

Їм заборонили дивитися на короля — таке було попередження від вождів. Але декілька молодих дарк-ельфів не втрималися — таємно підняли погляди.

І відразу ж — жах охопив усе їхнє тіло. Вони жахнулися того, що зробили.

Те, що вони побачили, було втіленням мороку.

Істота людської форми, але така, ніби сама реальність порушилась. Наче згусток перекрученого світу, що не встиг очиститись, народив чорну пляму.

Щось настільки страхітливе, що не вкладається в жодні слова — ось хто стояв перед ними.

Той, кого вони відтепер вшановуватимуть як короля, — був уособленням руйнації.

Хтось із лякливих прошепотів придушений зойк. Сусід штовхнув його ліктем.

Малята… мов за сигналом інстинкту виживання, мовчки занурились обличчям у груди матері.

Навіть воїни, що мали навички битви, тремтіли без жодного наміру приховати свій страх.

Навіть ті, хто покірно виконував наказ довіряти — були в такому стані.

Ті молоді, що підняли голову, вже мочилися, а деякі — просто втратили свідомість, пускаючи піну з рота.

Це було щось таке, що не піддається розумінню.

Ось так виглядав Іра=Таґто — в очах дарк-ельфів.

Та попри все, вони вже вирішили.

Вони стануть громадянами держави, яку створить Король Руйнування.

Їхні мандри завершуються тут. Вони приймають цю землю як новий дім, під покровом темної істоти — і починають нове життя.

Атю, підлегла короля, коротко перемовилась зі старійшиною Морталом. Від нього вона щось уточнила.

Невдовзі король сів на трон, терміново збудований спеціально для цього випадку. Нехай він і виглядав не дуже гарно — але Атю, що стояла поряд, шанобливо кивнула.

— Тоді… Ми, народ дарк-ельфів, приймаємо ваше запрошення стати іммігрантами до вашої держави Майногула. Наш королю Іра=Таґто, чи приймаєте ви нас?

— "ОК. Приємно мати вас," — задоволено відповів король.

І одразу ж слова, що вийшли з уст короля, не просто долетіли до вух дарк-ельфів, а проникли всередину — і разом із леденячим холодом, доторкнулися до самих їхніх душ.

— Вітаю. Відтепер ви — громадяни Майногули. Уся радість і спокій цього світу буде даровано вам в ім’я великого короля Іра=Таґто, — оголосила Атю, голосно та впевнено.

Напруга в повітрі трохи розсіялася. Атю, й сама напружена, нарешті дозволила собі ледь усміхнутися.

І раптом — тиша. Абсолютна, нереальна тиша.

— С-старший воїне… це вже все? — прошепотіла Емру, жінка, яка захоплювалася легендами, до свого капітана Ґіа.

— Гадаю, так. Але ж нічого не відбувається… Що тепер?

Емру була трохи розгублена. Вони ніколи не проходили через щось подібне — і не відчували, що стали «громадянами Майногули», себто — злими істотами.

Що ж тепер?

Король і Атю мовчки стояли, ніби обмірковуючи щось.

Чекати? Отримаємо якісь інструкції?

Ноги вже затерпли...

В головах новоявлених громадян крутились подібні думки.

І саме в цю мить…

Їхні серця різко закалатали. І… зсередини почало підніматися шалене, нищівне почуття гніву.

Це була ненависть — до всього, що живе. Особливо до тих, хто колись гнобив їх, принижував, знущався.

Якби король зараз звелів — вони б із радістю винищили все живе.

Такого гніву вони ще ніколи не відчували. Він спричинив страшний біль і сум’яття.

Та водночас — інше, потужніше відчуття, поглинуло їхню лють.

Спокій, що затопив їх, був глибоким, як океан. І той гнів, який щойно кипів, у порівнянні з ним здався просто струмком.

Цей спокій ішов із одного місця.

Їхні погляди спрямувалися в одну точку — туди, де стояв їхній король, Іра=Таґто.

— Все гаразд?

У цю мить вони на рівні душі осягнули істину.

Король турбувався про них. Те, що він дав їм їжу — було справжнім, щирим співчуттям.

Він не мав наміру їм зашкодити. І навіть зараз, коли вони стикаються зі змінами в душі — він із турботою спостерігає за ними.

І саме це дало їм нове почуття — радість бути під захистом.

Це було безмежне полегшення, що ллється з глибокої темряви.

Радість — що сам великий Король Руйнування дивиться на них.

Усі вороги впадуть перед ним, і лише тіла залишаться.

Після довгих страждань — вони нарешті знайшли свій дім.

Усі почуття зійшлись у шаленому вирі в їхніх душах — і трансформувались у спеку, схожу на божевілля.

Це була фанатична віра. Але також — справжня, глибока вірність, гідна того добра, яке вони отримали.

І з цього моменту дарк-ельфи стали зовсім іншими.

Вони переродилися.

Вони стали громадянами зловісної держави Майногула.

— Хай живе король! Хай живе великий Іра=Таґто! — вигукнув один із юнаків, переповнений емоціями. Той самий, що ще недавно обмочився.

Та тепер у його серці — лише гордість і захоплення.

Цей захват миттєво передався всім навколо. Незабаром усі були охоплені безумним ентузіазмом.

Навіть командир Ґіа та старійшина Мортал не стримували сліз радості, вихваляючи Таґуто.

А Атю, спокійно стоячи поруч, з виглядом: «Так і має бути», кивала з посмішкою.

Віра, присвячена королю. Фанатизм, що збирається навколо нього.

І Король Руйнування, що приймає все це наче само собою зрозуміле…

— Оооо… — тільки й промовив він із задоволенням.

=Повідомлення＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Держава заснована шляхом прийняття громадян.

Хай славиться Майногула під проводом великого лідера!

=Етерпедія＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Держава Майногула

• Атрибутика: Зло
• Доступні правителі: «Безіменний Злий Бог», «Атю Бруду», «Ісра — Королева всіх Комах»
• Схильності: 《Кінець світу》《Поглинання》《Внутрішнє управління》

Королівство Руйнування, створене Безіменним Богом

Походження Майногули невідоме.

Кажуть, що вона існувала ще до створення цього світу.

Заснована невідомим злим божеством, яке прийшло з іншого виміру, відмінного від світу добрих богів.

Як держава, вона має сильні бонуси до злочинних фракцій і здатність до швидкого розмноження.

Шляхом схилення світу до зла, гру можна вести значно ефективніше. Але старт держави — дуже повільний, тож слід бути обережним.

※ Етерпедія відображає налаштування з гри до потрапляння у цей світ.

Перераховані правителі — це юніти, доступні гравцю.

Ісра — одна з героїнь Майногули, але її поява поки невідома!