Розділ 8.1 — Студена оселя

Секретарка - зріла чорношкіра жінка з привітною усмішкою та крижаним поглядом. Вона стежила за Ервіном, наче пантера за цапом біля водопою. За її спиною красувався доглянутий сад. Ервін з ностальгією дивився на це сонячне, безвітряне осіннє надвечір'я - найкращий день для прогулянки лісом серед сухої, шелесткої листви. Він підійшов і гепнув гостьову перепустку на стіл. — Я Ервін. — Кивнув на вигнуті двері праворуч. — Мене викликали. — Який Ервін? — вона повела пальцем по списку. Ервін промовчав, бо прізвище світилося на бейджі. Вона просто вирішила ввімкнути стерво. — Мадам, це ж Ервін Лефінґтон, — пролунав голос ззаду. — Той самий Ервін Лефінґтон. Ервін обернувся. На дивані сидів кремезний армійський генерал. У його портфелі стриміли текучі папки з чорною облямівкою. Ого. Він чув про такий гриф секретності, але бачив уперше. — А, — скривилася секретарка. — Зрозуміло. Ви у справі… надзвичайної ситуації? — Мабуть, — кинув Ервін. Вона склала губи трубочкою, зазирнула в список і сухо кивнула. — Він чекає. Сідайте, будь ласка. Ервін кивнув у відповідь. Генерал за спиною саме склав папери у валізу, прикуту кайданками до зап'ястя. Підвівся, розплився в усмішці й підійшов потиснути руку. — Ден Торп. Велика честь познайомитися, сержанте. Ервін звичним рухом оцінив відзнаки на формі генерала: нашивка десантника, схрещені стріли спецназу, стрічки за кампанії. Він знав командувача ССО за чутками, хоч ніколи не перетиналися. Кажуть, нормальний мужик. Ервін потиснув протягнуту руку: — Взаємно. — Капітан Танака передає вітання, — озвався Торп. — Хотів сам приїхати, та зайнятий підготовкою до операції. Наказував витягти вас на пиво, як усе скінчиться. — Ервін відтанув. — Серйозно? Знаєте Йо? — вони служили в Іраку. — Навіть не знав, що він у вашій команді. — З рік уже. А чого самі у відбір не пішли? Клинт же кликав... — Президент готовий прийняти, — озвалась секретарка. Вона підвелася, розчинивила дивні двері й пропустила їх. Прохід виявився вузьким. Ервін, колишній головний сержант-майор, поступився генералу дорогою і зайшов слідом до Овального кабінету.