Розділ 9.5 — Балачки Близнючок ④ Про завтра...

Балачки Близнючок ④ Про завтра ...

Після шостої, після того, як Сакуто пішов... «Хіі-чян... тобі не здається, що ти сьогодні трохи перегнула палицю?»

Чікаґе, заспокоївшись, схрестила руки, все ще одягнена в чорне вбрання дівчинки-зайчика.

«Хм... це було весело, але, можливо, це правда, що це було трохи занадто?»

Хікарі замислилася, дивлячись вгору, все ще в своєму білому костюмі зайчика.

«Як, як сильно ти підштовхнула Сакуто!?»

«Давай подивимось... нішіхіхіхі...»

«Припини сміятися і скажи мені!»

"Може, не так сильно, як Чічі-чян вчора? Можливо?"

Чікаґе насупився, а Хікарі сяяла усмішкою.

Вони були полярними протилежностями, але жодна з них не коментувала свій нинішній одяг.

«Отже, щодо завтрашнього дня...»

"Що саме?

«Ну знаєш... Хіі-чян ти не під шдо школи?»

«Я думаю піти, але...»

«Все ще не хочеш?»

Хікарі серйозно кивнула.

«Думаю, там буде весело з Чічі-чян і з Сакуто, але...»

«Але що?»

Хікарі більше нічого не відповіла, ухильно посміхаючись.

Дивлячись на сестру, Чікаґе глибоко зітхнула.

«Дні відвідування стають критичними...»

«Невже я залишуся на другий рік?»

«Так, скоро... Хіба ти не говорила про це з Сакутою сьогодні?»

«Ні... Цікаво, Сакуто хвилюється за мене?»

"Так. Ми трохи поговорили вчора, і він здавався стурбованим."

Коли Чікаґе чесно сказав це, Хікарі відповіла з кривою посмішкою: «Зрозуміло».

«Це тому, що я його дівчина?»

"Думаю, він би хвилювався, навіть якби ти не була його дівчиною. Сакуто така людина."

«Зрозуміло, ти маєш рацію... Гахх, я дуже рада, що ми почали зустрічатися.»

«Гей, не забувай, що я теж з ним зустрічаюся!»

Після цього сестри вирішили вперше за довгий час разом прийняти ванну.

«До речі, Хіі-чян, ти користуєшся моїм шампунем і кондиціонером?»

"Так. Вони дуже добре пахнуть, правда?"

«Не дивно, що вони так швидко закінчуються.»

Коли Чікаґе почала мити голову, Хікарі підсіла до неї ззаду.

У дитинстві вони часто купалися разом, але з початком навчання в середній школі це стало рідкістю.

«Якісь у тебе чутливі місця?»

«Уникай біля вух».

«Це якесь нове прохання...»

Хікарі, вдаючи, що прислуговує їй, ретельно вимила Чікаґе волосся.

Після змивання під душем Хікарі хіхікнула, наче щось пригадала.

«До речі, сьогодні Сакуто так мило виглядав...»

«Звичайно, якщо до хлопця так агресивно підходять... ні, зачекай, це ж не нормально - обіймати когось ти у нижній білизні!»

«Чіі-чян, ти теж обіймала його в білизні, так?»

"Ні, я не обіймала його! Сьогодні був... форс-мажор!"

«Цікаво, а Сакуті подобаються такі моменти "щасливого збочення"... Хм...»

Чікаґе була вражена тим, як вони переймаються абсолютно різними речами.

Потім вони помінялися, і Чікаґе почала мити Хікарі спину.

"До речі, я б хотіла почути твої думки про вчорашнє побачення.

"Ну, завдяки Хіі-чян, думаю, все пройшло добре. Сакуто, здається, теж був схвильований, а це добре"

"Зрозуміло. Отже, як сестричка, я була корисною?"

«Так. Дякую, Хіі-чян.»

«Еге ж, будь ласка, приходьте до мене за порадою ще, Чіі-чян.»

Згодом, не в змозі заснути, дві сестри вирішили розкласти футони поруч у кімнаті Чікаґе, що траплялося рідко.

Темою розмови був Сакуто.

Побачення, його звичайна поведінка, що сталося до цього часу і що буде далі...

І не встигли вони й помітити, як заснули.

Оскільки обидві сестри мали почуття до однієї людини, це не призвело до розбрату між ними.

Навпаки, їхній сестринський зв'язок став ще міцнішим, ніж раніше.