Розділ 4.5 — Балачки Близнючок ② Хто подобається кожній з нас...?

Балачки Близнючок ② Хто подобається кожній з нас ...?

«Я вдома.»

Коли Хікарі повернулася додому, Чікаґе, одягнена у фартух, поспішила до входу.

«Гей, Хіі-чян! Ти знову ходила в зал ігрових автоматів!?»

Чікаґе подивилася на Хікарі, що стояла з ополоником у руці.

«Просто потрібно було змінити обстановку.»

«Змінити обстановку... га? Хіі-чян?»

«...Що таке?»

«Ти виглядаєш пригніченою, з тобою все гаразд?»

Чікаґе говорила із занепокоєнням, але Хікарі не мала сил посміхнутися і прикинутися, що все гаразд.

Вона почувалася не стільки пригніченою, скільки ошелешеною. Всю дорогу додому вона думала про зустріч із Сакуто на станції.

Це було нове відчуття для Хікарі, і вона не усвідомлювала, що виглядала такою пригніченою, що Чікаґе буде хвилюватися.

«Я не дуже розумію, але так... мабуть, я в порядку...»

«Справді?»

«Так... У всякому разі, Чіі-чян, я прошу вибачення за все, що було до цього часу».

Несподівано вибачившись, Чікаґе ще більше занепокоїлася.

Це не було схоже на жарт. Хікарі справді виглядала розкаяною.

Відчуваючи, що настрій погіршується, Чікаґе поспішно вдягнула посмішку.

«Е? За що? Мені спадає на думку так багато речей, що я не впевнена, за що саме...»

«Хахаха... за різне. Особливо за похід в зал ігрових автоматів.»

«Зрозуміло, ти шкодуєш про це.»

«Так... сьогодні я почула, що школою поширюються дивні чутки, і мені стало дуже шкода».

«Дивні чутки?"

Вони перейшли до вітальні та сіли на диван, щоб поговорити про все.

Вислухавши все від Хікарі, Чікаґе ніжно посміхнулася.

«- Зрозуміло... То той факт, що Хіі-чян ходила в ігрову кімнату, став чуткою про мене?»

«Так, вибач...»

«Ні-ні, виявилося, що це були не мої чутки, тож я не хвилююся через це. Мені все одно начхати на чутки.»

Бачити Хікарі такою пригніченою було рідкістю, тому Чікаґе говорила обережно.

«Справді? То я можу знову ходити в зал ігрових автоматів із завтрашнього дня?"

«Що ти сказала?

«Вибач, мені дуже шкода...»

Хікарі зіщулилася під поглядом Чікаґе, знаючи, що в гніві вона справді страшна.

«То звідки ти почула ці чутки?»

«Ну, я нещодавно зблизилася з хлопцем.»

«Справді?»

«Так. Ми зустрічалися лише двічі, але це він мені розповів».

Коли вона це сказала, щоки Хікарі почервоніли. Напевно, цей близький хлопець - хтось важливий для Хікарі.

Чікаґе, яка зазвичай не є активною у своєму особистому житті, не проти таких любовних історій.

Тим більше, що Хікарі, яка ніколи не звертала уваги на хлопців, напевно, подобається ця людина.

Як і її сестра, Чікаґе досить допитлива.

Хто міг так захопити її сестру?

«Ей, а який він?»

«Емм... ну може, такий, який розуміє душевний біль?»

«Що?»

«Хтось, хто змушує мене почуватися в безпеці, коли я з ним».

Оскільки він розуміє душевний біль, вони можуть співпереживати і відчувати себе в безпеці один з одним.

Ось чому Хікарі хоче бути з ним більше, і спілкуватися з ним більше.

Йдеться не про інтелектуальне розуміння одне одного, а про бажання з'єднати серце з серцем.

«А як щодо тебе, Чіі-чян?»

«А...? Мене!?»

Захоплене зненацька, обличчя Чікаґе почервоніло.

«Він був тим, з ким ти познайомилася в школі, так? Оскільки ти змінила курс навчання, щоб слідувати за ним, здається, що незабаром у тебе може бути якийсь прогрес, чи не так?»

«Т-так, є певний прогрес... можливо...»

«Справді!? Як, що, який!?»

«Е-е... обіймалися?»

Хоча це було випадково.

«Що ще?! Що ще!?»

«Е-е... він захистив мене і сказав, що не може залишити мене саму?»

Але це було після того, як вона мало не задушила його краваткою.

«Чому ти говориш за допомогою запитань?»

«Е-е... тому що іноді факти і правда не збігаються... зрозумій, будь ласка...»

«А, так... я зрозуміла. Ахахаха...»

Здається, все йде не зовсім так, як планувалося.

До того ж, Хікарі зрозуміла, що Чікаґе, мабуть, припустилася якоїсь великої помилки.

«Мені теж треба більше старатися...»

«Хіі-чян мила, тож у тебе все вийде...»

«Чіі-чян миліша, тож у тебе все вийде! Давай-давай~!»

З цими словами Хікарі грайливо штовхнула Чікаґе.

«Припини!»

Чікаґе намагалася втекти від лоскоту, але незабаром помітила, що посміхається.

Її сестра надто ласкава навіть після того, як стала старшокласницею, але Чікаґе це не дратує.

Аж раптом Хікарі зупинила руку.

«А, точно!»

«...? Що сталося?»

«Хлопець, який мені зараз подобається, мабуть, популярний...»

«І що це означає?»

«Це означає, що він чудова людина! Напевно, є й інші дівчата, які закохалися б у нього так само, як я! Тож я маю стати ще ближчою до нього!»

Чікаґе здивовано сміється, дивлячись на схвильоване обличчя Хікарі.

«Це важливо, я думаю, але як ти зможеш стати ближче?»

«У п'ять разів ближче, ніж зазвичай!»

«Припини... Ти його злякаєш...»

«Невже? Хм...»

Чікаґе вважає, що нерозумно серйозно перейматися цим, але вона бачить певну логіку в словах Хікарі.

Раніше вона встановила для Сакуто правило, що вони зможуть торкатися одне одного лише тоді, коли стануть парою.

Ця стратегія могла бути помилковою. Надмірна стриманість могла зробити її менш привабливою.

«Чіі-чян, ти повинна швидко знайти свого коханого, інакше його забере хтось інший!»

«Гаразд! Спробую докласти вдвічі більше зусиль...!»

На цьому близнючки, так і не усвідомивши, що обидва мають почуття до однієї і тієї ж людини, закінчили свою розмову.