Розділ 44 — Розділ 44

У газеті «Лорелай» надрукували невелику замітку про чутки щодо романтичних стосунків між панною Кіаною та маркізом Чезаре Левіном, проте вона не привернула значної уваги. Уся столиця вже гомоніла про наближення імператорського бенкету.

Особливо враховуючи, що це було святкування дня народження принца Гітона, якого вважали наступним імператором — тож наскільки величним мав бути цей захід?

Звісно, бенкети, що влаштовував Гітон, не від початку були такими розкішними. П’ять років тому вони вирізнялися надзвичайною скромністю.

Причиною було те, що кронпринц зник безвісти, тому Гітон нібито не міг радісно святкувати власний день народження. Проте минав рік за роком, від кронпринца не було жодних звісток, а вплив Гітона лише зростав.

Імператор проводив у несвідомому стані значно більше часу, ніж при тямі. Імператриця ж, тужачи за зниклим сином, не брала участі в жодних заходах імператорського палацу. Таким чином, не залишилося нікого, хто міг би стримати Гітона.

З кожним роком масштаб ставав усе більшим, а з плином часу святкування робилося дедалі пишнішим. Зрештою бенкет на честь дня народження Гітона став розкішнішим навіть за святкування дня народження самого Імператора.

— Панно, молодий пан Джуліус надіслав вам цілу купу суконь!

Еліс, особиста покоївка Кіани, з самого ранку була у надзвичайно піднесеному настрої. На жаль, Кіана досі не знала імені Еліс. Однак, на відміну від інших покоївок, яких вона зовсім не пам’ятала, Еліс вона чітко ідентифікувала як «дівчину з міцним мускулистим тілом». Хоча й продовжувала кликати її «шпигункою».

— Справді? Дай-но погляну.

Кіана, яка прокинулася пізно і насамоті розставляла шахи, залишила дошку, підвелася й окинула швидким поглядом сукні, що принесла Еліс.

— Хіба це не чудово, що пан Джуліус сам подбав про сукні найвищої якості?

— Про що ти говориш?

Кіана відповіла похмуро, навіть не поглянувши на них як слід:

— Це не в моєму смаку. Швидше бери їх і продай Джуліусу за гроші. Крім нього, не знайдеться нікого, хто б викупив це за таку ціну. Чому він надсилає мені купу однакових суконь?

— ...

Еліс було важко щось заперечити, адже Джуліус надіслав близько тридцяти суконь, суцільно вкритих логотипами відомих дизайнерів. До них додавалася вкрай неприємна записка:

«Гей, зараз таке в моді».

— До того ж я збираюся піти у тій сукні, яку сама обрала в останньому каталозі.

— Що? Ту... ту саму... у клітинку? Знову?

— Що значить «знову»? — вигукнула Кіана, витріщивши очі. — У світі не існує двох однакових клітинок!

— А ви знаєте? — Еліс пригнічено зітхнула. — Ви з молодим паном Джуліусом насправді дуже схожі. Ваші вподобання непохитні, наче сосни.

Почувши це, Кіана обурено пихнула і гучно вдарила по столу.

— Як ти смієш казати мені такі зухвалі речі? Я справді в гніві! Є лише один спосіб, яким ти можеш спокутувати цю провину: к...

— Ви знову погано спали минулої ночі? Я зараз заварю вам трав’яного чаю!

Еліс вискочила з кімнати, перебивши Кіану перш ніж та встигла вимовити бодай склад слова «кава». Спостерігаючи за цим, Кіана болісно зітхнула. Ця покоївка була бісово кмітливою. Вона намагалася вдати гнів, щоб хоч якось випросити чашку кави, але...

Пан Кайлон, лікар герцогського дому, зрештою категорично заявив, що подальше вживання кофеїну для Кіани є небезпечним. Вона намагалася навіть підкупити його, але пан Кайлон навіть не подивився їй у вічі. Він був лікарем похилого віку, який вже дуже довго працював у герцогстві. Мабуть, він досяг того віку, коли навіть хабарі стають тягарем.

Відіславши Еліс, Кіана важко зітхнула. Причиною був нічний кошмар.

— Піякі — це від початку призовний звір Кіани!

Уві сні з’являвся Піякі, що гірко плакав, а також...

— Ти так мріяв про доньку, схожу на мене, і нарешті твоє бажання здійснилося. Гайде, ти щасливий?

— Я безмежно щасливий, Енес. Як може немовля бути настільки прекрасним?

Для Кіани ці сни про людей, які здавалися її батьками, не мали ні початку, ні кінця, адже вона їх зовсім не пам’ятала. Ці сновидіння завжди завершувалися тим, як молода Енес гірко ридала.

— Це несправедливо, мені так прикро...

Оскільки маленька Кіана почала страждати від таких снів одразу після того, як вперше побачила Піякі, няня колись відвела її до лікаря герцогського маєтку. Тодішній лікар пан Кайлон поставив діагноз: «Через занадто великий психологічний тиск вона постійно бачить уві сні свої потаємні бажання».

Він також додав, що краще не повідомляти про це старшим членам родини. Кіана теж не хотіла, щоб її вважали дитиною, яка через власну жадібність навіть уві сні марить подібним, тому погодилася.

В Академії їй не снилися такі сни, але варто було повернутися до герцогського маєтку, як вони знову почали переслідувати її, як у дитинстві.

Щоб забути про нічні видіння, Кіана повільно простягнула руку і взяла фігуру слона. Еліс, яка саме повернулася з трав’яним чаєм, наче заворожена спостерігала за рукою Кіани, що стискала шахову фігуру.

— Панно? Це...

— Слон.

Кіана досі була дуже худою, її обличчя виглядало болісно блідим, і вона палко любила речі у клітинку. До того ж ця панна, що мала надзвичайно чарівну зовнішність... була значно розумнішою та сміливішою за інших. Тому, перебуваючи поруч із нею, часто доводилося лише захоплюватися. Було незрозуміло, чому шість років тому вона так вперто сиділа, зачинившись у своїй кімнаті.

— Вибачте, панно. Я зовсім не тямлю в шахах... тож не можу скласти вам гарну компанію для розмови.

— Це не має значення. Я звикла розмовляти сама з собою.

Щоразу, коли Кіана казала подібне, Еліс згадувала її дитинство. У певний момент Кіана почала ховатися під приводом хвороби під час будь-яких світських заходів.

«Чому вона так чинила? В герцогському домі ніхто їй і слова поганого не сказав, чому ж тоді...»

При цьому вона невтомно цькувала Мелісу, через що люди лише скрушно хитали головами. Зазвичай Кіана тишком ходила до маєтку герцога Пербуса, переслідуючи молодого пана Родріго. Кажуть, лише Юдіт, молодша сестра Родріго, була подругою Кіани.

— І ще, панно.

Еліс, дивлячись на шахову дошку, за якою Кіана грала сама з собою, тихо передала вказівку економки:

— Пан герцог бажає вас бачити.

— О, справді? Зачекай мить... Закінчу цю партію. Але навіщо він мене кличе?

— Він каже, що досі належним чином не віддячив вам за зцілення пана Хоу.

Почувши слово «віддяка», Кіана відкинула шахову фігуру і різко підвелася.

— Ходімо негайно. Якраз перед бенкетом я маю дещо попросити у дідуся.

***

Маєток герцога Пербуса.

Родріго, зайшовши до кімнати своєї сестри Юдіт, здивовано запитав:

— Юдіт? Що ти робиш?

— Пишу листа Кіані. Завтра ж імператорський бенкет.

Юдіт посміхнулася і продемонструвала йому перо.

Звісно, вона зовсім не була рада поверненню Кіани.

В Імперії було три герцогські роди: Прелай, Пербус та Лісініс. Оскільки в роді Лісініс не було доньок, усього було лише три панни. Цілком природним було бажання бути найбільш помітною серед них.

Рід Прелай з покоління в покоління володів призовними звірами та був тісно пов'язаний з імператорською родиною, володіючи найбільшою владою серед трьох родів. Тому їй з дитинства було вкрай неприємно, що всі вважали панну Прелай вищою за неї.

«Тож фінал, де Кіана поїхала до Академії, а Меліса — до монастиря, подобався мені понад усе».

Проте, з іншого боку, Кіана завжди була для Юдіт легшою мішенню, ніж Меліса. В дитинстві Кіана завжди приходила до маєтку Пербус, щоб побачити Родріго, і Юдіт щоразу привітно її зустрічала. Кіана вважала її своєю найкращою подругою і в усьому слухалася.

Було легко підбурити її ще сильніше знущатися з Меліси. Особливо приємно було бачити, як Кіана влаштовує істерики Мелісі на очах у інших. У такі моменти герцог Пербус із дружиною були дуже задоволені.

— У вашому поколінні рід Пербус випередить Прелай. Ви напишете нову історію нашого роду.

Подружжя Пербуса, як і Юдіт, хоч і визнавало могутність роду Прелай, проте водночас заздрило їм. Тому, коли Енес, невістка герцога Скарі Прелая, померла за ганебних обставин, вони з неймовірним завзяттям поширювали ці плітки. Таємно вони розповсюджували чутки: «Чи справді Кіана Прелай належить до роду Прелай?».

Адже Кіана, яка була вилитою Енес, була наче пляма на гордому імені Прелай. Крім того, герцог Пербус був вельми задоволений тим, що маленька Кіана плекала симпатію до Родріго.

Старший син Скарі Гайд так і не повернувся до столиці, Алекс — божевільний, Джуліус — негідник... І якщо за таких умов Кіана вийде заміж за Родріго... Тоді, поки рід Прелай занепадатиме, рід Пербус зможе поглинути все його величезне багатство та славу. Адже Скарі Прелай не був людиною, яка б обділила онуків лише через те, що Кіана не могла закликати звіра.