Розділ 95 — Асора змінюється, і джерело змін — він

Перекладач і редактор: Näki + Claude

— Я?!

Почувши доповідь Томое, я мимоволі підвищив голос.

У нічній тиші, серед якої тривав звіт, мій вигук пролунав надто гучно. Буде незручно, якщо я розбуджу тих, хто вже спить. Затуливши рота долонею, я жестом попросив Томое продовжувати.

— Якщо точніше, ідеться про місце, де Вака перебуває зараз. Гадаю, на клімат Асори впливають місця, куди ви переходили крізь Туманну Браму.

— Що? Хто б міг подумати, що клімат цього світу визначає Вака! Але ж тоді температура й погода могли б кардинально змінюватися за один-єдиний день, — здивувався Шікі.

— Угу. Настільки різкі зміни трапляються рідко. Схоже, раз на добу настає певна мить, коли Асора переймає клімат останнього місця, яке відвідав Вака, і досить відчутно змінюється.

— Тобто що буде, якщо Вака вдень побуває в Ціґе, а вночі — в Академії? — уточнив Шікі.

— Що буде тоді, я ще не знаю, — відповіла Томое. — Щоб дослідити це докладно, мені доведеться провести якийсь час разом із Вакою. Правду кажучи, я не знаю, що саме впливає: місце, де побував Вака, чи місце, де відкривали браму, — тож напевно сказати ще не можу. Навіть те, що причина в брамах, поки не встановлено.

— …Хм-м, справа серйозна, — задумався Шікі. — Якийсь час я сам улагоджуватиму все в Академмістечку. Постараюся влаштувати так, щоб Вака міг бувати тут щоразу, коли немає занять.

Томое й Шікі, схоже, радилися далі.

А я був настільки приголомшений, що жодної думки висловити не міг. У голові було майже порожньо.

Тобто варто мені походжати світом — і клімат змінюється слідом? Хоча погоду мали б визначати такі речі, як широта, довгота, вітер, припливи, обертання навколо осі й навколо Сонця.

Невже клімат Асори справді залежить від мого розташування або чогось із ним пов'язаного? Т-тепер навіть мандрувати спокійно не зможу!

Тоді ця шалена, нестерпна спека пов'язана з тим, де розташоване Академмістечко? Ні, не з розташуванням — радше з тим, що там перебуваю я.

— Може, як тимчасовий захід, закріпити одну Туманну Браму в місці з приємним кліматом і надалі користуватися лише нею?

Нарешті я спробував висловити, що думав. Без Туманних Брам буде сутужно, але перебирати не доводиться. У найгіршому разі попрошу Томое відкривати брами й доставляти товари… Хоча стоп, так не годиться. Вона, схоже, саме веде розслідування. Воно пов'язане з думковим зв'язком, тож переривати його я не хочу.

— Ні, — заперечила Томое. — Без Туманних Брам Ваці все-таки буде незручно. Спробуємо звузити умови, а коли точно визначимо причину, тоді й подумаємо, як із цим упоратися. Кілька способів я вже маю на думці.

Мою пропозицію відкинули негайно.

— Гадаю, так буде краще, — підтримав Шікі. — На щастя, досі через Туманну Браму не виникало серйозних проблем, а якщо нею не користуватися, це дуже позначиться на наших закупівлях. Але постійно залучати пані Томое — неефективно.

Вони мають рацію. Як і сказав Шікі, немає не тільки втручання Богині — навіть віддана їй Церква нічим себе не виявляє. Щодо Туманної Брами й Асори, мабуть, можна вважати, що Богиня досі про них не знає.

— Як тоді встановимо причину?

Хотілося почути конкретний план. Якщо проблему можна усунути, краще братися за неї якнайшвидше.

— Спершу я хочу перевірити ось що, — відповіла Томое. — Вака відкриє кілька брам і залишить їх усі, не стираючи слідів до кінця. Чи впливатиме на клімат котрась із брам, чи клімат і далі буде таким, як в Академмістечку, де перебуває Вака, — ось у чому я хочу пересвідчитися.

— Розумію, — озвався Шікі. — Якщо клімат зміниться залежно від однієї з брам, гіпотеза про вплив місця її відкриття підтвердиться.

— Саме так, Шікі. А коли накопичимо більше спроб і помилок, визначити причину стане легше. Цей спосіб я придумала ще в Ціґе. У мене записано, яким був клімат, коли Вака ночував у селі, а потім повертався до Асори.

— Як і слід було очікувати від пані Томое!

Здогад у неї з'явився ще в Ціґе, і вона збирала дані, щоб його підтвердити. А я навіть не надто замислювався й просто вважав це дивним кліматом Асори. Слова Шікі якраз передавали те, що я зараз відчував.

— Тоді мені досить просто ще раз телепортуватися до кожного міста?

— Вако, якщо ви так зробите, Богиня може помітити. Я вже створила кілька брам, тож ви підете зі мною, а на додачу ще раз створите браму самі.

— А, твоя правда. Телепортуватися, мабуть, небезпечно. Вибач. Тоді покладаюся на тебе.

— Так. Завтра, коли ви вирушатимете, підемо разом. А ввечері повертайтеся до Академмістечка відпочивати. Перші результати перевірки побачимо післязавтра. Я також врахую, що мені доведеться щодня повертатися.

Мені стало трохи гидко від самого себе. Я ж і так знав, що користуватися телепортаційними формаціями, мабуть, небезпечно, а все одно бовкнув, не подумавши.

Судячи з усього, Томое має намір займатися цим, не полишаючи й інших своїх справ. Оце вміння давати раду справам, оцей спосіб мислення… Мені треба в неї повчитися.

— Але ж кілька брам залишатимуться відкритими. Як щодо охорони?

— Ящерів та арків я зніму з міських патрулів і розставлю біля брам. Про всяк випадок трохи пересуну й саму браму Асори, а що з нею робити далі, вирішимо згодом. Авантюристів я якийсь час не пускатиму.

— Твоя правда. Чутки вже й так досить поширилися, тож, гадаю, проблем не буде. Я теж займуся аналізом…

— Аналіз проведемо ми з Емою, ще кількох я залучу, тож Ваці немає потреби завдавати собі клопоту. Завдяки тому, що Вака так старанно береться за книжки, їх тут неабияк побільшало, а з ними побільшало й тих, хто здатен до розумової праці.

Це ті книжки, які я читаю в Академії? Виходить, їх уже поширюють. Страшна швидкість роботи. Аж хвилююся, щоб вони не звалилися від перевтоми.

А ще мені здається, що я от-от стану зайвою ланкою, і від цього неспокійно. Усі аж надто надійні.

— Якщо знадоблюся, кличте й мене, — запропонував Шікі. — Мені теж цікаво. Допоможу, чим зможу.

Ну звісно, Шікі має чимало знань, і, схоже, йому самому кортить поставити досліди.

— Ні, на тобі ще поліпшення ґрунтів і вирощування рису, тож я хочу, щоб ти зосередився на цьому. До того ж… є ще справа з фруктами Асори, — нагадала Томое.

— Хм, ваша правда. Зрештою, для цих справ я зміг вигадати лише пасивні способи розв'язання.

— Це стосується не лише жителів Ціґе. Якщо подумати, виростити фрукти з насіння — варіант, який легко спадає на думку, — зауважила Томое.

— Так. Хоча що вони ростимуть так жахливо — цього ми не чекали.

Під цим «жахливо» він має на увазі…

Тоді, коли я продавав фрукти на околицях Ціґе, знайшлися ті, хто спробував виростити фрукти Асори з насіння. До речі, це були яблука.

Серед фруктів Асори вони одні з найдорожчих. Мабуть, хтось хотів розводити їх десь поблизу. Як і сказала Томое, це було цілком передбачувано, але тодішній я про таке навіть не подумав.

Ну, якщо питати, чи воно проросло, — так, проросло. Щоправда, я бачив паросток, лише коли він мав кілька сантиметрів заввишки, і не знаю, чи став би він деревом і чи дав би плоди.

Однак, хоч паросток і виріс лише на кілька сантиметрів, на довкілля він вплинув жахливо.

Дізналися ми про це, коли отримали від Гільдії авантюристів доручення провести розслідування.

З'явилося дивне повідомлення: частина землі раптово стала безплідною, а магічна сила довкола відчутно ослабла.

Коли ми пішли перевірити, то побачили там паросток яблуні.

Схоже, щоб рости в цьому світі, посіви й рослини Асори поглинають чимало поживних речовин. У сучасному світі я чув про культури, від яких поле різко виснажується. Тут було щось подібне, тільки ще гірше.

Коли ми це помітили, фрукти Асори вже широко розійшлися цим світом, тож не виключено, що в когось досі є їхнє насіння.

Порадившись і з мешканцями Асори, ми вирішили не роздавати так багато фруктів. Хоча цілком і не заборонили. Мабуть, у такій ситуації краще було б повністю їх обмежити, але є одна річ, яка мене непокоїть.

Ну, рослини ж ні в чому не винні. Паросток яблуні ми забрали до Асори й пересадили в сад біля мого дому.

— До речі, згадав! Шікі, як там експеримент зі студентами?

Щодо врожаю Асори: в Академії гіпотеза Шікі та «його» привела до експерименту. Це щось на кшталт досліду на людях, але як це вплине на г'юманів, уже перевірили на мешканцях Асори, тож шкідливого впливу на здоров'я, мабуть, немає.

Якщо з'являться якісь відхилення, я маю намір одразу доручити Шікі лікування.

— …Власне, наразі результати, схоже, майже такі самі, як у мешканців Асори, — доповів Шікі. — Здається, це впливає й на фізичну силу, тож я маю намір продовжувати, але це просто… дуже цікаво.

— Он… як. А шкоди здоров'ю, схоже, немає?

— Ні, навпаки, здається, вони стали навіть здоровішими. Це ж надзвичайно поживні фрукти.

Певна зміна, помічена в мешканцях Асори…

На неї колись указали Шікі й Томое, і почалося розслідування. Мені сказали, що орки та ящери, схоже, стали сильнішими й набули більше магічної сили.

Дослідивши все уважніше, ми дійшли висновку: причина в їхньому харчуванні.

Ефект різнився залежно від особи, але до зростання сили особливо причетне було вживання фруктів. Хай потроху, але сила явно зростала.

Щоправда, ті, хто не був воїном, не надто додавали у фізичній силі, а ті, хто не мав потужної магічної сили, майже не додавали й у магічній.

З'ясувалося, що найкраще це діє на тих, хто має особливі якості.

І ось Шікі запропонував випробувати це й на г'юманах, але ми не знали меж посилення, і не було жодної гарантії, що на г'юманах результат буде таким самим. Спершу я цю ідею відкинув.

Але згодом, коли я вже чимало разів провів заняття в Академії, знайшовся один студент, який дуже захоплювався препаратами для тимчасового посилення здібностей, і, попередивши його, я нарешті погодився на експеримент.

Результат — саме такий, як у доповіді. Схоже, дія майже така сама, як на мешканців Асори. Тобто фрукти Асори і для г'юманів працюють як предмети підвищення характеристик.

То, може, краще взагалі не випускати ці фрукти за межі Асори?

— Якщо «майже такі самі», отже, невелика різниця все ж є?

— Так, — відповів Шікі. — У г'юманів приріст, схоже, більший, ніж в орків чи ящерів. Джін, який першим скуштував фрукт, збільшив свій запас магічної сили приблизно на третину. Це майже такий самий приріст, як в арків, хоча їхні початкові характеристики значно вищі.

— Отже, ефект сильний. Межі поки не знаємо навіть для мешканців Асори. Ба більше, якщо г'юмани про це дізнаються, буде кепсько.

— Так. Якийсь час водитимемо їх за ніс, кажучи, що це в них прокидається талант. На щастя, заняття Ваки в багатьох сенсах абсурдні, тож це звучатиме правдоподібно.

— Отже, на г'юманах зростання сили працює так само, — мовила Томое. — Деякі рослини мають властивість накопичувати магічну силу. Це мене справді дивує. Накажу тимчасово припинити роздавати фрукти. Ну, зважаючи на таку користь, мине час, поки ми знову назбираємо досить для дослідів. Хоча, гадаю, є ще фрукти, яких ми не перевіряли.

— Тоді, з огляду ще й на шлюбні пропозиції заради грошей, мої заняття стануть темою для пліток, і студенти знову почнуть роїтися довкола мене, еге ж? Ха-ха-ха… Схоже, на мене чекає світле майбутнє.

Хоча й без того відтепер подій в Академії лише побільшає…