Розділ 2 — Розділ 2. Я криміналізую паперову роботу (I Will Criminalize Paperwork)

Дивлячись на протестувальників унизу, я обмірковував можливі варіанти своїх дій.

Попередній власник цього тіла вже добряче напаскудив у стосунках із мешканцями Мінди-3, запровадивши абсурдно високі податки. Таким чином, він зіпсував свою репутацію (а отже, і мою) ще до того, як я взагалі отримав шанс здобути бодай якусь популярність.

Тепер просто повернути податки до попереднього рівня було б недостатньо. Люди все одно пам'ятатимуть мене як губернатора, який їх підвищив, хоч би що я робив надалі.

Вийшовши з ліфта до вестибюля будівлі, я зустрів свого особистого охоронця, який віддав мені честь. Білий пластоїдний обладунок штурмовиків блищав під світлом ламп.

Ці десятеро штурмовиків були частиною загону з 225 бійців, призначених для охорони Мінди-3 як моєї особистої гвардії та ударної сили. На густонаселеніших, розвиненіших або схильних до заколотів планетах зазвичай відправляли значно більшу кількість цих елітних ударних військ. Але Мінда була глухою провінцією, тому тут розмістили лише одну роту чисельністю 225 бійців, додатково до п'яти рот звичайних піхотинців та допоміжного персоналу.

Неподалік стояла командувачка гарнізону Краела Грант, яка розмовляла з іншим офіцером. Щойно вона помітила мене, як негайно віддала честь.

У такі моменти вона навіть мала досить поважний вигляд. Засмагла блондинка з виразними вилицями, що надавали їй владного вигляду. Її гострі зелені очі та бездоганна військова форма лише підсилювали це враження.

Щоправда, усе це миттєво зникало, щойно вона відкривала рота.

— Сер! Протестувальники з кожною секундою стають дедалі небезпечнішими! Прошу дозволу придушити їх із максимальною жорстокістю!

Її очі тепер блищали моторошною жагою крові. Я навіть не думаю, що це надмірна відданість Імперії. Мені здається, вона просто божевільна.

— Хіба ви не з Альдераану, командире?

— І що?

— ...Я був переконаний, що культура Альдераану цінує пацифізм.

— Так і є.

Я кліпнув очима.

— А-а... зрозуміло... Але моя відповідь усе одно «ні».

Після цього я відвернувся, намагаючись уникнути її благального погляду, і попрямував до виходу з будівлі. Охоронці рушили слідом.

— Який план, сер? — запитав один зі штурмовиків, імені якого я не міг пригадати.

— Збираюся домовлятися.

— Це небезпечно, сер. Може, краще надіслати загальне голоповідомлення для всієї планети?

— Можу. Але тоді вони вважатимуть мене боягузом. А це погано для бізнесу.

— Бізнесу, сер?

— Так. Бізнесу під назвою «виживання».

Я вийшов із будівлі, перетнув внутрішній двір, де галас протестувальників ставав дедалі гучнішим, і попрямував до однієї з вартових веж на стіні.

На стіні стояв імперський піхотинець у суворо чорній формі звичайної імперської піхоти. Він щось кричав натовпу через пристрій для підсилення голосу.

Я піднявся на вежу й вихопив у нього цей пристрій.

А потім зробив те, для чого, здається, народжуються всі політики.

Почав нести цілковиту нісенітницю.

— Шановні мешканці Мінди-3! Мене звати Лас Мола, я ваш губернатор, і сьогодні я тут, щоб поговорити з вами про нещодавні зміни!

Як і слід було очікувати, у відповідь я почув крики, обурення та загальне невдоволення.

На щастя, моя бронетанкова рота мала у своєму розпорядженні кілька AT-ST. Хоча я вже висловлював і ще не раз висловлюватиму свою неприязнь до цих крокуючих курей, їхній залякувальний ефект у цій ситуації гарантував, що протестувальники не почнуть жбурляти в мене каміння чи термальні детонатори.

— Щодо підвищення податків! Це була помилка, спричинена неправдивою інформацією! Мене ввели в оману, змусивши повірити, що Мінда-3 має значно більші виробничі потужності! Перепрошую за ці незручності. Запевняю вас, що податки буде повернуто до звичайного рівня, а відповідальних за надання неправдивої інформації вже покарано!

Звісно, усе це було неправдою.

Лас підвищив податки через власну дурість, а потім залишив усі проблеми мені.

Хоча, якщо подумати, відповідального справді покарали. Принаймні в певному сенсі.

Але якби я сказав місцевим, що не винен, бо я переродженець з іншого світу, мене б просто відправили до божевільні.

Або застрелили.

Або і те, й інше.

Найімовірніше, саме і те, й інше.

— Тим, хто вже сплатив підвищений податок, буде повернуто різницю. Тим, хто ще не сплатив, надається додатковий тиждень для оплати. На цьому все.

Коротко, чітко й без зайвого пафосу.

Я вирішив, що простому фермерському населенню, яке звикло до важкої праці, такий підхід сподобається більше, ніж довгі промови.

Поки що проблему з податками було вирішено, тож я повернувся до свого кабінету.

Як би мені не хотілося просто лягти й більше ніколи не прокидатися, але, на краще чи на гірше (безумовно, на гірше), я керував цілою зоряною системою. І над моєю головою висів дамоклів меч.

А це означало, що доведеться працювати.

Багато працювати.

Щойно я сів у крісло, як натиснув кнопку внутрішнього зв'язку й викликав свою секретарку.

Нею була синьошкіра жінка-тві'лек на ім'я Дарна Сабрір, яку Лас призначив на цю посаду виключно через її зовнішність.

На щастя, вона виявилася досить компетентною працівницею.

— Чим можу допомогти, губернаторе?

— Не могли б ви підготувати для мене звіт про населені пункти, основну інфраструктуру, військові сили та всю наявну в нас важку техніку?

— ...Звичайно, сер. Це все?

— Так, дякую.

Вона точно здивувалася. Інакше навіщо їй було робити таку паузу?

Я щойно попросив підготувати документи.

Документи!

Папери!

Єдине, що об'єднувало мене з колишнім Ласом, — це наша абсолютна ненависть до паперової роботи.

Чортова гидота.

На жаль, якщо я справді хочу щось зробити з цією довбаною купою бруду, мені необхідний повний перелік населених пунктів Мінди-3, інфраструктури, військових сил і всієї важкої техніки, яка в нас є.

Розумієте, тепер, коли я розібрався з податками, потрібно було зробити цю систему прибутковою.

І першою моєю думкою стало збільшення населення.

Планети величезні, але, судячи з усього, населення Мінди-3 досить нечисленне. А отже, потенціал планети використовується далеко не повністю.

Скільки полів залишаються незасіяними?

Скільки лісів ще не вирубано до останнього дерева?

Скільки родовищ природних ресурсів залишаються недоторканими?

І все це лише тому, що нам бракує людей?

Наступні півтори години мене поглинули ці думки. Я поспіхом заносив на свій особистий датапад мільйон недопрацьованих ідей.

Розширення сільського господарства, відкритий видобуток корисних копалин, розробка астероїдів, масова вирубка лісів...

Якщо я вважав, що якась ідея може спрацювати, вона негайно потрапляла до списку.

Саме тоді термінал на моєму столі подав звуковий сигнал, сповіщаючи про нове повідомлення.

Відкривши його, я побачив досить докладний перелік усього, про що просив.

І хоча інформації було чимало, основні дані можна було звести до такого.

Населення: 200 000 осіб.

• 40 000 — Аккордія (столиця).
• 15 000 — Роллінг-Грінс (найбільше сільськогосподарське місто).
• 10 000 — Аугір (гірничодобувне місто).
• Решта населення розсіяна по невеликих селах і фермерських містечках, жодне з яких не налічує понад 1000 мешканців.

Військові сили:

• 1 рота з 200 штурмовиків (50 із них — моя особиста охорона) та допоміжний персонал, розміщені в столиці.
• 15 000 військовослужбовців різних родів військ і допоміжного персоналу.
• 1 бронетанкова рота чисельністю 232 особи, на озброєнні якої:

• • 10 середніх танків;
  • 10 легких танків;
  • 8 важких танків;
  • 9 важких репульсорних платформ з озброєнням;
  • 4 AT-ST.
• 2 ескадрильї по 12 винищувачів TIE у кожній.
• 1 легкий крейсер класу «Арквітенс».
• 5 вантажних крейсерів класу «Гозанті».

Інфраструктура:

Столиця розташована посеред великої рівнини на одному з трьох континентів Мінди-3. Це єдиний заселений континент планети.

Від столиці розходиться мережа доріг, які з'єднують її з усіма найближчими містами, населення яких становить 500 осіб або більше.

Від цих міст відходять гірші дороги та ґрунтові шляхи, що ведуть до ще менших містечок і сіл. У результаті утворюється своєрідна павутиноподібна мережа доріг.

Роллінг-Грінс розташований приблизно за 200 миль на північ від столиці. Він також є важливим транспортним вузлом цієї дорожньої мережі та має найбільший зернопереробний завод на планеті.

Аугір, зі свого боку, розташований приблизно за 330 миль на південний захід від столиці й також є важливим транспортним вузлом.

Там зосереджена більшість гірничодобувного обладнання планети, але немає жодного підприємства для переробки руди.

Переглянувши все це, я зрозумів, що роботи в мене буде по самі вуха.

Відносно невелике населення ускладнювало будь-яке розширення. А переселення мешканців маленьких сіл і містечок, найімовірніше, стало б помилкою.

Судячи з усього, тут живуть люди, які ладні вбити заради своєї землі.

До того ж це могло б зіпсувати мою репутацію.

Тому замість того, щоб зосереджуватися на окремих людях, я вирішив звернути увагу на організації.

Основні підприємства та об'єднання Мінди-3:

• FieldTec Agricultural Concern — найбільша компанія планети, якій належить 45% фермерських господарств у Роллінг-Грінс.
• Minda Plains Union — профспілка, що об'єднує значну частину незалежних фермерів у Роллінг-Грінс та інших великих сільськогосподарських містах.
• YewCast — найбільша з небагатьох технологічних компаній Мінди. Переважно продає побутову техніку мешканцям великих міст, хоча вже розглядає можливості розширення.
• KhaganMotors — єдиний більш-менш великий виробник транспортних засобів. Переважно використовує імпортовані комплектуючі для створення всілякої саморобної сільськогосподарської техніки.
• Drillers United — гірничодобувна профспілка, яка працює на шахтах Аугіра та інших гірничодобувних містечок.
• Нарешті, існує безліч сімейних підприємств, розкиданих по всій планеті: невеликі фермерські господарства, транспортні компанії, ремонтні майстерні, механічні підприємства та багато інших.

З огляду на все це, я почав розробляти план.

Мені потрібна була підтримка.

Мені потрібно було, щоб люди мене полюбили.

А це означало, що починати слід із найвпливовіших.

Переглянувши наявні дані, я ухвалив рішення.

Після розмови зі своєю секретаркою я зачекав кілька хвилин.

Зрештою голопанель, вбудована в мій стіл, засвітилася.

Капітан Іфе Вір

Легкий крейсер класу «Арквітенс» «Гонтлет»

Капітан Іфе Вір нудьгувала.

На жаль, це було для неї звичною проблемою.

Призначення на Мінду-3 спочатку здавалося їй чудовою можливістю. Так, це була глушина, але Зовнішнє Кільце кишіло піратами, повстанцями та іншими покидьками, які заполонили ці дикі закутки галактики.

Але ось вона тут.

Нудьгує до нестями, сидячи у своєму кабінеті на борту «Гонтлета», який перебував на геосинхронній орбіті над Аккордією, і кидає маленький гумовий м'ячик об стіну.

Застрягла на безперспективній посаді, без жодного шансу побачити справжні бойові дії.

Раптом пролунав сигнал внутрішнього зв'язку.

Від несподіванки її кидок збився, і м'ячик полетів просто їй у щелепу.

Скривившись від болю, вона відповіла на виклик і була надзвичайно здивована, побачивши на голоекрані обличчя губернатора Ласа Моли.

Він був ще зовсім молодим — йому виповнився лише 21 рік. Під кашкетом ховалася скуйовджена копиця чорного волосся, а на молодому обличчі виділялися трохи пухкі щоки. Шкіра мала легкий засмаглий відтінок, а очі були каламутно-карими.

Звісно, на голозображенні всіх цих кольорів не було видно. Але щойно губернатор зателефонував, спогади про його зовнішність одразу виринули з глибин пам'яті.

— Капітане.

Вона миттєво випросталася й віддала честь.

— Губернаторе, сер. Чим можу бути корисною?

Він уважно вивчав її гострим поглядом. У його очах було набагато більше розуму, ніж вона могла від нього очікувати.

— Які можливості сканування має «Гонтлет»?

— ...Досить пристойні, сер. Принаймні достатні, щоб контролювати будь-які спроби висадки на головному континенті.

— А які ще можливості?

— Наше базове військове сканувальне обладнання включає високочастотне сканування. Тож «Гонтлет» значно перевершує більшість цивільних кораблів.

— Чи може «Гонтлет» сканувати уламки та уламки корабельних аварій?

Вона на мить замовкла, обмірковуючи запитання.

Нарешті відповіла:

— Якщо вони не поховані глибоко під землею, то так, це можливо.

Його очі, здавалося, засяяли.

— Добре. Хочу отримати повні результати сканування інших великих материків Мінди-3, а також усіх інших планет системи. Щойно завершите, доповісти мені про результати.

— Перепрошую, що ставлю під сумнів ваш наказ, сер, але це залишить столицю без захисту!

— Саме так, капітане. На щастя, тут не так багато чого вартого захисту. І це те, що я маю намір виправити. Тож беріться до роботи.

З цими словами він вимкнув голозв'язок.

Нечемно, але Іфе зараз думала зовсім не про це.

Пошук уламків?

Мінда завжди була хіба що транзитною системою, але колись тут розташовувалися деякі об'єкти Республіки та Конфедерації незалежних систем, а також відбувалися окремі бойові зіткнення між ними.

Будь-які уламки, навіть дуже старі, усе ще могли мати певну цінність.

Іфе посміхнулася.

Усмішка вийшла по-справжньому моторошною.

Здавалося, губернатор нарешті вирішив зайнятися чимось цікавим.

Вона лише сподівалася, що це принесе їй трохи розваг.

Губернатор Лас Мола

Будівля Капітолію, Аккордія

Завершивши голодзвінок і перейшовши до наступних справ, я злегка здригнувся.

Ніби щойно почало прокидатися якесь величезне чудовисько.

Утім, я відкинув ці думки та можливі наслідки й помолився, щоб вони більше ніколи не поверталися.

Після чергового нападу самообману я здійснив ще один дзвінок.

Цього разу — голові профспілки Drillers United.

Голозображення увімкнулося, і переді мною постав чоловік, якого можна було назвати ходячим стереотипом.

Загартований життям чолов'яга з великою бородою, зморшками на обличчі та формою, на якій виднілися плями пилу й сажі, відповів на виклик.

З динаміків пролунав хрипкий голос:

— Губернаторе. Чого вам треба?

Тон був відверто зневажливим, але, гадаю, я зможу це змінити.

Головне — не показати йому, що насправді я трохи наляканий.

А під час голодзвінка це було б особливо соромно.

— Пане президенте Кріі, маю для вас ділову пропозицію.

— Я хабарів не беру.

Чудово. Я взагалі не про це, але чудово.

— Запевняю вас, нічого подібного. Натомість я сподівався скористатися вашими зв'язками, щоб покращити й розширити гірничодобувну промисловість Мінди, створивши нові робочі місця та стимулювавши економічне зростання. Чи є у вас контакти у сфері видобутку корисних копалин на астероїдах?

— ...Я слухаю.

Чорт забирай, так!

Почнімо заробляти гроші!