Розділ 3 — Розділ 3. Обожнюю це сміття (Love Dat Trash)

Я сидів у своєму кабінеті й займався Дуже Важливою Роботою. А саме — методом грубої сили прораховував точні траєкторії, необхідні для максимізації потенційного прибутку та забезпечення нищівної перемоги.

— Кобі!

Гумовий м'ячик пролетів повз ціль, хаотично відскочив від стін і змусив мене героїчно пірнути в укриття за столом.

Із моєї фортеці, збудованої з укриття та сталі, я почув шипіння дверей кабінету.

Я миттєво застрибнув у крісло й розправив форму саме вчасно, щоб Дарна зайшла до кабінету.

На ній була сувора сіра форма, яку носила більшість імперських чиновників. Вона чудово контрастувала з її бірюзово-синьою шкірою. Дарна мала вигляд справжньої професіоналки. З тих офісних працівників, про яких одразу розумієш: ця людина вміє робити свою роботу.

— Привіт, Дарно, що у вас...

Перш ніж я встиг привітатися, мій абсолютно точно розрахований високошвидкісний снаряд відскочив від стіни, врізався мені в маківку й полетів просто до простягнутої руки Дарни.

Я зіщулився під її поглядом, потираючи голову.

— Бачу, ви дуже наполегливо працюєте, — сказала вона абсолютно невдоволеним тоном.

— Я методом грубої сили прораховував точні необхідні...

— Ви гралися з м'ячиком.

— Я грався з м'ячиком.

Між нами запала тиша. Судячи зі спогадів Ласа, вона була дуже схожа на ту, яку він переживав під час гніву своєї матері.

Зітхнувши, Дарна поклала датапад на мій стіл.

Скориставшись нагодою, я швидко занурився в цифри. Байдуже, що саме читати, аби вона перестала дивитися на мене так, ніби я її розчарував.

— Розвідники з компанії Eckshi Mining повідомили, що астероїдні пояси заповнені не лише величезною кількістю астероїдів розміром із карликові планети, але й, схоже, містять досить значні поклади корисних копалин. Вони просять продати їм права власності на окремі ділянки поясу.

— Категорично ні. Я готовий здавати окремі ділянки поясу в оренду для видобутку корисних копалин, але жодної постійної власності.

Сподіваюся, це дозволить мені заробити пристойні гроші для цієї системи. Достатньо велику суму, щоб профінансувати нову інфраструктуру.

Я подумував про створення на одному з надвеликих астероїдів нафтопереробного заводу та гірничодобувної бази. Вони могли б фінансувати інші проєкти розширення, ті, своєю чергою, — наступні, і так далі.

А потім я дещо усвідомив.

— Дарно, чому ви прийшли особисто? Ви могли просто надіслати це безпосередньо на мій термінал.

Вона, здавалося, завмерла, наче олень перед фарами автомобіля. Її нервова мова тіла підказувала мені, що нічого хорошого вона зараз не скаже.

— ...Я просто хотіла дізнатися про ваші подальші плани.

Дивно, але навряд чи в цьому полягала справжня причина її візиту.

— А що саме вас цікавить?

— ...Я хотіла знати, звідки ви плануєте взяти... робочу силу для майбутніх інфраструктурних проєктів.

Робочу силу... А-а!

— Не хвилюйтеся, я не займаюся цією рабовласницькою маячнею.

Моя груба манера висловлюватися, схоже, здивувала її майже так само сильно, як і сама заява.

— Але хіба так не було б простіше...?

— По-перше, рабство — це заняття для безмозких вискочок, які не здатні осягнути справжню цінність розумного капіталу. По-друге, якщо я завезу рабів у систему, сюди почнуть з'їжджатися підприємства, що використовують рабську працю, відбираючи роботу в місцевих мешканців. Це не лише неминуче призведе до зростання злочинності (хатти мене жахають, хоча я їй цього не скажу), але й гарантовано закінчиться тим, що протестувальники спалять мій офіс, а мою поштову скриньку наб'ють до відмови антраксом! До того ж рабство просто шкодить місцевому бізнесу, зокрема й моєму, тож...

Дарна просто стояла переді мною, завмерши, мабуть, у цілковитому захваті від моїх неймовірних ораторських здібностей.

— ...Тобто ви проти рабства... тому що воно шкодить бізнесу?

— І тому, що я здатний усвідомити цінність розумного капіталу. Так, саме так.

Вона лише дивилася на мене з нерозумінням.

Я зітхнув, пошкодувавши, що в мене немає білої дошки чи чогось подібного. (Ідея для інвестицій? Не знаю, хто купуватиме такі речі, коли всюди є голограми, але, можливо...?)

— Гаразд, уявімо це так. Люди, тобто розумні істоти, створюють цінність. Вони роблять це, здобуваючи освіту, працюючи, купуючи товари та сплачуючи податки. Так, дешева робоча сила може виробляти товари за смішно низькою ціною, але раби не створюють для економіки й суспільства стільки цінності, скільки могли б створювати, якби були вільними, освіченими та працювали на кращих посадах.

Коли більше людей беруть участь в економічному житті, з'являється більше компаній, винахідників, інвестицій, нових технологій і так далі. Це дозволяє суспільству загалом розвиватися.

Усе, що насправді дає рабство, — це дешева робоча сила. Натомість воно знищує весь потенціал, який могли б реалізувати ці раби.

Скільки серед них могло б стати лікарями, прославленими героями війни, надзвичайно талановитими науковцями та винахідниками? Скільки з них могли б змінити світ?

Це марнотратство, кажу вам! Цілковите й безглузде марнотратство!

І не забувайте, що раби — теж люди. У них є емоції, власна воля та бажання жити. А отже, поневолюючи людей, я накликав би на себе їхню ненависть.

Я намагаюся ЗМЕНШИТИ кількість ворогів, яких наживаю. А рабство означало б, що ціла КАСТА людей ненавидітиме мене всією душею.

І це для мене того не варте. Ні за що!

Дарна дивилася на мене широко розплющеними очима, абсолютно розгублена.

Невже вона не розуміє?

— А-а, байдуже, вам не обов'язково це розуміти. До речі, поки ви тут, чи надсилав капітан Вір якісь звіти?

Моє запитання, схоже, вирвало її з роздумів, і вона миттєво повернулася до звичного режиму роботи секретарки.

— А, так, сер. Капітан Вір уже завершила сканування обох інших континентів планети, а також двох її супутників. Зараз вона займається скануванням Мінди-2.

За її словами, інші континенти мають значно різноманітніші біоми, тоді як на обох супутниках є глибокі каньйони, які потенційно можна використовувати як для розміщення гірничодобувних підприємств, так і для прихованих оборонних ангарів.

Крім того, на Мінді-3-А було виявлено уламки старого республіканського корабля класу «Акламатор». Однак через нестабільне положення уламків капітан визнала розслідування надто небезпечним.

«Акламатор»?

Я підсунув датапад ближче до себе, поки Дарна надсилала файли.

Відкривши результати сканування, я за кілька секунд знайшов потрібний корабель.

Дивлячись на нього, я зрозумів, що його становище справді було кепським.

Він звисав над ущелиною. Єдина причина, чому корабель досі не впав, полягала в тому, що він врізався в схил під кутом, а його ніс, схоже, застряг у протилежній стіні ущелини, не дозволяючи корпусу ковзнути далі.

Витягнути його буде непросто, але загалом корабель виглядав у досить непоганому стані.

Корпус був вкритий слідами від влучань і підпалин, але, крім цього, серйозних пробоїн, відсутніх секцій чи броньових панелей майже не було.

— Зв'яжіться з секторним управлінням на Дубрілліоні. Дізнайтеся, чи не зможуть вони надіслати сюди кілька надпотужних тягачів. Якщо ми зможемо відновити цей корабель, із нього вийде чудовий вантажний транспорт.

— Вантажний? Я була переконана, що це десантний транспорт.

— Був. Велика Імперія не надто прихильно ставиться до республіканської символіки. Саме тому, серед іншого, вона поступово відмовилася від LAAT. Використання його як десантного транспорту може зачепити почуття деяких фанатиків. До того ж нам не потрібні масові перевезення військ. Краще вже отримати з нього прибуток.

Боже, як же я люблю гроші!

Примітка автора

Привіт усім! І знову дякую, що читаєте.

У цьому розділі відбувається не так багато подій — переважно це підготовка до майбутніх дій.

Як завжди, буду радий вашим відгукам щодо мого стилю письма, відповідності лору та можливих напрямків розвитку історії.

— Freefallerм