Розділ 245 — Хороший вік

Східний континент Фантазії складався з чотирьох великих і багатьох малих островів.

Усі його міста були портами, а земля тут використовувалася виключно для сільського господарства, тому битви були суворо заборонені.

Але все було не так мирно, як усі сподівалися.

Найманці, пірати, мисливці за головами, работорговці... Східний континент був беззаконною зоною, де збиралися всілякі сумнівні особи.

Багато хто зник безвісти або потонув у морі, а багато чоловіків загинули, переслідуючи свою мрію стати якимось піратським королем.

Через русалок, відомих полюванням на чоловіків, їхня кількість ще більше зменшилася, що створило необхідність привозити сюди рабів з інших континентів.

Ельфи були найпоширенішим товаром, враховуючи, що русалки не полювали на них.

В результаті…

[Раса: Напівельф

Рівень: 455

Професія: Рибалка (риболовля → удача ↑)

Навички: Риболовля D, Сітки E, Фізична сила E, Мореплавання E, Удача F...

Стан: хороший…]

Такі істоти були тут звичайним явищем.

Звичайні ельфи були слабкими і не витримували довгих морських подорожей, але наступне покоління, народжене від злуки ельфів і людей, було іншим.

Русалки не викрадали їх, а їхня статура була не гіршою за людську. Ельфійська кров також давала їм довге життя. Тому рибалок тут не слід недооцінювати.

Ці напівкровні особини були сильнішими за більшість лицарів, оскільки вони накопичували досвід, ловлячи рибу та дрібних монстрів, що в кінцевому підсумку призвело до їх високого рівня.

— Ну, той аномальний рибалка повинен бути достатнім доказом того, що ми прибули до місця призначення.

Якби ми плили морем, то дістатися до Східного континенту з Південного континенту зайняло б місяць. Цей час скоротився до секунди, і все завдяки пір'їні Снігової жінки.

— Наркогерою, хто тепер буде доглядати за Сніговою жінкою?

— Звичайно, ти.

— Я відчувала, що ти так скажеш...

Перший дух не сперечалася зі мною і не відмовилася виконувати мій наказ. Вона все одно не доглядала б за нею особисто.

Ці завдання виконували б її діти.

Не було гіршої класової ієрархії, ніж та, яку використовували духи, які прикидалися невинними.

Їхні ранги починалися з найнижчого, потім йшли середній, вищий, найвищий і король. На вершині була Дух-наркоманка!

Мені було дуже цікаво, як найнижчі за рангом ще не вбили себе, виконуючи брудну роботу, доручену тим, хто має вищий ранг.

— Наркогерою, серед духів немає незадоволення.

— Ти просто безсоромна.

— Ні. Хіба ти не знаєш, як сильно я люблю своїх дітей?

— То ти серйозно навіть не усвідомлюєш, що те, що ти робиш, є неправильним.

Вирішивши, хто буде доглядати за Сніговою жінкою, ми вирішили визначити наше точне місцеперебування.

Цього разу я скористався місцевими духами.

Нижчі духи, які старанно працювали під керівництвом своїх вищих за рангом, але ледачих колег, вразили мене своїми детальними звітами, які не поступалися презентаціям на засіданнях великих компаній.

За допомогою пера гарпії-мутанта ми дісталися найбільшого острова Східного континенту, розташованого на самому сході, який я назвав Островом Е.

— Герою, тоді як називається західний острів?

— Острів В.

— А той, що на півночі?

— Острів Н.

— А острів на півдні…

— Острів S, дурний духу. Ти повинна припинити випробовувати героя з 65-річним досвідом. У моїй енциклопедії немає недоліків.

Через своє географічне розташування було важко торгувати з іншими континентами. Навколо нього також жили колосальні морські чудовиська, тому навіть пірати трималися подалі від Острова E.

А ще там було багато високорівневих мешканців. Довге життя, працьовитість і ідеальне тіло!

Це місце найкраще демонструвало велич напівкровок, народжених від союзу ельфа і людини, які ввібрали в себе найкраще від обох рас.

— Тут також живе багато драконів.

— Не потрібно видавати інформацію, яку тобі розповіли твої діти, за свою власну, ти безсоромна.

— Хм! Ми ж сім'я. Хіба не природно, що члени сім'ї діляться інформацією та знаннями?

— Не намагайся виправдати свою безсоромність.

Тут жило багато морських драконів. Усі синьоволосі напівкровки, що жили в цьому регіоні, були поліморфними драконами.

Вони думали, що їх неможливо впізнати, бо вони ідеально замаскувалися, але загальні генетичні суміші давала їхнім нащадкам синє волосся.

Однак я не міг заперечувати, що якщо дитина народилася від жінки та синього дракона, то в майбутньому існувала ймовірність, що вона створить націю, члени королівської родини якої матимуть такий колір волосся.

Але це було дуже малоймовірно. Це не могло статися на рівному місці.

— Хм. Чи занадто я поспішаю?

У нинішній часовій лінії дракони, отримавши урок від Короля драконів забуття, Ноебіуса, майже не втручалися в життя людей.

Але ми повернулися в далеке минуле. Тут дракони не вагалися брати участь у житті інших рас.

— Ми точно прибули зарано. Першому герою знадобилося 11 років, щоб дістатися сюди. За цей час він зустрів безліч драконів. Червоних, синіх, жовтих, золотих, коричневих, блакитних, зелених, чорних, фіолетових, срібних, платинових…

Суть у тому, що він зустрів багато драконів. Навіть зараз я знайшов двох драконів, просто оглянувшись навколо.

[Раса: Блакитний дракон

Рівень: 999+

Професія: Кухар (Досвід → Кулінарія ↑)

Навички: Дихання Z, Кулінарія Z, Магія MAX, Море MAX, Трансформація MAX…

Стан: Інтерес, Спостереження, Трансформація]

“Яка шкода”.

Якби мені не потрібно було контролювати свій рівень заради любові Всесвіту, я б уже зламав їхні хребти.

Мене дратувало те, що я не міг скористатися їхньою вразливістю, поки вони були в таких слабких тілах.

— Ласкаво просимо, незнайомці, — сказав синьоволосий дракон, все ще вдаючи з себе людину.

— Ах! Приємно познайомитися.

— Ай!

— Хм?

Видно, моя рука зісковзнула під час рукостискання. Дракон зі зламаною шиєю впав на землю.

[Плутанина: Студенте Кан Хан Су, хіба ви не казали, що залишите їх у спокої?]

“Це непорозуміння, Пані практикантко!”

Я хотів удати, що не помітив, і дати йому спокій, але замість руки я схопив за горло.

Принаймні він дав мені хороші очки досвіду.

— Мій друже!

— Він не звичайна людина!

— Як ти можеш так поводитися з невинним громадянами?

Я щойно помилково вбив одного дракона, але всі вже підняли такий галас.

Я все логічно пояснив.

— Шановні мешканці, не потрібно піднімати галас. Я щойно розправився зі злим драконом, який прикидався доброю людиною. Ось! Подивіться. Він, як і будь-який інший монстр, не залишив після себе трупа.

— Він був моїм другом!

— Він мав вести нашу весільну церемонію!

— Припиніть, це божевілля!

— Чужиньцю, визнай свою провину!

“Хм. Можливо, це тому, що я опинився в іншій епосі?”

[Пояснення: Репутація драконів сильно змінилася до і після Короля драконів забуття. У цій епосі дракони є активними захисниками міст і країн, що створює їм хороший імідж. Це відрізняється від сьогодення, де, за винятком злих драконів, все, що вони роблять — це ховаються або дрімають.]

“Дякую за пізнє пояснення, дурна системо”.

— Дурна… Е-е-е. Шановні місцеві жителі, нечесні дракони обманюють вас! Щоб зберегти своє становище захисників, вони навмисно уникають вбивства Проклятої королеви Мальфарт, яка весь цей час живе на Острові S. Якби вони дійсно піклувалися про вас, вони б уже розправилися з нею…

— Ти шахрай!

— Хто така Мальфарт?

— Не знаю. А ти?

— Ні. Це, швидше за все, ще одна брехня.

Мій тиск почав підніматися.

— Гей!

[Пояснення: Велике лихо Східного континенту, Мальфарт, живе тихо з гномами на найпівденнішому острові. Ніхто не знав, що вона дракон, поки її хлопець, потворний гном, не помер від перевтоми.]

“Смерть від перевтоми? Коли це сталося?”

[Пояснення: Коли вона відвідала острів гномів.]

“Знову Перший герой?”

Як і личить головному герою, це місце також не сховалося від його впливу.

“У будь-якому разі…”

— Припиніть підозрювати мене, мешканці. Якщо я вас обманюю, то з неба почнуть падати метеорити! Дивіться. Вони ж не впали, правда?

— Обманщик!

— Надай реальні докази!

— Дивак! Признай свою провину!

Моє терпіння вичерпувалося. Я намагався переконати їх, але ситуація тільки погіршувалася.

Причина була проста. Вони думали, що у мене немає доказів.

— Гаразд. Як ви всі вимагаєте, я надам докази. Зробімо навпаки. Якщо я кажу правду, то нехай метеорити падають з неба.

— Шахрай!

— Припини брехати… Га?

— Метеорити справді падають!

Фшш… Бам!

Не встигли вони закінчити свій протест, як метеорити почали сипатися з почервонілого неба, наче град. Всесвіт відповів на мої слова експрес-доставкою.

І він не скупився.

Бам! Бум! Бах!

Якби на місто впало лише один-два метеорити, то всі б подумали, що за цим стоять чарівники. Президент Всесвіту, щиро люблячи мене, добре це розумів.

Тому Острів Е був майже повністю знищений.

Активізувалися дракони.

Підлі самозванці показали своє справжнє обличчя і спробували зупинити метеоритний дощ, але навіть вони були безсилі проти любові Всесвіту.

Розуміючи, що вони нічого не можуть вдіяти, дракони просто втекли.

Настала моя черга.

— Мій легіоне!

Я був праведним і мав 65 років досвіду, тому не ранжував духів, як це робила Перший дух.

Усі духи, які працювали на мене, були рівними.

Усі місцеві духи Східного континенту одразу відгукнулися на мій заклик. Мої накази, поєднані з унікальною силою Першого духа, яку я отримав завдяки спареним кільцям, були абсолютними!

Духи вітру змінили траєкторію метеоритів і відправили їх у море. Духи води заспокоїли цунамі, спричинене ударом, а Духи землі відновили землі, пошкоджені уламками метеоритів. Духи душ заспокоїли переляканих мешканців і тварин, а як бонус, вони стимулювали їхнє бажання розмножуватися, щоб відновити свої втрати.

— Трууу?

— Ку-Ку?!

Духи вогню, зміцнені теплом метеоритів, об'єдналися і вигнали з острова решту монстрів і підлих драконів.

Все пішло за планом!

— Дорогі місцеві жителі, ви в порядку? — запитав я, надягаючи посмішку, яка личила праведному герою.

Але місцеві жителі навіть не подивилися в мій бік. Вони були занадто зайняті думками про відновлення населення острова.

Розділившись на групи по одному чоловіку і трьом жінкам, вони попрямували до темних, відокремлених місць.

— Гей! Проявіть трохи старанності. Виправте їхні гормони.

Король духів, який обіймав мій скарб обома руками і ногами, у відповідь на мою ремарку надув губи, виявляючи невдоволення.

— Що? Не подобається працювати?

— Наркогерою, ти тепер розумієш мене? Духи від природи ліниві!

— Ніхто тебе не питав.

Ландшафт Острова Е кардинально змінився.

Узбережжя, де впали метеорити, перетворилося на оброблену землю, а завдяки річці, що впадала в кратер, утворилися озеро і водосховище.

На цьому все не закінчилося. Метеорити містили мінерали.

Зараз це було пустельне місце, але незабаром тут з'явиться зелена зона, де можна буде видобувати ці самі мінерали.

— Хм... час готуватися до виходу на пенсію.

Одного дня я закінчу таке життя і піду на пенсію. Якщо я куплю ділянку в цьому місці зараз, то коли повернуся, я буду володіти великими активами.

— Наркогерою, про що ти, в біса, говориш?

— Ти, мабуть, не розумієш, але я не говорю нісенітниці. Мій психічний вік вже перевалив за 85 років.

Це хороший вік, щоб думати про нерухомість.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!