Розділ 247 — Посібник Героя

— Яка гарна, — блиснули очі Снігової жінки. Вона не мала жодного контакту зі світом за межами маленького містечка, тому її реакція була цілком природною.

Як вона сказала, Ссосія справді мала видатну, навіть диявольську зовнішність.

Але це було питанням смаку. За її красою приховувалася велика сила.

— Не дозволяй себе обдурити. Вона надзвичайно жорстока жінка.

Я все ще не забув.

Ссосія використовувала дуже підступну тактику, відволікаючи суперника своїми величезними грудьми, від яких відскакував навіть Святий меч. Тільки тоді вона атакувала.

Навіть зараз, коли я здобув впевненість, що вони більше не можуть мене відволікати через наші нічні сеанси, часом я все ще недбало відволікався.

[Нагадування: не давайте їй знати, що ви її знаєте.]

Наш шлюб був нотаріально засвідчений Королем демонів та Першим духом у сучасну епоху, але тепер ми були в минулому.

Ми з нею були незнайомцями.

Як казала система, мені потрібно було вдати, що це наша перша зустріч, це дратувало.

“Зачекайте. Хіба це не помилка сценарію?”

Навіщо мені рятувати жінку, яку я ніколи раніше не бачив?

Вона могла бути злим демоном, запечатаним за свої злочини, або, можливо, за те, що вона була надто могутньою та небезпечною.

Звичайно, я знав, що вона зовсім не небезпечна. Але в цій ситуації мені довелося вдати, що я її не знаю.

[Пояснення: Герої-чоловіки можуть рятувати красивих жінок, а героїні-жінки можуть рятувати красивих чоловіків без особливої причини. Ви також можете просто врятувати її, оскільки вона жива…]

Мені не подобався цей дурний сценарій.

[Помилка: Причина вашого невдоволення незрозуміла.]

Чи заслуговувала вона на порятунок лише тому, що була красивою? Вона була мерзенною жінкою.

Судити когось за зовнішністю було неправильно. Навіть красиві дівчата можуть бути жадібними та впертими.

Я зрозумів, наскільки важливою була моя роль, коли система пішла на поступки та зробила мене головою Комітету з реагування на надзвичайні ситуації.

У майбутньому я буду взірцем для наслідування нових героїв.

Моя нинішня пригода слугуватиме дороговказом та підручником для моїх молодших колег, як це було у випадку з «Першим героєм».

Я мав скористатися цим шансом.

Я міг би зламати та відновити провальну систему освіти, яка критикувала мою особистість та давала їй низьку оцінку, хоча для всіх моїх дій була причина.

Поширення зливних туалетів, культурна революція велетнів та різанина на Східному континенті.

“Стрес? Ха!”

Порівняно з моїм першим раундом, це було ніщо.

У майбутньому Фантазії зливні туалети будуть широко поширені, а розумні чарівники будуть врятовані від хитрих жінок.

Південний континент не постраждає від глобального потепління, а підступні дракони не зможуть вдавати з себе людей.

Для всіх моїх дій були причини. І все це вплине на майбутнє.

— Слухай, дурна ти, гарпіє-мутантко. Внутрішня краса для жінки важливіша за зовнішній вигляд. Внутрішня краса цієї демонесси спотворена. Її хребет непристойно вигнутий у формі літери S, що відрізняє його від звичайних хребтів, а таз такий широкий, що здається, ніби він створений лише для розмноження.

Були й інші причини.

Ссосія завдавала жахливого психічного та фізичного болю чоловікам навколо неї, навіть якщо просто дихала в їхній присутності.

Неможливо описати словами, наскільки вона була мерзенною!

— Наркогерою, навіть якщо ти так кажеш, ти все одно, здається, піклуєшся про мою племінницю.

— Про що ти говориш? Я просто тримаю її поруч і спостерігаю за нею, щоб не дати їй завдати шкоди іншим чоловікам.

Я пожертвував собою, щоб врятувати половину людства.

Герой — це професія, в якій доводилося постійно жертвувати собою заради майбутнього.

— Тобі слід бути більш чесним із собою, Наркогерою.

— Тихо!

Як лінивий, наркозалежний дух могла почати осягати глибини думок праведного героя?

Я торкнувся гігантського самоцвіту.

Хрускіт!

Аметист, у якому була запечатана Ссосія, одразу тріснув.

Я міг просто покликати її до себе, не руйнуючи його. Однак, це була необхідна процедура, хоч вона і дратувала, адже наших стосунків у цю епоху ще не існувало.

Аметист розлетівся, і вона впала в моєму напрямку.

Я зробив крок убік, щоб не зіткнутися з нею.

— О… Що сталося?

Прокинувшись від падіння на уламки зруйнованого самоцвіту, вона розпливчасто озиралася навколо, поки не знайшла мене.

І її вираз обличчя миттєво змінився.

— Привіт, мерзенна демонице, яку я ніколи раніше не бачила. Я праведний герой, який роками не робив нічого окрім подорожей Фантазією. Я також твій благодійник, який врятував тебе від твого ув'язнення.

— Отже… Це наша перша зустріч?

— Саме так.

— Хо-хо-хо! Приємно познайомитися, справедливий герою! Не знаю, як я тут опинилася, але я в боргу перед тобою за те, що ти мене врятував. Не бійся, я можу про себе подбати. Звичайно, з часом я відплачу тобі сповна. А поки що я мушу йти... га?!

— Ні. Ти заплатиш мені зараз.

Я ніжно обійняв демоницю за її вузьку талію, від чого вона граціозно зігнулася.

— Наркогерою, схоже, ти зламав їй спину.

— Не зовсім.

Вивих було легко сплутати з переломом.

— Ах, м-мій дорогий чоловік. Я помилялася. Дозволь мені загладити це перед тобою і покінчити з цим. Мені так шкода. Хм? Любий?

— Ми зустрілися сьогодні вперше.

Цк. Вона мала зрозуміти суть ситуації.

— Хо-хо! Герою, як ти можеш зламати спину дівчині, яку вперше зустрів?

— Тебе звинувачено через твій непристойний хребет.

— Що?! Що ти взагалі маєш на увазі? За яким критерієм мій хребет виглядає непристойно?!

Поки ми розмовляли, всі дракони, які жили в цьому підземному гнізді, впали з закоченими очима.

Це явище було спричинене величезною кількістю Темної енергії, яка оточувала тіло Другого демона.

Її особливістю було те, що вона була «другою в усьому».

Саме тому вона мала другу за величиною кількість Темної енергії у світі. На додаток, Ссосія, право власності на яку перейшло до мене, мала цілу душу. Вона була оригіналом.

Її ранг навичок був справді приголомшливим.

[Раса: Другий демон

Рівень: 1

Професія: Безробітна (Досвід 110%)

Навички: Темна енергія GG, Харизма GG

Стан: Поневолена]

Хоча їх було лише дві.

Решта зникла з роками або була поглинена під час передачі права власності, і залишилися лише її власні унікальні навички.

Вона мала другу за величиною кількість Темної енергії та була другою найпривабливішою жінкою у світі.

Вона також мала другий за величиною ранг навичок, GG. Вона, мабуть, перевершувала мене за чистою бойовою силою.

У цьому була справжня сила Ссосії.

Якби в сценарії було сказано, що вона друга за силою у цьому світі, це було б цілковитим обманом. Отже, щоб не полегшувати їй життя, це називалося «прокляттям».

І…

— Гей, мерзенна демонице, воскреси всіх, хто нещодавно загинув на цій землі, як демонів.

Незалежно від бойової сили, наші шлюбні стосунки були вертикальними, а не горизонтальними. Я був першим, а вона другою.

Тому вона не могла відмовити «проханню свого чоловіка».

— Чи натякає Герой, що хоче розводити демонів?

— Демонице, чи моїх ніжних обіймів навколо твоєї талії було недостатньо? Можливо, нам варто зробити операцію з дванадцятипалою кишкою, встромивши Святий меч у твої сідниці.

Це було б чудово!

— Боягузливі погрози… Хо-хо-хо! Я жартую. Я розумію все, що ти сказав. Хороший герой повинен мати гнучкий склад розуму.

Вона одразу замовкла, якомога міцніше стиснувши сідниці.

Темна енергія огорнула її тіло і вивільнилася. А потім полила суху землю, як дощ.

— Мене вбив метеоритний…

— Чому я жива?

— Все моє тіло переповнене енергією!

— А! Я повернувся до життя?!

Спочатку люди, які перевтілилися в демонів, були спантеличені, здивовані тим, що сталося, але їх переповнювало почуття радості.

Однак незабаром усі це помітили.

— Любий, у тебе на чолі виросли роги!

— Що? О! Ти маєш рацію!

Дізнавшись, що вони стали демонами, яких завжди вважали ворогами, вони одразу ж запанікували.

Їхні родичі також були здивовані, виявивши, що вони отримали роги та крила.

Як і очікувалося…

— Ах! Злих драконів також не слід забувати.

Єдиними добрими у своєму роді були щедрі дракони.

Ті, хто лише накопичував скарби і не ділився ними з героями, не заслуговували на життя.

Але я був співчутливим героєм. Я вирішив дати їм другий шанс.

— Аррр?!

— Аррр…

Уражені Темною енергією, сині дракони стали чорними.

А ті, що були вбиті та повернуті до природи, відродилися як неживі монстри з кісток.

[Раса: Скелет дракона

Рівень: 1

Професія: Кухар (Досвід → Кулінарія ↑)

Навички: Дихання Z, Кулінарія Z, Темна енергія MAX, Магія MAX, Море MAX…

Стан: Залежність, Божевільний]

Дракони, вбиті моїми руками, не могли повернутися до своїх попередніх рівнів, оскільки вони вже втратили свої очки досвіду. Тим не менш, ті, хто загинув від удару метеоритів, стали сильнішими, враховуючи, що вони перетворилися на демонів.

З появою навички «Темна енергія» їхнє життя стало цікавішим.

І це ще не все.

— Люба, ми будемо разом назавжди.

— Н-не роби цього!

— Стань демоном, який дивиться лише на мене.

— Аааааа?!

Вони могли вводити Темну енергію в інших людей, і їхні ранги визначалися її кількістю.

Іншими словами, їхній попередній соціальний статус втратив своє значення.

— Герцогине, відтепер ти будеш моєю рабинею.

— Як сміє жалюгідний слуга… наказувати мені…

— Відповідай, як належить!

— Я буду твоєю рабинею, господарю!

— Ха-ха-ха! Так! Саме так! Я так довго про це мріяв!

Під впливом потужної Темної енергії Ссосії, Острів E на Східному континенті швидко поринув у хаос.

З усіх боків почалися зради, і ті, хто володів подібною кількістю Темної енергії, вступили в запеклі битви.

Але я не повинен дозволяти цьому тривати довго.

— Демонессо, скажи всім замовкнути.

— О. Будь ласка, замовкніть.

— У мене таке відчуття, ніби ти це мені адресувала.

— Це просто твоя уява, Герою.

Одним реченням Ссосія швидко зупинила цей хаос. Потім вона почала розподіляти Темну енергію, яка до цього моменту розподілялася випадковим чином.

Вона наділяла людей тою кількістю Темної енергії, яка відповідала їхньому статусу.

— Герцогине, зніми одяг і ляж переді мною.

— Закрий свій брудний рот!

— Що?! Як ти смієш? Я твій господар… Ох…

— Повертайся до свого жалюгідного життя слуги… Ні, просто вистрибни з вікна.

— Н-ні! Аааааааа!!

Кількість людських жертв зросла через побічні ефекти процедури, але ситуація на Острові Е, яка була в хаосі, незабаром стабілізувалася.

Але я ще не закінчив.

— Накажи дешево продати землі мені, Герою, який бореться за мир у світі.

— Як герой може бути таким поверхневим? — Ссосія була вражена, що не було частиною особистості демонів.

— Гей! Ти неправильно розумієш мої наміри.

Це аж ніяк не було підготовкою до старості. Це була інвестиція в мій ріст як героя.

Мені більше не потрібно було ставати сильнішим. Я робив це, бо це слугувало б добрим дороговказом для новачків, які починають з нуля.

Доки герої дотримуватимуться моїх порад, вони швидко ставатимуть могутніми.

— Це більше схоже на керівництво Короля демонів…

— Тобі краще турбуйся про свою долю, а не про життя інших.

— …

— Я не забув той день.

Вже багато років я щомісяця розраховую складні відсотки.

— Я рада, що мій батько — дурний Король демонів, а не ти. Інакше світ би вже загинув…

Я, праведний герой, покинув тепле портове місто, яке згодом стало моєю власністю, і, схопивши прекрасну демоницю за шию, вирушив на Острів S.

Одне з П'яти великих лих, Проклятий король Мальфарт Східного континенту.

Історія мала повторитися.

[Запитання:Чи може вона повторитися в цій заплутаній ситуації?]

“Ну, звичайно, прекрасна Пані практикантко”.

День, коли я пожну плоди своїх 65-річних зусиль, був близько.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!