Розділ 252 — Пророк

— Це рішення здається трохи несправедливим, але оскільки президентка студентської ради так старалася… я відійду в сторону.

Вони, мабуть, навіть провели зустріч, щоб вирішити проблеми, які виникнуть у момент мого повернення.

[Пояснення: Коротко кажучи, вони хочуть вписати вас в історію не як Героя, а як легендарного Пророка, який зробив життя на трьох континентах кращим.]

Не Герой, а Пророк?

Я забезпечив цей антисанітарний фентезійний світ туалетами зі змивом, тому подумав, що цей титул мені підходить.

[Здивування: Ви не злитеся?]

“Хм? Ні, анітрохи. Все гаразд, Пані практикантко”.

У мене не було жодних заперечень чи жалю на рахунок того, що я не отримав посаду Героя.

Протягом останніх 65... ні, 77 років моєю метою було стати «Праведним героєм» і зрештою повернутися на Землю.

Мені навіть не потрібен був атестат про повну загальну середню освіту.

Поки я міг забрати сина додому, я був би задоволений.

І всі приготування до цього вже були завершені.

Ссосія повернула собі деякі свої права над системою, тому я думав, що ніщо не може завадити мені покинути Фантазію.

Тепер мені просто потрібне було благословення безсоромних вчителів. Вони більше не зможуть погрожувати мені силою.

— Гей, чоловіче, мені потрібно тобі дещо сказати.

— Зачекай! Чоловік?! Коли мій хлопець одружився?! Я вперше про це чую! Ти… Другий демон?! Ти видаєш себе за дружину героя? Твоя зарозумілість неймовірна!

— Поговоримо про це пізніше…

Ссосія, хоча й хотіла мені щось сказати, перевела погляд на президентку студентської ради.

Мене не особливо цікавило, про що хотіли поговорити ці дві жінки, тому я вирішив натомість послухати мою милу та прекрасну Пані практикантку.

“Будь ласка, продовжуйте, Пані практикантко”.

[Небажання: На зборах викладачів вас було запрошено стати Пророком і працювати супутником Героя. При цьому обіцяна вам винагорода буде збережена. Якщо ви допоможете їй убити Короля демонів, ви негайно отримаєте свої винагороди.]

Не Героя, а супутника Героя!

Це була непогана ідея, хоча саме викладачі запропонували її, але я вже витратив забагато часу.

Вісімдесят п'ять років у фентезійному світі?

На Землі це було вісім років і шість місяців.

За земними мірками мені вже було далеко за двадцять, і приблизно в цьому віці молоді люди закінчували університети та влаштовувалися на роботу.

Я навіть усе спланував.

Я б продав усі скарби, які зібрав під час своїх пригод, і відкрив би власне кафе в престижному районі, використовуючи Святу Н та Ссосію як працівників.

Навіть якби кава, яку ми подавали, була несмачною, я б, швидше за все, все одно не збанкрутував.

Що ж до мене, то я б зосередився на аніме, фільмах та книгах, які пропустив, поки мав справу з дикунами фентезійного світу.

[Вражена: Ви все описали дуже детально!]

“Приходьте, коли захочете. Я пригощу вас кавою за свій рахунок!”

Просто якби вона сідала в моєму кафе та пила мою каву, дохід мого бізнесу подвоївся б.

[Сміх: Я обов'язково відвідаю вас, якщо поїду на Землю. О! Інших студентів, які були з вами в класі F, знищив Король демонів і вони перейшли до класу B.]

Їх перемогли, але зрештою вони отримали підвищення?

[Пояснення: Король демонів середньої освіти надзвичайно могутній. Якщо вам вдасться його вбити, ви зможете негайно закінчити навчання. Однак, якщо ви зазнаєте невдачі, вас переведуть до іншого класу. Чим вищий ваш клас, тим вищі ваші шанси на успіх, оскільки ви будете з ще більш здібними учнями.]

Я про це не знав, але все одно збирався вбити свого тестя.

Тепер це не мало значення.

— Земля вже чекає…

— Гей, чоловіче, нам потрібно поговорити.

Ссосія завершила розмову з президенткою студентської ради та притуливши губи до мого вуха, прошепотіла.

— Ти забув, про що я говорила?

Я не забув. Вона сказала, що потрібен час, щоб взяти систему під контроль.

Якби я використав її авторитет і повернувся на свою планету зараз, «Перший ангел» одразу б це помітила.

Я б із задоволенням повернувся додому та вибачився перед батьками за свою довгу відсутність, але як щодо помсти за накопичені відсотки?

Я не міг протистояти системі, оскільки вона мала безмежні можливості. Мені потрібно було б або перетягнути її на свій бік, або залишатися нейтральним. Інакше було б важко мати справу з усім викладацьким складом.

Як можна було вирішити цю проблему?

Ссосії потрібно було отримати більше контролю над системою.

Батьки проти помсти.

Не вагаючись, я дійшов висновку.

— Я стану супутником Героя.

Це було важке рішення, враховуючи, що я ризикував би отримати по голові тенісною ракеткою моєї матері через це!

[Щастя: Щиро дякую, студенте Кан Хан Су! Оскільки ви вже погодилися, я можу сказати це. Якби ви відмовилися, мене б насварило начальство. Ще раз дякую!]

“Завжди кажіть мені, коли ви в біді, Пані практикантко!”

Якою б страшною не була тенісна ракетка моєї матері, я завжди охоче терпів заради своєї таємної подруги. Їй не потрібно було піклуватися про все самій.

Як виявилося, викладачі були справжніми монстрами.

Вони звинувачували у всьому практикантку, яка навіть не мала жодних прав чи повноважень у вирішальних моментах, і погрожували, що щось з нею зроблять, якщо вона зазнає невдачі.

Такі вчителі не мали права виховувати чесних і праведних героїв.

Якби хтось подивився на це трохи глибше, він би легко зрозумів, що це його вина, що Перший герой перетворився на покидька.

У будь-якому разі…

— Спочатку мені потрібно подивитися на поточну ситуацію.

Як то кажуть, семеро нянь виховали некомпетентну дитину. Якби президентка студентської ради добре виконувала свою роботу, я б лише надавав непряму підтримку та не втручався б у процес.

Однак, інша справа була б, якби вона цього не робила.

— Пане Герою! Як ти міг! Ти залишив мене, безруку гарпію, саму на 12 років! — поскаржилася Снігова жінка, вибігаючи мені назустріч.

У мене не було виправдань, тому я мовчки вислухав її скарги, перш ніж звернутися до неї за допомогою.

— Я радий, що ти не перетворилася на смажену курку. Я знаю, що у тебе багато скарг, але чи можеш ти спочатку розповісти нам про поточну ситуацію?

— Добре!

Снігова жінка знала все дуже детально.

На даний момент, включаючи мене, було загалом четверо героїв.

Мій старший, з першого покоління героїв.

Я, представник другого покоління.

І два герої з третього покоління.

Перший герой, який вперто відмовлявся здаватися, вже продемонстрував, що він могутній навіть без підтримки «Богині Фантазії».

Я був Другим героєм, і мене шанували на Північному, Західному та Південному континентах як справжню легенду.

Через три роки після мого зникнення з'явилися два герої третього покоління. Одна з них була президенткою студентської ради, яку я знав, а інший — хлопцем, який отримував підтримку від Богині Фантазії.

— Дивовижно.

— Хе-хе.

Від моєї похвали вираз обличчя Снігової жінки одразу змінився.

— То з ким ти залишишся після виходу на пенсію? — спитала Ссосія.

Я не надто про це думав.

— Президентка студентської ради.

— Тому що вона твоя дівчина?

— Ні, але я не можу цього заперечувати. Вона просто перша підійшла до мене і вдала, що ми близькі. Вона кращий варіант, ніж хлопець, якого я ще навіть не зустрічав.

Було краще бути в місці, де мене раді бачити.

— Навіщо мені створювати собі зайвий стрес?

— Я здивована. Ти пошився в дурні. Я думала, що ти не приєднаєшся до жодної групи, а втечеш.

Сміючись, я коротко відповів.

— Тепер я віддаю перевагу розслабленню.

— Це тому, що ти став сильнішим?

— Якби я контролював ситуацію з самого початку, все було б інакше. Хоча тоді я був слабким.

У першому раунді, хоча я знав, що плани моїх товаришів проваляться, я не міг їх зупинити.

Під час місії з таємного проникнення у ворожий табір нас оточили і мало не вбили, бо вони спонтанно вирішили врятувати дівчину, з якої там знущалися.

Я не мав сил стримати їх, це була моя вина.

Однак тепер все було інакше.

Герой Зіг був повним розчаруванням, але досягнення героя Люка, якого я зустрів у 10-му раунді, вразили мене.

Завдяки путівнику з Землі, наша подорож пройшла гладко.

Мені потрібно було лише слідувати за ним так, ніби я пересідав з водійського місця на пасажирське.

— Я думала, що наполегливість — твоя єдина позитивна якість, мій чоловіче, але ти виявився лінивим. Я вже помітила це, коли ти сказав, що наймеш мене працювати у своєму кафе, поки ти будеш бавитися та займатися неважливими справами.

— Я б краще лінувався, ніж руйнував все навколо та вбивав людей. Ха-ха-ха!

— …

— Що? Хіба це не смішно?

— Анітрохи. Це просто змусило мене відчути, що мені потрібно якомога швидше покращити систему, щоб уникнути створення нових жертв, подібних до тебе.

Ссосія подивилася на мене з жалем.

Як грубо!

— Як щодо того, щоб спочатку подбати про себе та своє майбутнє? Зрештою, ти стала дружиною жертви, про яку говориш.

— О! Це правда! Схоже, я тут найнещасніша. Щиро дякую, що нагадав. Я зараз розплачуся.

Якби хтось інший нас побачив, він би подумав, що я тут поганець. Але насправді це було не так.

Це Ссосія без моєї згоди підписала шлюбний контракт і засвідчила його.

Я був жертвою! Мене змусили вийти заміж без згоди!

— Залежить від того, як на це подивитися. Мій чоловік, якого я сприймала лише як дурного героя, насправді був генієм, який скористався моєю безпорадністю, щоб вселити мені ідею шлюбу.

— Чому ти не пишеш романи?

Історія справді повторювалася.

Через два роки після мого зникнення помер принц гномів.

Причина була невідомою.

[Смуток: Перший герой підбурив принца. Він попросив створити шедевр, здатний убити Короля демонів. Так з'явився перший Святий меч. Однак принц вклав у це всі свої сили, що призвело до його смерті від перевтоми. Розлючений дракон був убитий мечем, створеним її коханим.]

І з цього моменту Королева мудрості Мальфарі воювала проти мого старшого через смерть принца гномів.

Так минуло близько десяти років.

У історії з підручників Перший герой, його супутники та його група підтримки перемогли Мальфарта без жодних проблем. Однак, тепер історія змінилася через стихійне лихо на морі, внаслідок якого загинуло багато супутників Героя.

— Схоже, з залишками його супутників вже розібралися.

Будинок, який покинула власниця, став лігвом Героя.

Президентка студентської ради, як і личить жінці-героїні, мала за супутників переважно гарних хлопців. Втім, половина з них були звичайними членами її групи підтримки.

Серед них було лише кілька справжніх супутників.

— Король меча, Король найманців та Мудрець, га? Жінка, яка називає себе твоєю дівчиною, здається здібною. Вона зібрала в компаньйони трьох наймогутніших чоловіків. Але Короля ельфів серед них немає.

— Хі-хі-хі! Це тому, що я не стала на бік ельфів. Ельфи без духів — нікчемні супутники.

— Ти занадто порушила хід історії, тітонько.

— Нічого не вдієш. Зрештою, я отримала другу половину парних перснів Наркогероя! Хі-хі-хі!

— У тебе такий дивний сміх… Зачекай, парні персні? Про що ти говориш?

Поки Перший дух і Другий демон говорили про якусь нісенітницю, я розглядав трьох чоловіків, про яких говорила Ссосія.

Король меча Алекс, який пережив інцидент у морі, виглядав жалюгідно.

Я думав, що цей дикун вірний, але він покинув мого старшого та обрав президентку студентської ради.

Зрада Мудреця була природним ходом дій, тому я не був особливо здивований.

Його любов до принцеси русалок Акви, здавалося, вже зникла. Зараз він широко посміхався, дивлячись на президентку студентської ради.

Але я розумів його.

Зрештою, міська красуня була набагато привабливішою за провінційну дівчину.

І нарешті, Король найманців.

Наймогутніший компаньйон, якого можна було найняти на Східному континенті.

Вже за одним його ім'ям можна було зробити висновок, що він був найсильнішим серед найманців. Він володів гігантським мечем так само легко, як кухонним ножем.

Він виглядав як сорокарічний чоловік, але насправді був вдвічі старший. Його статура була саме тим, до чого я прагнув. Він мав винятковий зріст, широкі плечі та рельєфні м'язи.

— Я пам'ятаю, що він був балакучим.

На відміну від драконів, які з віком ставали все більш наївними, Король найманців мав мудрість, відповідну своєму віку.

Довгий час я не міг його найняти, оскільки він цінував своє життя і вимагав високу плату за свої послуги.

Це змусило мене думати, що президентка студентської ради має багато грошей.

— Оппо, будь ласка, допоможи мені.

Вона, мабуть, була багатою, але в неї зовсім не було совісті.

— Ти старша за мене, тому не називай мене оппою.

— О, хіба ти не знав? Жінки перестають старіти у 19. Більше того, я ставлюся до всіх чоловіків з бородою як до свого оппи.

— Хм…

В студентські роки, перед випускними іспитами, тато завжди хвилювався, коли мама називала його оппою.

//Пр.п.: Оппа (кор. 오빠 [oppa]) — звернення, яке використовується жінками та дівчатами щодо старших братів, або (в неформальній обстановці) по відношенню до молодих чоловіків, старших за них.

Я не знав, чи це досі так. Зрештою, минуло близько дев'яти років з моменту, як я їх востаннє бачив.

— Отже, ти герой другого покоління. Я чув про тебе багато чуток.

У мої вуха проник дратівливий чоловічий голос.

Звісно, президентка студентської ради також мене дратувала, бо вона назвала мене оппою, але, на відміну від неї, в чоловіка був агресивний тон.

Його волосся, очі, броня, зброя, одяг… Усе в ньому було золотистого кольору.

[Раса: Велика людина апокаліпсису

Рівень: 999+

Професія: Герой (Досвід 500%)

Навички: Володіння мечем G, Ухилення ZZZ, Безсмертя ZZ, Знищення ZZ, Контроль ZZ, Політ ZZ, Життєздатність Z, Забій Z, Виклик Z, Стійкість Z, Ворожіння Z, Розсудливість Z, Гордість Z, Сила волі Z, Сила Z, Відчуття Z, Витривалість Z, Витримка Z, Переговори Z, Відстеження ворога Z, Відновлення Z, Імунітет Z, Опір Z, Божественність Z, Благословення Z, Честь Z, Сприйняття Z, Заступництво Z, Удача SSS…

Стан: Священний дракон, Святий меч, Божественний, Священний…]

Його характеристики були дивовижними, як і личило його яскравій зовнішності!

Жінки-супутниці позаду нього, яких президентка студентської ради не змогла завербувати, робили його ще яскравішим.

— Ти мене знаєш?

— Звичайно. Хіба ти не той дефектний студент, про якого ходять стільки чуток у вищих навчальних закладах? Бачу, у тебе немає супутниць, то як щодо роботи на мене? Як старшокурсник, я можу навчити тебе…

Його голос миттєво стих, щойно його погляд упав на Ссосію, яка стояла поруч зі мною.

Спочатку я подумав, що він дивиться на її груди, але потім зрозумів, що він дивиться на її навички.

— Що? Ти вперше бачиш демона рангу GG?

— Це неможливо… Га?!

Обличчя героя рангу G посиніло. Здавалося, він щойно помітив духа, що сидів на моїй голові.

— Що?

— Ти вперше бачив духа-наркоманку?

Мій хвалькуватий старшокурсник раптово склав руки на колінах і вклонився.

— Перепрошую, що відібрав ваш час на гучне вітання. Телефонуйте мені, коли знадобиться допомога.

Потім він зник, як вітер.

Після цього…

— Мій хлопець такий класний! Навіть студент вищого навчального закладу поступається йому!

Президентка студентської ради одразу ж підійшла до мене з лукавим виразом обличчя.

Що сталося з її несподіваною атакою?

— Ах, оппа! Я була захоплена цією сценою!

— Хочеш, я тебе задушу?

Так почалася подорож безсоромної героїні та її чудових супутників!

Трохи пізніше Пані практикантка оголосила, що інший герой добровільно звільнився.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!