Розділ 261 — Відхилення!

— Пане Алекс! Будь ласка, відпустіть Зіга! Я сама не в захваті від поведінки цього спідничника, але щоб врятувати цей світ, вам точно потрібна його сила!

— Цк. Наступного разу я йому не пробачу.

Алекс відпустив хлопця та поправив свій фартух. Потім він відійшов убік, запрошуючи гостей всередину.

Снігова жінка також лагідно закликала їх.

— Заходьте! Вам варто скуштувати дивовижні страви Алекса!

— Кхм! — Король меча кашлянув, відвівши погляд. Ніби він щойно мало не вбив Зіга.

Чи справді слова Снігової жінки збентежили цього дикуна?

— Вони виглядають мило, майже як молодята, — прокоментувала Ссосія з радісним виразом обличчя, як мати, яка дивиться останній епізод романтичної мелодрами.

— Як це може тебе захоплювати? Один погляд на них викликає в мене огиду.

Я не міг до цього звикнути. Він надто відрізнявся від того Алекса, якого я знав.

Були навіть ночі, коли мені снилося, як я розріжу йому спину між 4-м і 5-м поперековими хребцями Святим мечем, як тільки стану сильнішим.

— Досить! Мені набридло слухати, як ти розповідаєш про свій перший раунд. Гадаю, на даний момент ти навіть гірший за нього.

— Як так?

З самого початку я завжди діяв раціонально. Єдина різниця між тодішнім і теперішнім мною — це моя сила.

Ссосія не дорікала. Натомість вона подивилася на Снігову жінку.

— Я думала, що вона просто дивна дівчина, але вона виявилася неймовірною. Ця жінка змінила свого чоловіка, навіть пальцем не поворухнувши. Мені потрібно наслідувати її приклад.

— Навіть не намагайся.

День, коли я стану ганчіркою, що ридає в подушку, ніколи не настане.

— Я теж не хочу таких змін, але мені стало цікаво, яким ти був у своєму першому раунді. У твоїй особистій справі мають бути записи…

— Навіть не думай про це. Я тебе попереджаю.

— Не роби такого обличчя. Я все одно подивлюся це таємно, без твого відома.

— Гей!

Поки ми сварилися, Алекс, все ще в фартуху, продовжував акуратно нарізати фрукти та овочі однаковими шматочками на кухонній дошці.

Я сподівався, що він підвищив своє Володіння мечем до рівня G не заради цього...

Алекс товк м’ясо своїм твердим кулаком, щоб розм’якшити його, одночасно місячи тісто іншою рукою. Його дії, техніка та навички були професійними, і він був настільки розслаблений під час приготування їжі, що навіть почав наспівувати мелодію!

Це видовище змусило мене подумати, що його варто було б назвати Королем кулінарії.

Приготувавши всі страви, Алекс сів поруч зі своєю безрукою дружиною і почав її годувати.

У неї все ще був величезний апетит, як і раніше.

Після їжі він витер куточки її губ серветкою та прибрав залишки з тарілок.

Він був більше схожий на медсестру, ніж на чоловіка.

Судячи зі стану «Щастя» в його статусі, можна було сміливо сказати, що він справді вважав таку надокучливу роботу приємною та корисною.

Здавалося, ніби ми були з абсолютно різних світів.

— Ти ревнуєш, мій нікчемний чоловіче? — запитала Ссосія.

— Ні.

— Ти ревнуєш, чи не так? Будь чесним. Якщо хочеш, то я можу тебе нагодувати.

— Дай мені спокій!

— Не соромся…

— Я все бачила, Наркогерою! Моя племінниця заздрить, дивлячись на Снігову жінку...

— Тітонько, припини говорити! Будь ласка!

— Хі-хі-хі!

Після того як Алекс закінчив їсти, Ланувель розповіла про мету їхнього візиту замість Зіга, який залишався стурбованим.

— Пане Алексе, леді Снігова жінко, Повелитель демонів повстав. Цей світ приречений з одним лише Зігом, враховуючи, що в ньому більше хтивості, ніж справедливості! Я прошу вас приєднатися до нашої подорожі!

Я не міг не хвилюватися.

Зіг все ще не міг пройти курс початкової освіти, де навіть навички Лицаря А з Пельменного королівства були слабкими. Вони ніколи не могли становити загрозу для мене.

Але Володіння мечем G-рангу?

Якщо Алекс об'єднає з ним ефект своєї професії, то він зможе володіти Божественністю G-рангу!

Алекс міг би сам штурмувати замок Повелителя демонів.

Об'єктивно кажучи, мої клони ніколи не змогли б перемогти чорного ведмедя фентезійного світу своїми навичками.

І це сталося не лише в класі Зіга.

Події розвивалися так само в усіх інших вимірах.

У той момент, коли Ланувель думала, що Герой, якого вони викликали, є ненадійним, вона одразу ж йшла до Алекса і висловлювала те саме прохання, що й щойно.

Саме тому ця розмова була важливою.

Якщо Алекс приєднається до подорожі Героя, це буде те саме, що мати монстра класу G у складі своєї групи у всіх класах. Вони також матимуть прекрасну і зручну Снігову жінку, яка переноситиме їх куди завгодно!

Ці двоє зробили б подорож будь-якого героя в сто разів легшою.

— Я відмовляюся.

Але відповідь Алекса була зовсім не такою, як я очікував.

— Га? Чому?! — очі Ланувель розширилися, вона не могла повірити своїм вухам.

Алекс, обережно погладжуючи маленьку голову Снігової жінки своєю величезною рукою, відповів:

— Я не хочу, щоб вона була сама.

— Ви можете взяти дружину з собою! Подумайте про це як про сімейну мандрівку...

— Я занадто сильно люблю Снігову жінку, щоб брати її в виснажливу подорож, де навіть не буде легкодоступного зливного туалету, пані Ланувель.

Знову зливні туалети?

— Подорож без зливних туалетів також має свою романтику! Уявіть, що ви йдете в поле збирати квіти і там натрапляєте на монстра! Хіба від самої думки про це не закипає кров?

Ланувель намагалася переконати Алекса, але він не був простаком.

— Я не хочу наражати свою дружину на небезпеку чи дозволяти іншим чоловікам бентежити, чи принижувати її, — він пильно подивився на Зіга.

Через погану поведінку Героя B-рангу шанси, що пара приєднається до його групи стали ще меншими.

— Добре подумайте, пане Алексе! Навіть місця без зливних туалетів все ще є частиною Фантазії та гідні любові. Якщо ви ігноруєте наш світ лише з цієї причини, то воскреслий Повелитель демонів...

— Я правильно почула? Мій власник прокинувся? — Снігова жінка втрутилася в розмову саме тоді, коли збиралася задрімати.

Алекс неохоче відповів:

— Гадаю, що так.

— Алексе, давай зустрінемося з ним!

Не треба!

— Я знаю, що ти будеш рада зустрітися зі своїм власником, але ти ще не готова. Від тебе пахне.

— Справді?!

— Так. Тобі для початку потрібно прийняти ванну.

— Добре! Ти ж скупаєшся зі мною, чи не так?

— Якщо ти цього хочеш.

Результати двох тисячоліть догляду за гарпією стали очевидними.

Завдяки винахідливості Алекса, Снігова жінка забула про своє бажання.

Завтра вона, мабуть, повернеться до свого звичайного життя. Її пташиний мозок уже забув, що я воскрес.

Алекс звернувся до Ланувель із серйозним виразом обличчя та попередив:

— Ви чули. Її власник — Повелитель демонів. Якщо вона стане на його бік, як це було 2000 років тому, у мене не залишиться іншого вибору, окрім як стати вашим ворогом. Вам потрібно переконатися, що вони ніколи не зустрінуться.

— Алексе! Давай вже приймемо ванну! Швидше! — просила Снігова жінка.

— Заради вашого ж блага, сподіваюся, ви почули і зрозуміли мої слова, — сказав Алекс.

Переможені, Зіг і Ланувель повернулися з розкішного особняка Алекса до королівського палацу.

Але вони пішли не з порожніми руками.

— Зіг, не засмучуйся.

— Я не засмучуюсь. Навпаки, я радий, що цей зрадник відмовився! Раніше він цінував чоловічу дружбу, але після одруження став зовсім іншим!

Лаючись, Ланувель помахала аркушем паперу, знову вдаючи милу.

— Принаймні, ми отримали рекомендацію від Алекса.

— Я вперше бачу такий результат…

— Протягом останніх тисячоліть Алекс доглядав за леді Сніговою жінкою. Але він також навчав фехтування багатьох людей, які зараз розкидані по всіх континентах. Цінні предмети в його будинку були придбані на гроші, які він заробив на цій роботі.

“Учень Алекса… Гадаю, це чоловік”.

Здавалося, Зіг думав так само.

Зрештою, на тренувальних майданчиках королівського палацу ніколи раніше не було жодної жінки-лицаря, оскільки Алекс часто надто сильно бив своїх учнів і кричав на них лайливі слова, як і личило його дикому характеру.

— Ні, він порадив жінку.

— Ти серйозно? Ні, я не буду покладати великих надій. Вона, мабуть, мужня грубіянка.

Обличчя Зіга на мить трохи просвітлішало, але незабаром знову потемніло.

— Про що ти говориш? Як видно з того, що ти щойно пережив, Алексу не подобається, коли інші чоловіки перебувають поруч з його дружиною. Ось чому всі його учениці — жінки.

— Ох!

— І в мене для тебе чудова новина. Учениця, яку рекомендував Алекс, неймовірно красива! Я ніколи не думала, що такі збіги можуть траплятися!

— Ланувель, хто це?

Вона мило засміялася.

— Принцеса Сільвія.

Герой B-рангу радісно закричав, ставши на коліна та вклонившись будинку Алекса.

***

До цього моменту у всіх вимірах був схожий розвиток подій.

Герой, якого викликала Ланувель, відвідував будинок Алекса, отримував відмову від пропозиції та рекомендацію звернутися до принцеси Сільвії.

Деякі намагалися домагатися Снігової жінки, але їх жорстоко бив її суворий чоловік, даючи негідникам урок і змушуючи їх пройти регресію.

Однак більшість із них зустрілися з Сільвією без жодних проблем.

— Це прохання легендарного Короля меча Алекса, тому я нічого не можу з цим вдіяти. Зрештою, я в боргу перед ним…

Оскільки історія змінилася, Сільвія більше не могла контролювати духів, що змусило її стати мечницею.

Вона обрала своїм вчителем людину, а не ельфа, що мені здалося незвичайним, але це було зрозуміло. Адже той, хто прожив дві тисячі років у шлюбі, вже не міг вважатися звичайною людиною.

Однак ельфійка не мала такого ж таланту, як її вчитель.

[Раса: Архіельф

Рівень: 425

Професія: Мечниця (Краса = Володіння мечем ↑)

Навички: Володіння мечем Z, Елегантність A, Шарм A, Спритність B, Ухилення B…

Стан: Хороший]

Ефект її професії був схожий на версію ефекту відьом, але вони не були такими рідкісними.

Не всі жінки, які володіти мечем, могли стати Мечницями.

Їм доводилося тренувати Володіння мечем і підтримувати свою красу з плином часу, що зрештою вимагало від них не відставати від тих, хто зосереджувався лише на своєму фехтуванні, та від жінок, які дбали лише про свою зовнішність.

Іншими словами, її професія не могла бути досягнута лише завдяки зусиллям.

— Сільвіє.

— Пане герою Зіг, я погодилася стати твоєю супутницею лише через прохання пана Алекса, тому, будь ласка, не звертайся до мене, як до своєї дівчини. Ти змушуєш мене здригатися.

— Цього не може бути...

Поведінка його давньої коханої шокувала хлопця до глибини душі.

Ось чому я колись сказав йому, що в регресії немає нічого хорошого.

— Як довго ти будеш дивитися на цього бабія, жорстокий чоловіче? — запитала Ссосія, натякаючи, що втратила будь-який інтерес до Зіга.

Вона говорила так, ніби хотіла, щоб ми негайно повернулися до замку Повелителя демонів і щоб я особисто щось для неї приготував.

Моя навичка кулінарії наразі була на рівні F.

— Ти помиляєшся. Не потрібно думати про мене як про дружину, яка сумує за коханням свого чоловіка.

— Але ти сама це визнала, моя люба племіннице…

— Ах! Чорт! Перестань втручатися, тітонько!

— Хі-хі-хі!

Зауваження Ссосії було правильним.

Хоча Алекса з його Володінням мечем та Божественністю рангу G було виключено з гри, герої тепер мали у своїй групі Мечницю Сільвію, що зрештою збільшило їхню загальну силу.

Як Повелитель демонів, я не повинен гаяти часу.

— Іди за мною, Ссосіє.

Розпрощавшись з групою Зіга, я перемістився до особняка Алекса та Снігової жінки.

— Ти справді мерзенний і боягузливий, дорогий чоловіче! Залиш Алекса та Снігову жінку наодинці з їхнім мирним і безтурботним життям! Вони не зробили тобі нічого поганого!

— Про що ти говориш?

— Ти хочеш забрати Снігову жінку в Алекса, чи не так?

— Що? Навіщо?

Я навіть не думав чіпати того, хто добровільно годував і поїв курку замість мене.

— Що ти маєш на увазі під «навіщо»?

— Чому ти виглядаєш такою здивованою? Мене від тебе нудить.

— Перестань перебільшувати! Мені просто дуже цікаво, що ти задумав!

— Просто дивись.

Алекс і Снігова жінка були коханцями, але вони не проводили разом весь день.

Завдяки своєму чоловікові, Сніговій жінці вдалося зняти одяг і тепер вона насолоджувалася теплою ванною. Алекс деякий час спостерігав за нею, а потім повернувся, щоб помити посуд.

Але він не залишив Снігову жінку без нагляду.

— Я поручаю її вам.

— Так, вчителю.

— Не хвилюйтеся за Снігову жінку.

— Ми подбаємо про неї.

Красуні підійшли тихо, як привиди, та вклонилися йому.

Всі вони були ученицями Алекса.

Мечниця Сільвія була лише верхівкою айсберга.

Залишивши Снігову жінку ученицям, Алекс повернувся на кухню та почав мити посуд.

І, він заговорив, ніби не відбувалося нічого незвичайного:

— Справжній герою, як довго ти плануєш спостерігати за мною?

Справжній герой! Він назвав мене, Другого повелителя демонів, Справжнім героєм. Я мало не пролив сльози радості.

Оскільки він дав мені такий титул, я не міг стриматися і відповів.

Я сів за стіл та показав йому посмішку праведного героя як невеликий подарунок.

— Ти справді почав сяяти яскравіше після одруження, Алексе. Бути економним чоловіком, мабуть, справді дивовижно. Але чи твоя чарівна дружина не полюбить тебе ще більше, якщо ти станеш генеральним директором відомої корпорації?

Повелитель демонів MAX-класу міг би дати йому таку посаду.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!