Розділ 267 — Wi-Fi це…?

— Е-хе-хе!

— Мій боягузливий чоловіче, я давно не бачила тебе в такому жалюгідному вигляді.

— Мені байдуже.

Щойно я почув про мережеве з’єднання від Пані практикантки, я одразу ж спробував щастя зі смартфоном Зіга.

Зрештою, мені це вдалося!

Я не знав, наскільки реально підключитися до комунікаційної мережі Землі з фентезійного світу, але повідомлення на екрані про «успішне мережеве з’єднання» було справжнім.

— Ха, є лише 7 пропущених дзвінків та SMS.

Шість з них були від контакту, підписаного як «Мама», а останнім було текстове повідомлення з поліцейської дільниці, в якому було написано: «Будь ласка, зв'яжіться з нами, як тільки побачите це повідомлення».

І вже через хвилину…

Від мобільного оператора надійшло прощальне повідомлення, в якому чемно зазначалося: «Нам дуже шкода прощатися з одним із наших дорогих клієнтів через його невиконані зобов'язання щодо оплати. Найкращі побажання!»

Зіг перебував у фентезійному світі вже досить довго.

Він був тут менше за мене, але його перебування в цьому світі все одно мало тривати близько дев'яти земних років. Однак, як не дивно, єдиною людиною, яка хвилювалася про його зникнення, була «Мама».

— Він жив таким сумним життям.

— Усі ізгої суспільства такі, — відповів я Ссосії.

З іншого боку, місцеві жителі Фантазії виявляли інтерес до таких людей, даруючи їм теплі погляди та посмішки, щоб потім вони могли ними безплатно користуватися.

Місцеві завжди казали їм, що вони обрані герої.

Після викрадення у фентезійний світ та наказу «перемогти Повелителя демонів», всі герої зі здоровим глуздом давали їм хибну надію, кажучи: «Будь ласка, залиште це мені», перш ніж придумати план втечі.

Однак, як видно з першого раунду Зіга, ізгої суспільства часто прагнули кохання і їм могли «промити мізки» лише невеликою кількістю уваги.

— А як щодо тебе?

— Я був зразковим мешканцем Землі, добре адаптованим до життя в суспільстві.

Довести це зараз було неможливо, бо під час просторового переміщення в мене не було телефону в руках, але на ньому, ймовірно, вже були сотні пропущених дзвінків і повідомлень.

Ссосія з сумнівом подивилася на мене.

— Що? Невже ти не віриш?

— Хм… Це, звичайно, не абсолютний критерій, але героїв переважно обирають зі старшокласників, які незадоволені своїм нинішнім життям і прагнуть втекти. Тому виклик героя вважається запрошенням, а не викраденням. Ти, ймовірно, був незадоволений суспільством чи своїм оточенням.

— Ні.

— Добре подумай.

— У мене все було добре.

— Справді?

— Справді.

Я відповів своїй недовірливій дружині та розвалився на ліжку, бавлячись смартфоном.

Спочатку я встановив месенджер.

Я трохи нервував, бо мій обліковий запис у месенджері міг бути заблокований, враховуючи, що мій номер громадянина був анульований через моє зникнення. Однак все було в порядку, тому я був радий.

Потім куточки моїх губ піднялися.

— Дивись, боягузлива дружино. Ось який твій чоловік.

— В мене галюцинації?

— Це неможливо.

— Але це не має сенсу. На тебе на Землі чекають понад 300 людей… Га? Зачекай хвилинку! Чому тебе шукають високопоставлені люди, такі як президенти та прем'єр-міністри?

— Ну…

Коли в мене була можливість трохи подихати забрудненим повітрям рідного світу, я використав Темну енергію та завербував послідовників для захисту батьків.

Ссосія дивилася на мене з дивним виразом обличчя.

— Мій чоловіче… ти що, Повелитель демонів до глибини душі?

— Перестань верзти дурниці та поверни мій смартфон. І зроби для нього зарядний пристрій. Ти ж інженер, який може створювати світлові мечі, чи не так?

— Не вигадуй. Це не так просто, як здається. В цьому світі немає такої технології. Я також не маю уявлення, як виглядає зарядний пристрій, який тобі потрібен.

— Тож тобі потрібен зразок?

У Зіга не було зарядного пристрою. Однак, мало бути принаймні кілька учнів, викрадених у Фантазію, які мали його з собою.

Але була ще одна проблема.

— О… Це стародавні технології, які використовують електрику, а не магію. Тобі знадобиться генератор та адаптер, щоб змінити напругу.

— Генератор…

Магічна інженерія, основний технічний напрямок чарівників та гномів фентезійного світу, використовувала магічну силу.

Хоча цей світ отримав вигоду від зливних туалетів, оскільки це прискорило розвиток цивілізацій, його базова структура не змінилася.

Ссосія вирішила провести межу, сказавши:

— Мені шкода тебе розчаровувати, але я програміст, а не інженер. Я закінчила програмну інженерію в Академії Моллан, одному з найпрестижніших університетів світу. Я отримала диплом програмної інженерії другого класу на планеті Ель-Моландо. Я не знаю, як створювати механізми, але я добре з ними працюю.

— Я дуже розчарований!

— Ти міг би сказати, що моїх знань достатньо, мій підлий чоловіче…

— Як ти могла так обдурити свого чоловіка? А як щодо світлового меча?

— Його створив Моллан.

— Моллан~

Найвеличніша істота, яка коли-небудь існувала, була природно здатна розв’язувати найскладніші ситуації. Він здивовано хитався з боку в бік.

— Це так…

Мене навіть не потрібно було переконувати, що Майстер Моллан здатний на це.

Він був настільки всемогутнім, що навіть мій божевільний старший, правитель галактики, не міг повстати проти нього.

— Моллан може скопіювати все, що він колись проковтнув. Місцеві моллани з Ель-Моландо мають першокласні дипломи з програмної інженерії, можуть створювати цілі світи і не обмежуються дублюванням, але це першокласні моллани, які живуть на своїй рідній планеті. На відміну від них, мій Моллан — це подарунок від друга. У нього немає диплома…

— Ха! Майстру Моллану не потрібен диплом!

Навички людини та наявність диплома в її арсеналі не завжди були прямо пропорційними.

Я не був хірургом-ортопедом, який закінчив медичний інститут, але був впевнений, що легко зможу вилікувати свій хребет.

— У будь-якому разі, він може скопіювати цей смартфон, якщо хочеш.

— Хм…

Майстер Моллан, який контролював увесь всесвіт, не повинен турбуватися про свого жалюгідного учня.

— Чи може він скопіювати його батарею?

— Це було б марно. Моллан не може створити заряд.

Хоча смартфон Зіга використовувався нечасто, його батарея вже була майже розряджена.

Я знайшов «Мама» у списку контактів мого месенджера.

Я прочитав її повідомлення десятирічної давнини.

[ Мама ]: [Перестань дуріти, повертайся додому.] (16:32)

[ Мама ]: [Синку, не випробовуй терпіння своєї матері ^^.] (17:01)

[ Мама ]: [Хочеш, щоб я тебе прибила?] (17:35)

— Ну…

Здавалося, мені винесли смертний вирок лише через годину після мого зникнення. А тепер минуло десять років…

Я хотів прочитати всі повідомлення від неї, але батарея телефону була майже розряджена.

Отже, я прогортав все і перейшов до останніх:

[ Мама ]: [Синку, тобі дуже пощастило ^^.] (8:04)

[ Мама ]: [Моя невістка дуже мила та здібна.] (8:05)

[ Мама ]: [Повертайся швидше. Я хочу онука.] (23:46)

Невістка?

Я був одружений двічі, включаючи неофіційний шлюб.

Бувши милим імператором у віці трьох років, я добровільно пов’язав себе з Принцесою меча, а потім втрапив у хитрі плани Повелителя демонів Педонара, який нав'язав мені свою дочку Ссосію.

Але це було не на Землі, і я ніколи не знайомив своїх жінок з матір'ю.

Я швидко набрав та відправив свої відповіді.

[ Я ]: [У мене все добре.] (5:26)

[ Я ]: [Повернення займе трохи більше часу.] (5:26)

[ Я ]: [Я дуже тебе люблю.] (5:26)

[ Я ]: [До речі, я не бачу жодних повідомлень від батька.] (5:26)

[ Я ]: [Скажи йому, що я засмучений.] (5:26)

[ Я ]: [А про яку невістку ти говориш?] (5:26)

[ Я ]: [Не довіряй шахраям.] (5:26)

Я хотів знати особу шахрайки, яка видавала себе за мою дружину, але, на жаль, у моєму рідному місті на Землі була 5-та ранку.

Батарея розрядилася, і смартфон вимкнувся ще до того, як моя мама встигла відповісти.

— Чорт забирай! Я надіслав лише кілька повідомлень, але батарея одразу ж розрядилася!

Тепер цей смартфон був безглуздим, як цеглина, незважаючи на наявність мережі.

— Хто та невістка, про яку говорила твоя мама, мій боягузливий чоловіче?

— Не маю уявлення.

У той час я був зразковим учнем старшої школи. У мене не було часу спілкуватися з протилежною статтю. Не кажучи вже про одруження…

Це було смішно.

— Я просто хочу переконатися. Твоя сім'я багата?

— Ні.

В моєї сім'ї було середнє фінансове становище, і єдине, чим ми могли пишатися, це те, що ми жили без позик і боргів.

— Принаймні, вона не розмовляє з твоїми батьками, щоб викачати гроші.

— Ссосіє, до чого ти клониш?

— Я просто дуже здивована. І мушу вибачитися. Я дійшла висновку, що помилялася, вважаючи тебе ізгоєм суспільства. Я навіть не могла уявити, що ти здатний підтримувати стосунки з дівчиною, яка навіть через десять років після твого зникнення все ще не може тебе забути і чекає на тебе.

— Тепер ти розумієш? Ти маєш бути вдячною, що такий популярний хлопець одружився з тобою.

— Я скажу це лише раз. Я вдячна.

Ссосія, яка лежала поруч зі мною, яскраво посміхнулася.

— Кхм… Спочатку нам треба вирішити проблему із зарядкою.

Мені потрібно було знову запустити мій смартфон, щоб почути від мами про жінку, яка стверджувала, що є моєю дружиною на Землі.

Цивілізованим людям було важко жити в цьому світі.

У цей момент…

— Я прийшов, щойно отримав звістку про повернення вашої величності! Чи не хотіли б ви провести зустріч, яку було відкладено на невизначений термін, зараз? — пролунав чоловічий голос з входу до тронної зали.

Я знав, хто це.

Великий герцог демонів В.

Великий герцог А отримав свій титул від Повелителя демонів Педонара, який наділив його Темною енергією, але Великий герцог В мав справжній талант і досяг своєї нинішньої позиції виключно завдяки власним зусиллям.

Але таким був сценарій 4-ї навчальної програми.

Коли помінявся Повелитель демонів, у світі багато що змінилося.

Великого герцога А більше не існувало, оскільки ніхто не дав йому цього титулу.

Але з Великим герцогом В все було інакше, тому він був тут присутній.

Він також був одним з небагатьох демонів, які залишилися з Повелителем демонів після втрати всіх своїх територій, в оточенні людської армії.

— Ще одна зустріч? Так, це необхідно зробити.

Мої клони були дуже пасивними. Тому, як і Повелитель демонів Педонар, вони лише сиділи на троні та нескінченно чекали.

Вони просто очікували на прибуття Героя.

Однак, цілком можливо було виконувати прості дії, за винятком битв.

Прикладом може бути віддача наказів демонам-підданим.

— О! Ваша величносте! Вітаю вас із воскресінням!

Великий герцог В вклонився переді мною зі сльозами щастя на очах.

— Великий герцог В.

— Добре. Дозвольте представитися…

— Великий герцог В.

— Так, ваша величносте! Називайте мене як завгодно!

Вивільняючи Темну енергію, як це робив мій тесть, я разом з рештою копій велично проголосив:

— Я, Пармамон, Повелитель демонів MAX-класу, наказую всім високопоставленим демонам відповісти на мій заклик. Настав час покарати людство за зарозумілість, яку вони зараз демонструють, відчувши комфорт змивних туалетів!

Смартфони всіх героїв будуть моїми!

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!