Розділ 273 — Це 5-й навчальний план!
Розділ 273 — Це 5-й навчальний план!
//Вітаю з прийдешнім Новим роком! 🌲
— Ти виглядаєш точнісінько як твоя мати, — зауважила Ссосія.
— Справді? На Землі я часто чув, що дуже схожий на свого батька.
— Ну, виховання дитини відіграє велику роль у тому, якою вона виросте.
— Я виріс чудовим сином!
— Зізнаюся, що це так і є.
Як ми могли розтоптати мрії та надії героїв?
Найпростішим способом було змусити Алекса розбиратися з нововикликаними героями.
Однак це був не найоптимальніший метод. Він спрацює добре лише першого разу.
Герої аж ніяк не були геніями, але й не були повними дурнями. Вони отримували уроки зі своїх помилок і застосовували їх після кожного регресу.
Вони знали, що Алекс покличе їх і влаштує жорстоке тренування, під час якого їхні особисті речі будуть вкрадені.
Ті, хто пережив страждання, не хотіли б знову пережити таку ж долю. Отже, незабаром знайдуться люди, які негайно втечуть з королівського палацу або сховають свої особисті речі перед проходженням суворого навчання.
Зрештою, смартфони стане важче отримати.
— Що ти плануєш робити? — запитала моя боягузлива дружина.
— Я сам з цим впораюся.
Нам потрібно було провести розвідку.
***
Початкова, середня, вища.
Чим вищий курс, тим сильнішими ставали мешканці Фантазії. Однак випробування, які повинні були пройти студенти, майже не змінилися.
Ось чому після перемоги над Повелителем демонів А на курсі початкової освіти вони все одно знову зустрінуться з Повелителем демонів А на курсі середньої освіти.
Суть у тому, що для всіх героїв Алекс був невблаганним монстром.
Археологиня Ланувель намагалася завербувати його, але через моє втручання вона завжди зазнавала невдачі.
Концепція була простою.
Знання того, що світ загине за 10 секунд, не означало, що можна зупинити його руйнування.
Так само, скільки б разів герої не регресували, вони ніколи не змогли б змінити майбутнє, в якому не змогли б завербувати Алекса.
Натомість…
— Пане герою! Чому ти так поспішаєш? Тебе хтось переслідує?
— Тобі краще тікати, Ланувель!
— Ах! Повелитель демонів полює на тебе?!
— Ні! За командою Алекса незабаром з’явиться Сільвія! Перед цим ми повинні тихо покинути палац!
Вони намагалися повністю уникнути сценарію, в якому я наказав Алексу затримати героїв під виглядом тренувань.
Те саме стосувалося й цього нововикликаного героя, який збрехав про те, що йому терміново потрібно скористатися туалетом, щоб втекти.
Я вирішив назвати його Героєм E через одну з його навичок.
[Раса: Ультралюдина
Рівень: 1
Професія: Герой (Досвід 500%)
Навички: Володіння дворучним мечем Z, Сила Z, Тлумачення A, Карма E
Стан: Роздратований]
Карма рангу E.
Ранг цієї навички не збільшувався щоразу після кожного повернення, але я міг зробити висновок, що цей хлопець помирав принаймні двічі з моменту її виходу.
[Тип: Навичка
Назва: Карма
Ранг: E
D: Після кожного повернення ваша прихильність зменшується.
E: Після кожного повернення ваша слава зменшується.
F: Після кожного повернення ваша репутація падає.]
Померши вже більше двох разів, він уже зрозумів, що має втекти від Алекса, перш ніж його знову спіймають.
Після того, як героя викликали, знадобиться деякий час, перш ніж мої копії зможуть написати листи та надіслати їх Богу меча.
— Ти збираєшся стежити за ним, боягузливий чоловіче?
— Так. Мені потрібно знати, що робитимуть герої, яких Алекс не зміг захопити.
Однак Герой Е та Ланувель не змогли далеко зайти.
У них не було грошей.
Проживання в готелі зі зливним туалетом та харчування в ресторані вимагали коштів. Те саме стосувалося витратних матеріалів, таких як зілля відновлення та ремонт спорядження.
Гроші були потрібні всюди! Гроші! Гроші!
Жоден місцевий дикун не надавав безплатної підтримки герою, який мав врятувати світ.
Навіть якби рятівник світу попросив лише жменю рису, то отримав би відповіді на кшталт: «Я б дуже хотів вам допомогти, але моя дочка завтра виходить заміж…»
Герой Е чудово розумів важливість фінансів.
Тому він вирушив до особняка аристократа. Судячи з його доглянутих садів та видатних скульптур, можна було легко визначити, що там живе досить заможний дворянин.
— Я хочу продати вам цей предмет.
Герой Е, зустрівшись з власником особняка, запропонував йому свій смартфон.
— Хм? Це дзеркало зроблене з дуже своєрідного матеріалу. Ти сказав, що воно з твого рідного світу?
— Так.
— Чудово. Враховуючи його унікальність…
Дзень!
Шляхтич простягнув мішечок з грошима.
— Га? Так мало. Раніше було більше…
— Раніше?
— Нічого. Забудьте.
Герой Е покинув особняк дворянина з похмурим обличчям.
Безтурботна Ланувель, не переймаючись, похвалила його:
— Ого, Пане герою! Це чудово! Ти продав предмети зі свого світу, щоб зібрати кошти на нашу подорож!
— Ні. Це не так вже й чудово, Ланувель…
— Чому?
— Ну, ось у чому річ…
Через негативний вплив Карми його угоди стали набагато менш успішними порівняно з попередніми раундами.
Його проблеми на цьому не закінчилися.
— Герою, я не можу продати тобі цей меч-бастард за таку низьку ціну.
— Але мені він справді потрібен.
— Боюся, я не можу тобі допомогти. Однак, якщо ти допоможеш мені в кузні, я зможу знизити ціну. Що ти скажеш?
— Е-е… Ні, забудьте.
— Можеш повернутися, якщо передумаєш.
Ціни на товари також зросли, що змушувало цього героя витрачати більше грошей, ніж раніше.
Уродженці Фантазії не надавали безкоштовну їжу, одяг, житло та спорядження лише тому, що людина, з якою вони вели бізнес, була героєм.
Однак рятівники світу могли отримувати знижки завдяки своїй репутації.
Я рідко цим користувався, але Зіг і Люк отримували чимало знижок, куди б вони не йшли, завдяки своїй репутації.
У столиці Пельменного королівства, стартовому місті, навіть якщо вони ще не виконали запити, що підвищували репутацію, герої могли насолоджуватися середньою знижкою 15% на більшість, якщо не на всі, магазини та готелі, якщо Ланувель, місцева знаменитість, представляла їх як Героя.
Але Герой Е навіть цього не мав.
Його Карма звела нанівець цю перевагу.
— Я збожеволію.
— Пане герою! Ви не можете!
Зітхнувши, Герой Е продав шкільну форму та спідню білизну, які носив, і купив меч-бастард.
Навіть мені було важко дивитися на те, як він так низько опускається. Він став настільки жалюгідним, що торговець навіть обійшов систему та надав йому 5% знижку та дешевий одяг.
— Куди ми йдемо, Пане герою?
— Нам потрібно шукати супутників.
Продавши все своє майно з рідної планети, щоб отримати меч-бастард, який був корисним для ранніх рівнів, він покинув місто та попрямував на схід.
Пункт призначення був очевидним. Святе королівство.
Свята А, Лицар-командир Томат, Принцеса русалок Аква.
Ця країна була тим місцем, куди зазвичай вирушали герої з Пельменного королівства, оскільки там або поблизу нього можна було знайти трьох супутників.
Однак подорож Героя Е була не такою гладкою, як він сподівався.
Місцеві жителі, яких він постійно зустрічав на шляху, тільки й робили, що шукали приводи, щоб звинуватити його в чомусь.
— Мені навіть не потрібно нічого робити.
— Що ти маєш на увазі, жахливий чоловіче?
— Якщо він регресує приблизно десять разів, я думаю, він сам відмовиться від усіх своїх надій та мрій.
— Хіба він не переможе Повелителя демонів, перш ніж це станеться?
— Твій чоловік — Повелитель демонів, Ссосіє.
— Справді? — відповіла Ссосія, знизавши плечима.
— Наркоманський Повелителю демонів, тобі варто подивитися на вираз обличчя моєї племінниці, — задоволено посміхнулася Перший дух.
— Перестань нас перебивати, тітонько!
— Хі-хі! Ти така мила~
— Досить!
Оскільки Залежний дух заговорила вперше за такий довгий час, я подумав, що немає причин не вірити їй.
— Моя дружина така сором'язлива жінка!
— Замовкни!
Поки ми розмовляли між собою, Герой Е зосередився на підвищенні рівня, очищаючи підземелля, руїни, гробниці та місця проживання монстрів під час подорожі до Святого королівства.
— Куку?!
— У-у-у-у!
— Тру!
Причина, чому він так старався отримати меч-бастард, навіть ціною своєї спідньої білизни, стала очевидною в бою.
Доки герої не отримали Святий меч-А, їм доводилося використовувати звичайну зброю. Зброя низької якості легше руйнувалася або ставала непридатною. А також, вона швидко втрачала силу атаки.
Хороша зброя мала першочергове значення!
Звичайно, було б важко впоратися з монстрами маючи лише цю єдину зброю, але завдяки своїм трансцендентним здібностям він міг полювати на могутніх істот навіть на 1-му рівні.
1 рівень, 50 рівень, 200 рівень…
Максимально використовуючи переваги своєї професії та свої великі знання майбутнього, Герой Е вихором проходив підземелля, що дозволяло йому швидко ставати сильнішим.
Його меч-бастард, лезо якого вже було сильно пошкоджене, незабаром був замінений мечем, який він знайшов під час розграбування Гробниці героя.
Така була сила соціальних ізгоїв, які регресували!
Він, безсумнівно, вибрав найкращий маршрут подорожі.
— Ууу… Ланувель тут нічого робити… — поскаржилася магиня.
— Все гаразд. Одна лише твоя милота вже творить дива.
— Дякую, Пане герою! Але як щодо того, щоб піти іншим шляхом? З того, що я чула, цей прохід…
— На цьому шляху багато пасток. Я знаю це місце.
— Ууу… мені справді нічого робити…
Навіть спроби Ланувель заманити Героя Е в безодню пекла, використовуючи свою фальшиву милоту, не спрацювали.
Завдяки його компетентності, їхня швидкість подорожі була досить високою.
— Це надто нудно, наркоманський Повелителю демонів.
— Це ж робота. Вона обов'язково буде нудною, — відповів я Першому духові.
Ми робили це не заради розваги.
Більшість героїв, які спіткнулися на початку подорожі та повернулися, тепер також йшли тим самим шляхом.
Усі вирушили до Святого королівства.
Причина була дуже простою.
Танк: Командир Томат.
Цілитель: Свята А.
Дамагер: Принцеса русалок Аква
Вони могли одночасно виконувати три основні ролі групи. Змусити їх приєднатися також було досить легко.
Вмовивши Акву, двоє інших автоматично приєдналися б до Героя.
Аква → Свята А → Томат
Тому Повелитель демонів MAX-класу вирішив піти до Озера скорботних пісень і підготуватися до того, як Герой Е зможе дістатися туди.
***
Аква не зрушила б з місця, навіть якби вони завербували Святу А як компаньйонку, але якщо вони отримають Акву, то Свята А беззастережно піде за нею.
Томат, безперечно, піде за Святою А, оскільки він поклявся захищати її. В іншому порядку це не спрацює.
Іншими словами, спочатку герої завжди повинні завербувати Акву.
Навіть якби їм не подобалася ця дурна риба, вони нічого не могли б зробити.
Принаймні, колись так і було.
— Сценарій дуже змінився…
Озеро скорботних пісень, де жила більшість прісноводних русалок Фантазії, було оточене силами Святого королівства.
Ба більше, всі солдати в армії були жінками. Чоловіків взагалі не було.
Я підійшов до Солдата А, яка вирішила сховатися в кущах, бо черга до зливного туалету в таборі була занадто довгою.
— Вибачте.
— Кия?!
Здивована дівчина похитнулася і пофарбувала свою спідню білизну в жовтий колір, але це була не моя вина.
Тссс...
Вона явно мало тренувалася.
— Мила войовнице, заради здоров'я твого хребта, краще тихо і чесно відповідай на мої запитання. Якщо не хочеш говорити, просто плюнь на мене або дай мені копняка, гаразд? Не влаштовуй галас. У будь-якому разі, яка зараз ситуація?
— …
— Не потрібно так тремтіти. Я не якась підозріла, ненависна людина.
У фентезійному світі я був відомим Повелителем демонів MAX-класу. Люди не повинні плутати мене з якимось негідником.
Я вирішив заспокоїти її посмішкою праведного героя.
— Хник! Будь ласка, даруй мені хоча б безболісну смерть…
— Е-е…
Чому вона плакала?
— Боягузливий чоловіче, відійди вбік і зітри цю кровожерливу посмішку з обличчя. Дозволь мені поговорити.
Ссосія обійняла дівчину і погладила її по спині.
Чому вона ставилася до змужнілої жінки як до дитини? Їй потрібно було виявляти більше поваги до дорослих…
Дівчина відповіла Другому демону.
— Святе королівство воює з русалками цього озера. Вони продали свої душі Повелителю демонів дві тисячі років тому. Ні, не тільки з цього озера, всі русалки — вороги людства! Я втратила свого хлопця через русалок… Еріку… Повернися! Мені дуже шкода! Я помилялася! Еріку…
— …
Здавалося, що стався дивний поворот подій.
=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!