Розділ 280 — Вихід на пенсію

[Плутанина: Випадок студента Піко не є рідкістю. Через появу навички «Карма» багато студентів пішли у відставку. Є навіть ті, чиї особистості настільки змінилися, що вони стали ще гіршими за лиходіїв!]

“Дякую за роз'яснення, прекрасна та розумна Пані практикантко!”

99,999% героїв були людьми, які не могли адаптуватися до життя в суспільстві. Ці люди росли на Землі, чуючи в школі та від батьків, що вони «дурні».

Щоб виростити з них героїв доводилося доглядати та постійно хвалити їх.

Я був впевнений у цьому, оскільки спостерігав, як Однокласник А виріс і зрештою став Одруженим чоловіком А.

Щоразу, коли місцеві ігнорували та зневажали цього хлопця, напівкровка підбадьорювала та няньчила його.

— Хан-Су, я вирішив, що відтепер житиму тільки для неї.

— А як щодо Повелителя демонів?

— Якщо Повелитель демонів паде, цей світ також зникне. Я буду доглядати за нею, доки Повелитель демонів не розкриє свої плани.

— О, зрозуміло.

Чи варто мені перетворити його на порох просто зараз?

У мене в голові було 493 способи покарати Героя B-рангу, який вважав Повелителя демонів MAX-класу дурнем, але я не втілив ці ідеї в життя.

Я хотів поспостерігати за змінами Одруженого чоловіка А.

Пані практикантка сказала, що багато таких, як він, здалися та пішли у відставку.

Мій друг міг послужити гарним орієнтиром.

— Припини думати про нісенітниці та просто будь чесним, боягузливий чоловіче. Привітай його.

— Привітати його?

“Брате, вітаю у пеклі під назвою «вигодовування немовляти»!”

— Ти така дитина, — сказала демонесса.

Ссосія продовжувала штовхати мене в бік, щоб я привітав їх, але той факт, що Герой обрав сім'ю замість спокою людства, залишався незмінним.

Це було не що інше, як недбале ставлення до своїх службових обов'язків!

Але я не збирався його критикувати.

Бо якби я був на його місці, я б зробив те саме.

Безпека та щастя родини завжди повинні бути на першому місці.

Однак…

Хіба він не поводився надто необачно?

Напівкровка продовжувала дивитися на мене з тривогою в очах.

Вона, зрештою, знала, що я — Повелитель демонів… і що навіть поєднання Хороброго та Героя не спрацює проти мене.

— Я… вільна? — обережно запитала напівдраконка.

Вона стала супутницею Героя лише тому, що їй потрібне було моє прощення, і тому, що я дарував їй милість.

Я подивився на її живіт.

Покищо його ще не було видно, але в ній явно зароджувалося нове життя.

— Нехай буде з тобою заступництво Моллана.

— Ах! Дякую!

Дівчина помітно розслабилася, а в її очах з'явилися іскорки.

Раніше вона була просто жінкою, яка мені не подобалася, але тепер вона була «майбутньою матір'ю», яка захищала наступне покоління.

Я повернувся до Одруженого чоловіка А:

— Мій дорогий друже, ти ж знаєш, що якщо помреш ти або Повелитель демонів, цей світ зникне разом з твоєю дружиною та дитиною, чи не так?

— Я знаю…

— Добре.

Це був еполетний партнер. //Примітка: Посилання на шахи

Зачавши дитину, він більше не міг брати участі у вбивстві Повелителя демонів.

І це ще не все.

Якби моя копія погрожувала йому самогубством, Одружений чоловік А мав би будь-якими засобами це зупинити.

Я показав новоспеченій нареченій посмішку праведного героя:

— Стань дружиною, яку твій чоловік кохатиме вічно, якщо не хочеш померти.

— Так! Звичайно!

Ссосія знову ткнула мене в бік, але я проігнорував її.

Я мав це зробити.

Якби пристрасть Одруженого чоловіка А охолола, і він пішов би вбивати Повелителя демонів, це був би кінець.

— Кан Хан-Су, зроби щось зі своїм жахливим характером. Тобі б сподобалося, якби хтось сказав, що хоче вбити твою дружину?

Мій неосвічений друг знову говорив нісенітниці.

— Так, це б підняло мені настрій.

— Що?! — здивувався мій однокласник.

— Я був би у чудовому настрої, щоб вбити когось.

— …

Разом з родиною приходила величезна небезпека, тягар і відповідальність.

Я знав про це дуже добре, враховуючи, що я страждав від викладацького складу після того, як мій син Кріс народився завдяки моєму зв'язку з Принцесою меча.

Тому після цього я завжди використовував Кільце удачі.

Таким чином, моя сім'я більше не зростала.

Але я не очікував, що моя мати народить ще одну дитину!

— Будь щасливий, мій друже.

— Кан Хан-Су! Я молитимуся, щоб заступництво Моллана було з тобою! Моллан!

— Добре. Нехай Моллан теж буде з тобою. Моллан!

“Майстере Моллане! Будь ласка, переконайся, що мій друг не забажає розлучення протягом тривалого часу”.

— Моллан? Моллан~

Майстер Моллан ставився як до самотніх людей, так і до пар однаково та без упереджень.

***

Я навіть не старався, але герої вже зазнавали невдач.

З кожним регресом їхня Карма вдаряла по них ще сильніше, ніж раніше.

В результаті початкова освіта майже повністю перестала функціонувати.

Молоді студенти просто занадто часто гинули.

Особливо важко було новачкам.

І навіть якщо вони з часом накопичували досвід, ранг їхньої Карми на той час був уже настільки високим, що вони більше не могли навести лад у своїх справах.

[Новини: Студенте Кан Хан-Су! Схоже, що скоро будуть вжиті заходи. Я тут почула, що буде додано нову навичку, яка зможе збалансувати Карму, не видаляючи її].

“Дуже дякую, мій таємний друже!”

Більшу частину керівництва над закладом Фантазії отримала Ссосія.

Тому, розуміючи, що вони не можуть позбутися Карми, викладацький склад обрав План В: балансування.

Було незрозуміло, як директорка підтримуватиме героїв, але допомога, яку вона може запропонувати, явно буде обмеженою.

Тому що Фантазія не складалася лише з «світла».

Якби світло і темрява протистояли одне одному, було б майже неможливо щось зробити.

— Поки що я спокійно спостерігатиму за розвитком подій.

— Ти думаєш, що все буде так просто? Твій суперник — Перший ангел, боягузливий чоловіче.

— А я — Повелитель демонів.

Я не знав, що зараз робить мій тесть, але перший Повелитель демонів Педонар, який пішов на пенсію, зник з історії.

Настала ера Повелителя демонів Пармамона!

Уся «темрява» фентезійного світу належала мені.

Навіть якби ми зустрілися віч-на-віч з Першим ангелом, я був упевнений, що не зазнаю невдачі.

— Однак ти можеш багато втратити, — дорікнула мені моя боягузлива дружина.

— Все в межах моїх очікувань. Навіть якщо я нічого не зроблю, я все одно переможу.

Я переконався в цьому подивившись на Одруженого чоловіка А.

Щойно герої одружаться з мешканцями Фантазії та заведуть дітей, їм доведеться відмовитися від думки вбити Повелителя демонів.

З паралізованим навчальним закладом я буду переможцем.

— Чому?

— Що ти робила, коли твій чоловік MAX-класу все пояснював, Ссосіє?

— Ігнорувала тебе.

— Слухай. Якщо Повелитель демонів погрожуватиме героям самогубством, то друге покоління героїв Фантазії не матиме іншого вибору, окрім як здатися.

— Ах!

Герої спробують запобігти смерті воскреслого Повелителя демонів!

Це звучало дивно, але це точно не було неможливим.

[Здивування: Звідки ви про це дізналися? Студенте Кан Хан-Су ви просто неймовірний! Це питання також обговорювалося на зборах викладацького складу. Точна причина невідома, але рівень шлюбів та народження дітей серед студентів різко зріс].

Учні кинули навчання та почали насолоджуватися життям. Це було серйозною проблемою для викладацького складу.

Але я розумів їхню позицію.

Якщо лекції були занадто складними, студенти стресували, що, у свою чергу, призводило до того, що вони відволікалися на інші речі.

Наприклад, любов.

— Особистий досвід? — запитала Ссосія.

— Досвід мого друга.

Я був слухняною дитиною, яка росла під наглядом матері.

А Одружений чоловік А справді змирився. Зараз він з напівкровкою намагалися вирішити своє житлове питання.

Я приїхав до Священної Імперії не для цього.

— Я думаю, що це чудово. Він обрав кохання замість слави, — посміхнулася Ссосія.

— Гей, перестань дивитися мелодрами.

— Я їх не дивлюся.

— Ха! Боягузлива маленька дружино, ти думаєш, що я не знаю, що ти таємно читаєш романи та комікси на моєму смартфоні? Я навіть знаю, які останні твори ти прочитала.

Новела: «Чи справжні ці стосунки?»

Здавалося, в ній описувалося кохання між богом, який вибирав між справжнім коханням та гаремом.

А в кінці сталося те, що сталося…

— Я просто хотіла прочитати один розділ для розваги... Що?! Не розкривай кінцівку, боягузливий чоловіче! Якщо ти це зробиш, я прокляну тебе на все життя!

— Гаразд, не буду.

Ну що ж! Можливо, настав час зустріти іншого героя.

Як тільки я залишу свою копію, вона сама повернеться на трон.

У цей момент…

— Допоможіть!

Я побачив охопленого панікою хлопця, який тікав від когось.

У його плечі та спині стирчали стріли, а під розірваним одягом на його напруженому тілі було видно величезну рану.

А позаду нього…

Бах-бах-бах…

За ним гналися лицарі в темних обладунках.

Ким він був?

[Раса: Людина

Рівень: 485

Професія: Імперський принц (Ранг в ієрархії = Довіра ↑)

Навички: Володіння мечем B, Імунітет B, Підбурювання C, Політика C, Заступництво C…

Стан: Поранений, Стікає кров’ю, Отруєний]

Принц.

Син імператора.

Я був у столиці Священної імперії, єдиної імперії на Центральному континенті. Навряд чи тут міг бути принц з іншої країни.

Крім того, я впізнав його.

— Хіба це не Принц А?

— Ти не міг би перестати називати людей прізвиськами, які розумієш тільки ти? — дорікнула Ссосія.

Принц А, або Імператорський принц.

Завдяки абсолютній підтримці знаті, він мав стати наступним імператором, щойно нинішній правитель Священної імперії помре від хвороби.

І щойно він зійде на трон, він негайно відправить лицарів та вбивць, щоб стратити його хитру сестру — Імператорську принцесу.

Дехто міг би подумати, що це несправедливо, але це було зовсім не так.

Імператорська принцеса мріяла лише про змови та революцію.

— Однак ця ситуація досить дивна.

Цей помірно розумний принц був старшим сином нинішнього імператора, тому цілком природно, що він буде першим претендентом на трон.

Але тепер він тікав, як загнана здобич, посеред власної столиці.

Що сталося?

— Допоможіть… Кхе?!

Я вирішив не турбуватися про здогадки, і запитати його особисто.

— Принце А, вибач, що схопив тебе за горло, але мені потрібно знати, чому ти тікаєш.

— М-мене несправедливо звинуватили!

Яка абстрактна відповідь. Я вирішив копнути глибше, щоб дізнатися більше деталей.

— Борисе, заспокой цих людей.

— Так, пане, – відповіла прекрасний дух, переконавшись, що демони та їхні послідовники, які можуть ненавмисно привітати мене як свого володаря перед усіма, не натраплять на мене.

Бум! Бум! Бум!

Завдяки своїй домінантній бойовій силі Борис швидко позбулася всіх лицарів.

Вони були знищені одночасно, наче пристрої, яких позбавили живлення.

— Отже…

— Кхе-кхе!

Схопивши Імператорського принца між 6-м і 7-м шийними хребцями, я недбало пройшов вулицями столиці.

— Мій імператорський потворний друже, не плач і спокійно розкажи мені, у чому тебе звинуватили.

— С-спочатку моє горло…

— Не хвилюйся.

Його щойно несправедливо звинуватили! Хіба це не важливіше за його шию?

— Мене звинуватили у зв'язках з єретиками, які вірять у Вчення Моллана, релігію, що панує на Північному континенті.

— Єретиками?

Як він міг говорити такі жахливі речі?

— Так. Священною імперією править родина Лануберків, члени якої є нащадками єдиного і неповторного бога. Тому абсолютно непростимо, щоб божественного спадкоємця звинувачували у служінні Моллану, який суворо забороняє полювання на слиз. Чому мені, майбутньому правителю імперії, поклонятися якомусь слизу...

Поки принц захоплено базікав, його шия раптово зламалася.

— Ох! О Боже! Принце! Я, перший апостол Вчення Моллана, помщуся за твою нещасну смерть.

Настав час поширити правду про те, що придушували несправедливі фальшиві вчення!

— У тебе немає совісті, мій чоловіче?

— Вірні послідовники Моллана! Настав час повстати та боротися!

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!