Розділ 283 — Реєстрація

— Боягузливий чоловіче, яким життям ти жив десять років, що майже всі твої бойові навички досягли SSS-рангу? — запитала Ссосія, ховаючись за троном у «режимі невидимості», як ГМ у ММО-грі.

Я не міг не засміятися:

— Яке дурне питання!

Я старанно підвищував ранги своїх навичок.

Поки мої супутники збільшували силу своєї любові та дружби, цілу ніч святкуючи той факт, що у світі стало більше вдів, я постійно тренувався, виділяючи навички низького рангу та розмірковуючи, як покращити їхню майстерність у найкоротші терміни.

Моєю метою було підвищити всі свої навички до рангу SSS.

Проте, як я з часом дізнався, навички MAX-рангу та SSS-рангу мали однаковий ефект.

Про Z-ранг не могло бути й мови.

Мені потрібно було стати сильнішим за моїх супутників.

І не просто сильнішим за одного з компаньйонів. Я настільки покращив свої навички, що навіть якби вони об'єдналися та атакували мене разом, то не змогли б перемогти.

— Це взагалі можливо? — запитала Ссосія.

— Чому ні?

У героїв було п’ятикратне підвищення досвіду.

Отже, мені знадобилося лише близько чотирьох років, щоб наздогнати та перегнати навіть тих компаньйонів, які покращували свої навички та рівень з дитинства.

Наприклад, Принцесу меча.

Вона вчилася користуватися мечем з дуже раннього віку. Підрахувавши цифри, вона тренувалася вже двадцять п’ять років.

За тих самих умов мені знадобилося б близько п'яти років, щоб зробити те, що зробила Принцеса меча.

Але насправді мені не потрібно було стільки часу.

— Через твій талант до вбивств?

— Ні, — відповів я демонессі.

Звідки незграбний старшокласник, який не міг нашкодити навіть комахам, міг отримати такий талант?

— О, я розумію! То ти був старшокласником, який вбивав монстрів, бо комахи не давали тобі досвіду! — мовчки вислухавши мене, Перший дух почала верзти нісенітниці.

— Ти з глузду з'їхала? На Землі немає монстрів.

— Брехати — це погано, Наркоманський повелителю демонів. Найблагороднішого та наймудрішого Першого духа неможливо обдурити.

— Якщо ти мені не віриш, запитай мою маму через смартфон… Ні, краще не питай. Ти все одно не почуєш від неї нічого хорошого.

— Зробімо це! Я обов'язково запитаю! Хі-хі-хі!

— Замовкни!

У будь-якому разі, до своїх пригод з Героєм, Принцеса меча не тренувалася цілодобово протягом цих 25 років.

Вона їла, ходила в туалет, спала, розважалася…

Мечниця мала 25 років досвіду, але була ледачою і повільною, що призвело до того, що вона менше часу приділяла тренуванням.

Якби Герой активно використовував свою професію, він зміг би наздогнати Принцесу меча за два роки.

Враховуючи, що для того, щоб перевершити її, знадобиться ще рік, загальний час, необхідний для перемоги над нею, складе три роки.

— Так мало? — здивувалася Ссосія.

— Ну, теоретично. Насправді мені знадобилося набагато більше часу, оскільки мої супутники постійно заважали моєму розвитку.

Були часи, коли вони не дозволяли мені перетворювати злочинців на очки досвіду і натомість відпускали їх.

Вони також забрали мої трофеї, які я збирав, незважаючи на труднощі, та віддали їх грабіжникам, які стверджували, що вони справжні власники мого майна.

І це ще не все!

Мені завжди доводилося прибирати за своїми товаришами.

У мене не було іншого вибору.

Ці божевільні психопати просто кидали все і йшли зі щасливими обличчями, вгамувавши свою спрагу крові, кажучи, що сьогодні хороший день.

— Це просто тому, що вони дивилися тільки вперед і не шкодували про минуле.

— Це порожній та нікчемний софізм, — відповів я Ссосії.

Місцеві жителі часто вигукували: «Дякуємо, що врятували нас! Завдяки вам ми можемо бути щасливими!»

Все це було тому, що вони боялися масових убивць, які вбивали людей з посмішками на обличчях.

— Хіба це не просто твої марення?

— Ти хочеш сказати, що я теж страшний? — запитав я демонессу.

— …

— Уяви, як би почувалися слабкі мешканці, якби почули тебе.

Моєю метою було покращити свою майстерність у бойових навичках.

Але оскільки мої супутники втручалися, покращилися навіть навички, які мені не були потрібні.

Політика, Економіка, Інженерія, Гігієна, Благоустрій, Релігія, Мистецтво, Освіта…

Майже всі навички, крім виробничих, досягли щонайменше SS-рангу.

Зрештою, оскільки прибирання за членами моєї групи займало багато часу, покращилися не лише мої бойові навички.

— Божевільний.

— Як ти можеш називати свого чоловіка MAX-класу божевільним?

— Як би я не намагалася це обдумати, це все одно звучить божевільно.

Сказавши це, Ссосія раптово притиснулася грудьми до моєї спини та обійняла мене.

Потім вона поклала голову мені на плече.

— Що ти робиш?

— Ти не відчуваєш, як твоя пошкоджена душа зцілюється? — запитала Ссосія.

— Ні. Моя душа абсолютно здорова.

— Він просто вдає, що сильний. Хі-хі, — посміхнулася Перший дух.

— Тобі слід назавжди замовкнути! — сказав я.

[Здрастуйте: Я погоджуюся, що студент Кан Хан-Су божевільний].

“Ох! Пані практикантка розбила мені серце!”

Стало так сумно, що, мабуть, сьогодні ввечері мені знадобиться грілка, щоб заспокоїтися.

[Здивування: Я мала на увазі, що ви занадто заглиблені у свою роботу! Вам можуть не подобатися учні, але ви вже не Герой. Ви Повелитель демонів. Не перевтомлюйтеся та відпочивайте. Навіть якщо інші проти, я даю вам дозвіл].

Пані практикантка пообіцяла, що візьме на себе відповідальність за моє життя.

Я був зворушений!

Мені потрібно було запам’ятати цей день як річницю наших заручин.

[Збентеження: Здається, ви мене неправильно зрозуміли! Заручини? Боже. Така гарна та мудра дівчина, як Ссосія, вам більше підходить. Хтось на кшталт мене ніколи не зможе з нею конкурувати].

“Не будьте такими сором’язливими!”

— Боягузливий чоловіче, якщо ти хочеш спокусити невинну вчительку-практикантку і зробити її такою ж нещасною, як і я, тоді краще здайся. Я тобі не дозволю...

— Коли моя племінниця ревнує, вона ще чарівніша~

— Тітонько, хіба ти не бачиш мого виразу обличчя? Я серйозніша, ніж будь-коли.

— Ти ще миліша, коли намагаєшся все заперечувати, щоб приховати свої почуття~

— Ох! Дідько!

— Хі-хі-хі!

Оскільки мої супутники заважали мені ставати сильнішим, мені знадобилося цілих десять років, щоб досягти своїх цілей.

Але мені пощастило.

Якби Свята та Король меча не загинули через «нещасний випадок», я б навіть не наважився.

Озирнувшись навколо, трупи героїні Z-рангу та її супутників лежали на холодній твердій підлозі.

Як жалюгідно.

Загалом, їх бойові здібності були вищими за здібності моєї групи в 1-му раунді, але бойова сила, яку вони могли використовувати, залишала бажати кращого.

Як і очікувалося, після смерті героїні Фантазія почала руйнуватися.

Я втратив лік, скільки разів це вже траплялося.

— Я втомився… від усього.

Я був цивілізованою людиною, яка любила світ і смартфони.

Однак нескінченний потік героїв порушував мій спокій.

Я добре знав причину цього.

Великий герцог В, середній бос, якого я використовував для «фільтрації» слабаків, сам був занадто слабким.

Мені потрібно було швидко розв'язати цю проблему.

— Повелителю демонів Пармамоне! Я Герой світла… Га?!

— Тоді стань єдиним зі світлом.

Тепер я навіть не слухав привітань героїв. Результат все одно залишався тим самим.

Щойно вони входили до тронної зали, їх одразу ж зустрічали мої навички.

Якби мій суперник якимось дивом виживав, він би заробляв собі лише додаткові 0,1 секунди життя.

— Вони щосили намагалися сюди потрапити, боягузливий чоловіче. Хіба ти не вважаєш, що вбивати їх прямо на порозі — це занадто нешанобливо? — дорікнула мені Ссосія, яка до цього сиділа тихо, бо програла своїй тітоньці в словесній перепалці.

— Нісенітниця! Хіба коли-небудь до мене приходив герой, який скаржився на що-небудь?

Якщо мені не зраджує пам'ять, таких не було. Це означало, що вони були цілком задоволені!

— Ти вбиваєш їх, перш ніж вони встигають щось сказати!

— Це не моя проблема.

Якщо герой, як сказала Ссосія, був чимось незадоволений, він мав сказати мені про це перед смертю. Вони могли звинувачувати лише себе, якщо не могли зробити навіть цього.

— Ти, швидше за все, помреш, не сказавши останніх слів своїй мамі.

— Що?..

— Перевір свій смартфон. Ти так довго його не брав, що навіть не помітив, що твоя мама сердита.

— Дай його мені!

Оскільки я відволікся, герой кинув у мене свій спис, але це мене не дуже турбувало.

Чому мама розсердилася?

На думку спало багато різних причин, тому було важко сказати.

[ Мама ]: [Сину мій, так коханий принцесою, куди ти подівся?] (8:42)

[ Мама ]: [Схоже, цього разу ти не поспішаєш з відповіддю]. (7:52)

[ Мама ]: [З тобою щось сталося?] (15:06)

Чорт забирай! Я змусив її хвилюватися.

Як тільки випаде нагода, мені доведеться сказати їй, що вся планета разом узята слабша за мене.

[ Мама ]: [Моя невістка перевірила історію твого смартфона]. (9:32)

Хм?

[ Мама ]: [Любовні романи важливіші за власну матір?] (9:34)

Любовні романи?

[ Мама ]: [Хм. Роби, що хочеш]. (10:14)

[ Мама ]: [Мій другий син тепер важливіший]. (10:14)

В останньому дописі було додано фото.

На ньому вона цілувала в щічку потворну дворічну дитину.

— Ссосіє, я чекаю на пояснення!

— Я думаю, що тут була замішана невістка. Вона точно не звичайна людина.

— Я не про це. Любовні романи. Поясни. Негайно.

— Оскільки я не могла підтвердити свій вік, їх було неможливо прочитати, тому я використала твій обліковий запис… Зачекай! Мені теж є що сказати!

— Говори.

Зараз вона повинна турбуватися про своє тіло.

— Мама не перестане злитися на тебе, якщо ти зливатимеш на мені свій гнів.

— Але я перестану злитися.

Я обійняв Ссосію за талію, щоб вона не могла поворухнутися.

Я замислився, чи вона готова.

Сподівався, що так.

— Зізнаюся, я не очікувала, що невістка, яку твоя мати так хвалить, настільки могутня, що може легко отримати доступ до особистих даних інших людей. Однак, хіба зараз немає важливішої проблеми, яку потрібно вирішити?

— …

Вона мала рацію, але що я міг вдіяти?

Поки я копався у своєму смартфоні, впали ще три мої копії.

Незалежно від того, наскільки потужними є навички, такі здібності не будуть корисними, якщо копії не рухатимуться.

Я більше не міг зволікати.

Міг би з'явитися випускник.

І якби хоча б один студент закінчив 5-ту освітню програму, він зміг би повернутися на Землю, щоб розповісти про те, як він переміг «Повелителя демонів Пармамона».

Сам цей факт не був проблемою.

Проблема виникла б, якби вони дізналися, що Повелителя демонів звали «Кан Хан-Су».

Моя родина на Землі могла опинитися в небезпеці.

Тому я не міг дати їм пройти повз мене.

Необхідно було переконатися, що не буде жодного випускника.

[Шепіт: Студенти, про яких ви згадали, не змогли закінчити навчання. Їхні показники Репутації та Досягнень були занадто низькими. Вам не потрібно надто хвилюватися про них].

“Це були не єдині причини, чи не так?”

[Знизуючи плечима: Ви маєте рацію, студенте Кан Хан-Су. Вони не можуть закінчити навчання, якщо їхнє тіло сильно пошкоджене. Отже, навіть якщо вони переможуть, у кінцевому підсумку вони все одно будуть в програші].

У мене було багато переваг у цьому плані завдяки моєму довгому списку навичок, деякі з яких мали «корисний ефект», що активувався в будь-якій ситуації.

У мене була навичка, яка змушувала моє тіло вибухати після смерті, та ще одна, яка переводила мене в стан «берсерка» при критичних пораненнях.

Це було ще не все.

Список був довгим.

Мені навіть не потрібно було контролювати свої копії. Одні лише мої навички вбивали героїв.

Однак, існувало обмеження на те, скільки разів вони могли спрацювати.

— Нам потрібно поспішати.

Я не здивувався б, якби незабаром з'явився випускник, який успішно переміг би Повелителя демонів MAX-класу.

Нам терміново потрібно було знайти рішення.

— Відпусти та спокійно вислухай мою ідею, боягузливий чоловіче. Я не можу зосередитися в такому положенні.

— Спочатку я вислухаю, і якщо мені сподобається твоя ідея, я відпущу тебе.

— Спочатку відпусти мене.

— Пізніше.

— Зараз.

— Пізніше.

— Ти... Ой! Добре, добре! Я скажу першою! Я заміню нинішнього середнього боса на сильнішого!

Будь-який слизняк, який пролітав повз, міг сказати такі слова.

— Це весь твій план, Ссосіє?

Якщо так, то я буду надзвичайно розчарованим…

— Це лише початок мого пояснення. Раніше це було неможливо, але тепер, коли я захопила значну частину системи, я можу додати твоїх підданих до підручника.

— Ах…

Людські духи.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!