Розділ 42 — О, Герой! Будь ласка, подбай про мою доньку... Ких-ких?!

Гуркіт.

Тремтіння палацу ще більше посилилося через зовнішній вплив. Це був не час для неквапливої розмови з Босом К. Незалежно від того, чи прийшла інша сторона, або навпаки, ми закінчимо зустріч дуже скоро.

Я знову викликав Святий меч-2 та оточив усе своє тіло силою Темної енергії та Бойового духу рангу SSS.

— Ну що, подивимося на обличчя цього ангела?

— Ми тако…

— Все гаразд. Тільки не вмирайте.

Я відкинув намір батька і доньки ельфів працювати разом, бо не до кінця їм довіряв. Занадто багато разів, до огидного, я припускався помилки, роблячи передчасні висновки, вислухавши лише одну сторону історії в першому проходженні. Говорячи прямо, цей дует батька і дитини міг би бути жахливими злочинцями. Що, якби вони отримали вирок про довічне ув'язнення через те, що скоїли надто велику провину? Тоді висновок був би такий: ті, хто зараз вдираються, мають рацію.

— Оу Оу~!

— Ом, ом, ом, ом!

Група огрів випадково накинулася на мене. Однак у мене не було часу гратися з ними; я просто проігнорував їх і пройшов повз, бо навіть час, витрачений на те, щоб їх вирубати, був би марним.

Тріск!

Але зловмисники, схоже, були іншої думки.

— Ом, ом, ом!

— Оу Оу~!

Людожери, пронизані наскрізь якимось світлом, були вбиті цілими загонами.

Псссс…

Всупереч поясненням Боса К про те, що ви ніколи не помрете в цій підземній в'язниці, трупи людожерів, вбитих цим світлом, зникли без сліду.

Я подивився в той бік, звідки вистрілило це проблематичне світло. Однак, перш за все, я повинен був дещо підтвердити.

— Пані практикантко, чи знаєте ви про природу ангелів?

[ Відповідь: Звичайно, знаю! Вони є істотами, що відрізняються від демонів. Це між нами, але якщо випускник, який переміг Короля демонів, захоче залишитися на континентах Фантазії, він, природно, перейде до вищого навчального закладу. Головними ворогами, з якими вони зіткнуться в цей час, будуть ангели ].

Тобто початкова освіта — це демони? Якщо прислухатися до слів Пані практикантки, то виявилося, що ситуація була вкрай небезпечною — це було схоже на те, якби старшокласнику дали задачу університетського рівня.

— Ангел, га?

Навіть я, людина з одинадцятирічним досвідом героїзму, бачив ангелів так мало, що можна перерахувати на пальцях, і ті ангели, яких я зустрів, були здебільшого злочинцями у вигнанні.

Піддослідні говорили: «Я був ангелом у минулому. Здивований, правда?» Але, чесно кажучи, в той час мене це не особливо цікавило; я не сприймав серйозно слова тих шахраїв, які стверджували, що втратили силу ангела лише через те, що були ув'язнені. І я все ще відчуваю те ж саме до них.

Свист! Спалах! Спалах!

Десятки променів світла вистрілили в мене.

— Ми могли б вирішити все за допомогою конструктивної розмови без бійки.

Вони зробили помилку, як ті убивці, що нападають на карету Імператорської принцеси, яка шкодить добробуту своєї нації. Тому такі люди завжди викликали нерозуміння і зустрічали несправедливий кінець.

— Так буде і цього разу.

Я не був настільки добрим, щоб не помічати, як мене б'ють інші. І в цей час моє вміння Фортуна постійно активувалося.

Свист, свист, свист.

Всі промені світла, випущені ангелами, неймовірним чином пронеслися повз моє тіло. Жодному з них не вдалося зачепити мене.

Це була ситуація, яка змусила мене сміятися, незважаючи на себе. Моє серце почало дедалі більше схилятися до образу злодія, а не героя.

Поволі в моєму полі зору з'явилися профілі зловмисників.

[ Раса: Ангел

Рівень: 999+

Професія: Вартовий (Захист→П'ять почуттів↑)

Навички: Божественність(S) Божественний захист(S) Слава(S) Наказ(S) Суд(S)...

Стан: Розгубленість ]

Це дійсно був ангел. Одна лише їхня раса вже говорила: «Я — ангел!», а дві пари білосніжних крил на їхніх спинах були схожі на образ ангела, який я уявляв собі в уяві. І всі вони здавалися доброчесними.

— Значить, це все ж таки справа рук героя.

— Ти будеш заколотий за те, що звільнив грішників.

— Не думай про легку смерть.

Вони говорили суворі слова з обличчями, які виглядали так, ніби не здатні завдати шкоди навіть мусі.

«Вони хочуть вбити мене в момент нашої зустрічі?»

У першому проходженні більшість шахраїв, які називали себе колишніми ангелами, були принаймні послідовними у своїй зовнішності та поведінці: добродушні, дотримувалися правил і були сумлінними. Але що ж це за люди?

«Ах, очі, які говорять, що вони є абсолютною справедливістю, я бачу».

Саме такими були мої товариші по першому проходженню; вони не мали ані краплі сумніву у своїх діях. Щоб врятувати одну молоду дівчину, яка кликала на допомогу, вони готові були вбити сотні людей, які могли б мати доньку такого ж віку.

Таке саме ставлення демонстрували й ці ангели.

Я нічого не зробив. Все, що сталося — це те, що місце, де відбувалися події, випалив метеорит, який випадково впав з неба, і таким чином з'явився підземний тунель. Я зайшов туди лише з цікавості, а ці ангели раптом намагаються мене вбити.

— Що ж, добре.

Мені також подобався такий розвиток подій, оскільки все відбувалося швидко, це краще, ніж нескінченне базікання.

Луп-луп-луп.

Ангели пересувалися, літаючи на невеликій висоті, незважаючи на те, що перебували всередині тісного палацу. Їхні неушкоджені ноги, вочевидь, були лише декорацією.

Я наближався під кутом, відштовхуючись від стін і колон палацу. Здатність до польоту крилатих ангелів не була великою перевагою тут, у замкненому з усіх боків просторі; їхні крила тут були громіздкими.

— Якісь ви непривітні!

Я простягнув руку до обличчя ангела-чоловіка, що буркотів, і встромив пальці в обидві його очні ямки, взявши їх так, наче тримав кулю для боулінгу. Потім я послав його в політ.

— Кях?!

Самка ангела, яка зіткнулася зі своїм товаришем, що прилетів у кривавому місиві, видала милий крик, коли перекинулася разом із самцем.

Я відштовхнувся від стелі палацу і миттю стрибнув у їхній бік.

Бризь - бризь.

Я нанизав їх обох на Святий меч-2, як на шампур.

— Двоє для початку.

Я зібрав усю силу своєї Темної енергії, оскільки було б неприємно, якби вони випадково ожили. Хоча у мене не було попереднього досвіду в цьому, вони навряд чи залишаться в порядку, якщо зіткнуться з конфліктуючою силою.

Темно-чорна аура огорнула Святий меч-2, тіла двох ангелів, що піддалися цьому впливу, почали битися в конвульсіях. А потім вони випустили чудові крики.

— Ааах~!

— Кияя!

Однак їхній спів тривав недовго — обидва ангели, чиї шкіри були молодими та пухкими, вмить стали середнього віку, а потім і похилого, а тоді стали схожими на муміфіковані трупи. І це було все. Ніяких ознак того, що вони оживуть, не було.

— Подумати тільки, герой володіє Темною енергією!

— Ця Темна енергія рівня Короля демонів!

— О боже, як це могло статися …?

Група ангелів, що прямувала до батька і доньки ельфів, розташованих в самому серці палацу, в унісон змінила напрямок, а потім кинулася на мене. Невже вони вважали мене найбільшою загрозою?

Чи це було з почуття товариськості? Хай там як, це полегшило мені завдання, оскільки позбавило мене необхідності переслідувати їх.

Свист! Свист! Свист!

Бенкет світлових променів, сипалися, як дощ, але жодному з них не вдалося торкнутися мого тіла. Хіба вони не повинні були б зараз використовувати якусь іншу зброю для атаки? Звісно, якщо вона у них є.

— Кия?!

Я схопився за шию ангела.

Якби цей янгол був воїном, як дочка боса, він би одразу ж чинив опір, б'ючи ногами по моєму скарбу-1 або розмахуючи кулаками. Але він не міг цього зробити; він був просто переляканий до нестями, безглуздо розмахуючи кінцівками. Це було якось... По дитячому.

— Який нікчемний.

Трісь.

Вирішивши, що це занадто набридливо, щоб продовжувати мати з ним справу, я зламав йому шийні хребці між шостою і сьомою точкою. Цього разу я також використав Темну енергію як фінішну крапку; починаючи з центру шиї ангела, все його тіло почало танути, як морозиво в середині літа.

— Тікайте! Усім підрозділам відступати!

— Швидше доповісти начальству...!

— Та що ж це за герой такий!?

Ангели, вирішивши, що далі так тривати не може, розвернулися. Вони полетіли, як тільки зрозуміли, що їхні світлові промені, які були їхнім єдиним методом нападу, не мають ніякого ефекту, і що вони абсолютно нічим не можуть протистояти супротивникові.

З холоднокровною посмішкою я замахнувся Святим мечем-2.

— Ви повинні брати на себе відповідальність за вибір бою, так? Моя поява коштує дорого.

Жухх, жухх-

Різь-!

Навичка Різанина не обмежилася лише живими істотами — поріз, який я зробив у повітрі, зачепив крила і тіла ангелів, а також зруйнував перед ними колони та стелю палацу.

Я перекрив їм шлях до втечі.

— О герою! Чому ти став на бік тих прибічників зла?

Один з тремтячих ангелів набрався сміливості і вигукнув мені це запитання.

— Хто ці «послідовники»?

— Соратники загиблого героя! Зло, яке замість того, щоб переконати героя, який забув про свій обов'язок убити Короля демонів, підштовхнуло його на хибний шлях!

Мені довелося послухати цікаву історію, тож я вирішив віддячити ангелу за його сміливість і щирість.

Бух!

Я вдарив його Святим мечем-2 і…

Тссс...!

Перетворив його на пил, використовуючи Темну енергію (SSS).

— Гик?!

— Господи!

— О боже…

З цього моменту це був односторонній бій; з новими силами я обходив їх одного за одним, наче грався з курчатами, що опинилися в курнику, і скручував їм шиї. Звісно, я не вбивав їх одразу.

— Пані ангел у чорній білизні.

— П-пожалійте мене, будь ласка!

— Спробуй відгадати моє запитання, якщо хочеш померти спокійно.

— Як?!

Я не конкретизував питання, які кидав спійманим ангелам, а давав їм вільну відповідь у вигляді есе, і в результаті іноді отримував інформацію, якої не очікував…

— Світло і темрява, Божественність і Темна енергія. Послідовники хаосу, які не належать ні до того, ні до іншого, є злом, що роз'їдає світ! О герою! Розплющ очі! Половинчастий хаос, що зберігає середину, накликає на себе ще більшу біду!

— Розкажи мені більше.

— Це і є… Кия?!

… Ось так. Здавалося, вони ненавиділи мене за те, що я був опортуністичною нейтральною силою.

— О, герою! Схаменися і подивися на правду! Цей меч — п’ятий Святий меч, яким користувався Герой хаосу, що підняв зброю проти бога! Він роз'їдатиме твою душу і поступово знищуватиме її, чим більше ти ним користуватимешся! Кия?!

І ще була така інформація!

Моє серце затріпотіло, коли я почув, що є щонайменше п'ять Святих мечів. Якби я зібрав їх усі, чи можна було б знищити цей фентезійний світ одним помахом пальця?

Я допитував ангелів одного за одним, перш ніж убити їх. Жодного винятку не було зроблено.

— О чудовий герою, я стану рабинею, на яку ти сподіваєшся. Моє тіло буде твоїм з цього моменту. Киях?!

Незалежно від того, чи здавалися вони, чи присягали на вірність, я вбивав їх усіх.

— Кого, в біса, ця шльондра дурить? Пах!

Сильний буде панувати над слабким — така логіка була цілком природною в цьому варварському світі — і все ж ця слабачка верзла зухвалу нісенітницю на кшталт: «Я буду твоєю рабинею. Будь вдячний за це». Сука, яка була схожа на Сільвію! Таких я ненавидів найбільше.

— О герой! Ми ангели! Апостоли божі! Який сенс герою, обраному богом, бути проти нас?!

— Ви всі повинні вимерти лише з цієї причини!

Ангел назвав мене пішаком фентезійного бога, який викрав мене в цей жахливий світ.

Я знайшов нову мету, яку переслідуватиму відсьогодні: стерти кожного ангела, який мені траплявся, незважаючи ні на які причини. Поки я не спіймаю фентезійного бога за потилицю!

[ Студент Кан Хан Су. Чи не занадто схожа ваша мета на мрію ненависного до ангелів Короля демонів?! ]

— Я в порядку, Пані практикантко.

[ Потисла плечима: Так, я впевнена, що великих проблем не буде. Розвиток, де людина зустрічається з ангелами, відбувається в навчальній програмі вищої освіти. Це процес збагачення, в якому людина роздумує над тим, що є справді добрим. Коли студент Кан Хан Су повернеться до Фантазії наприкінці Фестивалю героїв, у вас не буде жодного шансу зустріти ангелів. Хоча цього разу випадок був дещо непередбачуваним, але це особливість, яка можлива лише тому, що це фестиваль ].

Особливість? Тоді мені здавалося, що я маю розтягнути фестиваль на якомога довший час, насолоджуючись ним.

Причиною такої думки було вміння, яке я отримав після вбивства ангелів.

Божественність(F)→Божественність(E)→Божественність(D)

Божественність — це вміння, яке могли отримати лише ті, хто мав найвищу релігійну професію, наприклад, Священник або Папа Римський. Хоча деякі монстри також володіли цим умінням, ранг D був надзвичайно високим за людськими мірками.

Блиск-блиск.

Сила Божественності (D) яскраво сяяла над моєю долонею.

— Як ти володієш Темною енергією і Божественністю одночасно...?

Останній з ангелів, який був пронизаний Святим мечем-2 і перебував на межі смерті, пробурмотів це собі під ніс з ошелешеним обличчям. Очевидно, він вперше бачив такого чудового героя. Наносячи завершальний удар за допомогою Темної енергії (SSS), я відповів:

— Тобі це справді потрібно знати?

Важливим було те, що я міг використати її прямо зараз.

Я розвернувся і попрямував до внутрішньої частини палацу, де знаходилися батько і дочка ельфів.

***

Ця підземна в'язниця, яка була похована на континенті, де проходив Фестиваль героїв, була запечатана на дуже довгий період часу. Затиснуті під велетенським Зельковим деревом, яке населяли ельфи, її в'язні проводили свій час лише в нескінченному очікуванні руйнування в'язниці, яке мало статися в далекому майбутньому. Ніхто не приходив. Нічого не змінювалося.

Так було до недавнього часу.

— Як принизливо…

— Зникни разом з таємницею, Третій король ельфів.

Я думав, що знищив їх усіх, але, схоже, один ангел вислизнув з лав. Чесно кажучи, до цього моменту це не мало значення. Проблема, однак, полягала в тому, що бос, який змушував мене нервувати, виявився безпорадним проти одного ангела і потрапив у безвихідну кризу.

Куди поділася дочка?

— Геть від мого батька короля!

Я не встиг додуматися до цього запитання, як дочка боса, чий одяг перетворився на лахміття, встромила рапіру в спину ангела.

Спалах!

Після чого стався вибух чистого білого світла. У той момент, коли вістря рапіри торкнулося ангела, сила Божественності (SS) вибухнула в точці контакту.

— Кия?!

І дочка боса була підірвана даремно.

Дзенькіт.

Її рука була поранена вибухом, рапіра також вислизнула з її хватки і впала на землю.

— Чекай, бо скоро я і тебе вб'ю, дівко. Звісно, я зроблю це так, що ти розкаєшся і пошкодуєш про свій гріх серед приниження і ганьби. Хе-хе.

Ангел, який був в порядку, незважаючи на те, що його пронизало лезом, говорив, посміхаючись лиходійською посмішкою.

«Зробити такий вираз на доброчесному обличчі…?»

— Бачу, ти такий же виродок, як і Зіг.

Ось чому я більше не міг стояти і спостерігати.

Святий меч-2, який вислизнув з моєї руки, полетів вперед по прямій лінії.

Хрусь!

— Пане герою! Гарний кидок!

— Киях?! Як моя Божественність пропустила це, це Темна енергія...?!

Фухх.

Зі Святим мечем-2, що застряг між четвертим і п’ятим поперековими хребцями, ангел щось бурмотів собі під ніс, перш ніж непривабливо впасти на обличчя.

— Цей панк... Чи не був він занадто слабким?

Те, як він говорив, і його бойові здібності були обернено пропорційні. Якщо подумати, то здавалося, що всі ангели були слабкими.

[ Пояснення: Могутня Божественність відхиляє все, крім Божественності і Святих мечів, які мають однакову стихію, і Темної енергії, яка має протилежну стихію ].

— О! Пані практикантко, дякую за те, що пояснили!

[ Занепокоєння: Але як би там не було, це дуже прикро. Пан ельф, який знає важливу таємницю, скоро помре ].

О, боже!

Я на мить забув про Боса К. Після того, як ангел, якого захищала шахрайська Божественність, підставив його під удар, ельф саме зараз наполегливо працював над тим, щоб залишити свої останні слова.

— О, герою... Я довіряю тобі свою дочку... Її груди, може, й малі, але вона добра дитина з щедрим серцем…

— Мій батько король! Жартує навіть у такій ситуації...

Судячи з атмосфери, яка панувала між ними, здавалося, що коли тебе вбиває ангел, то воскресіння неможливе.

Я наблизився до Боса К, який довірив мені свою дочку.

І тоді я схопив і потряс його за комір.

— Кихи-кихи!

— Ти безвідповідальний панк! Не передавай свою дочку, як тобі заманеться, навіть не поважаючи моїх уподобань і волі! Це справжня неприємність!

Цього разу я активував щойно отримане вміння і встромив силу Божественності(D) в тіло Боса К, як соломинку.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!