Розділ 11.1

ГЛАВА 11.1

🔈 Послухати озвучення Розділу 11

Лу Літін прибув до лікарні о дев’ятій ранку. Стривожений, він примчав сюди, наче вихор, одразу, як отримав дзвінок від Мен Сюнь.

— Де Вейвей? — запитав він, коли зустрів її в коридорі лікарні.

Мен Сюнь підняла голову й жестом показала на закриті двері в палату:

— Там.

— Що сталося?

Мен Сюнь оглянула красеня, що стояв перед нею, і тихенько пояснила:

— Сьогодні Tianyu Entertainment опублікувала у Вейбо заяву з додатковими роз’ясненнями стосовно травм, які Вейвей отримала місяць тому. Як ви знаєте, вона тоді отримала численні переломи по всьому тілу, й навіть обличчя постраждало. Це могло негативно вплинути на її майбутнє в індустрії розваг, тому вона була не в гуморі з того часу. На щастя, я змогла отримати для неї кілька варіантів рекламних представництв та запрошень на прослуховування щодо ролей. Вейвей довго готувалася до цих інтерв’ю, попри погане самопочуття. Але після публікації тої заяви компанія передала всі представництва та ролі Цзі Цінцін. А оце щойно мені зателефонував агент Цзі Цінцін і заявив, що вони збираються притягнути Вейвей до відповідальності за все, що сталося. Моя провина, що я не приховала цю новину. Коли Вейвей дізналася, вона під впливом емоцій...

Спохмурніле обличчя Лу Літіна навіювало жах.

— Я зрозумів, — сказав він і штовхнув двері палати.

Мен Сюнь залишилась у коридорі. Крізь скло дверей вона бачила, як Шень Вейвей кинулася в обійми Лу Літіна. Її губи викривилися у багатозначній посмішці.

Тим часом у палаті Лу Літін обійняв Шень Вейвей. Він поглянув на її забинтовані зап’ястки та, відчуваючи одночасно смуток та злість, спитав:

— Навіщо ти зробила таку дурницю?

Та Шень Вейвей, у якої перехопило подих від стримуваних ридань, лише сховала обличчя на грудях Лу Літіна, хитаючи головою.

Протягом місяця перебування у лікарні Шень Вейвей дедалі більше худла. Риси її маленького обличчя загострилися, а шкіра набула мертвотно-блідого кольору. Лікарняний одяг висів на ній, наче на вішаку. Коли Лу Літін запитав її про це, з вій Шень Вейвей впала сльоза. Вона і так мала вигляд, у який неможливо було не закохатися, а така вразливість викликала у чоловіка ще більше бажання захистити її.

Лу Літін несвідомо пом’якшив тон. Його гнів випарувався, залишивши у серці лише біль за її стан. Він притримав її, допомагаючи сісти на край ліжка.

— Не бійся. Розкажи мені, що трапилось.

Тоді Шень Вейвей заридала на повний голос, прикриваючи рукою праву сторону обличчя, де був довгий шрам.

Трохи заспокоївшись, вона подивилася на Лу Літіна й наче зібралась вже щось сказати, але затнулася на півслові. Очі Шень Вейвей були повні сліз, ніби у неї накопичилось чимало образ, та врешті-решт вона проковтнула їх і вперто сказала:

— Зі мною все гаразд.

Лу Літін зітхнув. Вейвей завжди так поводилася перед ним. Хоч би що з нею трапилось, вона ховала все у власному серці й намагалася перетерпіти це самотужки. Вона не бажала надокучати йому чи скаржитися на завдану кривду. Доводилося щоразу самостійно дізнаватися в чому справа.

— Вейвей, все ж я твій хлопець. Сподіваюся, коли тобі завдано шкоди, ти зможеш довіритися й розповісти мені, що б не трапилось. А я захищатиму тебе.

Шень Вейвей похитала головою й з вимученою усмішкою промовила:

— Мене ніхто не скривдив.

— Як довго ти збираєшся приховувати від мене правду?

— Я...

— Твій агент вже розповіла мені, що трапилося. Немає значення, отримала ти травми через те, що Цзі Цінцін штовхнула тебе, чи ні. Так чи інакше ти впала з пагорба саме через те, що вона намагалася створити тобі проблеми! А тепер вона хоче притягнути тебе до відповідальності?

У минулому він справді був сліпим йолопом. Коли вони зі Цзі Цінцін лише познайомились, він вважав її просто трохи норовливою дівчиною й гадки не мав, що вона насправді таке безсердечне стерво! Сповнена ревнощів й дріб’язкова за натурою зміюка!

— Це була моя провина. В той момент я була настільки збентежена, що помилково вирішила, що саме вона зіштовхнула мене з пагорба. Через це Цзі Цінцін не тільки затримали в поліційній дільниці на кілька днів, а й довелося терпіти ганьбу від числених людей... Якщо вона хоче притягнути мене до відповідальності, то я не маю жодного виправдання. Я просто...

— Вейвей...

Губи Шень Вейвей розтягнулися в усмішці, через що шрам на правій щоці став ще більш помітним.

— Літін, не хвилюйся за мене. Після того, що трапилось, я добре обміркувала все й зрозуміла, що навіть у найгіршому випадку ми можемо просто повернутися в ту орендовану квартирку. Знайдемо собі якусь роботу й потроху відкладатимемо гроші. Навіть так ми все ще зможемо прожити гарне життя.

Лу Літін відчув себе ще більш винним.

Варто було йому побажати, й Вейвей могла б жити в елітній садибі, їздити на розкішному авто, грати перші ролі та представляти найвідоміші бренди. Однак Вейвей була з ним так довго, але протягом цього часу зазнала лише страждань. Він спостерігав за її боротьбою в індустрії розваг, бачив, як вона страждає й зазнає знущань, як намагається приховати свій смуток і впоратись з усіма бідами самотужки, раз у раз відмовляючись жалітися йому.

Він зітхнув, обняв дівчину за худорляві плечі й урочисто пообіцяв:

— Вейвей, не хвилюйся, я розв’яжу цю проблему для тебе!

Шень Вейвей занепокоїлась:

— Ні, не треба. Ти не розумієшся на справах шоубізнесу. Не треба тобі втручатись, я сама все вирішу. В найгіршому випадку я... можу вибачитися перед нею. І... відшкодувати збитки...

Тяжким тоном Лу Літін рикнув:

— Досить! Припини. Як твій хлопець, я нізащо не буду стояти осторонь і знову й знову спостерігати як з тебе знущаються. Не хвилюйся, я розберуся з цією ситуацією й не дозволю тій пройді робити, що заманеться.

Він з болем в серці подивився на оповиті бинтами зап’ястки Шень Вейвей:

— Не роби більше ніяких дурниць, добре?

Зі сльозами на очах Шень Вейвей кивнула.

Та Лу Літіна не заспокоїла її згода. Він пробув у лікарні весь день й пішов лише тоді, коли кількість пропущених дзвінків перевалила за десяток, а відкладати справи вже стало остаточно неможливо.

Як тільки Лу Літін пішов, до палати Шень Вейвей увійшла Мен Сюнь. Вона подивилась на дівчину, що витирала сльози серветкою, посміхнулась і запитала:

— Як пройшло?

Шень Вейвей ліниво відкинулася на спинку ліжка й вигнула одну брову. Її наче підмінили. Тепер вона нічим не нагадувала ту слабку та нещасну дівчину, яка щойно була в обіймах Лу Літіна. Вона помилувалася бинтами на своїх руках і викривила губи в чарівній посмішці:

— Легко. Адже це лише чоловік. Справа в капелюсі.

***

Коли Лу Літін повернувся з лікарні додому, було вже за сьому вечора. На його телефоні накопичились десятки пропущених дзвінків.

Увесь маєток був яскраво освітлений, Лишень він увійшов до вітальні, як назустріч йому вийшла тітонька Пей.

— Юний пане, я дзвонила вам стільки разів, чому ж ви повернулися лише зараз?

— Тітонько Пей, що не так?

І не скажеш, що трапилося щось страшне. Просто вранці, коли вона помилково вважала, що Лу Лісін помер, то безперервно надзвонювала його братові.

— Старійшино Лу погано почувається. Зараз він відпочиває у себе кімнаті, завітайте до нього, коли матимете час, — зрештою сказала вона.

Лу Літін кивнув.

В цей момент з верхнього поверху поволі спустилася радісна Цзі Цінцін. Лу Літін помітив її усмішку, що розтягнулася від вуха до вуха, та легкі кроки — схоже, вона в гарному настрої.

— Молода пані... Щось не так? Ви в порядку?

— Га? Я... я в порядку. А що зі мною не так?

— Може, кондиціонер налаштований на занадто високу температуру й вам стало жарко? Чи це алергічна реакція? Ваше обличчя... Чому воно таке червоне?

— Це... Так температура трохи зависока, але це не страшно. Скоро все буде гаразд.

— Ну, добре. Тоді вам слід перед усім піти поїсти. Пізніше я віднесу вечерю старійшині Лу та молодому господарю. Ви сьогодні добре попрацювали, відпочиньте як слід.

— Дякую, тітонько Пей.

Лу Літін прищулив очі. Слідом за Цзі Цінцін він попрямував до обіднього столу. Коли парубок сідав, кісточки його пальців торкнулися поверхні столу зі стукотом, який привертав увагу.

Цзі Цінцін повелася так, ніби щойно його помітила. Прибравши свою дурну посмішк

у, вона сказала:

— Вау! Наш другий молодий господар повернувся?

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!