Розділ 27.1

ГЛАВА 27.1

Цзі Цінцін ще ніколи не носили на руках, як принцесу, тим паче на очах у всіх, тож вона була водночас налякана та вкрай схвильована. Великі й сильні руки Лу Лісіна міцно підтримували її спину та коліна, й від того дівчина відчувала, як її серцебиття мимоволі пришвидшувалось.

Почуття, яким вона не могла дати назву, вдарили в голову. Вона почувалася, наче п’яна, в голові паморочилося, і це було солодше, ніж шоколад, який вона щойно з'їла.

Була дванадцята година дня, сонце стояло високо.

Яскраве сонячне світло примушувало довгі вії Лу Лісіна відкидати густу тінь. Цзі Цінцін примружила очі, вдивляючись в бездоганний профіль чоловіка. Вона чула звук його рівномірного дихання і відчувала, як його груди рухалися вгору-вниз з кожним подихом.

— Ти... Постав мене.

Лу Лісін проігнорував її.

Обличчя Цзі Цінцін почервоніло. В неї знову почався пульсуючий біль внизу живота. Під час знімання вона дуже нервувала й була напружена, а зараз, коли розслабилася, відчула себе надзвичайно втомленою.

Вона схилила голову на плече Лу Лісіна. Тепер все її тіло притулялося до нього. В неї більше не було сил чинити опір, тож вона просто дозволила йому нести себе далі.

Машина була припаркована біля входу в студію. Коли водій, Сяо Чжан, побачив, що Лу Лісін несе Цзі Цінцін, він вийшов з машини та з усмішкою відкрив їм двері.

Цзі Цінцін стукнула Лу Лісіна кулачком у груди й запитала:

— Тепер ти можеш нарешті мене відпустити?

Той подивився на неї згори вниз. Навіть крізь макіяж було видно, як палали її щоки, а погляд тремтів, не наважуючись зустрітися з його поглядом.

Лу Лісін підняв брови й поставив її на землю.

Позаду Цинь Юе та кілька помічників саме вибігли зі студії, тож Цзі Цінцін швидко пірнула в машину.

— Гендиректоре Лу, це сумочка пані Цзі!

Лу Лісін забрав сумочку й недбало запитав:

— У неї запланована робота на завтра?

Цінь Юе на мить замислився та відповів:

— На завтра в неї немає роботи, але післязавтра буде захід, який їй потрібно відвідати.

— Не плануй для неї ніякої роботи протягом семи днів. Якщо хтось запитає, просто скажи, що це я так сказав.

На мить Цинь Юе аж застиг від здивування, але наступної миті негайно відповів:

— Ясно.

Коли Лу Лісін сів у машину, Цзі Цінцін подивилася на людей за вікном машини й запитала:

— Про що ти щойно говорив з ними?

— Ні про що, — він кинув погляд на Цзі Цінцін. — Твій живіт все ще болить?

Цзі Цінцін прислухалася до себе і, прикривши живіт рукою, кивнула:

— Ще трохи болить, але не надто сильно. Мабуть, знеболювальне ще не подіяло як слід.

Дорога була трохи вибоїстою і Лу Лісін якийсь час спостерігав, як на кожній ямці разом з машиною похитувалася голова Цзі Цінцін, яку вона відкинула на спинку сидіння. Вона прикривала живіт обома руками, а брови її були сильно насуплені. Вочевидь їй було зовсім недобре.

Лу Лісін наказав водієві їхати повільніше, а потім звернувся до Цзі Цінцін:

— Іди сюди.

Дівчина підняла голову й спантеличено подивилася на нього.

— Я чув, якщо прогріти живіт, стає легше.

Цзі Цінцін заплющила очі й пробурмотіла:

— Але ж тут немає грілки...

Замість відповіді Лу Лісін дістав грілку, яку раніше попросив купити водія. Однією рукою він обхопив плечі Цзі Цінцін, змушуючи її покласти голову собі на плече, а іншою — приклав грілку до нижньої частини її живота.

Дівчина, яка все ще прикривала живіт руками, не могла не розплющити очі, коли відчула тепло від грілки на зовнішній стороні долонь.

— Коли ти це приготував?

— Щойно.

Пізньої осені температура повітря помітно знижувалася. Вночі температура була вже меншою ніж десять градусів. Руки та ноги Цзі Цінцін часто мерзли незалежно від часу доби. Але зараз, коли її холодні руки накрило горілкою, вони миттєво зігрілись. Це було дійсно приємно.

— Шоколад був смачний?

Не те щоб сильно смачний, але як тільки він згадав про шоколад, Цзі Цінцін пригадався насичений смак у роті й вона мимоволі облизала ясна кінчиком язика. Солодкий посмак досі відчувався. Приємно солодкий.

— Солодкий, — сказала вона.

Очі Лу Лісіна трохи зіщулились. В глибині темних зіниць наче спливло радісне обличчя Цзі Цінцін під час знімання.

— Ви з Лу Яо... ви працювали раніше разом?

Цзі Цінцін перебрала в пам'яті першовласниці тіла всіх зірок, з якими та працювала, й впевнилася, що це була перша спільна робота з Лу Яо. Вона похитала головою:

— Ні, це вперше.

Лу Лісін пригадав образ Цзі Цінцін, яка щойно в студії вправно й без жодних перешкод годувала Лу Яо шоколадом. А потім перед його очима промайнула сцена, де дружина закрила руками очі актора, а той притягнув її у свої обійми. Їхні рухи виглядали природними, без будь-якого натяку на коливання. Лу Лісін мимоволі насупився.

Так добре співпрацювати, рухатися плавно, без будь-яких запинок — це дійсно було вперше?

— Я влаштував тобі сім днів відпустки. За цей час ти зможеш відпочити як слід.

Цзі Цінцін перелякалася:

— Сім днів? Навіщо мені сім вихідних?

— Хіба ти не погано почуваєшся?

Дівчина пояснила:

— Зазвичай дійсно сильні болі бувають лише в перший день. У наступні дні вже не буде так боляче. Якщо не торкатися холодної води, все буде нормально. Я ціную твої добрі наміри, але я знаменитість. Якщо я щомісяця братиму відпустки по сім днів, то хто в шоубізнесі захоче мене наймати? Люди думатимуть, що зі мною щось не так.

— Якщо в них будуть виникати якісь дивні думки, хай приходять до мене. Тим більше, що родина Лу може легко дозволити собі утримувати тебе, навіть якщо ти не матимеш роботи.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!