Розділ 31.1

ГЛАВА 31.1

— Пфф...

Гарячий подих, що супроводжувався солодким ароматом, торкнувся обличчя Лу Лісіна, перш ніж Цзі Цінцін нещадно вчепилася зубами у його нижню губу. Спочатку, коли він відчув м’який дотик її губ, серце Лу Лісіна підскочило й затріпотіло. Але це була лише мить. Наступної миті це ніжне відчуття перетворилося на гострий біль. Він насупився.

Лу Лісін схопив Цзі Цінцін за плечі й спробував відштовхнути її. Але п’яна дівчина поводилася як той жадібний дракон, що пильнує скарб в печері. Вона не тільки не відпустила прикушену губу, а вчепилася ще міцніше й почала скубти її зубами.

Зуби впивалися, Лу Лісін штовхав, але біль лише посилювався.

Схоже, сьогодні йому доведеться відчути, що насправді означає комусь на зуб попастися.

— Цзі Цінцін! Отямся!

Схоже, випивши стільки вина, вона зовсім втратила здоровий глузд. Цзі Цінцін відпустила Лу Лісіна лише коли впевнилася, що не може відкусити його губу. Вона нахилилася до чоловіка й запитала:

— Та що з тобою не так? Чому я не можу відкусити?

Використавши всю силу своїх рук, Лу Лісін нарешті зміг зіштовхнути з себе Цзі Цінцін. Він пхнув її на ліжко, сів і підніс руку до губ, щоб обмацати куточок, де його щойно вкусили. На кінчиках пальців лишились сліди крові, а дотик виявив на губі глибокі ранки.

Коли Цзі Цінцін впала на ліжко, в неї голова пішла обертом. Затуманений мозок відмовився працювати. Якийсь час вона просто витріщалася на білу стелю, а потім перекотилася ліжком і побачила широку спину чоловіка. Недовго думаючи, вона обхопила руками талію Лу Лісіна та потерлася об неї щокою.

Лу Лісін саме збирався піти у ванну, щоб подивитися на стан своїх губ у дзеркалі, тож раптові обійми застали його зненацька. Він вже хотів відштовхнути руки Цзі Цінцін, аж раптом у його свідомості вибухнула низка слів.

[ Попередження про смерть! Будь ласка, обійміть свою дружину, Цзі Цінцін, та поспіть з нею протягом години. Якщо провалите місію або відмовитеся від неї, з вас буде знято десять балів життя. ]

Руки, які обіймали його талію, стиснулися, й Лу Лісін відчув, що Цзі Цінцін повільно підповзає до нього.

«Десять балів штрафу за одну годину? Пам’ятаю, ти якось казав, що мої бали життя не будуть витрачатись, поки я ділю з нею ліжко».

[ Це стосувалося лише ночі, а зараз день. Та й завдання цього разу інше, бо вам потрібно обійняти її під час сну. Якщо ви успішно виконаєте завдання, то отримаєте десять додаткових балів життя, а за нічний сон разом ви не отримуєте винагороди. ]

Спиною відчувши гаряче дихання, Лу Лісін опустив голову й подивився на дві худорляві руки, що міцно обхопили його талію. Він глибоко зітхнув і влігся в ліжко прямо в костюмі.

Цзі Цінцін затишно пригорнулася до нього збоку й міцно обхопила руками та ногами.

Її сонні звички, як завжди, були жахливими.

[ Зауважте, будь ласка, що це ви повинні обіймати Цзі Цінцін, а не вона вас! ]

Брови Лу Лісіна насупитися, але одна рука все ж лягла на талію дівчини.

І тут двері з клацанням прочинилися.

Увійшла тітонька Пей зі склянкою напою в руці:

— Юний господарю, будь ласка, передайте дружині ще одну порцію...

Слова завмерли в неї на губах, коли вона підняла очі й побачила Лу Лісіна та Цзі Цінцін, які ніжно обіймали одне одного в ліжку.

На обличчі тітоньки Пей відбився крайній подив. Вона на мить застигла, а потім, боячись розбудити пару в ліжку, прикрила рота й позадкувала навшпиньки. Стара економка не відривала очей від молодих людей, аж поки не вийшла за двері. Вона обережно прикрила їх, але тут вже не змогла стримати свою радість та хвилювання:

— Старійшино! Старійшино! Гарні новини! Дякувати Богу, чудові новини!

Лу Лісін розплющив очі, прислухаючись до голосу тітоньки Пей, який поступово затихав вдалині.

Він мовчки зітхнув і поглянув на Цзі Цінцін, що міцно спала в його обіймах. Просто суцільний головний біль.

Зважаючи на швидкість поширення інформації тітонькою Пей, весь маєток знатиме про те, що сталося, ще до того, як Цзі Цінцін прокинеться. Це не так вже й страшно, оскільки вони чоловік і дружина. Для них таке має бути нормою.

Однак, коли Цзі Цінцін прокинеться, як він пояснить все це їй?

Він відчував спокійне дихання дівчини поруч. Руки та ноги, якими вона обхопила його, поступово розслабилися і тепер ледь торкалися його талії. Лу Лісін притис руку Цзі Цінцін міцніше, подумки прокручуючи в голові те, що вона розповіла йому напідпитку.

Триста тисяч юанів щомісяця й залежний від азартних ігор молодший брат. Вся родина покладалася лише на її заробітки.

Як вона і казала, стосовно такої родини її доброчесність була вже надмірною. Цзі Цінцін більше нічого їм не винна. Тому навіть якби вона вирішила розірвати всі зв’язки з родиною, в цьому не було б нічого поганого.

Лу Лісін мало що пам’ятав про власних батьків. Після їх смерті його виховував лише дідусь. Його турботами, Лу Лісіну ніколи нічого не бракувало, тож йому важко було зрозуміти безпросвітну тугу Цзі Цінцін.

Він заплющив очі й надовго занурився у думки, згадуючи, як сильно вона напилася через дискомфорт в родинному колі, та яким був вираз її обличчя, поки вона вперто гризла його зубами.

Отже, хто такий Ву Яньцзу?

***

Вже стемніло, коли Цзі Цінцін нарешті розплющила очі. Й щойно до неї повернулася здатність мислити, як вона відчула всю вагу наслідків надмірного вживання алкоголю.

Голова тріщала так, наче ось-ось лусне.

Навіть відкривши очі, вона ще довго лежала в трансі, не здатна позбутися цього нестерпного болю. Зрештою вона неохоче сіла на ліжку, дістала мобільний телефон і перевірила час. Було вже пів на десяту.

Порожня кімната освітлювалася лише двома нічниками біля узголів’я ліжка. Цього ледь вистачало, щоб побачити те, що було поблизу, а решту кімнати огортала непроглядна темрява.

Цзі Цінцін потерла лоба.

Вона не могла повірити, що проспала так довго. Алкоголь й справді шкідлива штука.

Хитаючись, вона встала з ліжка й увімкнула світло. Від сліпучого сяйва в неї аж голова запаморочилася, тож вона мимоволі замружилася. Притримуючись за стіну, Цзі Цінцін почвалала до ванної, ледь переставляючи ослаблі ноги. Від похитувань під час ходи її знов почало нудити, тож вона довго вмивалася холодною водою. Лише після цього вона нарешті прийшла до тями.

Лу Лісін, який щойно зайшов, побачив Цзі Цінцін у ванній та спокійно дочекався, поки вона вийде.

— Пам’ятаєш, що робила п’яною?

Цзі Цінцін, що ледь вийшла з ванної застигла, відчувши, що з його тоном щось не так, й мимоволі відступила.

— Ану виходь.

Цзі Цінцін посміхнулася якомога миліше й вийшла з ванної кімнати.

— Чолові... — коли вона підняла погляд, Цзі Цінцін одразу впали в око очевидні сліди від зубів на губах Лу Лісіна.

Це був справжній шок.

Перелякану Цзі Цінцін вмить охопила тривога.

З першого погляду було зрозуміло, що цей слід від зубів був зовсім свіжий. Ранки навіть підсохнути не встигли. Отже, хтось вкусив Лу Лісіна зовсім недавно.

Родина Лу не тримала ні собак, ні котів, то хто ж міг лишити на його губах такий слід?

До того ж вдень, коли вони бачилися, цих слідів ще не було, а з тої пори минуло всього кілька годин...

Цзі Цінцін щосили намагалася згадати, що вона робила, коли була п'яна. Але як не крути, всі її спогади обривалися на тому, як їй сподобався смак вина, через що вона випила ще кілька келихів.

А далі?

Що вона робила після цього?

Та пам’ять дівчини була порожня.

Суворий погляд Лу Лісіна опустився на неї і Цзі Цінцін відчула, як її спину вкрили сироти.

Не те щоб вона ніколи не бачила витівки в дим п’яних людей, але сама так напивалася вперше, тож гадки не мала, що могла утнути. Вона знову поглянула на сліди від зубів на губах Лу Лісіна. Чи могло так статися, що вона причетна до появи цього сліду?

Та бути такого не може, правда ж?

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!