Розділ 36.1

ГЛАВА 36.1

Лу Лісін подумки спробував повторити деякі з прізвиськ, які йому запропонувала система: «Крихітко, золотце, любонько, серденько...»

Його обличчя спохмурніло, а зігнуті раніше палички з тріском були остаточно принесені в жертву.

Цзян Су та Ці Цзін’юн, які щойно підійшли до їхнього столика, щоб привітати Лу Лісіна, знову застигли мовчки, побачивши цю сцену.

Цзі Цінцін помітила їхнє прибуття, тож ввічливо сказала:

— Вітаю, брате Цзян Су та сестро Цзін’юн. Прошу, приєднуйтесь до нашого столу.

Один за одним Цзян Су та Ці Цзін’юн з невпевненими посмішками відповіли «дякую за запрошення» й присіли за маленький столик Цзі Цінцін.

Тим часом з іншого боку Цинь Юе подав Лу Лісіну іншу пару паличок, навіть не змигнувши оком.

Цзі Цінцін зиркнула на нього.

Хоча Цінь Юе був її агентом, з моменту приїзду Лу Лісіна він поводився, як його особистий помічник.

— Вітаю, гендиректоре Лу. Мене звуть Цзян Су. Я багато про вас чув. Приємно познайомитись.

— Вітаю, пане Лу. Я Ці Цзін’юн і я дуже рада, що маю можливість сьогодні пообідати з вами.

На фоні ввічливості Цзян Су та ентузіазму Ці Цзін’юн, вираз обличчя Лу Лісіна здавався особливо холодним. У відповідь він лише злегка кивнув їм, не промовивши ані слова.

Цзі Цінцін мовчки колупалася в тарілці, прислухаючись до їхньої подальшої балаканини.

Цзян Су було вже трохи за тридцять, але як і всі актори, незалежно від статі, він належним чином доглядав за собою, а тому не виглядав на свій вік.

— Пане Лу, для мене велика честь мати можливість працювати з вашою компанією над цим серіалом, і я сподіваюся, що в майбутньому в нас ще буде можливість попрацювати разом.

— Справами «Тянью Ентертеймент» завжди опікувався Чень Шуї. Я рідко втручаюся в інвестиційну політику компанії. Якщо з’явиться інша можливість для співпраці, компанія зв’яжеться з вами, — відповів Лу Лісін.

Ці Цзін’юн була відома як зазвичай холодна та доволі зверхня красуня, але коли вона посміхалася, від неї важко було очі відвести.

— Пане Лу, нещодавно директор вашої агенції зв’язався зі мною і пропонував підписати контракт із «Тянью Ентертеймент», бо мій поточний контракт скоро закінчиться. Й сьогодні, після того, як я мала честь зустрітися з вами, я впевнилась, що мені не варто довго вагатися стосовно цієї пропозиції.

— Вибір найбільш слушної агенції для артиста є життєво важливим. Вам варто ретельно обміркувати своє рішення.

Цзі Цінцін стисла в руках свою піалу з рисом, намагаючись не розсміятися вголос.

Цей Лу Лісін не дає іншим жодної можливості зберегти обличчя. Лише парою речень він перетворив на вкрай незручну розмову слова, що явно мали на меті звичайний обмін люб’язностями.

Щоб не дозволити настрою впасти ще нижче, Цзі Цінцін взяла мисочку з чимось, схожим на прозору вермішель й промовила:

— Це скляна локшина? Виглядає доволі смачною.

Ці Цзін’юн подивилася на «вермішель», яку взяла Цзі Цінцін й посміхнулася:

— Оскільки цю їжу привіз пан Лу, то думаю, це не просто скляна локшина. Якщо не помиляюся, це напевно локшиновий суп з акулячими плавниками, чи не так?

— Дійсно? Акулячі плавники? — із цікавістю запитала Цзі Цінцін у Лу Лісіна.

Той кивнув.

Не змінюючи вираз обличчя Ці Цзін’юн, пильно вгледілася в молодшу актрису:

— Схоже, пан Лу дуже добре ставиться до панни Цзі. Прям аж завидки беруть.

В шоубізнесі люди швидко вчаться тримати носа за вітром. Цзі Цінцін зникла на цілий місяць, проте не тільки повернулася до знімання, а й підкорила таку «вершину», як Лу Лісін. Хіба могла така людина, не викликати цікавості та сумнівів водночас? А також бажання дізнатися правду.

Цзі Цінцін, почувши ці слова, насупилася.

Якщо так подумати, то в останні два дні Лу Лісін дійсно поводився дуже дивно.

Спочатку він раптом ввірвався до неї посеред ночі та, навіть не привітавшись, заявив, що він у відпустці. Потім раптом завітав до неї на роботу, стверджуючи, що просто привіз обід. Та купа інших дрібниць, про які вона вже й не знала, що думати.

— Я чула від пана режисера, що панна Цзі мала прибути на знімальний майданчик ще вчора.

— Так. Але оскільки я дісталася до готелю тільки о шостій вечора, то не стала вже турбувати команду.

— І пан Лу також прибув вчора, разом з вами? Я чув, що пан Лу справжній трудоголік. Невже він зміг покинути свою роботу?

Цзі Цінцін підхопила паличками шматок делікатесного м’яса риби-наполеона і недбало відповіла:

— Він тут у відпустці.

— У відпустці?

Почувши таку відповідь, Ці Цзін’юн і Цзян Су були приголомшені.

Приїхати у відпустку в таке віддалене кіно-містечко, де навіть немає жодного п'ятизіркового готелю?! Вони вперше чули, щоб хтось приїжджав на відпочинок в таку глухомань.

— Чому ти не їси? — Цзі Цінцін подивилася на похмурий вираз обличчя Лу Лісіна і поклала шматок риби йому на тарілку.

Ці Цзін’юн багато років працювала в індустрії розваг, тому мала великий досвід спілкування та спостереження за людьми. Вона одразу помітила, наскільки природно виглядала Цзі Цінцін, коли підклала овочі та рибу на тарілку Лу Лісіна. За один-два рази так руку не наб’єш.

Потай вона замислилася: невже ці двоє вже давно разом?

— До речі, сьогодні вранці мені дзвонив дідусь й питав, чого він не може до тебе додзвонитися. Я дала йому номер Цинь Юе. Ви вже зв’язалися?

— Так.

— З ним усе добре?

— Добре.

Ці Цзін’юн і Цзян Су, що сиділи навпроти них, дивувалися все більше та більше. Вони вже познайомилися з батьками одне одного?

Але ж хіба Цзі Цінцін не увивалася за Ґу Шаоюєм ще з місяць тому?

— Здоров’я в дідуся вже не те, під час дощів йому часто дошкуляє біль у колінах. Я чула, тут є якась місцева наливка, дуже корисна від болю в суглобах.

— Ця хвороба дуже застаріла, звичайні засоби не принесуть дідусеві полегшення.

— Я знаю та все одно хочу привезти йому кілька пляшок. Хай спробує, раптом все ж допоможе.

— Роби, як хочеш.

Цзян Су та Ці Цзін’юн більше кусок в горло не поліз. Абияк запхавши в себе ще по парі шматків, вони здалися й відклали палички.

— Панно Цзі, пане Лу, дякую за обід. Я вже сита, тож піду. Дозвольте наступного разу мені вас пригостити.

Цзі Цінцін з посмішкою запевнила Ці Цзін’юн, що все гаразд і без цього. Кінець-кінцем, принесених Лу Лісіном страв було забагато, лише вдвох вони не змогли б усе з’їсти.

Говорячи це, Цзі Цінцін зачепилася поглядом за тонку талію відомої актриси й згадала той випадок, коли Лу Лісін випадково торкнувся її надто м’якого животика. Вона відклала палички:

— Я теж вже наїлася.

[ Ви не змогли пообідати зі своєю дружиною, Цзі Цінцін, а тому будете оштрафовані на 5 очок. Поточна тривалість життя: 0,5 годин. ]

Трісь...

Палички в руці Лу Лісін знову переломилися.

«Хіба за твоїм завданням я не їв разом з нею?»

[ Місія провалилася через присутність сторонніх. ]

Лу Лісін замовк.

Його зовсім не доброзичливий погляд зупинився на Цзян Су та Ці Цзін’юн. Вони саме збиралися встати й піти, аж раптом відчули холодний вітерець, від якого на шкірі аж сироти висипали.

— Брате Цзян Су, — заговорила тим часом Цзі Цінцін. — У нас сьогодні запланована вечірня сцена. Якщо у тебе буде час, ми можемо потренуватися наперед?

Коли сьогодні вранці головні актори знімалися разом, режисер Чжоу лаяв їх на людях незліченну кількість разів. Цзі Цінцін відчувала, що як її сцену таки зніматимуть сьогодні, а вона не відпрацює її з Цзян Су заздалегідь, то режисер зацькує її до смерті.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!