Розділ 41.1

ГЛАВА 41.1

Добре подумати перед відповіддю?

Цзі Цінцін замислилася, а потім сказала:

— Я б зараз з'їла якусь страву тітоньки Пей...

Та Лу Лісін знову перебив її:

— Тітоньки Пей тут немає, ти не зможеш скуштувати її наїдки.

Цзі Цінцін роздратовано глянула на нього.

— Я знаю, що тітоньки Пей тут немає, але, можливо, шеф-кухар готелю зміг би щось відтворити?

— У шеф-кухаря зараз перерва. До того ж місцевість тут досить віддалена, якщо страва буде складною, у них може просто не знайтися необхідних інгредієнтів.

— Тоді навіщо було мене питати, що я хочу з’їсти? — обурено сказала Цзі Цінцін.

Вчора вона застудилася й мала таку високу температуру, а сьогодні в неї почало дерти горло, варто було хоч трошки підвищити голос.

Лу Лісін терпляче вислухав усі її скарги, а потім зайшов на кухню та повернувся зі склянкою гарячої води. Він подав Цзі Цінцін чашку разом із ліками проти застуди.

— Твоє тіло досі не оговталося від вчорашньої лихоманки. Тобі слід з'їсти щось легке, наприклад трохи рідкої рисової каші, — тихо сказав він.

Цзі Цінцін подивилася на пару, що підіймалася над водою, прийняла чашку, закинула в рота таблетки та зробила пару ковтків. Біль у горлі значно вщух.

— Каша? Ні!

— Рисова каша легко засвоюється та корисна для організму, — Лу Лісін серйозно почав перераховувати переваги цієї страви. — Рис має багато переваг. Наприклад, він тонізує внутрішні органи, покращує циркуляцію енергії, зміцнює шлунок та селезінку, запобігає зневодненню та діареї. А ти ще не зовсім здорова...

— Кашу я не їстиму, — твердо відповіла Цзі Цінцін. — Піду сама щось зберу поїсти.

З цими словами вона зібралася вже вставати з ліжка.

Лу Лісін зазнав нищівної поразки. Стиснувши зуби, він уточнив:

— І що ж тоді ти збираєшся їсти?

Цзі Цінцін ще трохи поміркувала:

— Я хочу...

Серце Лу Лісіна стислося.

— Креветки з солодкою кукурудзою.

Просто підсмажити почищені креветки з кукурудзою?

— А ще я хотіла б трохи рибки, наполеона, як ту, що ти привозив на знімальний майданчик днями.

Достатньо буде просто приготувати рибу на пару?

— І...

— Щось ще?

Цзі Цінцін загадково посміхнулася. Брови Лу Лісіна насупилися. Він відчув, що наступну страву, яку загадає Цзі Цінцін буде важко приготувати. Та тільки-но він затамував подих, як вона промовила:

— Смажену зелень!

Лу Лісін видихнув з полегшенням. Це ж має бути просто: закинути овочі в пательню та підсмажити без зайвих церемоній.

Усі три страви не здавалися складними у приготуванні.

— Тоді ти відпочивай, а я сам все зроблю.

Сказавши це, він повернувся і вийшов з номера. Потім він зателефонував менеджеру готелю та перерахував замовлені Цзі Цінцін страви.

Менеджер не наважився проігнорувати його прохання:

— Пане Лу, будь ласка, зачекайте хвилинку, я повідомлю на кухню, щоб вони приготували ці страви якомога швидше.

— Не потрібно готувати, — Лу Лісін кинув погляд на щільно зачинені двері та розпорядився. — Просто принесіть в номер потрібні інгредієнти й приправи.

Принести в номер?

Менеджер готелю одразу зрозумів, що мав на увазі Лу Лісін. У тому номері була кухня, яка дозволяла гостям готувати, коли вони забажають. Він вже чув, що Лу Лісін зайняв номер разом із Цзі Цінцін і подумав, що кулінарія — її хобі.

— Добре, пане Лу, я негайно організую, щоб вам принесли все необхідне.

Вже через двадцять хвилин після завершення дзвінку персонал готелю стояв під дверима номера з усіма інгредієнтами. Вони занесли все на кухню та акуратно розклали на столі.

Один зі співробітників підійшов до Лу Лісіна та прошепотів:

— Перепрошуємо, пане Лу, але у нашому готелі не виявилось риби-наполеона.

— Зовсім немає?

— Так, вчора все розпродали. Ми принесли вам кам’яного окуня...

— Я хотів саме наполеона, — Лу Лісін подивився на рибу, але не зміг зрозуміти, чим саме вона відрізняється. — Ладно, забудьте. Можете йти.

Офіціант ввічливо усміхнувся та вийшов.

Лу Лісін знову зателефонував менеджеру готелю та доручив знайти рибу-наполеона хай би там що. У того не було іншого вибору, як погодитись, зціпивши зуби.

Принесені інгредієнти були дуже свіжими: креветки ще стрибали в пакеті, риба у відерці пускала бульбашки, а серед зерен кукурудзи виднілися ворсинки рильця. До того ж всі соуси та приправи були у новеньких, ще запечатаних пляшках. Проте на обличчі Лу Лісіна з’явився стурбований вираз.

На відміну від офісної зали засідань кухня була цариною, куди він ніколи не ступав ні ногою, не кажучи вже про те, щоб готувати. Навіть приправи лише пару раз траплялись йому на очі.

Він перебрав закорковані пляшечки. Ознайомившись з ними, він включив планшет і відшукав відеоуроки до потрібних рецептів. Засукавши рукави, він почав крок за кроком повторювати дії за людиною у відео.

Спершу креветки з цукровою кукурудзою. Лу Лісін взявся чистити кукурудзу, вручну відколупуючи зерна одне за одним. Витративши близько десяти хвилин, він здолав менше половини качана.

Обличчя Лу Лісіна жахливо потьмяніло. Більшість зерняток, які йому вдалося злущити, були розчавлені між пальцями.

З вітальні почулися кроки.

Цзі Цінцін побачила на кухні Лу Лісіна, який схилився над кукурудзою та зосереджено її колупав. Вона здивовано вигукнула:

— Що ти робиш?

Лу Лісін підвів на неї погляд:

— Чищу кукурудзу.

Цзі Цінцін була в кімнаті, коли почула якісь звуки. Вона подумала, що то персонал готелю приніс їжу. Вона здивувалася, що її доставили так швидко, адже минуло менш ніж пів години. Вона швиденько вмилася та вийшла з кімнати. Однак, у вітальні не було помітно не тільки запаху їжі, яку вона уявляла, а й Лу Лісіна ніде не було видно.

Пошукавши навколо, вона нарешті знайшла його на кухні.

— Я питала не про те, що ти робиш, а про те, що це ти робиш?! — заплутавшись у власних словах, Цзі Цінцін втупилася у злущені та розчавлені Лу Лісіном зерна кукурудзи. — ...Я мала на увазі, чому ти взагалі чистиш кукурудзу?

— Готую для тебе, хіба не бачиш?

Готує для неї?

Цзі Цінцін була шокована.

Лу Лісін готує для неї?

Це такий жарт?

— Хіба готель не може забезпечити нас їжею?

Лу Лісін зосередився на відколупуванні чергової зернини та почав з поважним виглядом плести щось таке, що ні пришити, ні прилатати:

— Там на кухні якісь проблеми з обладнанням, його зараз ремонтують, а кухарі всі у відпустці, то хто ж іще тобі готуватиме?

— У відпустці? — поспішно перепитала Цзі Цінцін. — Тоді облиш це, я замовлю їжу навинос. Біля знімального майданчика був якийсь заклад. Якщо команда змогла замовити там готові обіди, то й ми можемо цим скористатись.

Цзі Цінцін витягла мобільний телефон з наміром замовити доставляння.

Лу Лісін, цей молодий панич з багатої родини, який ніколи раніше не бруднив рук, буде особисто готувати для неї? Навіть якщо він готовий зробити це, вона б не наважилась скуштувати таку їжу.

Помітивши її намір, Лу Лісін швидко відклав кукурудзу, підійшов до неї та відтягнув телефон від її вуха.

— Ти щойно одужала, тобі не слід їсти надто жирну їжу.

— Я просто замовлю щось легке.

— Вуличні забігайлівки брудні.

— Там хороший заклад. У них харчувалася вже більшість знімальної групи команди, — намагалася повернути свій телефон Цзі Цінцін.

Однак Лу Лісін ніяк не давав їй це зробити й навіть підняв телефон над головою, щоб Цзі Цінцін не змогла легко його вихопити.

— Продукти вже принесли, не варто їх просто викидати.

— Але...

— Приготоване власноруч корисніше. Якщо ти сильно голодна, поїж трохи фруктів. Їжа скоро буде готова.

Вони вдвох застигли біля дверей кухні, жоден не бажав поступитися.

Зрештою, побачивши наполегливість Лу Лісіна, шлунок Цзі Цінцін підштовхнув її піти на компроміс першою. Вона безпорадно кивнула:

— Ну добре.

З цими словами вона зайшла на кухню, оглянула інгредієнти, засукала рукави, поклала перед собою обробну дошку та взялася за кухонний ніж, збираючись почати готувати.

Лу Лісін одразу підійшов і вихопив ножа в неї з рук:

— Що ти робиш?

Цзі Цінцін здивовано подивилася на нього й відповіла так, наче це було само собою зрозуміло:

— Готую.

— Відклади це, я сам все зроблю.

— Все гаразд, у мене була лише звичайна застуда, та й та вже майже минула. Куховарство — це не те, чим може займатися такий поважний панич, як ти.

Якби Лу Лісін справді готував сам, ще невідомо, коли б вона змогла поїсти.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!