Розділ 43.1

ГЛАВА 43.1

Коли Цзі Цінцін прокинулася вранці, день вже повністю вступив у свої права. Відкривши очі, вона побачила, що подушка поруч була порожньою, як і завжди.

Цзі Цінцін знову заплющила очі й мляво потягнулася за телефоном, що лежав біля ліжка. Навпомацки тицьнувши кнопку, вона привідкрила око, щоб перевірити час. Була рівно восьма година.

Цілком зрозуміло, що вчора вона взяла вихідний через хворобу, але якщо продовжувати байдикувати й сьогодні, коли вже одужала, то це вплине на прогрес знімання. Так не годиться.

Цзі Цінцін надіслала повідомлення Вень Жоу через WeChat, щоб дізнатися, де вона, й доволі скоро отримала від неї голосове повідомлення:

[ «Сестро Цінцін, вранці генпрезидент Лу попросив для вас вихідний на сьогодні. Вам слід добре відпочити» ].

Лу Лісін попросив для неї вихідний?

Та вона ж вже давно одужала від лихоманки. Який сенс брати вихідний? Хіба це не спричинить більше проблем, ніж користі?

Цзі Цінцін натисла на значок голосового чату, щоб записати відповідь, але раптом відчула слабкий біль у горлі.

Вона протяжно зітхнула й подумки прокляла того покидька, а потім надіслала Вень Жоу текстове повідомлення з проханням привести візажистку.

В цю мить у дверях з’явилася щілина, яка незабаром розширилася, пропускаючи крихітну пухнасту голівку. Щеня білого самоїда ввійшло до кімнати, помахуючи хвостиком, та почало обнюхувати ліжко, високо задравши писка.

— Сісі, цей покидьок нарешті повернув тебе?!

Цзі Цінцін торкнулася пухнастої голівки Сісі й та взялася ластитися до її долоні, кружляючи на місці й аж підстрибуючи від задоволення. Її маленький хвостик жваво помахував, наче погоджуючись зі словами дівчини.

Яка ж вона мила!

Поки Цзі Цінцін спостерігала за радісною Сісі, її похмурий настрій від спогадів минулої ночі потроху згасав.

Цзі Цінцін деякий час погралася з цуценям, а потім вилізла з ліжка та випила гарячої води, щоб пом’якшити горло.

Почувши її шарудіння, Лу Лісін вийшов з кабінету.

— Ти... — він встиг промовити лише одне слово, перш ніж наштовхнувся на сердитий погляд Цзі Цінцін, який змусив його на мить застигнути. — ...Чому б тобі не поспати трохи довше?

Цзі Цінцін так багато говорила минулої ночі, що сьогодні взагалі не хотіла розмовляти з Лу Лісіном.

У цю ніч вона зазнала найбільшої ганьби за все своє життя. Це можна було цілком порівняти з прибиттям до ганебного стовпа величезними цвяхами!

Вона зітхнула. Коли вже Лу Лісін поїде? Коли його відпустка закінчиться? Чого він прикипів до цього готелю? Сидить цілими днями в номері й працювати не хоче.

— Тяф-тяф-тяф! — загавкала Сісі на Лу Лісіна. Цзі Цінцін похвалила щеня за гарну поведінку й заходилася пестити її по голівці.

Лу Лісін кілька секунд мовчки спостерігав за ними, а потім підійшов і торкнувся лоба дівчини, перевіряючи температуру. Впевнившись, що застуда та лихоманка до Цзі Цінцін не повернулись, він налив для неї кухоль теплої води та, не промовивши ні слова, повернувся до кабінету.

Невдовзі прийшла Вень Жоу з візажисткою.

Як то кажуть, «поки сам не побачиш — не повіриш». Побачивши Цзі Цінцін, Вень Жоу була в шоці.

Та сиділа перед дзеркалом для макіяжу із таким млявим виглядом, наче з неї всі соки випили. Хтозна, чи було це пов’язано з наслідками лихоманки, чи з якоїсь іншої причини, але колір її обличчя виглядав ще гірше, ніж за останні два дні. Й навіть темні кола під очима проявилися.

— Сестро Цінцін, пан Лу сказав, що ви все ще одужуєте від застуди. Вам краще було б добре відпочити в готелі, — оскільки так розпорядився Лу Лісін, Вень Жоу не наважилася приймати якісь рішення на власний розсуд. А тепер вона й сама побачила, що Цзі Цінцін виглядала справді недобре.

— Я одужала ще вчора. Це була лише незначна застуда. Немає ніякої потреби аж у двох вихідних днях, це спричинить забагато клопотів. Тож перестань верзти дурниці та допоможи мені швиденько накласти макіяж і дістатися до знімального майданчика.

Голос Цзі Цінцін прозвучав трохи хрипко, й, ледве договоривши, вона сперлася на спинку стільця з втомленим виглядом.

Візажистка відкрила валізку зі знаряддям для макіяжу й взялася до роботи.

Пара ґудзиків на комірі піжами Цзі Цінцін були розстібнуті, але вона не помітила цього вранці. Коли вона відкинулась назад, відкрилася її біла шия та гладкі ключиці. А також кілька червоних плям уздовж шиї.

Цзі Цінцін несвідомо підняла руку та почухала їх.

Візажистка, що накладала макіяж, помітила це і запитала:

— Сестро Цінцін, ваша шия...

Цзі Цінцін відкрила комір ширше й подивилася в дзеркало. Червоні плями на її шиї були досить помітними та трохи свербіли.

Трохи поміркувавши, вона згадала, що в перший день знімання в неї вже з’являвся подібний симптом, але прояви були незначні, тож вона не звернула на них увагу. А тепер вона подумала, що це могло бути спричинене низькою якістю матеріалів її знімального костюма та багнюкою, в якій вона вивалялася того дня.

— Це алергія, — наскільки пам’ятала Цзі Цінцін, сьогодні в неї костюм мав бути доволі відкритим. — Допоможіть мені приховати це тональним кремом.

— Он як... Гаразд.

Візажистка обмінялася поглядами з Вень Жоу. Перекинувшись поглядами туди сюди кілька раз, та, здається, зрозуміла безмовну думку, яку намагалася передати майстриня, й раптом дещо усвідомила.

Це «дещо» цілком пояснювало, чому генпрезидент Лу раптом попросив вихідний для Цзі Цінцін так рано вранці.

Зрештою, якщо чоловік і жінка перебували наодинці в одному номері, природно, між ними могло щось статися.

Однак поведінка пана Лу здавалася дещо надмірною. Сестра Цінцін щойно одужала від лихоманки. Невже він не міг трохи потерпіти?

Вень Жоу зітхнула. Ці чоловіки! Якими добропорядними вони б не виглядали зовні, все одно не могли стримати своє хтиве нутро. Спочатку вона думала, що пан Лу відрізнявся від інших чоловіків, але тепер їй здавалося, що всі вони однакові.

***

За пів години, завершивши макіяж, Цзі Цінцін сіла в машину й попрямувала до знімального майданчика.

На той час знімальна команда вже давно розпочала сьогоднішню роботу. Коли Цзі Цінцін приїхала, йшло фільмування бойової сцени між головними персонажами. Звісно, якою б напруженою не була бійка між виконавцями головної чоловічої та жіночої ролі, їхня взаємодія зрештою повинна була стати неоднозначною та додати романтичної атмосфери.

Деякий час Цзі Цінцін тихенько спостерігала за процесом і лише коли сцена успішно завершилася, підійшла до режисера Чжоу, щоб привітатися.

— Пане Чжоу, вибачте за запізнення.

Режисер відклав навушники та занепокоєно подивився на неї:

— Хіба не тобі сьогодні вранці знадобився вихідний? Чому ти тут?

Цзі Цінцін прочистила горло та змусила себе посміхнутися:

— Це була звичайна застуда з лихоманкою. Мені ще вчора стало краще.

— Що з твоїм голосом? — набурмосився режисер Чжоу. — Ти ще не оклигала від застуди? Якщо не до кінця одужала, краще повернися й відпочинь ще. Не хвилюйся, президент Лу ще вранці попросив для тебе вихідний, тож я вже відклав твої сцени.

— Все гаразд, не треба їх відкладати. Я вже одужала, просто... — Цзі Цінцін знехотя продовжила пояснювати, — минулої ночі я забагато говорила, тому в мене трохи заболіло горло, але це не через застуду.

— Ти точно видужала?

— Так, справді. Я в порядку.

Режисер Чжоу трохи подумав.

— Ну добре, тоді будемо знімати сцени за раніше узгодженим розкладом. Іди спочатку перевдягнися й уважно продивись сценарій, а потім поговоримо.

— Добре, — Цзі Цінцін з полегшенням видихнула.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!