Розділ 45.1

ГЛАВА 45.1

Цзі Цінцін так подивилася на Лу Лісіна, ніби хотіла сказати: «Чуваче, шо ти мелеш?».

Фільмування проходило за таким щільним графіком, а він хотів зобов’язати її по п’ять годин щодня висіти на телефоні ще й з відеозв’язком? Як їй тоді працювати?

Крім того, вона на власні очі бачила, що робота Лу Лісіна теж була не така вже й проста. Звідки в нього знайшовся б час на щоденний п’ятигодинний відеодзвінок? Дай Боже, щоб хоч п’ять хвилин знайшов.

— Ні, це затримуватиме твою роботу. Крім того, — вона кинула на Лу Лісіна здивований погляд, — невже наші стосунки аж настільки близькі? Навіщо потрібен відеодзвінок на цілих п’ять годин щодня?

— Хіба це не ти казала, що ми тепер чоловік і дружина? Чи потрібна нам якась особлива причина, щоб спілкуватися по відеозв’язку?

— Але звичайного короткого відеодзвінка було б достатньо. Чому потрібно саме п’ять годин? Де я візьму на це час?

Лу Лісін перевів погляд на Вень Жоу, що стояла трохи в стороні, застигла, немов скульптура, зі склянкою води в руках.

— У тебе ж є асистентка?

Під поглядом Лу Лісіна, Вень Жоу неохоче поставила склянку біля його руки.

— Генпрезиденте Лу, випийте води.

— Якщо ти така вже зайнята, нехай Вень Жоу тримає телефон і знімає тебе на відео, поки ти працюєш.

Дозволити Вень Жоу тримати телефон із відеозв’язком і знімати її, поки вона акторствує?

Одна лиш думка про таку сцену викликала у Цзі Цінцін вкрай дивне відчуття. Який же Лу Лісін безсоромний. На знімальному майданчику постійно купчиться стільки людей, невже його зовсім не турбує, що інші побачать і почнуть пліткувати?

Цзі Цінцін насупилася:

— Це так дивно.

— Та що тут дивного? Це не заважатиме твоїй роботі чи побуту. Я просто хочу знати, чи все в тебе добре на знімальному майданчику.

Це він так піклувався про неї? Цзі Цінцін з підозрою поглянула на Лу Лісіна.

Якщо згадати все, що вона про нього знала, й все, що він робив протягом кількох останніх днів, Лу Лісін не надто скидався на турботливого чоловіка.

Але, ретельно обміркувавши все, Цзі Цінцін вирішила, що подібне прохання можна вважати цілком природним для нього. Зрештою, він був людиною з надзвичайно сильним бажанням все контролювати.

Хіба ж він не через це так поспіхом прибув вслід за нею, щойно вона вирушила до знімальної студії?

Лу Лісін дозволив Цзі Цінцін вільно витріщатися на себе, зберігаючи спокійний та зібраний вигляд. Однак в глибині душі він зітхнув, розмірковуючи над тим, що брехати їй ставало дедалі легше. Чомусь він більше не відчував жодного внутрішнього опору.

— Мені забрати Сісі сьогодні із собою чи ти відвезеш її додому пізніше? — спитав він.

Цзі Цінцін замислилася. Зараз вона була так зайнята на зніманні, що не мала б достатньо часу піклуватися про щеня. Особливо на те, щоб вигулювати її щодня.

— Напевно краще ти її забери. Хай звикає до домашнього середовища.

— Добре, давай так і зробимо, — за допомогою Сісі Лу Лісіну вдалося успішно відвернути увагу дівчини.

Цзі Цінцін хотіла ще щось йому сказати, але раптом помітила Лу Літіна та Шень Вейвей, що проходили неподалік. Вона одразу ж замовкла й відкрила сценарій, вдаючи, що вивчає свої репліки.

Їхнє наближення точно не віщувало нічого доброго.

Лу Літін та Шень Вейвей підійшли ближче.

— Старший брате, дозволь мені представити тобі мою дівчину, Шень Вейвей, — після цих слів Лу Літін повернувся до супутниці. — Вейвей, це мій старший брат.

Було помітно, що Шень Вейвей нещодавно плакала. Її очі почервоніли, а фігура через тремтіння й дрібну статуру почала нагадувати наляканого кролика. Через це вона здавалась ще більш жалюгідною, з легкістю викликаючи в чоловіків щире бажання захищати та піклуватися про неї.

— Вітаю, брате Лу. Я Шень Вейвей...

Та перш ніж Шень Вейвей встигла сказати ще хоч пару слів, Лу Лісін зовсім не по-джентльменськи перебив її:

— Панно Шень, поки ви з Лу Літіном не одружилися, вам недоречно називати мене братом.

Від такої безкомпромісної заяви посмішка Шень Вейвей незграбно застигла на обличчі. Її очі знову почервоніли. Вона безпорадно опустила голову та прошепотіла голосом не гучнішим за комариний писк:

— Пробачте, пане Лу, я вас образила.

Ці слова прозвучали так, ніби це її тут образили.

— Старший брате! — побачивши безпорадний та пригнічений вигляд Шень Вейвей, Лу Літін відчув, ніби його серце стиснули лещатами. Втративши самовладання, він міцно стиснув руку дівчини та заговорив. — Не будь таким, брате. Вейвей — моя дівчина, і я добре її знаю. Вона добра та щиросерда за своєю природою. Ти, мабуть, неправильно її зрозумів.

Шень Вейвей смикнула його за рукав, благаючи перестати сперечатися.

Лу Лісін холодно зиркнув на Лу Літіна з-під лоба.

— Перш ніж вона вийде за тебе заміж, я не смію називатись її братом. Це не має нічого спільного з її добротою чи вдачею.

— Але...

— Літіне, досить балаканини. Це все дрібниці. Я щойно був надто різким, але навіть, якщо сформулював би інакше, все одно нічого не змінилося б.

Вид поступливої Шень Вейвей змусив Лу Літіна відчути надзвичайну провину, а в серці його піднялася хвиля невідомо на кого спрямованого гніву.

Він виявився нездатним захистити свою дівчину навіть від власних родичів!

— Цінцін, — заговорила Шень Вейвей, — мені дуже шкода за те, що відбулося щойно. З моєї вини та посудина весь час перекидалася, а всі ці зіпсовані дублі тільки марнували твій час. Обіцяю, наступного разу я обов’язково зіграю добре й більше не створюватиму тобі проблем.

Цзі Цінцін подивилася на лютий, як у вовка, погляд Лу Літіна й зрозуміла, що Шень Вейвей успішно вдалося переспрямувати ворожість Лу Літіна саме на неї.

Знову схилившись над сценарієм, вона сказала збайдужілим тоном:

— За що тут вибачатися? У цьому немає потреби. Мати невдалі дублі цілком нормально. Навіть брат Цзян Су, володар нагороди за найкращу чоловічу роль, отримав не менше десятка поганих дублів за одну й ту саму сцену ще пару днів тому. А в нас тільки шість невдалих дублів. Це дрібниці.

Те, як Цзі Цінцін говорила це, ні разу не глянувши співбесідникам в очі прямо, успішно додало олії в полум’я гніву Лу Літіна. Але на очах старшого брата він не насмілився надто високо задирати носа перед Цзі Цінцін, тож стримав гнів й взявся заспокоювати Шень Вейвей:

— Вейвей, ті невдалі дублі зовсім не твоя провина, ти не повинна вибачатися.

Цзі Цінцін кивнула:

— Так, об’явити невдалий дубль — це рішення режисера, яке багато в чому залежить від освітлення, операторської роботи, гри кожного з акторів. Це точно було не лише через твою нездатність втримати ту миску.

— Цзі Цінцін, досить вже цього сарказму!

Вона заміряла Лу Літіна поглядом, але вирішила не витрачати на нього зайвий час. Краще лишите це завдання Лу Лісіну.

— Режисер Чжоу, мабуть, вже втомився на нас чекати, тож я піду.

Лу Лісін кивнув і Цзі Цінцін розвернулася та пішла.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!