Розділ 50.1

ГЛАВА 50.1

// Особлива подяка анонімному спонсору розділу. //

Побачивши обідній стіл, заставлений тарілками зі смачними та ароматними стравами, Цзі Цінцін була дуже здивована. Невже її нікчемний молодший брат може бути настільки корисним?

— Сестро, хто то був? — він поставив перед нею піалу та пару паличок для їжі, скоса кинувши на сестру відвертий погляд ясних очей. А потім цей братик-нездара сів навпроти, набрав собі повну миску рису й заходився їсти так, наче це й не він намагався щойно щось вивідати.

— Просто друг.

— Друг? Який друг?

Цзі Цінцін відповіла байдужим тоном:

— Шо? Хіба я зобов’язана звітувати тобі про своїх друзів?

— Та ні, але хіба я не можу просто турбуватися про тебе?

— Ой, та годі тобі. Турбується він про мене. Про себе спочатку потурбуйся, — Цзі Цінцін скептично зиркнула на нього з-під вигнутої брови. — Що тобі сказали в поліції?

І цей набридливий хлопчисько забубонів у відповідь:

— Ну, вони лишень взяли у мене заяву й сказали, що зв’яжуться після перевірки ситуації, — а потім з відчуттям провини додав. — Сестричко, чесно, я не заслуговую на твої звинувачення. Я й гадки не мав, що вони можуть аж так обдирати людей. Я збирався назбирати кишенькових, взяти кілька разових підробітків у вихідні та через місяць-другий все повернути. Але звідки мені було знати, що п’ятдесят тисяч за пару місяців виростуть у майже чотири мільйони?!

— Просто ти надто дурний! Як можна було довіритись додатку під назвою «Я банкрут»?

— Їхня реклама всюди. Й багато людей їх знають. Крім того, їхні позики миттєві! Я дуже поспішав тоді сплатити лікарняні рахунки, тому я просто...

— А як справа дійшла до голих фоток?

На це питання нікчемний братик ще менш виразно промимрив:

— Ну, це ж... тойво... миттєва позика. Вони сказали, що також ризикують, і що їм потрібні якісь гарантії, тому попросили прислати фото голяка. Я дуже поспішав все це розрулити й не хтів, щоб хтось дізнався, тому погодився. А два дні тому вони знайшли мене й сказали, що як я не поверну гроші протягом тижня, вони... ту фотку зіллють в інет...

Коли він заговорив про оголене фото, обличчя братика-дурбецала набуло такого пригнічено вигляду, наче він щойно поховав обох батьків.

— А зараз я в повній сраці. Поліцію я повідомив. І тепер, навіть якщо вони дійсно почнуть розслідування, моя фотка так чи інакше потрапить в інет.

— Ти вже доросла людина. Чому тебе так лякає та гола фотка?

— Як же мені не боятися?! Та я ж буду виглядати повним нікчемою! Якщо ті фотки розійдуться мережею, жодна дівчина за мене не піде!

Цзі Цінцін уважно поглянула на розтелепу-молодшого.

Він мав правильні риси обличчя, ясні очі, тонкі брови, виразні губи, рівні білі зуби, ладну тілобудову, а також просто-таки випромінював ту свіжість та енергійність, які притаманні лише юності. У будь-якому натовпі він виділявся б так, що неможливо було б не помітити.

Такий хлопчина по життю завжди був би якщо не першим парубком на селі, то як мінімум з тих, що один на сотню. Вона могла б посперечатися, що у школі та коледжі його парта постійно була захаращена любовними листами та подарунками. То як могло статися, щоб жодна дівчина не захотіла вийти за нього?

— Хм, насправді ти виглядаєш досить добре. Якщо будеш наполегливо працювати та добре ставитися до дівчат, будеш з ними відкритим та щирим, то обов’язково знайдеш собі когось.

— Сестро, ти не розумієш! — обличчя цього дурника набуло вкрай збентеженого вигляду. Здавалося, він чогось соромився.

Та Цзі Цінцін не звернула на це уваги. Вона все ще думала про те, що зовнішність її братика-нікчеми мала сподобатись будь-кому.

— Як жінка, я чудово розумію, як мислять інші жінки. Не хвилюйся, ти точно зможеш знайти собі дівчину.

Той похмуро відповів:

— Ага, звісно. Й часто ви, жінки, готові ви вийти заміж за чоловіка, який не здатний вас ощасливити?

— Тю! Як ти можеш вже зараз бути таким впевненим, що не здатен зробити дівчину щасливою? — Цзі Цінцін здалося, що її дурненький молодший засвоїв якісь хибні погляди на стосунки між чоловіком та жінкою і що вона просто зобов’язана їх виправити. — Як же ти примудришся подарувати дівчині хоч якесь щастя, якщо вже зараз запевнив себе, що не здатен на це? Коли ти знайдеш своє справжнє кохання, то одразу ж зрозумієш, що для тебе немає нічого важливішого, аніж зробити її щасливою. Ти просто не зможеш опиратися бажанню дбати про неї та подарувати їй увесь світ. То чи варто зараз боятися, що ви не зможете бути щасливі?

А той слухав вдумливу промову Цзі Цінцін про щастя в стосунках і розумів, що сестра мала на увазі зовсім не те, про що говорив він*. Але оскільки хлопець був навчений не перебивати старших, то не мав іншого вибору, окрім як вислухати все, що вона хотіла сказати, та погодитися з нею.

// * П.п.: Брат Цінцін вжив слово 性福 (xìngfú) — сексуальне щастя, статеве вдоволення, а сама вона використовує 幸福 (xìngfú) — щастя, добробут, щаслива доля. В китайській мові це омоніми. //

— Сестро, ти маєш рацію.

— От і добре, що ти все зрозумів. Просто пам’ятай, що в стосунках з дівчатами найважливіше — це щирість! Хоч ти й припустився помилки з цією голою фоткою, але якщо чесно все поясниш, нормальна дівчина зрозуміє.

Брат пару раз кивнув, примовляючи «угу-угу», щоб показати, що погоджується з її словами. Він поклав собі ще пару ложок рису й продовжив їсти, не кажучи більше ні слова.

Цзі Цінцін налила собі супу. На диво, страви, приготовані її нікчемним молодшим братом, смакували не гірше за страви тітоньки Пей. Кожна виглядала й пахла так смачно, що аж слинки текли.

Однак брат їв лише звичайну рисову кашу. Після тривалого мовчання він набрався сміливості й кинувши погляд на Цзі Цінцін, сказав:

— Сестро, ми з тобою говорили про дещо різне щастя.

Цзі Цінцін, що повільно дмухала на занадто гарячий суп у своїй піалі, з подивом уточнила:

— То поясни мені, чого саме там такого різного?

— Мені зараз лише дев’ятнадцять.

Цзі Цінцін відпила супу з піали

— Й що далі?

— Я трохи... відстаю у розвитку.

— Га?

І тут цей дурбелик рішуче стиснув зуби та вигукнув:

— У мене просто... трохи маленький! Поки що!

— Маленький? — на жаль, Цзі Цінцін не одразу зрозуміла, про що мова, тому мимоволі випалила ще кілька запитань. — Що маленький? Наскільки маленький?

Світлошкіре обличчя її нікчемного братика враз почервоніло, що той буряк:

— Ну, що-що! Про що ще це може бути?! Хіба не всі хлопці дозрівають пізніше? Я ще подорослішаю за два роки*! Але через цих жуків ото голе фото зроблено саме тепер! Якщо воно потрапить дівчатам на очі, то хоч одна мені повірить?

// * П.п.: В Китаї, як і в багатьох інших країнах, межею повноліття вважається вік у 21 рік, а не 18, як у нас.

Цзі Цінцін на мить застигла, витріщившись на нього. Її думки сплуталися.

Що він там казав? У нього маленький... що?

Раптом до неї дійшло.

Пфф!

Цзі Цінцін випирскнула повний рот супу.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!