Розділ 54.1

ГЛАВА 54.1

— Що значить, ти проти?! — матінка Цзі з недовірою вирячилася на Цзі Цінцін. — Ще й весільні дзвони не продзвеніли, а ти вже лиєш воду на чужий млин?!

А Цзі Цінцін вирішила, що прийшов час розставити всі крапки над «і»:

— Так. Хоча я ще не вийшла заміж, але віддала тобі вже достатньо грошей.

— І що з того? — не вгамовувалася мати. — Я ж тебе народила, виростила! Хіба то гріх, якщо дитина часом матері допомагає?

— Так, ти мене народила й виростила, а у тому, щоб діти час від часу допомагали батькам немає нічого поганого. Але коли я була маленькою, ви з татом були так зайняті зароблянням грошей, що часу та сил на піклування про нас із братом у вас було не так і багато. Думаю, вже принесених мною в дім грошей цілком достатньо, щоб компенсувати ваші витрати на моє виховання. А що стосується вдячності за те, що ти народила мене, дозволь бути відвертою: зараз моя репутація в галузі не дуже хороша. Вчора ввечері, коли я привезла Ченсі до своєї квартири, журналісти зняли це на відео й воно спричинило чималий скандал в інтернеті. Гадаю, тепер я не отримаю жодної ролі навіть у рекламних роликах. І взагалі, не так вже й багато я заробляю. Навіть якщо зібрати до купи всі мої нинішні статки, десяти мільйонів не набереться.

— Ні! Ані копійкою менше! А якщо ти не згодна, то я... я всім про це розповім в тому вашому інтернеті!

Цзі Цінцін глянула на неї.

Сама вона не мала жодних почуттів до матінки Цзі. Якби та не була «матір’ю Цзі Цінцін», то вона б взагалі не стала приходити.

— Гаразд, давай, зроби це. Моя репутація в мережі і так вже на дні, тож байдуже, гірше вже не буде. Крім того, я не дарма впевнена, що зробила для тебе достатньо. Якщо все ж вирішиш винести сміття з хати перед людські очі, то й сама мусиш стерегтися, — з цими словами вона взяла Лу Лісіна за руку та встала.

— Стій! — побачивши, що дочка готова піти, матінка Цзі занервувала. — Цінціне, що ти таке говориш?

— Ти маєш знати, що я маю на увазі. Ти зайшла надто далеко. Я дала тобі стільки грошей, а ти все одно не задоволена, навіть на крихту! — Цзі Цінцін підвищила голос. — Сьогодні я прийшла, щоб просто розповісти тобі, що виходжу заміж, а не для того, щоб питати твоєї думки! Не кажучи вже про те, щоб дозволити тобі вимагати весільні подарунки! Для мене весілля все одно буде святом — з тобою чи без тебе! Якщо погодишся — добре, а якщо ні — просто гостей на моєму весіллі буде на одного менше! Крім того, ти явно вважаєш, що в нього немає грошей, але все одно вимагаєш аж десять мільйонів юанів! Напевно тобі зовсім немає діла до мого щастя, так? Якщо вже ти ставиш питання ребром, то вибач, ми не можемо виділити тобі якихось грошей! Ані копійки!

Ще ніколи матінка Цзі не бачила, щоб Цзі Цінцін настільки непохитно відстоювала свою точку зору. Якщо так послухати, то дочка радше б розірвала всі стосунки з батьками, ніж віддала ті десять мільйонів!

— Спочатку сядь. Мама не це мала на увазі, — матінка Цзі ще раз глянула на Лу Лісіна, дивуючись, як цей чоловік, який не то полював за чужими грошима, не то просто не мав ні гроша за душею, зміг одним лише гарним личком настільки задурити голову її дочці. — Я просто... просто хотіла бути впевнена, що матиму чим забезпечити себе в старості. Якщо ти вважаєш, що десять мільйонів забагато, ми можемо це обговорити.

Цзі Цінцін придивилася до неї:

— То скільки, на твою думку, буде достатньо?

Мати Цзі глибоко вдихнула.

— Ну, оскільки фінанси твого обранця не в найкращому стані, то я не буду наполягати на тих десяти мільйонах. Але один мільйон має бути точно! Мільйон — і жодною копійкою менше!

Чи десять мільйонів юанів, чи один — для Лу Лісіна то не мало великої різниці, він і бровою не повів.

Цзі Цінцін зміряла матір оком й зрештою знову сіла.

Щоб хоч якось придушити свій гнів, матінка Цзі випила з пів склянки води одним духом.

Після довгої мовчанки вона з суворим обличчям звернулася до Лу Лісіна:

— Яке твоє положення в родині? Розкажи мені, що в тебе за сім’я.

— Мої батьки померли. У мене залишилися лише дідусь і молодший брат.

— Батьки померли? — ледь не перебила його матінка Цзі. — Тоді одразу мушу попередити, що як у вас з’являться діти, ми не зможемо приходити й няньчитись із ними. У батька Цзі погане здоров’я, а я надто зайнята, піклуючись про нього.

Обличчя Лу Лісіна залишилось незворушним:

— Будьте певні, ми не будемо вас турбувати, — після невеличкої паузи він продовжив. — Як ви сказали, заміжня дочка — як розлита вода. Сподіваюся, що ви, своєю чергою, прийнявши цей мільйон як подарунок, більше не турбуватимете Цзі Цінцін. Хіба що трапиться щось дійсно серйозне.

Налякана попереднім ставленням дочки, матінка Цзі не наважилася йому заперечувати й знехотя відповіла:

— Ну так, звісно, що там з нами серйозного може трапитись?

Поки вони говорили, пролунав дзвінок у двері.

Батько Цзі пішов відчиняти. Це був Цзі Ченсі.

— О, Ченсі, ти повернувся? Дружино, Ченсі прийшов.

— Він досі має нахабство сюди приходити?! — голосно вигукнула матінка Цзі, шукаючи під рукою щось, чим можна було б вдарити сина. — Старий, хапай його! Хай там що, а сьогодні я таки зламаю цьому марнотрату ногу-другу!

— Тату, тату, рятуй мене! Я... О, сестро! І зять?! — до кімнати вбіг Цзі Ченсі й раптом помітив на дивані Цзі Цінцін та Лу Лісіна. Ніби побачивши рятівне коло, він кинувся до них. — Швагре, ти маєш мене врятувати!

Матінка Цзі, сердито стискаючи в руці віничок для пилу, тицьнула ним у бік сина:

— Як ти його щойно назвав?! Ви знайомі?

— Ми зустрічалися пару днів тому. Слухай, мам, щодо тієї справи з лихварями, на щастя...

— Кхе-кхе! — Цзі Цінцін перебила брата.

Почувши згадку про інтернет-кредит під захмарні відсотки, матінка Цзі відчула, що в неї аж шлунок запалав від люті.

— Як ти смієш згадувати той бісів кредит?! Забирайся геть! У мене немає такого нікчемного сина, як ти!

Тим часом Цзі Ченсі помітив погляд сестри та одразу все зрозумів. Він заторохтів:

— Все вирішено! Вирішено! Питання з інтернет-кредитом вже вирішено!

— Що?! Питання, яке коштувало майже чотири мільйони? І ти його вирішив? Ти мене за дурепу маєш?

— Це правда! — Цзі Ченсі нервово подивився на віничок в маминих руках і скоромовкою пояснив. — Два дні тому я звернувся до поліції, і сьогодні вони зв’язалися зі мною та сказали, що справу відкрито, розслідування вже почалося. Зі мною все буде гаразд.

Матінку Цзі це не переконало:

— Та невже?

— Звісно! Чистісінька правда!

Матінка Цзі відклала віничок для пилу.

— Попереджаю, якщо виявиться, що ти збрехав, я тебе просто приб’ю!

Цзі Ченсі зітхнув з полегшенням і подивився на Цзі Цінцін та Лу Лісіна.

— Сестро, зятю, що ви тут робите вдвох?

Цзі Цінцін не планувала тут затримуватись, тож відповіла:

— Нічого особливого. Ми вже збиралися йти.

Батько Цзі, який досі мовчки спостерігав за розмовою осторонь, глянув на них:

— Може, хоч поїсте, перш ніж іти?

Матінка Цзі встромила в нього гострий погляд. Він що, вирішив її ще більше розлютити?

— Ні, у нас ще є справи, тому ми вже підемо, — і з цими словами Цзі Цінцін схопила Лу Лісіна за руку та практично витягла його з дому Цзі.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!