Розділ 59.1

ГЛАВА 59.1

Актриса, а не повія? Доброчесні слова Цзі Цінцін водночас роздратували та насмішили Лу Лісіна.

— Актриса? І до чого ж ти маєш талант? До того як в ліжку крутитися? — він натякнув на те, як неспокійно вона спала.

Цзі Цінцін зміряла Лу Лісіна довгим поглядом.

— Оскільки пан Лу так сильно незадоволений моєю поведінкою під час сну, то... — вона змусила себе усміхнутися, — можливо, пан зволіє пройти до своєї кімнати? Вже пізно, я хотіла б відпочити.

Оце так попав. Усмішка враз сповзла з обличчя Лу Лісіна.

Цей номер складався з вітальні по центру, двох спалень по боках, а також обідньої зони та невеличкої кухні — типове планування двомісного люксу. Знімальна команда потурбувалася про те, щоб облаштувати все максимально затишно.

Лу Лісін, оглядаючи номер, так і не зрушив з місця.

— Яка пара буде спати в окремих кімнатах?

Одна камера стояла на краю письмового столу, інша — в кутку, біля дивана. Лу Лісін впевнився, що жодна з них не була увімкнена.

— Офіційно ми станемо парою тільки завтра...

Лу Лісін скинув піджак, в кілька кроків перетнув спальню, оглянув балкон, а потім повернувся до Цзі Цінцін:

— Але ми вже чоловік і дружина. Для нас спати в окремих кімнатах ще менш доречно.

Цзі Цінцін надула губи.

— Але наш шлюб фіктивний. Ми несправжнє подружжя.

— ...Тобі показати свідоцтво про шлюб, щоб ти відчула, наскільки він справжній?

Цзі Цінцін буркнула:

— От цікаво! А хто казав, що це все лише задля здоров’я дідуся?..

Лу Лісін збирався відповісти, але в цю мить пролунав дзвінок.

Цзі Цінцін пішла відкривати двері. Як виявилось, до них завітали Чень Шуї з дружиною.

— Директоре Чень, що привело вас сюди? Проходьте, будь ласка!

Усміхаючись, Чень Шуї увійшов до номера під руку з Лінь Чжень.

— Не називай мене директором Чень. Називай мене просто Шуї, як це робить Лісін. Дозволь представити вас. Це моя дружина. Вона лише трохи старша за тебе, тож не соромся, можеш називати її старшою сестрою.

Потім він повернувся до Лінь Чжень і додав:

— Чженьчжень, це Цзі Цінцін, наречена Лісіна, про яку я тобі розповідав.

Лінь Чжень оглянула Цзі Цінцін з голови до ніг, а потім дружньо простягнула їй руку.

— Пані Цзі, рада нарешті з вами познайомитися.

— Сестро Лінь Чжень, не треба зайвих церемоній, називайте мене просто Цінцін.

Із спальні вийшов Лу Лісін.

— Що вас сюди привело?

Чень Шуї усміхнувся.

— Ми вже облаштувалися і забігли дізнатися, чи не потрібна вам якась допомога.

— Дякую, моя помічниця вже про все подбала, нічого не потрібно, — відповіла Цзі Цінцін.

Помітивши знаки, які неодноразово подавав йому поглядом Чень Шуї, Лу Лісін безпорадно зітхнув:

— Сідайте.

Вони влаштувалися у вітальні й розговорилися.

— Давно ми вже так не спілкувалися, — зрештою зауважила Лінь Чжень, поглядаючи то на Цзі Цінцін, то на Лу Лісіна. — Ми ж старі однокласники. Хоча тепер і не дуже часто перетинаємося, але як так вийшло, що в тебе з’явилася наречена, а ніхто і не помітив?

— Я планував запросити вас на весілля.

— Весілля?

Лу Лісін кивнув.

— Так. Дідусь ще не визначився з датою, але це не повинно зайняти багато часу — щонайбільше до кінця року.

Почувши пряму і відверту відповідь Лу Лісіна, Чень Шуї з полегшенням видихнув. Він обійняв Лінь Чжень за плечі й усміхнувся:

— Ти ж знаєш, який старий пан Лу скрупульозний. Та й дату для такої особливої події, як весілля, дійсно треба обирати обережно.

Лінь Чжень кивнула. Її попередні сумніви повністю розвіялися і вона подивилася на Цзі Цінцін з набагато теплішим виразом обличчя.

— Цінцін, будь ласка, не ображайся. До мене дійшли деякі чутки і я неправильно тебе зрозуміла. Перепрошую.

— Що за чутки? — останнім часом Цзі Цінцін дослухалася поради Цинь Юе не переглядати жодних статей чи постів про себе, щоб вони не впливали на її настрій. Тому вона була зовсім не в курсі пліток, які ширилися інтернетом.

— Нічого серйозного, просто безпідставні теревені. Пам’ятаєш, коли Лісін приніс тобі дев’яносто дев'ять троянд? Деякі стверджували, що це був Шуї. Потім я почула, що ти поїхала зніматися у віддаленій кіностудії, а дехто з керівництва поїхав слідом за тобою. Так співпало, що Шуї саме в цей час був у відрядженні, тож я зробила неправильний висновок.

Почувши розповідь Лінь Чжень, Цзі Цінцін почервоніла.

— Добре, що непорозуміння з’ясувалося. Мені дуже шкода, що я завдала директору Ченю стільки клопотів.

— Все гаразд, все вже в минулому. Ти не повіриш, як я була шокована, коли Шуї мені все пояснив. Ми ж уже сто років знайомі. Подумати тільки, щоб Лу Лісін справді надіслав дівчині букет з дев’яносто дев'яти троянд?! Цей трудоголік, який цілими днями не спить, не їсть, а тільки працює? Це здавалося абсолютно неймовірним, тому я припустила, що Шуї лише ним прикривався.

Лін Чжень скоса глянула на Лу Лісіна й піддражнила:

— А Лісін молодець! Всіх обвів навколо пальця! Ми й озирнутись не встигли, а ти вже одружуєшся. А ми ж колись між собою, однокласниками, навіть ставки робили: коли ти нарешті візьмешся за розум й знайдеш собі дружину. Вочевидь, всі ми програли. Але мені досі цікаво — як ви двоє познайомилися?

Цзі Цінцін мимоволі повернулася до Лу Лісіна, але побачила, що його погляд прикутий до неї.

— У лікарні.

— У лікарні?

— Через автокатастрофу.

Лінь Чжень широко розплющила очі, зрозумівши:

— Я тоді навідувалась до тебе й мені сказали, що травми були вкрай серйозними. Кажуть, біда не спіймала, бо щастя чекало. Тож твоїм щастям виявилася Цінцін. Оце так удача!

Лу Лісін тихо зітхнув.

— Якби ще не дратувала мене, ото було б щастя.

Цзі Цінцін кинула на нього сердитий погляд.

Лінь Чжень посміхнулася:

— Милі лаються — тільки тішаться, чи не так? Шуї теж доводив мене до сказу, та на щастя, я м’якосерда та не злопам’ятна.

Чень Шуї нахилився й поцілував Лінь Чжень в чоло:

— Дякую, що не тримаєш на мене зла.

Лінь Чжень прихилилась до чоловіка, зручно вмостившись в його обіймах, і задоволено усміхнулась.

Шоу ще навіть не почалося, а демонстрація ніжностей уже пішла повним ходом.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!