Розділ 63.1

РОЗДІЛ 63. Я лише доторкнуся, нічого такого...

ГЛАВА 63.1

Насправді Цзі Цінцін непогано орієнтувалася в подібних програмах, де був тільки приблизний сценарій та вільні діалоги. Зрештою, в будь-якому живому шоу далеко не все можна контролювати. А тим паче в такому, як оце зараз — де взагалі не було сценарію і все залежало від імпровізації учасників. Добре, коли обидва в парі були акторами — вони знали міру, розуміли, що подобається глядачам, і намагалися враховувати інтереси знімальної команди.

Але Лу Лісін, наприклад, актором не був. Він не розумів уподобань глядачів, не намагався їм догодити, а тим паче не турбувався про знімальну команду. Прямо під час прямого ефіру він взяв ключі від машини й, не сказавши нікому ні слова, повіз Цзі Цінцін на прогулянку.

Автомобілі були одним з небагатьох захоплень Лу Лісіна. До того як Цзі Цінцін оселилася в маєтку родини Лу, одна зі стін його кімнати була практично повністю заставлена модельками автомобілів. І навіть після її переїзду тітонька Пей не прибрала їх, а перенесла до кабінету.

Тутешня місцевість була доволі пустельною. Можна сказати, ні душі навколо, крім території курортного готелю. Пряма берегова лінія тягнулася вдалечінь, і дорога — за нею. За пів години можна було зустріти ледве пару машин, тому це було ідеальне місце для швидкої їзди.

Цзі Цінцін, пристібнута паском безпеки в кабріолеті, насолоджувалась морським вітром, що дув їй в обличчя та розвівав волосся. У дзеркалі заднього виду вона бачила кілька машин знімальної команди, що їхали слідом.

Але їхні автомобілі навіть близько не належали до того класу, що кабріолет Лу Лісіна, тож швидко відстали на значну відстань. А той, кинувши погляд у дзеркало заднього виду, ще трошки піддав газу, аж поки вони зовсім не зникли з поля зору знімальної команди.

Тим бідосям залишилось тільки ковтати вихлопні гази спорткара. Зрештою, вони були змушені зупинитися і зателефонувати режисеру Вану.

Дізнавшись про те, що сталося, режисер спробував додзвонитися до Цзі Цінцін, але її телефон не відповідав, тож йому довелося відступитися й наказати знімальній групі повертатися.

А що ще тут можна було зробити? Людину такого масштабу краще не чіпати.

***

Лу Лісін мчав узбережжям з відносно безпечною швидкістю. Хоча місцевість була просто ідеальною для гонок, але з людиною на пасажирському сидінні він нізащо не ризикнув би необачно втискати педаль газу, хай би як йому кортіло.

Але навіть при такій, цілком безпечній швидкості, Цзі Цінцін увійшла в раж, як ніколи раніше. Ліворуч вирувало бурхливе море, а в обличчя рвалося і штовхалося повітря, насичене його солоним запахом. Витягнувши руки вгору, вона голосно кричала, абсолютно не турбуючись про погляди сторонніх.

Лу Лісін дивився на галасливу Цзі Цінцін поруч із собою і на його губах мимоволі вигравала лагідна усмішка.

Приблизно через пів години вони нарешті зупинилися в якійсь бухті.

Тут, прямо посеред затоки, стирчали високі скелі, по сім-вісім метрів висотою. Оскільки туристична зона сюди не поширювалась, ніким не доглянуті, вкриті ритвинами та заглибинами скелі виглядали не дуже привабливо.

— Це було так захопливо! — широко усміхаючись, Цзі Цінцін подивилася на Лу Лісіна. — Я ще ніколи так не ганяла на машині! Чоловіче, ти щойно був просто неймовірний!

Лу Лісін засміявся.

— І це ти називаєш ганяти? Що б ти тоді робила, якби я взяв тебе на справжню гонку? Розплакалася б зі страху?

Була вже друга година дня, сонце відчутно припікало, тож вони влаштувалися у затінку під скелями.

— Це ти про ті шалені гонки, як у кіно?

Лу Лісін кивнув.

Цзі Цінцін здивовано витріщилася на нього:

— І ти колись так ганяв?! — вона ніколи б не подумала, що Лу Лісін здатний так ризикувати життям.

Той подивився на море і лише після довгої паузи щось мугикнув на знак згоди.

— Але дідусь не дозволив.

Ще б пак! Жоден дорослий не дозволив би своїм дітям таке небезпечне захоплення.

— Насправді дідусь так вчинив для твого ж блага. Гонки такі небезпечні...

— Знаю, — спокійно відповів Лу Лісін. — Я якось спробував. Хоча мені вдалося залишитися неушкодженим, дідусь заборонив мені сідати за кермо аж на п’ять років, коли дізнався про це.

Наступної миті він іронічно посміхнувся й продовжив:

— Тоді я був молодий, запальний і страшенно посварився з дідусем через це. Зараз, коли згадую, розумію, що був занадто необачним. Насправді, дідусь дійсно дбав про мене.

За час спілкування зі старійшиною Лу Цзі Цінцін переконалася, що він був досить привітним та доброзичливим стариганем, але безперечно, мав і дещо вперту сторону стосовно деяких правил та поглядів. Якщо вже він був таким у похилому віці, то можна собі уявити, яким він був у молодості.

Якщо подумати про життя Лу Лісіна, змальоване в романі лише кількома штрихами, то він здавався схожим на дзиґу, що безперервно оберталася навколо родинного бізнесу Лу, без жодного часу на себе та без будь-яких захоплень.

Ретельно підбираючи слова, вона сказала:

— Насправді дідусь завжди казав мені, що дуже шкодує через те, як тиснув на тебе. Він багато разів говорив, що якби зміг повернутися в минуле, то обов’язково дозволив би тобі самому обирати свій шлях у житті. А ти що думаєш? Шкодуєш?

— Про що мені шкодувати?

— Ну, порівняно з тим, що отримав, чи не шкодуєш ти про те, що втратив?

— Я отримав усю корпорацію Лу, довіру дідуся, всі активи родини Лу. А втратив машину, яхту та вільний час. Здобуток набагато перевищує втрачене, тож чому я маю шкодувати?

Цзі Цінцін замовкла. Лу Лісін дійсно не мав про що шкодувати. Він здобув те, про що більшість людей навіть мріяти не наважувалися.

— Я ні в чому його не звинувачую, — сказав Лу Лісін. — Коли сталася трагедія з батьками, ніхто не побивався за ними так сильно, як дідусь. Він не хотів, щоб сторонні люди згадували мого батька лише, щоб сказати, що рід Лу не має спадкоємця, тому й ставив до мене такі суворі вимоги. До того ж дідусь мав рацію: гонки — це справді небезпечно.

— Тож після того ти більше ніколи не брав участі в гонках?

— Ні.

Цзі Цінцін обернулася й подивилася на спорткар, який спокійно стояв, припаркований на узбіччі шосе, та на довгу берегову лінію, що тягнулася аж до самого горизонту.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!