Розділ 65.1

РОЗДІЛ 65. «Чоловіченьку, вперед!»

ГЛАВА 65.1

Трансляція шоу «Час закохуватись» не велася цілодобово, щоб його гості могли зберігати приватність під час сну. Тому багато шанувальників висловили своє розчарування:

[ Ех, а я думала, що зможу побачити, як мій кумир спить! ]

Камери ввімкнулися о восьмій ранку. О цій порі Лу Лісін і Цзі Цінцін вже давно встали й сиділи за столом, на якому стояли три-чотири страви їхнього сніданку.

Лу Лісін повністю зосередився на їжі, а Цзі Цінцін тим часом люто зиркала на нього й несвідомо ковтала один за одним маленькі парові пиріжки баоцзи, майже не розжовуючи.

Він же минулої ночі заявив, що спатиме в іншій спальні, а не з нею! То чому сьогодні вранці вона побачила Лу Лісіна поруч, коли прокинулася?

Це неабияк налякало Цзі Цінцін.

Під прицілом камери вона стримала всі ті запитання, які їй так кортіло поставити, але її погляд, прихований від об’єктива, безцеремонно свердлив Лу Лісіна.

А той спокійно снідав з воістину буддійською витримкою — повільно та методично, не звертаючи уваги на жодні зовнішні фактори.

Раптом пролунав дзвінок.

Цзі Цінцін відклала палички для їжі та встала, щоб відчинити двері.

Прийшла її асистентка, Вень Жоу. Вона тримала на вішалках два комплекти одягу.

— Сестро Цінцін, я купила одяг, який ти вчора просила, — сказала Вень Жоу. — Я його випрала й випрасувала.

— Дякую за твої клопоти, але чому два?

Трохи приголомшена асистентка пояснила:

— Вчора в магазині, куди я прийшла за покупками, продавчиня сказала, що ось це у них є і в жіночому варіанті, тому я купила два.

— …Ну добре, — Цзі Цінцін забрала обидва комплекти та зачинила двері.

— Що це? — спитав Лу Лісін, побачивши одяг в руках Цзі Цінцін.

Вона простягнула йому один з комплектів.

— Це тобі.

Однак Лу Лісін не поспішав брати його, уважно розглядаючи.

Якщо він не помилявся, це було худі оверсайз. І ладно ще чорного кольору, але ж з великими помаранчевими вставками. Лу Лісін десятиліттями носив лише ділові костюми й навіть не міг згадати, як давно тітонька Пей викинула подібний повсякденний одяг.

— Мені?

— Хіба ти не погодився вчора дотримуватися мого сценарію?

Лу Лісін пам’ятав ту розмову, але яким чином це стосувалось необхідності одягнути оце? Він справді вважав, що йому, чоловіку вже за тридцять, не годиться носити такий одяг.

Та Цзі Цінцін не зважала на його думку. Вона сунула вішалку йому в руки й підштовхнула до кімнати, переодягатися.

— Одягайся. А я не триматиму на тебе зла за вчорашнє.

Двері за ним зачинилися, й Лу Лісін втупився в них, сильно насупившись.

Це вона не буде тримати зла?

Хто на кого тут має зла не тримати, га?

Видно, здатність Цзі Цінцін перекручувати правду та перекладати власну провину на інших знову піднялася на новий рівень.

Спочатку Лу Лісін зовсім не мав наміру переодягатися в одяг, підготований Цзі Цінцін, але потім згадав, що вона ніби тримала в руках щось дуже схоже — то, може, це були парні вбрання?

Щойно Лу Лісін вийшов, переодягнувшись, досі в’ялий чат під прямою трансляцією ледь не луснув від коментарів.

[ Оце так майстриня хитрощів! Цзі Цінцін фактично примусила пана Лу одягнути однаковий одяг! ]

[ Тепер все ясно! Цзі Цінцін просто хотіла скористатися цими кількома днями спілкування з паном Лу, щоб влаштувати дещо грандіозне! Вирішила весь час поводитись як справжня пара, щоб прокласти собі шлях до цього в реалі! ]

[ Цзі Цінцін така хитра! Парні луки — хто б іще до цього додумався? ]

[ Бідолашний президент Лу! Застряг із цією Цзі Цінцін _(:з」∠)_ ]

***

Коли хвилин через десять Лу Лісін вийшов з кімнати, одягнений в невимушеному повсякденному стилі, Цзі Цінцін, яка сиділа в очікуванні на дивані, була вражена.

Вона ще жодного разу не бачила його ні в чому, окрім ділових костюмів та піжами. Навіть коли переглядала фотоальбоми з Лу Лісіном, складаючи компанію старійшині Лу. Там було багато його фотографій у віці до п’яти років, але дуже мало — від п’яти до двадцяти, а в повсякденному одязі — лише одна чи дві.

Хоча Лу Лісін вже перетнув поріг тридцятиріччя, варто визнати, що бездоганне обличчя та природна фігура, як у фотомоделі, дозволяли йому виглядати гарно у будь-чому. Конкретно цей одяг зовсім не здавався недоречним, навпаки, він робив його набагато молодшим.

Подивившись на Цзі Цінцін, Лу Лісін підняв брову:

— Ти ще не перевдяглася?

Вона оглянула свою футболку з довгими рукавами та шорти.

— Перевдяглася.

— Наскільки пам’ятаю, в твоєму комплекті була ще одна річ. Іди одягни.

— Але мені й так цілком комфортно. Немає потреби.

Та Лу Лісін наполіг:

— Одягай.

Цзі Цінцін скривилася, але таки повернулася до своєї кімнати, щоб перевдягнутися.

У підсумку вони стали поруч в худі одного стилю та білих кросівках. Тільки на Лу Лісіні були прості повсякденні штани, а на Цзі Цінцін — короткі шорти, тож її довгі, стрункі й білосніжні ніжки тепер раз у раз приковували до себе його погляд.

Навіть сліпому було видно, що вони пара.

[ Пане Лу, що з вами не так? Я щойно розпиналася, яка Цзі Цінцін безсоромна, а тут ви своїми діями мене просто дурепою виставили! ]

[ Сестри, я трохи спантеличена таким розвитком подій. Чому президент Лу наполягав на тому, щоб носити парний одяг з Цзі Цінцін?? ]

[ Схоже, що це пан Лу... Ой, ні, я краще промовчу! ]

[ Як вже казали вчора, на нашому шоу дві пари з п’ятьох — справжні. Одна з них — це Чень Шуї з Лінь Чжень, а щодо другої... давайте методом виключення: наша з Гу Фейфанем пара точно відпадає. ]

[ Я в шоці! Носом чую справжню гарячу тему! Пішла копати інфу... Сестри, чекайте на моє тріумфальне повернення з цього святого походу й запасайтесь попкорном! ]

[ Нема тут що копати, пости про них уже були і не раз. Вони доволі давно разом, але Цзі Цінцін не більш як утриманка Лу Лісіна. Хоча щось між ними таки є, інакше б він її на це шоу не потягнув. ]

[ Ну, Цзі Цінцін! Просто спокусниця 100 рангу! Ледве розійшлася з Ґу Шаоюєм, як аж на гендиректора Лу заскочила. Оце так навички! ]

[ Ніхто не чув, Цзі Цінцін не збирається випустити якусь книгу? Типу, посібник зі зваблення. Я б купила! ]

[ Не кажіть дурниць, у них нормальні стосунки. Вони щиро закохані та планують одружитися. ]

[ Одружитися... Хе-хе, якщо вони дійсно одружаться, я напишу Цзі Цінцін вибачення на 10 000 слів! ]

[ Піарники Цзі Цінцін, геть із чату! ]

Тим часом Лу Лісін якийсь час дивився на довгі ноги Цзі Цінцін, а потім запитав серйозним тоном:

— Тобі не буде холодно?

— Жінки холоду не бояться, — вона зав’язала волосся у високий «кінський» хвіст простою гумкою й зі своїм чистим обличчям без жодного макіяжу стала схожа на студентку коледжу. — Ходімо.

— Куди?

Цзі Цінцін загадково усміхнулася:

— Дізнаєшся, коли дістанемося.

***

Під час розмов зі старійшиною Лу Цзі Цінцін часто чула від нього, що найжахливішим його рішенням було відправити Лу Лісіна за кордон у віці п’ятнадцяти років, як тільки проявився його високий інтелект. Він повернувся у двадцять, так і не пізнавши нормального студентського життя у Китаї. Навіть звичайний шкільний кампус ніколи толком не бачив.

Коротше кажучи, Лу Лісін повністю пропустив п’ять найяскравіших років своєї юності.

Вони їхали приблизно годину, перш ніж дісталися старшої середньої школи, найближчої до їхнього готелю.

Вчора Цзі Цінцін заздалегідь повідомила режисера Вана про сьогоднішні плани. Знімальна група змогла без проблем домовитися з керівництвом школи щодо сьогоднішнього фільмування.

Цей день припав на вихідні, тому школа була закрита. Кампус був тихим і майже безлюдним, коли Цзі Цінцін і Лу Лісін зайшли на територію разом зі знімальною групою.

Уникаючи камери, Лу Лісін прошепотів Цзі Цінцін:

— Це твій план на сьогодні?

— А що? Тобі не подобається?

— Нудно.

Цзі Цінцін закотила очі й зупинилась посеред шкільного коридору. Вона зазирнула до класної кімнати. Всередині стояли акуратні ряди парт й до блиску вимиті дошки.

— Пане Лу, а закордонні коледжі та університети — вони які?

Лу Лісін задумливо оглянув класну кімнату.

— Хм? — не отримавши відповіді, Цзі Цінцін підвела на нього погляд.

— Не пам’ятаю.

— Що, зовсім?

— Так, нічого.

...От і як з ним розмовляти?

— А ви були закохані в когось у шкільні роки?

— Ні.

— Та ну! Хто не був закоханий у юності? Невже ні разу?

— Ні.

Як не ламала голову Цзі Цінцін, шукаючи теми для розмови, Лу Лісін щоразу безжально зводив усі її зусилля нанівець.

Аж раптом він підняв брову:

— А ти була?

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!