Розділ 71.1

РОЗДІЛ 71. Волочиться за жінками зранку до смерканку...

ГЛАВА 71.1

Лу Лісін вже давно звик щоранку, прокидаючись, виявляти в себе під боком ще одну людину.

Але як вона опинилася в його кімнаті цієї ночі?

Він так і не зміг цього пригадати й, трохи поміркувавши, вирішив, що Цзі Цінцін, напевно, прийшла сама.

Прийшла сама?

Отже, якби минулого вечора він піддався на провокації Цзі Цінцін і довів справу до логічного завершення, то міг би зараз отримати на додачу такий ранковий поцілунок, від якого важко було б відірватися.

Уявивши це, Лу Лісін підняв брови та з усмішкою глянув на Цзі Цінцін.

Не варто поспішати, попереду ще багато часу.

Він обережно зняв з себе руку й ногу Цзі Цінцін, не потурбувавши дівчину, а сам встав і пішов вмиватися. Лише коли офіціант готелю поставив сніданок на стіл, Лу Лісін нарешті розбудив її.

Ще сонна Цзі Цінцін спантеличено глянула на нього. За мить вона усвідомила, де знаходиться, і зиркнула на свій мобільний.

З якого дива Лу Лісін так рано прокинувся? Вона ж спеціально поставила вчора будильник, щоб встигнути повернутися до своєї кімнати.

А то вона приперлася, така, до кімнати Лу Лісіна посеред глупої ночі, влізла до нього в ліжко, ще й... Та це ж чистої води зваблення!

Та годі.

Цзі Цінцін накрилася ковдрою з головою:

— Я сплю.

Лу Лісін безпорадно зітхнув:

— Щодо тої сукні, яку ти вчора зіпсувала, та яку більше неможливо купити в Китаї. В одному з бутиків «Гарбор-Сіті»* знайшлася така сама. Я попросив їх відкласти її для тебе, тож вставай-но швидше, снідай і я відвезу тебе туди.

// * П.п.: «Гарбор-Сіті» (Harbour City) — один із найвідоміших і найбільших торговельних центрів Гонконгу. Він складається з кількох будівель, сотень магазинів і є своєрідною «меккою» китайського люксового шопінгу.

Цзі Цінцін підскочила на ліжку:

— Справді?

Лу Лісін дістав із шафи одну зі своїх сорочок й простягнув їй:

— Справді.

Сповнена надії, Цзі Цінцін швиденько перевдягнулася в сорочку Лу Лісіна, вмилася та поснідала. Потім, у супроводі декількох співробітників знімальної групи, вони вирушили до «Гарбор-Сіті». Ця сукня мала для Цзі Цінцін чимале значення, адже вона купила її на свою першу зарплату, зароблену в цьому світі.

Вони прибули до «Гарбор-Сіті» через годину. Співробітники потрібного бутика одразу провели їх до VIP-зали, де рівними рядами висіли численні моделі одягу з лімітованих колекцій, які були вже начебто повністю розпродані.

Оператор, що супроводжував їх, націлив об’єктив камери на Цзі Цінцін та Лу Лісіна — настав час продовжити пряму трансляцію.

[ То ось який він — VIP-зал! Вперше таке бачу!!! ]

[ І не кажи! Я не то що VIP-зал вперше бачу, я навіть поріг подібного бутика не наважуюся переступити — там одна хустинка коштує як дві мої місячні зарплати. Одним словом — вбога голота, ех... ]

[ Очманіти!!! Бачите он там на полиці синю сумочку — коли я минулого місяця заходила в магазин, мені сказали, що всі розпродали й більше не буде!!! А тут їх аж дві??? ]

[ Я пів року економила на всьому, щоб купити тут одну сумку. Досі серце болить, коли про це згадую. Якби не обставини, я б нею взагалі не користувалася, а берегла б як реліквію. ]

[ Я тут пригадала один недавній пост про те, як Лу Лісін купив для Цзі Цінцін одягу на пів мільйона за пів години... Вперед, пане Лу!!! Чекаємо нового рекорду!!! ]

Цзі Цінцін і Лу Лісін увійшли до VIP-зали. Який збіг — там на дивані сидів Ґу Шаоюй і, нудьгуючи, гортав журнал. Побачивши їх, він на мить застиг, а потім поспішно підвівся:

— Брате Сін, що тебе сюди привело?

Лу Лісін відповів лаконічно, навіть не зглянувшись на нього:

— Купую одяг.

Цзі Цінцін знала, що родини Ґу та Лу мали певні зв’язки: молоде покоління обох сімей росло практично разом, і між ними склалися дружні стосунки. Тому вона не хотіла знову заїдатися з Ґу Шаоюєм і, привітавшись, одразу пішла за продавчинею обирати одяг.

Лу Лісін також сів на диван, кинув погляд на оператора, жестом попросив його відсунути камеру подалі та вимкнути мікрофон і заговорив до Ґу Шаоюя невимушеним тоном:

— Ти прийшов на це шоу заради Шень Вейвей?

Ґу Шаоюй ніяково промимрив:

— Угу.

— А ти знав, що вона — дівчина Лу Літіна?

Ґу Шаоюй збагнув, який натяк крився в словах Лу Лісіна, й одразу ж став на захист Шень Вейвей:

— Брате Сіне, це була моя ідея, я сам наполіг на своїй участі. Вейвей одразу чітко дала мені все зрозуміти, тому не варто її звинувачувати. Після закінчення шоу я все поясню Літіну.

— Поясниш? Тобто ти знав?

— Знав.

— Знав і все одно вирішив піти разом з нею на таке шоу?

— Я поцікавився в компанії: її менеджерку Мен Сюнь нещодавно звільнили, тож зараз вона фактично сидить без роботи. Думаю, Вейвей занадто мало з’являється на публіці. І якщо на цьому шоу ми з нею вдаватимемо пару, то це все ж краще, ніж якби вона прикидалася закоханою в якогось стороннього чоловіка. До того ж ми нічого такого не робили, весь час трималися на відстані. Якщо Літін справді кохає Вейвей, він повинен її підтримувати!

Лу Лісін холодно відповів:

— Це ваші справи з Лу Літіном. Мене вони не стосуються, і втручатися я не збираюся. Але запам’ятай: хоч би як сильно ти не кохав, не варто плутатися з жінкою, у якої вже є хлопець.

Щоразу, коли мова заходила про хлопця Шень Вейвей, Ґу Шаоюй почувався пригніченим. Лу Літін був справжнім плейбоєм, який весь час тинявся по елітних барах і нічних клубах, та міняв жінок як ті мешти. Але зустрівши Шень Вейвей, він враз усвідомив, що таке справжнє кохання. Заради неї перестав вештатись по клубах і пиячити, перетворившись із багатенького гульвіси на достойного спадкоємця родини, який цілком присвятив себе сімейному бізнесу. Ну чим не взірцева історія успіху?

Навіть власний дідусь Ґу Шаоюя останнім часом хвалив Лу Літіна за те, як він змінився. І все це завдяки Шень Вейвей.

Як то кажуть, за кожним успішним чоловіком стоїть видатна жінка. Ґу Шаоюй не раз думав, що якби Шень Вейвей була з ним, він, можливо, зміг би досягти значно більших висот.

Але Шень Вейвей вже мала хлопця, і не аби кого, а Лу Літіна.

Когось іншого можна було б просто підкупити, але в Лу Літіна точно грошей — хоч греблю гати. І оскільки прості методи тут не годились, довелося йому шукати інші шляхи.

Нещодавно Ґу Шаоюй дізнався, що кар’єра Шень Вейвей зайшла в глухий кут. Вочевидь, вона гостро потребувала додаткових ресурсів. Але, попри те, що Лу Літін мав у своєму розпорядженні такі величезні ресурси родини Лу, Вейвей нічого з цього не отримала. Тож у Ґу Шаоюя з’явилася чудова нагода. Він вирішив скористатися цією програмою, щоб проводити час наодинці з Вейвей і розвивати з нею стосунки.

А щодо Лу Літіна, то хіба в боротьбі за жінку все вирішують не власні здібності? Поки вони не одружилися, у нього залишався шанс. Та навіть якщо вони одружаться, то завжди можна розлучитися, чи не так?

Втім, які б думки він не плекав, перед Лу Лісіном Ґу Шаоюй все ж таки стримався і слухняно відповів:

— Так. Я розумію.

— Я чув від старійшини Ґу, ти влаштувався в компанію?

— Дідусь завжди дорікав мені, що я недостатньо амбітний. Тому я захотів довести, що його онук теж здатний досягти успіху! Вейвей така видатна, як я можу й далі гаяти час по нічних клубах та барах? Я буду наполегливо працювати!

Лу Лісін кинув на нього довгий погляд, але нічого не відповів.

Бесіда перейшла на менш суттєві теми. Він кинув ще кілька фраз і замовк. Після стількох років дитяча дружба давно вже згасла. Він сказав усе, що мав, і нагадав усе, що слід. Якщо Ґу Шаоюй і надалі стоятиме на своєму, це вже буде не його справа.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені новели рідною мовою!