Розділ 238 — Ефект метелика (6)

Куточок рота Диявола піднявся.

— ... Саме так.

Це обурливо.

— Як і очікувалося, у тебе талант.

— ... Бо я Герой.

— Так.

Це точно не було рухом людини, яка взяла цю зброю в руки вперше. Хоча вона була трохи незграбною, атака майже цілком імітувала рухи Короля Демонів.

Герой на те і є Героєм, бо він не забув повернути спис та закінчити випад до кінця. Король Демонів, який мовчки дивився на нього, підійшов до Деона, схопив верхню частину списа, який той тримав, і підняв його.

Деон, який зрозумів, що той намагається заволодіти списом, послабив хватку, але зброя не вислизнула з його рук і залишилася на місці. Почувся тихий голос.

— Не відпускай.

— ...

— Попередній випад був правильним, але кінчик списа трохи затремтів, коли ти його встромив і повернув. Я покажу тобі ще раз повільно з твоєї точки зору, тож постарайся якнайкраще.

Навіть удар був чистим.

Дістатися до такого рівня лише за одну спробу. Скільки пересічній людині потрібно працювати, щоб досягти цього рівня? Думаючи, що життя справді несправедливе, Король Демонів повільно перемістив спис, встромив його в повітря та повернув до себе.

Не було потреби детально пояснювати, в який момент спис потрібно було провернути та повернути. Король Демонів продемонстрував свої дії та вимовив лише одне слово.

— Побачив?

— Так.

— А тепер повтори це десять разів у правильній позиції. Коли закінчиш, я покажу тобі, як блокувати. Зробиш це двічі, а потім спаринг з Маєрсом.

— ...

— Що? Блок найкраще відпрацьовувати під час спарингу. Звісно, справжнього бою ніщо не замінить, але зараз це неможливо. А оскільки я не можу спарингувати, найкраще підійде командир Дванадцятого загону, чиєю основною зброєю є спис.

Це не повинно було бути проблемою.

З точки зору здорового глузду, хто б одразу спарингував, виконавши лише десять випадів та два блоки?

Однак, Деон, який усвідомив свій талант, вперше правильно взявши спис, не став сперечатися. Як і сказав Король Демонів, здавалося, що цього буде достатньо. Ні, цього точно достатньо.

— ... О, точно.

Король Демонів, який спостерігав, як Деон завдає ударів без жодного здригання, вигукнув, ніби раптом згадав про щось. Пролунали слова, не пов'язані з їх уроком.

— Я чув, що імперська армія здійснила рейд і знищила Культ Арута?

Деон застиг. Рух списа, який він повертав до себе, на мить перервався.

Король Демонів не звернув на це уваги, лише м'яко підняв куточки рота. Далі пролунало важке, але водночас легке запитання з натяком на грайливість.

— Я чув, що майже всі мертві, вижило всього декілька людей. Все гаразд з цим?

— ... Поки контрактор живий, все гаразд.

Деон чув, що щойно контракт було успішно укладено, Рірінель забрала контракторку, Шію, і почала захищати її та стежити за нею.

Більше того, якби контрактор помер, командира Восьмого загону Геля також було б примусово відкликано, але він все ще вів армію. Насправді, Деон також чув, що вони добре справляються, долаючи пастки на шляху до стін гірського королівства Шан.

«Казали, що він використав свою унікальну здібність, щоб проникнути до замку та зчинити великий галас, для того щоб відкрити ворота?»

Король Шан був у наступному замку, тому поставити шах і мат не вдалося, але ситуація, яка довгий час не змінювалася, раптово рушила з місця, і це вже саме по собі дивовижно. Останній звіт був про те, що вони негайно вирушають до наступного замку.

Це означає, що контрактор у безпеці.

«Вони такі... такі наполегливі, що обтяжує».

У Деона був шокований вираз обличчя.

Гель, Рірінель, Бен та Ед... Здається, що всі демони, які спадали на думку, були наполегливими, що було характерно для їхньої раси.

«Особливо те, що я відчув, коли із запізненням дізнався про швидкі дії Рірінель».

У його свідомості промайнув вигляд молодої демониці, яка гордо вихвалялася своїми діями. Викравши контракторку, вона сказала: «Ви пропустили це, бо це був такий очевидний наказ?» Деон не міг не засміятися.

Це було неймовірно дивне відчуття.

На щастя, людина, яка мала вплив на лідера Революційної армії, була жива, але погано, що через неї командир Восьмого загону зі знятими обмеженнями потрапив у світ людей. Якщо порахувати, то вигідніше, щоб вона залишалася живою.

У будь-якому разі.

— Оскільки командира загону було викликано, Культ Арута у світі людей виконав свою роль. Доки це не стосується контрактора, не має значення, помруть вони чи ні.

— Справді?

— Так.

Насправді ні.

Було б краще, якби це вирішилось тихо, без виклику командира загону. Те, що Деон залишив про всяк випадок у світі людей, виявилося отрутою.

Як прибрати рештки? А як щодо контрактора? Навіть поки він розмірковував, Деон акуратно виконав десять ударів і передав спис Королю Демонів, який простягнув руку. Король Демонів легко повернув спис, ніби це було перо, і прийняв стійку.

— Зараз я покажу тобі, як робити блок, тож дивись уважно.

Спис рухався без жодних зайвих клопотів.

— Так виштовхувати його назовні.

— ...

— А так притискати вниз всередину.

Хоча могло здаватися, що він рухався грубо, рухи були прозорими та чистими, тому їх легко було побачити та навчитися. Деон взяв спис, який простягнули йому зі словами: «Спробуй сам», і злегка посміхнувся, імітуючи рухи Короля Демонів.

«Тепер я розумію, чому він сказав зробити це лише двічі».

Це легко, аж занадто легко.

Хоча це був його перший раз, Король Демонів сказав Деону повторити це ще двічі, ніби не знайшов жодних недоліків у його стійці.

Він рухав списом, поглядаючи на Диявола. Король Демонів, який не міг не помітити цього, одразу відвів погляд від рухомого кінчика списа, подивився на Деона та посміхнувся. Очі Деона раптово стали холодними через цю невдалу реакцію.

— Культ Арута, який увійшов у світ людей.

— О, точно.

— ...?

Так само, як і Диявол хвилину тому, він вигукнув і перебив Короля Демонів.

Можливо, тому що це було несподівано, в очах Короля Демонів з'явилися сумнів і збентеження. На обличчі Деона була ледь помітна посмішка.

— Як було вирішено проблему з монстрами?

Деон змінив тему, бо навіть без необхідності слухати, було зрозуміло, що скаже Король Демонів. Мабуть, це було б безглузде питання про те, що робити далі. Репліка без особливого наміру, просто щоб натиснути на нього та зачепити за живе.

Слухати це не було потреби. Деон звернувся до Короля Демонів, у якого все ще був питальний погляд.

— Як і очікувалося, якщо Король Демонів сам вийде вперед, кількість військ, доступних для дій, значно збільшиться, і війна стане набагато легшою.

Це він першим провокував Деона, але на його обличчі також був трохи здивований вираз, ніби він не очікував шпички у відповідь.

«Образивши першим, будь готовий отримати удар у відповідь».

Він яскраво посміхнувся, ніби напоказ. Тільки тоді Король Демонів кілька разів кліпнув очима та підняв куточки рота. В його очах була радість, яку неможливо було приховати.

Перш ніж Диявол це усвідомив, Деон встиг повторити вправу два рази, і простягнути йому спис, який втратив сенс. Він посміхнувся.

— Герой тут, тож я маю почекати перш ніж виступати самому.

Чому він вирішив, що Диявол дозволить йому залишитися тут?

Хоча формулювання було дещо іншим, сенс його слів прозвучав майже вголос. Деон засміявся від незвично прямої відповіді.

— Не те щоб вам подобалися легкі війни, чи не так?

— Ну.

Король Демонів знизав плечима.

Хоча вони обидва знали про це та вдавали, що не знають, Король Демонів не вів війну, лише щоб повністю поглинути людський світ. Оскільки його головною метою було задовольнити власну цікавість та розважитись, використавши іграшку по йменню Деон Харт, його не цікавили легкі війни, які можна було швидко закінчити.

« ... ха?»

Якби це було раніше, він би відповів: «Це неможливо» і гордо посміхнувся.

А зараз він вирішив відповісти чесно? Деон на мить закліпав очима від несподіваної відповіді, розмірковуючи, яка муха його вкусила.

Тим часом Король Демонів, який вийняв з нагрудної кишені камінь зв'язку, спокійно заговорив.

— Тоді зупинимося на цьому. А тепер давай покличемо Маєрса.

— ... Хіба Дванадцятий загін не зайнятий полюванням на монстрів?

Крім того, минуло не так багато часу відтоді, як вони вирушили на завдання.

Деон чув, що їх командир також пішов полювати на монстрів в цей дінь.

Було б трохи дивно наказувати їм так швидко повертатися звідти. Король Демонів посміхнувся, ніби в очах Деона відбилося нервове хвилювання.

— Я не кажу, що спаринг буде прямо сьогодні, скажімо, домовимося про нього на майбутнє.

— А...

Коли Деон розуміюче кивнув, камінь зв'язку Короля Демонів засвітився.

Хіба він встиг зв'язатися з ним? Їхня увага зосередилася в одному місці. Деон пробурмотів, ніби був спантеличений.

— Є зв'язок...?

Рідко хто і в якій ситуації безпосередньо зв'язувався з приладом зв'язку Короля Демонів. Що ж, заради всього святого, сталося? В очах Деона з'явився сумнів.

Король Демонів глянув на Деона і одразу опустив погляд, щоб відповісти. Невдовзі злегка тремтячий голос пролунав по всій тренувальній залі.

— Вітаю Короля Демонів. Це команда передачі повідомлень. Ми зв'язалися з вами, бо маємо термінові новини.

— Що?

— Війська, які вирушили на підтримку кілька днів тому, були знищені.

Стоп. Рука Деона, яка гладила розпущене волосся, зупинилася.

Було легко зрозуміти ситуацію.

« ... не може бути. Ось і воно».

Тому, поки він мовчав, Король Демонів повільно відкрив рота, ніби згадуючи:

— Кілька днів тому... Ти говориш про війська під проводом командира Восьмого загону?

— Так, правильно.

— Вони були повністю знищені...

Погляд Короля Демонів трохи холодно опустився.

— Це означає, що командир Восьмого загону також мертвий?

— ... Так, це правда.

Зрештою, він помер. Деон порився у кишенях і вийняв цигарку.

Погляд Диявола одразу підмітив це, але йому було байдуже, і він розпалив вогонь. Король Демонів, який спостерігав, як дим зникає, піднімаючись у небо, невдовзі знову зосередився на доповіді.

Посипалися запитання.

— Яке джерело інформації? Я чув, що вони діяли активно, приєднавшись до військ, які йшли попереду, але чому я почув новини лише про знищення військ підтримки? А як щодо військ, які йшли першими? Вони в безпеці?

— Нещодавно ми отримали пряме повідомлення від Найна, лейтенанта командира Восьмого загону. Він сказав, що на них напав Герой, коли вони для ефективності рухалися охайним і незайнятим маршрутом.

На добре організованому маршруті були паски, а необладнана дорога була вузька і важка для навігації. Чим більше число військ, тим повільніша швидкість руху, тому їм довелося розділитися.

— Також було підтверджене виживання всіх попередніх військ. Нам передали, що всі в безпеці.

— Це добре... Ти сказав, що лейтенант зв'язався з вами безпосередньо. Тож є один вцілілий, а не повне винищення?

— Він прямо сказав «повне винищення», і зв'язок було перервано в екстреному порядку.

... Він, мабуть відчув власну смерть.

Деон загасив недопалок об шию і вийняв нову цигарку. Король Демонів переводив погляд то на нову цигарку в руці Деона, то на швидко загоєну рану на шиї, яка не залишала слідів, а потім простягнув руку.

— Є якась інформація про Героя, з яким вони зіткнулися?

Клац.

Вказівний і середній пальці затиснули цигарку, а великий загасив запалений кінець. Рука Деона від несподіванки ослабла.

— Судячи з його зеленого волосся та карих очей, можна припустити, що це Стигма Приміро, Другий Герой Імперії, який, як відомо, зник.

— Зелене волосся не така вже й поширена ознака, і якщо він здатний убити командира Восьмого загону, який навіть уклав контракт, то, ймовірно, це він.

Король Демонів, який, легким рухом дістав цигарку з губ Деона, не втрачаючи можливості, посміхнувся.

— Дякую за вашу наполегливу працю. Якщо ми не отримаємо від лейтенанта звістки до завтра, ми підтвердимо повне знищення та офіційно повідомимо вас.

— Добре.

***

Повідомивши новину про «знищення» підкріплення, Найн перервав зв'язок і підняв голову.

Тіло його керівника лежало біля ніг зеленоволосого героя. Об'ємна чорна тінь без жодного руху давала зрозуміти, що він мертвий, бо він відчайдушно боровся до кінця.

Лейтенант стиснув зуби. Він відчув, як його охоплювали складні емоції гніву та відчаю, змішані та спотворені.

... Спочатку він збирався повідомити про двох вцілілих, і попросити про допомогу.

[Терміново прошу про допомогу. Місцезнаходження...]

Так би й було, якби кількість вцілілих не зменшилася до одного.

Гуп. Почувся моторошний звук, і Гель, який тримався до самого кінця, помер. Найн, який був свідком цієї сцени, замовк.

[Лейтенанте?]

[ ... ]

[ ... Лейтенанте? Ви чуєте? Що відбувається?]

Примітка перекладача: починається м'ясорубка. Мені скоро теж буде потрібна цигарка, як і Деону.