Розділ 241 — Ефект метелика (9)

Одного дня, Пол подумав.

«Чи справді настане мир, коли закінчиться нинішня війна?»

Ні в якому разі. Це очевидне питання.

Багато країн вже розпалися через завойовницьку війну Імперії та війну з Царством Демонів, яка послідувала одразу після цього. Навіть якщо нинішня війна закінчиться перемогою людського світу, мир не настане одразу.

Люди радітимуть і знову візьмуть до рук зброю посеред хаосу.

«Люди знову розпочнуть війну, щоб зайняти землі без господаря та заповнити порожнечу, що виникне після зруйнованих країн».

Як можна так легковажно ставитися до людської жадібності?

Незалежно від того, чи армія Короля Демонів завоює людський світ, чи людський світ вижене армію Короля Демонів, навіть якщо теперішня війна закінчиться, неминуче настане інша війна.

Тож він знову поставив собі це питання.

«У такій ситуації, чи може політика Даніеля справді розправити крила?»

... абсолютно неможливо.

Перш ніж вона зможе повністю розправити крила, її змете вогнем війни та вона зникне, навіть не залишивши сліду. Пол не хотів, щоб думка, яка була всім для Даніеля, зникла.

Він сів за свій стіл, покрутив ручку та пильно подивився на білий папір.

«Метод, який винайшов Даніель, — це політика запобігання концентрації влади в руках однієї особи. Повільна та обережна система, яка вимагає перевірки та згоди через численні процедури, перш ніж щось вирішити та впровадити».

Це може запобігти хибним шляхам, але її важко використовувати під час війни. Скільки часу знадобиться, щоб пройти стільки процедур, коли вороги наступають прямо зараз?

«Понад усе...»

Три інституції, які контролюватимуть одна одну, кожен керівник котрої обраний безпосередньо народом. Оскільки люди самі оберуть його і посадовлять на це місце, буде неможливо його так само й зняти. Громадяни будуть уважно стежити за кожним їхнім кроком, думаючи про те, що зможуть прогнати їх в будь-яку мить, якщо вони зроблять щось не так.

Бути «скинутим» з високої посади означатиме втрату всього, що людина встигла вибудувати. Обличчя відоме, а влада надана народом. Навіть якщо хтось сидітимете на своєму місці і намагатиметеся забрати зароблені гроші, чи будуть люди просто дивитися на це? Гроші не проблема; спочатку слід буде турбуватися про власне життя.

Щоб вижити, людина повинна буде обрати безпечний шлях, щоб її не спіймали. Війна вимагає сміливих рішень, але це структура, яка може зруйнуватися, якщо щось піде не так. Методи брата Даніеля не підходили для військових часів.

«Досить смішно... що найважливішим на війні є співпраця верхів і низів».

Для того, щоб Революційна армія вижила на полі бою та продовжила свою спадщину, потрібен лідер із «концентрованою владою». Єдиний лідер, який має владу приймати рішення та впроваджувати їх.

Звичайно, якщо рішення буде помилковим, може послідувати негативна реакція. Але такий супротив не повинен визначати майбутні рішення.

«Якщо збираєшся просуватися вперед, незважаючи на опір, потрібно якомога більше влади. Тому зараз не слід розділяти її на частини».

Тому політику брата Даніеля слід відкласти на далеке майбутнє, коли все закінчиться і настане період стабільності. А до тих пір слід розробити нову політику, яка слугуватиме трампліном, щоб витримати епоху війни до того часу. Пол похитав головою.

Тож молодий революціонер згадав словесну війну, яку він мав з одним чоловіком нещодавно.

Якщо бути точним, слова, які він тоді сказав.

[Ми дискримінуємо одне одного за нашим статусом, нашим капіталом, зовнішністю, кольором шкіри та всілякими схильностями!]

Дискримінація за капіталом.

Він думав про це вже давно. Пол трохи скептично ставився до того, чи справді зникне несправедлива дискримінація в цьому світі, якщо зникне кастова система.

Відповідь на питання була «ні».

Він уже бачив, як гроші пригнічують владу. Він бачив бідного дворянина, який благав багатого простолюдина про гроші у борг, і бачив, як старого, якого слід було поважати, ображав молодий чоловік через його бідність.

Навіть якщо кастова система зникне, дискримінація залишиться у цьому світі. Серед численних критеріїв дискримінації найбільшу частку становив «капітал».

«Тому нам потрібна причина, щоб переконати всіх, чому Революційній армії, яка закликає до «рівності», потрібен лідер із зосередженою владою».

Немає нічого, що не можна було б використати, щоб люди відчули потребу в лідері. Пол посміхнувся відповіді, яка повільно почала прояснюватися в його розумі.

«На додаток до «класової системи», індивідуальний «капітал» також може бути використаний, як штучний кордон між людьми, що сприятиме дискримінації».

Тобто оголосити, що приватна власність буде скасована, і запроваджена політика збору ресурсів «країною» та рівного розподілу між усіма. Слово «країна» звучало чисто, але зрештою цю роль виконував би один «лідер»!

Політика, де всі рівні, крім лідера.

Примітка перекладача: о ні... тільки не комунізм! Поле, отямся!

Це створило б систему, яка могла би витримати епоху війни, не руйнуючи ідеології Революційної армії.

«Проблема в тому, що коли настане час, цю систему варто буде замінити політикою Даніеля, але якщо не бути обережним, все може легко піти у поганому напрямку...»

Люди при владі, як правило, легко піддаються її впливу. Коли можновладцям скажуть, що вони мають піти у відставку, коли для цього настане час, ймовірно, не кожен захоче відмовлятися від солодкої влади. До того часу може з'явитися корупція.

Перехід до політики Даніеля настане у далекому майбутньому поколінні, тому Пол, який не доживе до того часу, не зможе за цим спостерігати власними очима.

« ... Необхідно ретельно виховати наступників».

Хоча варто остерігатися людської жадібності та нікому легко не довіряти, це єдине найкраще, що можна було зробити в нинішній ситуації. Дехто міг вигадати кращий спосіб, але це було найкраще, що міг придумати його мозок зараз.

Пол повернувся до реальності і побачив, як Ірам нахилив голову.

— Демократія...? Соціалізм...?

— Так.

— ?

Пол ледь помітно посміхнувся.

... Ірам — один із перших членів Революційної армії, яким керувала виключно ідеологія «рівності». На щастя, він чудова людина, яка не зосереджується на особистих бажаннях, таких як «влада».

Пол взяв ручку та написав на папері. Зміст був не таким довгим.

[Демократія / Соціалізм]

— Я не стану пояснювати все одразу, бо це домашнє завдання.

— Домашнє завдання...?

— Так. Бачите це?

Він торкнувся кінчиками пальців паперу і посунув його вперед.

— Будь ласка, спробуйте зрозуміти значення цих двох слів. Я використав південні ієрогліфи, тому, якщо розберете їх, ви зможете приблизно зрозуміти сенс. Це буде не так складно.

— ... Це означає...!

Ірам, який саме взяв папір і розглядав його, підвів голову.

Його широко розплющені очі ледь помітно тремтіли, ніби він відчував намір Пола. Водночас тремтячий голос пролунав із ваганням.

— ... Ти справді вважаєш мене своїм наступником?

— Ні.

— Тоді чому...

— Тому що зараз такий час, коли смерть кого-завгодно, незалежно від його віку, не видалась би дивною.

Радше, ситуація була така, що молоді люди помирають раніше за старих.

Пол підняв документ, що лежав поруч із ним, не звертаючи уваги на Ірама. Він говорив спокійно, читаючи його, ніби просто повернувся до роботи, яку відклав раніше.

— Я теж не знаю, коли помру. Я навіть не зміг знайти гідного наступника поки що.

Чи він просто надто сліпий, чи талантів навколо справді не залишилося? Немає людини, сповненої духовності.

«Я не так багато вже й прошу».

Молода людина з гнучким розумом, чий спосіб мислення чи схильності не є жорсткими та можуть змінитися завдяки навчанню. Дуже розумна людина, яка повністю засвоїть як вчення першого лідера, так і додаткові вчення другого лідера та передасть їх майбутнім поколінням. Відносно чесна людина, яка не піддасться особистим бажанням, а працюватиме заради загального блага.

Все, що потрібно зробити, це знайти когось, хто відповідатиме цим трьом вимогам.

Зокрема, у випадку другої умови, початкова думка Пола була в тому, щоб знайти людину, яка була б достатньо розумною, щоб не лише повністю засвоїти отримані вчення, але й розвинути їх без спотворень та передати майбутнім поколінням. Але довелося зробити крок назад.

Пол, який бурчав про себе, що через руйнівну війну не залишилося хороших талантів, почав старанно рухати ручкою. Він говорив невимушеним тоном, ніби це не мало великого значення.

— Отже, якщо я помру, не залишивши наступника. Або якщо я помру, не встигнувши навчити своїх наступників. Або помру, не завершивши передачу спадкоємства або якщо навіть спадкоємці, яких я залишу, загинуть за непередбачених обставин, і наступника не буде.

— ...

— Пане Іраме, будь ласка, станьте мостом у такому випадку.

Ірам був з лідером Революційної армії з моменту її створення. Оскільки він був поруч із першим і другим поколінням, він допомагав у багатьох речах, багато бачив і чув, тому він повинен мати базову основу. Відтепер він зможе засвоювати вчення швидше, ніж будь-хто інший.

Час минає, і лідер Революційної армії, який має багато ворогів, проживає кожен день на межі. Це небезпечна ситуація, в якій він не знає, помре він сьогодні чи завтра, але якщо він дійсно помре, не залишивши по собі належного наступника, Революційна армія миттєво розвалиться або зійде зі шляху.

— Ви станете тимчасовим засобом, щоб підтримувати дихання Революційної армії, коли вона опиниться на межі краху.

Наразі їм потрібна була людина, яка може стати тимчасовою сходинкою, яка б заповнила прогалину між пошуком, навчанням та вихованням відповідного наступника. А також альтернативою у разі надзвичайної ситуації.

Іншими словами, потрібні люди, які можуть якомога швидше засвоїти вчення та виступити на передову в будь-який час. Пол підняв голову та подивився на Ірама.

— Ви казали, що вам цікава тимчасова політика, яку я розробив, чи не так? Це ідея та метод, від яких краще відмовитися, ніж використовувати їх без особливого энтузіазму. Те саме стосується і випадків, коли не буде знайдено належного наступника. Тож зробіть свою домашню роботу.

Тоді Пол повідомить йому про чіткий намір її створення та засіб використання.

— Я сподіваюся, що пан Ірам стане «належним наступником» та ще однією людиною, яка виховає такого наступника.

Ірам — помічник лідера Революційної армії.

Він ніколи не стояв на полі бою, і навіть якщо їх вороги цілилися в нього, він був далекий від смерті, оскільки ціллю був не «трон», а саме «лідер».

Пол, який дивився на співрозмовника, який мав багато в чому вигідні умови, невдовзі знову зарився в документи та махнув рукою.

— Тоді рушайте зараз. Не робіть дурних помилок, зосереджуючись лише на післямові та забувши про те, про що я згадував раніше.

Знайти Шію, спробувати зв'язатися зі Стигмою Приміро та виконати свою домашню роботу.

Ірам, у якого в голові був цей список, склав папір у руці та поклав його собі в кишеню, киваючи.

— Добре.

***

— Дякую, що охоче дозволили мені зустрітися з вами, хоча це могло здатися грубим проханням.

— Не зовсім. Мені набридли погляди, що переслідують мене, і оскільки ти один з тих людей, які досить чітко дотримуються правил, непогано було зменшити кількість цих поглядів. Тож, яку справу маєш до мене? Ні, перед цим.

Стигма підклав руку під підборіддя, ніби задумавшись. Очі звузилися, і трохи нижчий голос пролунав у повітрі.

— До якої групи належиш? До королівства Шан? Імперії? Чи... Революційної армії?

— ... Революційної армії.

Революційна армія.

Здається, він розумів, чому той попросив про зустріч, не питаючи про справи... тож Стигма не бачив нічого поганого в тому, щоб виявити до нього більше щедрості, знайшовши час зустрітися з ним. Виконавши одне доручення, він не втратить цілий день. Він неквапливо кивнув.

— Так, розумію. Яка у тебе справа до мене?

— Приєднайтеся до Революційної армії...

— Я відмовляюся.

Він знав це.

Кумедно, що не комусь іншому, а саме «Стигмі Приміро» пропонують вступити до Революційної армії.

Чи цю пропозицію зробив хтось, хто подумав, що він відмовився від свого дворянського титулу? Якщо так, то він хотів би сказати, що це абсолютно помилкове твердження. Він вчинив так, бо мав вищу мету, а не тому, що вважав кастову систему несправедливою.

Радше, Стигма прагнув вищої посади, де він міг би проявити себе.

Іншими словами, оскільки кастова система була чудовою сценою, яку колись можна було б знову використати, він не відчував потреби її ліквідувати, тому без вагань відмовився.

Реакція іншої людини після почутої відповіді була дивною.

— Добре.

Чіткий кивок без зайвих слів.

— ... Ти здався раніше, ніж я думав.

— Це краще, ніж перетворювати героя на ворога.

— Мудро. Чия це була ідея? Вашого лідера?

— ...

— Отже лідера. Я відчув це з того моменту, як побачив його на екрані, але на відміну від його зовнішності, він здається досить зрілим.

Інший чоловік швидко вийшов з кімнати, ніби не бажаючи продовжувати розмову.

Стигма, який засміявся з милої спроби запобігти витоку інформації, без вагань відвів погляд. Сріблясто-блакитні очі зустрілися з його поглядом.

— ... Тоді час продовжити зустріч, про яку ми домовилися раніше?

Ремембер.