Розділ 117 — Розділ 117. Походження останнього джерела чорної магії (1)

Аарон діяв разом з Анабель. Тому, навіть якщо інші нічого не знали, він цілком міг бути обізнаний про те, де саме міститься третє джерело чорної магії.

— Що з твоїм обличчям? Ти наче сам не свій... — Брейден геть розгубився, вперше в житті бачачи Іана в такому стані, але все одно відповів: — Він щось говорив про наркотики й попрямував до головного штабу... Іане?

Іан навіть не дослухав його до кінця й полетів у бік штабу. Він навіть не усвідомлював, що перебуває на арені змагань з фехтування.

Зараз йому понад усе хотілося негайно побачити Анабель. Він і сам мав що сказати їй.

Це було всупереч будь-якій логіці, але жодна інша думка просто не приходила до його голови.

Іан біг як божевільний і невдовзі наздогнав Аарона, який якраз ішов до штабу. Аарон неспішно крокував поруч із Сесіанною, про щось жваво розмовляючи.

— ...Тому я спершу йду до штабу.

— Ось воно що. Але хіба скоро не починається відбірковий тур? Навіть якщо програєте, все гаразд, тож не переймайтеся...

— Сесіанно, я ні за що не вилечу в першому ж турі.

— Але ж досі ваша статистика перемог становить нуль відсотків, хіба ні?

— ...Не варто будувати статистику на основі одного єдиного бою, який я програв у дванадцятирічному віці.

— Але це все одно правда.

— Мабуть, мені тоді не слід було погоджуватися на роль жертви викрадення. Поруч із Сесіанною всю крутість забирає лише моя сестра... Ой, пане Іане?

Іан різко вхопив і зупинив Аарона, який досі мило розмовляв зі своєю коханою. Аарон, кліпаючи очима, тихо пробурмотів:

— Хм, а сестра таки була права. Потай я сподівався на перемогу, але, схоже, тепер про це можна забути...

З цих слів Іан миттєво збагнув, що Аарону відомо про задум Анабель. Очевидно, Анабель заздалегідь попередила Аарона, що відправить Іана на змагання з фехтування. Замість себе вона виставила на поєдинок свого брата.

— Аароне, де Анабель?

— ...Що? Чому це ви раптом питаєте про мою сестру в такий момент?

Аарон примружив очі й підозріливо подивився на Іана. Іан ледь не вхопив його за комір і загрозливо загарчав, знову наполягаючи на своєму:

— Я запитав, куди попрямували Анабель та принц Роберт. Не змушуй мене повторювати це втретє.

— Кронпринц Каллон теж офіційно заявив, що просто йде їхнім слідом. Якщо вам так цікаво, то краще наздоженіть їх уже після змагань з фехтування...

— Відколи це ти став так слухняно виконувати все, що каже Анабель?

— Я завжди її слухався. І, власне, маю переказати вам ще дещо від моєї сестри, — з цими словами Аарон раптом простягнув документи, які тримав у руках. — Вона сказала, що якщо пан Іан прибуде вчасно, я маю доручити вам передати це до штабу. Це дані про шляхи розповсюдження забороненого зілля серед учасників змагань з фехтування.

Іан рефлекторно перехопив папери. Побіжно поглянувши на першу сторінку, він зрозумів, що це речовина, яка миттєво підвищує фізичні можливості.

— Дурні. Такі речі зазвичай завжди мають якісь побічні ефекти, — Іан цокнув язиком і знову тицьнув документи Аарону. — Розберися з цими дрібниця сам. Мені треба наздогнати Анабель, тож просто скажи, де вона.

— Це зовсім не дрібниці. За словами сестри, до цього причетна навіть імператриця.

— ...Що?

Щойно Іан поєднав у голові слова Аарона, його вираз обличчя став ще більш лютим.

— Ой, — Сесіанна прихилилася до вуха Аарона й прошепотіла: — Казали, що молодий герцог Вейдрос має дуже приємний характер... Схоже, то були лише чутки. Справді, доки сам не побачиш людини в дії, нічого не знатимеш.

Звісно, Іану зараз було геть байдуже до її оцінок.

Зі слів Аарона виходило, що Каллон вирушив слідом за Анабель та Робертом. З огляду на план Анабель, який він почув останнім, Каллон напевно знав, де розташоване джерело чорної магії. До того ж імператриця навряд чи купувала заборонене зілля для власного вжитку.

«Вона точно віддала його Лагіану».

Досі Іан ніколи не цікавився забороненими препаратами. Він навіть приблизно не уявляв, наскільки сильно таке зілля здатне підвищити бойові навички. А що, якщо під його дією супротивник значно перевершить сили Анабель?..

— Повторюю вже вчетверте: мені треба до Анабель, тому негайно кажи, де вона, — врешті Іан повільно вихопив меча, і його голос пролунав вкрай моторошно.

Сесіанна, кліпаючи очима, знову зашепотіла Аарону на вухо:

— О Боже, він і справді рахував кожен раз...

Звісно, Аарон не був тією людиною, яка б стала опиратися оголеному мечу Іана. Він поспіхом забрав папери назад, зробив крок назад і відповів:

— Це ліс Смахо, пане Іане.

— ...Що?

— Я ж із самого початку не хотів вам казати саме тому, що навіть якщо ви дізнаєтеся, ви все одно не зможете піти за ними. Хіба це не те місце, куди дозволено входити лише членам імператорської родини та ще одній особі в супроводі? — квапливо заговорив Аарон. — Щоб не потрапити під навалу тамтешніх монстрів, краще зробіть так, як хотіла сестра... Пане Іане?

Проте Аарон так і не зміг договорити. Іан просто промчав повз нього, навіть не слухаючи далі.

***

912-ті змагання з фехтування розпочалися серед цілковитого гармидеру. Насамперед через те, що обидва учасники, на виступ яких так чекала публіка, просто не з'явилися.

— Як таке могло статися... — імператор, цокаючи язиком, притис руку до чола, але поруч не було жодного з синів, хто міг би йому відповісти.

І Каллон, і Роберт покинули столицю, заявивши, що вирушають на знищення джерела чорної магії.

— Те, що вони виїхали прямо напередодні змагань, уже тоді здалося мені дещо підозрілим... — імператор, який потай сподівався на гарний виступ Анабель, тепер сумно бурмотів собі під ніс. Звісно, він також заздалегідь вважав, що переможцем знову стане Іан. На 910-х та 911-х змаганнях Іан надто легко долав Анабель.

— ...Що взагалі коїться?

Проте шкодував про це не лише імператор.

— Немає ні Іана, ні Анабель... — пробурмотіла Леслі, байдужим поглядом споглядаючи перші відбіркові поєдинки.

Оскільки реєстрацію учасників уже було завершено, навіть якщо б Іан та Анабель повернулися просто зараз, вони б уже не змогли взяти участь у змаганнях.

— Особливо Анабель, її майстерність останнім часом так неймовірно зросла, — роздратовано звернулася Леслі до Брейдена. — Я була впевнена, що цього разу Іану точно не вдасться так легко здолати її.

— Виходить, ти вважала, що він переможе, але з великими труднощами?

— ...Ну так. Справді, вона ще не настільки сильна, щоб повністю перевершити Іана.

Тим часом на арені Аарон без особливих зусиль перемагав свого суперника. Таким чином, загальний рахунок Аарона на змаганнях з фехтування тепер становив одну перемогу та одну поразку.

— Сподіваюся, з ними обома все гаразд? Нічого поганого не сталося? — Леслі вперше в житті так сильно непокоїлася за сина. Вона думала, чи не трапилося щось настільки серйозне, що змусило його пропустити навіть такі важливі змагання. — Це точно якось пов'язано з тим, що Анабель та принц Роберт вирушили нищити чорну магію...

— Я ж казав тобі. Я бачив Іана на арені зовсім нещодавно, — Брейден лагідно погладив Леслі по плечу. — Принаймні в першій половині дня він був цілком неушкоджений. Хоча від нього трохи тхнуло рибою.

— ...Справді?

— Та й хіба не казали, що Анабель навмисне відмовилася від участі, щоб дати Аарону шанс проявити себе?

— І ти в це віриш?

— Ну, якщо це панна Анабель, вона цілком здатна на такий дивний вчинок. Адже їй більше не потрібен титул.

— Не знаю... Хай там як, але вона завжди ставилася до меча з усією серйозністю. Пропустити свої останні змагання з фехтування отак просто?..

Брейден промовчав про кілька речей, аби зайве не лякати Леслі.

Про те, що син, якого він зустрів нещодавно, мав такий вираз обличчя, якого батько ні разу в житті в нього не бачив.

«У нього був погляд людини, яка справді втратила контроль», — згадуючи моторошні червоні очі Іана, думав Брейден. — «Обличчя, що перебувало на межі вибуху, коли не знаєш, яке саме безумство він може вчинити...»

Досі Брейден ні разу не бачив, щоб Іан втрачав самовладання. З самого дитинства син завжди міркував холоднокровно й діяв за найбільш оптимальною стратегією. Проте нещодавно він не просто втратив спокій — від нього віяло атмосферою людини, яка готова скоїти будь-яке лихо.

«Леслі», — подумки промовив Брейден, не наважуючись сказати це вголос. — «Здається, наш син збирається вчинити щось проблемне... Хтозна тільки, що саме».

Ось так дивно в усіх відношеннях завершилися 912-ті змагання з фехтування, які тривали цілий день.

І Іан Вейдрос, якого всі заздалегідь вважали беззаперечним переможцем, і Анабель Рейнфілд, якій пророкували друге місце, просто не з'явилися на поєдинки. А натомість саме їхня остання участь як легендарних суперників мала стати головною подією цих змагань.

Замість них перемогу здобув той, на кого абсолютно ніхто не розраховував.

— Е-е... Переможцем 912-х змагань з фехтування стає... — сам винуватець урочистості теж мав дещо розгублений вираз обличчя. — Аарон Рейнфілд!

Усі, хто ставив гроші на результати поєдинків, залишилися з порожніми кишенями й повним розчаруванням. Адже Аарон із самого початку навіть не подавав заявки на участь. Досі в історії змагань іще не було випадку, щоб хтось перемагав, виступаючи замість свого родича.

— Хм, — самотньо пробурмотів Аарон після завершення фінального бою, де він із легкістю здолав суперника. — Цікаво, чи це і є та сама велика стратегія моєї сестри.

Тим часом Оскар та Мерилін сиділи на трибунах з таким виразом обличчя, що не можна було зрозуміти — радіти їм чи сумувати. Вони були щасливі через таку несподівану перемогу Аарона, проте водночас дуже непокоїлися за Анабель, від якої досі не було жодних новин.

— Невже вона справді пропустила змагання лише заради Аарона?

Мерилін із самого початку зовсім не повірила Аарону, коли той переказав: «Сестра навмисне не прийшла, бо хотіла дізнатися мій справжній рейтинг». Проте тепер, бачачи такий результат, вона й сама почала дещо сумніватися.

— ...Невже наша донька здатна на таке? Вона що, навіть пана Іана забрала з собою, аби звільнити місце для Аарона? — Оскар, не приховуючи свого подиву, розгублено заплескав у долоні.

— О Боже, — Сесіанна, яка сиділа поруч з Оскаром та Мерилін без особливих сподівань, теж затамувала подих. — Аарон... Виявляється, він такий сильний? Насправді я закохалася в його вміння жартувати, але це просто неймовірний і несподіваний бонус, — пробурмотіла вона, міцно стиснувши долоні. — ...Він такий крутий, справді...

Тим часом імператор без особливого ентузіазму підвівся зі свого місця й оголосив змагання з фехтування закритими, додавши, що церемонія нагородження переможця відбудеться завтра. Оскільки поєдинки тривали весь день, на вулиці вже помітно стемніло.

Брейден та Леслі повернулися до герцогського маєтку Вейдрос лише після повного завершення змагань. Вони залишалися на трибунах до останнього, сподіваючись, що Іан усе ж з'явиться на арені. Проте син так і не показався на очі.

І лише після повернення до маєтку вони нарешті дізналися бодай якісь новини про Іана.

— ...Що? — вигукнув Брейден, здригнувшись від жаху після звіту кучера. — Він розбив магічний кристал у вітальні, аби накласти на свого коня закляття прискорення, і після цього поїхав?