Розділ 87 — Розділ 87. Як використовувати пастки суперника (1)

Невдоволений вираз обличчя Каллона скривився ще безжалісніше.

— Те, що Іан Вейдрос та Анабель Рейнфілд обоє на боці Роберта, створює занадто великий тиск. Вони вже зараз безсоромно перешкоджають моїм планам. Треба негайно позбутися бодай когось одного із них.

— Це чудовий вибір, — мерщій кивнув Ріхарт.

Іан був людиною без жодної вади, тому атакувати його було вкрай важко, проте він був цілковито впевнений, що з Анабель вони впораються без зайвого клопоту.

— Те, що вона буде його партнеркою на бенкеті — просто ідеальна нагода. Я зроблю все можливе, аби допомогти вам. Зрештою, хіба я не прожив двадцять два роки з непохитною вірою в те, що є її зведеним старшим братом?

— Так. Саме тому я тебе й покликав, — задоволено промовив Каллон, постукуючи пальцями по столу. — Вона запальна й надто кваплива, до того ж неймовірно зухвала та пихата, тож нею дуже легко маніпулювати. Коли збираєшся здолати ворога, завжди треба починати з найслабшої гілки.

Ріхарт потер руки, ніби просив доручити цю справу саме йому.

— У цьому сенсі, Ваше Високосте, усунення Анабель Рейнфілд першою — це надзвичайно влучний вибір.

— Схоже, що так.

Каллон повільно відкинувся на спинку крісла, погоджуючись із ним.

— А, і дипломатичні відносини з князівством Еділан не принесли особливих результатів. Мене це й не вельми цікавило.

— Розумію.

Ріхарт кмітливо відповів:

— В уряді з цим розберуться самі. Усе одно всі офіційні документи, що подаються Його Величності, проходять через нас.

Насправді Ріхарт і досі допомагав Каллону, за власним розсудом підробляючи офіційні документи. Його особливим талантом було вміння змінювати папери настільки майстерно й хитро, щоб це не викрили безпосередньо перед виникненням проблеми.

Завдяки Ріхарту різноманітна некомпетентність та корупційні діяння Каллона отак крок за кроком надійно були поховані.

— Просто довіртеся мені, як і раніше.

Ріхарт, який самовпевнено це гарантував, звузив очі, подивившись на чоловіка з екзотичною зовнішністю, що стояв поруч із Каллоном.

— Хіба цей чоловік...

— Його звуть Лагіан Беллісіс.

Лагіан злегка нахилив голову на знак привітання.

Його статура була настільки кремезною, що Ріхарту довелося тривалий час дивитися знизу вгору. Засмагла шкіра, могутні м'язи та величезний довгий меч за плечима — увесь його вигляд випромінював загрозу й тиск.

Побачивши дещо приголомшений вираз обличчя Ріхарта, Каллон задоволено підняв підборіддя і промовив:

— Майже всі експерти стверджують, що майстерність Лагіана вища, ніж у Анабель.

Лагіан упевнено кивнув.

— Я спостерігав за Анабель Рейнфілд з її чотирнадцяти років. Це буде нелегко, але якщо використати її слабкість, її безсумнівно можна вбити.

— Але ж Анабель Рейнфілд — майстриня, яка міцно утримує звання другої за силою в імперії.

Коли Ріхарт обережно пробурмотів це, Лагіан лише пирхнув у відповідь:

— Між Анабель Рейнфілд та мною є одна вирішальна різниця.

— Яка саме?

— Вона ні разу в житті нікого не вбивала. Її меч створений не для вбивства людей, тому...

Лагіан зловісно посміхнувся.

— ...Зрештою, вона не зможе протистояти мечу, який не знає вагань під час убивства.

— Якщо все вдасться, це буде неймовірно гарний шанс.

Ріхарт швидко перейшов до введення у справу:

— По-перше, Його Величність імператор надто сильно захоплюється мечниками. Якщо він побачить її поразку від іноземного мечника, його настрій одразу зіпсується.

— Саме так. Друга за силою в імперії так легко зазнає поразки — звісно, це позбавить його будь-якого запалу.

Каллон погладив підборіддя, оскільки сама лише думка про це здавалася йому привабливою.

Ріхарт з ентузіазмом кивнув і повів далі:

— Тоді існує велика ймовірність, що наслідки цього докотяться і до Іана Вейдроса, хіба ні?

— Було б чудово. З герцогом Вейдросом та його родом і зараз вкрай важко мати справу.

Каллон додав, скрегочучи зубами:

— Я взагалі хотів миттєво винищити весь рід Рейнфілдів, але вони якимось чином примудрилися приповзти до герцогського дому Вейдрос.

— Ах... Це справді трохи прикро.

Ріхарт підтримав розмову із зітханням:

— Останнім часом простолюдини надто сильно заявляють про свої права, що нереально втомлює, тож це могла б бути чудова нагода випустити пару.

Голос простолюдинів, підкріплений капіталом, відтоді безперестанку зростав. Межі станового поділу, що руйнувалися протягом тривалого часу, останнім часом стали ще більш розмитими. Дійшло до того, що сам імператор уже не міг ігнорувати раду простолюдинів.

Каллон та Ріхарт були прихильниками станового ладу до мозку кісток. Тому вони мали спільну рису — вкрай негативно ставилися до теперішнього стану речей.

У глибині душі вони навіть зневажали дім герцога Вейдроса, який одружувався з простолюдинкою.

Звісно, Ріхарт довгий час відчував викривлене почуття власництва щодо Сесіанни, але тепер він успішно заспокоїв власне его, принижуючи її думками на кшталт: «Усе одно вона була жінкою нижчого ґатунку».

Ріхарт, чиє обличчя на мить спотворилося від роздратування при згадці про простолюдинів, знову привернув увагу до головного і продовжив:

— Крім того, якщо Анабель Рейнфілд загине від рук іноземного мечника, принц Роберт, який мав із нею близькі стосунки, може просто зламатися від почуття провини.

— А вони точно були в близьких стосунках?

— Так, це точно. Я в цьому впевнений. Під час нашого спільного обіду в минулому Анабель чітко про це говорила.

Слова Ріхарта, який прагнув завоювати довіру Каллона, лилися солов'їною піснею.

— Тоді... Це було в ті часи, коли вона з усіх сил намагалася стати частиною нашої родини.

Про це й так знали абсолютно всі мешканці столиці.

— У будь-якому разі, виманити Анабель Рейнфілд на дуель буде зовсім не важко. Не турбуйтеся про це. Я сам створю відповідну атмосферу.

Почувши впевнені слова Ріхарта, Каллон і Лагіан задоволено та щиро розсміялися.

Каллон розслаблено промовив:

— Моя матір теж збирається виконати свою роль, тож того дня нам залишиться лише насолоджуватися видовищем.

— Авжеж. Це стане чудовим уроком для простолюдинів.

Ріхарт квапливо погодився, після чого обережно змінив тему розмови:

— Проте, Ваше Високосте, навіть після усунення Анабель Рейнфілд виникнуть проблеми. Насправді перед нами накопичилося чимало справ, які необхідно вирішити.

— Твоя правда. По-перше, треба розібратися з тими, кого схопили в Каронді, а головне...

Каллон невдоволено цокнув язиком і сказав:

— Потрібно знайти третє «джерело чорної магії».

На щастя, нагальної потреби в грошах поки не було.

Завдяки двом іншим джерелам чорної магії їм удалося накопичити певну суму. Однак із їхніми нинішніми витратами вони не змогли б довго протриматися.

— Я вже приблизно продумав спосіб, тож можна не поспішати й дочекатися слушної нагоди.

Каллон розслаблено промовив це, згадавши зміст свого листування з верховним жрецем Белліноксом.

— Наразі давайте зосередимося на усуненні Анабель Рейнфілд, а вже потім будемо думати.

А тоді зловісно додав:

— Треба показати цим простолюдинам, що буває, коли вони безглуздо втрачають пильність і починають задирати носа.

***

Це було якраз напередодні балу.

Коли я повернулася після того, як цілий день виснажувалася на тренуваннях під керівництвом Іана, у флігелі маєтку герцога Вейдроса на мене чекала несподівана гостя.

Це була Сесіанна.

— Панно Анабель!

Сесіанна яскраво посміхнулася мені.

— Я чекала на вас. Мені потрібно дещо вам сказати!

— Ой, ти довго чекала?

— Ні, що ви. Ми з Аароном розмовляли про те про се, тож час пролетів непомітно. А його батько навіть особисто спік для нас торт!

На щоках Сесіанни, яка походила з нетрів і колись була худа як тріска, тепер з'явився приємний рум'янець і пухкість. Схоже, Аарон під час їхніх стосунків годував її напрочуд добре.

В оригіналі Сесіанна мала б зазнавати знущань від підступного покидька Ріхарта, але при цьому стійко рятувати світ і зрештою з великими труднощами здобути кохання з Іаном.

Проте зараз вона жила цілком спокійним і мирним повсякденним життям. Натомість протистояти їм усім довелося мені, а оригінальна головна героїня Сесіанна... якось так виходило, ніби вона просто насолоджувалася всіма благами життя.

— Я чула, що завтра ви йдете на бал. Уже пізно, тому я швидко все розповім і піду. Я й сама зараз відбуваю покарання, тому не можу залишатися надовго.

Сесіанна ніяково посміхнулася і продовжила:

— Це стосується передачі божественної сили...

Слухаючи пояснення Сесіанни, я повільно кивала головою. Якщо поєднати це зі словами Ланелли, то картина в цілому збігалася.

Каллон приніс у жертву демону щось невідоме, що володіло могутньою силою, і таким чином дізнався про два джерела чорної магії. А коли я знищила ці джерела чорної магії, сила, яка залишилася без господаря, повернулася до мене у вигляді благословення.

— У будь-якому разі, кажуть, що в таких ситуаціях немає жодних побічних ефектів. Яка радість, панно Анабель.

Сесіанна радісно посміхнулася, говорячи це.

Однак моя увага прикувалася до зовсім іншого моменту.

Вони не знали про третє джерело чорної магії, і саме тому зараз намагалися використати божественну силу. Це третє джерело чорної магії не згадувалося навіть в оригінальному романі. Воно мало викликати повноцінну катастрофу в цьому світі лише через 100 років.

Бог змусив мене згадати минуле життя саме через бажання, щоб я знищила це третє джерело чорної магії. За звичайних обставин Каллон не так сильно поспішав би з пошуками третього джерела чорної магії. Якби я не знищила обидва попередні, його работоргівля та бізнес із торгівлі людьми могли б цілком успішно тривати ще дуже довго.

Але тепер через мою активну діяльність гуска, яка несла золоті яйця, зникла, і вони опинилися в ситуації, коли доводиться йти у ва-банк.

— Зачекайте хвилиночку, свята. Виходить, у будь-якому разі, вони можуть насильно відібрати та перенести чужу божественну силу, — серйозно промовила я, дійшовши логічного висновку. — Незалежно від того, наскільки це важко чи які побічні ефекти це матиме.

— Ну, це дійсно так.

Сесіанна покірно погодилася, і я також пояснила їй те, що мені вдалося вистежити: факт того, що вони намагалися пожертвувати божественною силою задля виявлення третього джерела чорної магії, але зазнали невдачі через її нестачу.

Вислухавши моє пояснення, Сесіанна округлила очі й пробурмотіла:

— Тоді... ці лихі люди в будь-який спосіб намагатимуться викрасти божественну силу, щоб дізнатися про третє джерело чорної магії.

— Так. Сесіанно, як гадаєш, чи є хтось, кого вони могли б обрати своєю мішенню, щоб силоміць відібрати божественну силу?

— Так, є.

На моє запитання Сесіанна відповіла з абсолютною впевненістю:

— Є одна надзвичайно підходяща людина: вона походить із нетрів, тому за неї ніхто не заступиться, її божественну силу неможливо виміряти, але точно відомо, що її дуже багато, і до всього вона палко прагне справедливості.