Розділ 1072 — Подальше споживання

[Ви вбили 37 рівень Фортіс Адамас Сколопендра (IV).]

[Ви отримали досвід .]

Дурна багато ніжка! Ти смієш протистояти моєму славетному підйому ? Ти заслужи ла те, що отримал а !

Хоча я б не назвав це славетним підйомом, радше значним зависанням. Я все ще вирішую проблеми з польотом , але залишилось вже не довго.

Добре, що я можу скеровувати та стримувати енергію, вироблену колодязями , наскільки це можливо. Мені знадоби лось трохи час у , щоб зрозуміти, що означає перемогти гравітацію планети за допомогою власного джерела. Якщо подумати логічно , якби вони однаково впливали один на одного, то планету цілком могло б розірвати навпіл.

Якщо вивчити це питання , гравітація на справді є мізерною силою. Потрібна ціла планета, щоб створити рівень сили , якого недостатньо, щоб вбити навіть мураху , що блукає на її поверхні. Буквально вся планета Земля не може виробити достатньо енергії, щоб роздавити жука.

На щастя, на Пангері у нас є гарне маленьке обхідне рішення під назвою мана. Я поняття не маю, як цей матеріал сам себе перетворює на… загалом усе, але це, схоже , дуже ефективно. Я можу виробити достатньо енергії тяжіння, щоб з легкістю підняти своє тіло в повітря.

Насправді мені потрібно менше мани, ніж я думав, щоб досяг ну ти цього. Коли я належним чином зосереджуюсь і контролюю колодязь, я можу використовувати енергію всередині набагато ефективніше. Це навчальний процес, і я отримую лише п’ятірки.

[Крихітка! Припини сміятис ь з мене зараз же!]

Мавпа не підкоряється, вказуючи на мене та регочучи.

[Не будь таким нешанобливим до м айстра!] Крініс лає його, штовхаючи товариша в бік щупальцем. [Поводься пристойно!]

Те, що я ви шу в повітрі, наче рушник, накинутий на сушарку, не привід сміятис ь ! Просто тому, що мої ноги звисають, як мляві локшини? Це так смішно? Це взагалі-то дуже зручно !

За допомогою волі я пересуваю колодязь над собою і рухаю його вперед, змушуючи моє тіло рухатись за ним. Зрештою я досягаю точки на вершині Крихітки та дозволяю моїм ногам, які все ще вільно висять, плюхнутис ь на його голову.

[Як тобі подобається таке ! Г а? Відчуй гнів моїх ніжок локшини!]

Я пливу туди-сюди, намагаючись знову вдарити його, але він запросто ухиляється, змушуючи мене плисти за ним.

[Повертайся сюди! Як ти смієш використовувати свої файні ніжки для цього? Прийми мою справедливість!]

[Е-е... м айст ре ?]

[Секундочку, Крініс, я маю провчити цю нахабну мавпу!]

[Чи не час нам повертатис ь до гнізда? Ви сказали, що хочете поспілкуватис ь з іншими.]

Ах, вірн а Крініс. Я завжди можу розраховувати на те, що вона пам’ятає про важливе. Я б її погладив, але мені шкода піднімати ноги, коли їм так зручно на своєму місці .

[ Ти абсолютно прав а ! Дякую, що згада га , Крініс. Інвідія? Куди ти втік ? Готов ий повернутис ь ?]

Маленький демон пурхає в поле зору. Він без зусиль злітає переді мною і спостерігає за моїм тілом . Можливо, мені лише здалось, але в тому, як він дивиться на мене, я відчуваю явну відсутність заздрості.

Лише тому, що ти може ш робити це набагато краще! Моя маса не схована в кишеньковий вимір, ти проклятий демоне !

І він також літає вже давно , а я ще лише починаю. З часом я буду справлятись набагато краще .

[ Що ж, гаразд, банда , час повертатис ь до гнізда. Ходімо.]

Зачекай, я дивлюс ь не в ту сторону.

[Дайте мені секунду, мені потрібно розвернутис ь .]

Це трохи складно. Я маю на увазі, мені оберта ти колодязь? Це взагалі так працює? Я хитаюся вперед-назад у повітрі, доки Крініс не простягає щупальце зі свого місця на моєму панцирі до землі та використовує цей важіль, щоб обер нути мене.

[О, чудово . Ходімо!]

Правильно о рієнтуючись, я маніпулюю володязь гравітації вперед і починаю свій тріумфальний дрейф назад до гнізда. Просто зачекайте, поки Колонія це побачить ! Я впевнений, що вони будуть дуже вражені.

[Гм, майст ре ?]

[Так, Крініс?]

[Як ви вважаєте , чи можете ви бути трохи… швидш ими , якщо будете рухатись пішки?]

Що ж , звичайно, що так . Я ще не дуже добре володію цим методом, саме тому я хочу його практикувати! Хоча, як завжди, вона може бути права. Ми вже кілька днів поза межами Колонії , нам потрібно повернутис ь і подивитис ь , як справи в третьому шарі . Сподіваюс ь , що ситуація з демонами трохи врегульовується.

[Добре,] я зітхаю та с пускаю сь назад на землю.

Колодязь зник не , коли в ньому закінчиться енергія, але я не можу залишити це вогнищ е гравітаційного потенціалу просто лежати, тому я розбиваю його на частини, перш ніж ми йдемо .

[Дякую, майстре ,] каже Крініс з полегшенням.

[ Що ж, ти не помил яєшся , нам потрібно вчасно повернутис ь .]

[Я також вважаю, що такий вигляд для вас набагато більш гідний. Не варто було б, щоб Колонія дивилас ь на вас у непривабливій позі .]

Я в шоці.

[Що? Неприваблив ій позі? Моя велична літаюча поза ?! Це не може бути правильно...]

Я звертаюс ь до Крихітки.

[Я дійсно виглядаю настільки смішно?]

Мавпа на мить виглядає збентеженою, наче здивованою , що я взагалі запитую , перш ніж поч ати енергійно кивати.

Настільки погано?!

[Інвідія! Ти ж точно бажа єш моєї витонченості та елегантності, поки я витаю у повітрі?]

Демон довго дивиться на мене, кліпає очима, а потім відводить погляд.

Божечки !

Мені потрібна секунда, щоб зібратис ь .

[ Д -дякую Крініс. Я й гадки не мав, що все настільки погано.]

[Прошу вибачення, м айст ре ! Ц -це виглядало досить поган о , хоча...]

[Ні, ти вчини ла правильно.]

У майбутньому мені доведеться потренуватис ь в польоті поза межами Колонії, поки я повністю не опаную цю навичку . Якщо я й відмовляюс ь щось втрачати перед моїми родичами , так це мою гідність!