Розділ 1074 — Хвилі, що котяться

Знову?! Мушу сказати, що з мене досить цих хвиль. Кож на з них гірш а за попередн ю . Що ж, Колонія змогла швидко розвиватис ь завдяки збільшенню кількості досвіду та біомаси, але ризик щоразу зростає експоненціально. Цього разу ми будемо боротись в чотирьох шарах одночасно!

Який жах .

Принаймні, якщо ми зможемо знайти способи заблокувати підйом монстрів тут, у четверт ому шарі , ми зменшимо тиск на нашу територію вище.

Тьфу . Я щойно зрозумів, що це означає, що мені доведеться ще більше боротис ь з цими покидьками з п’ятого шару . Їхня отрута — не жарт! Потрібно буде вжити заходів протидії… але я залишу роздуми розумнішим мурахам. Коли вони вирішать, що хочуть робити , я піду і допоможу, чим зможу. У короткостроковій перспективі це буде означати боротьбу з кількома демонами восьмого рангу , що буде погано, але це виклик, який я взяв на себе, коли о брав ту еволюцію, яку обрав .

« Слоун! Що, в біса, там відбувається? » — запитую я, вриваючись у центральну планувальну кімнату нового гнізда -фортеці .

Навколо члена ради в центрі простору закручений вихор генералів, магів, різьбярів і формувачів. У той момент, коли я вриваюс ь , усі вони завмирають, дивлячись на мене, а їхні вусики повільно дрейфують з боку в бік.

« До-о-обре », — кажу я. « Я не буду … е-е… вам заважати ».

« Трохи пізно для цього, вам не здається? » – сказа ла Слоун. «Ласкаво просимо назад, Найстарший. Я припускаю, що ви говори те про ситуацію в третьому шарі ?»

«Т-так».

Вони все ще витріщаються на мене, наче миші на кота, сподіваючись, що їх не помітять, якщо вони не будуть рухатись . Це нервує!

«Гм. Блискуча з’яви лась з нізвідки та швидко повідоми ла мен і, але я вирішив , що варто поговорити з тобою, щоб отримати чіткішу картину».

« Хороша ідея. Ми виявили, що Блискуча — це, безумовно, найшвидший спосіб переміщення інформації між шарами, але далеко не найнадійніший. Вона схильна пропускати деталі або замовчувати їх, що дивно, враховуючи те , наскільки вона зазвичай розумна ».

Я трясу вусиками. Блискуча ? Розумн а ? Я не дуже в цьому впевнений. Вона божевільний вчений. У неї є певний рівень геніальності, але також і багато… прогалин? Вона буде надзвичайною корисною для К олонії, але їй точно потрібно, щоб ми поставили деякі рейки, щоб утрим ува ти її на правильному шляху.

Інакше вона виверне себе навиворіт у якомусь дурному експерименті.

« Якщо коротко , ситуація хаотична, — розповідає вона мені, — демони воюють скрізь. Навіть деякі «осілі» демони шостого рангу в містах починають дичавіти та атакувати ».

«Міста все ще в безпеці ?»

«Відносно кажучи, але нам довелося збільшувати наші гарнізони та спиратис ь на наших союзників-демонів, щоб спробувати зберегти спокій , що непросто, тому що вони можуть перейти до насилля будь-якої миті».

«Хтось знає, що це спричиняє?»

Якщо цей хаос охоплює весь шар, то тут має бути якась прихована причина. Якщо ми зможемо зрозуміти, в чому вона полягає , тоді, можливо, у нас буде шанс все виправити.

«Поки що нічого . Ми були надто зайняті підготовкою та боротьбою, щоб проводити багато розслідувань. Більше того, я не вважаю , що будь-хто знає, де шукати».

Хороша думка.

«І з наближенням хвилі навряд чи стане краще...»

« Дійсно . Наскільки ми розуміємо, хвилі в третьому шарі особливо смертоносні. Швидкість появи личинок демонів стрімко зростає, і рівнин ами стає майже неможливо пересуватись ».

Як це взагалі можливо, щоб швидкість появи цих кусачів щиколоток , стала ще вищою ? Вся підлога шару вже буквально наче живий килим! Гадаю, ми просто отримаємо кілька шарів килима? Кожен з яких намагається поглинути всі інші ?

Гадаю, ми просто покинемо рівнини і зробимо все можливе, щоб утримати міста. Який жах .

« А восьмі ранги ? » я запитую.

Генерал роздратовано цокає щелепою.

«Звіти неоднозначні», - каже вона. «Нам складно їх відстежити, враховуючи загальне божевілля, що відбувається. Вони не завжди рухаються разом, але час від часу вони троє збираються з незрозумілих нам причин. Загальна думка полягає в тому, що вони поступово піднімаються , хоча це може прискор итись , коли рівень мани зросте , нам просто відомо недостатньо , щоб передбачити, коли вони досягнуть нас».

Такий головний біль. Так ось чому вони послали Блискучу , щоб попередити мене. Мене можуть викликати будь-коли.

«Добре. Це буде неприємно , але я вважаю , що піднімусь через ворота Дерева. Ми повинні з’ясувати, що відбувається, якщо ми хочемо мати хоч якусь надію впоратис ь з ними ».

Генерал піднімає вусик .

«Ви вважаєте , що у вас є якась підказка? Якесь джерело інформації?»

«Можна сказати і так . Ти може ш назвати його А л».

Далі ми прямуємо до воріт, і цього разу Інвідія та Крініс мусять допомогти перекинути мій зад сьомого рангу через ворота. Звичайно, перед цим ми надсилаємо когось, щоб попередити всіх з іншого боку.

Я падаю на землю і трохи ковзаю, вже відчуваючи різке посилення болю від по клику.

Аргх . Дурні древні . Я ненавиджу цих хлопців. Цей постійний, пульсуючий біль, наче черв'яки проникають у мою свідомість, вимагаючи від мене йти глибше в Підземелля, закликаючи мене спуститися.

Це відстій. Це повний відстій.

Я витрачаю кілька хвилин, щоб зібратис ь , а потім підставляю ноги під себе і штовхаюс ь . Час відправитис ь до Роклу і подивитис ь , чи зможемо ми знайти нашого старого друга, палаюче очне яблуко. Здавалос ь , що він завжди знав більше, ніж мав би, і якщо він не збожеволів, то ді , можливо, він зможе пролити трохи світла на нашу поточну ситуацію.