Розділ 1120 — Битва Титанів

На коротку мить я повністю приголомшений. Я настільки звик до безпомилковості гравітаційної бомби, що очікував, що навіть невелике зусилля завдасть серйозної шкоди.

Навіть після того, як цей великий дурень якось спалив її силу , я все ще думав, що він втратить руку чи щось подібне. Можливо, я надмірно покладався на свій козир...

Все нормально . Я все ще можу вдарити його більш ою кулею . Або скористатись моєю новою майстерністю та створити колодязь тяжіння, щоб розплющити цього шкідника! Або… Я б зробив це, якби в мене ще був повний бак солодкої, солодкої фіолетової мани.

Я стискаю щелепу та відволікаю десять розумових конструкцій, щоб почати працювати над тим, щоб отримати більше гравітаційної мани. Мій головний розум набагато кращий у роботі з цим типом заклинань, ніж під мозки та їхні конструкції, але цей головний розум мені зараз потрібен .

Вже не вперше я докоряю собі за те, що був занадто ледачи м , щоб достатньо попрактикуватис ь в конструкції мани гравітації . Робота над новою конструкцією, що виробляє ману, — це завжди складне завдання , і гравітаційна версія за рівнем складності не поступається всеелементній конструкції.

Це буде складно , але я не бачу іншого виходу. Зараз у мене практично завжди працює всеелементна конструкція, і наразі я запускаю її в дію, створюючи крижану ману, яку я починаю конденсувати. Я впевнений, що вона мені скоро знадобиться.

[Цікава річ, хробак! Невже ти думав , що Торр і фекс, вісник Арконідема, буде розчавлений настільки слабкою магією?]

Від цього демона тече багато пих и , і його опису мого заклинання бомби як слабкого достатньо, щоб змусити мене терти разом свої щелепи .

Слаб ке , каже ш . Через хвилину тобі подадуть щось трохи гостріше. Тим часом….

[Давай подивимос ь , чи зможе ш ти продовжувати говорити, коли відчує ш смак цього!]

Я перевіряю відстань, а потім кидаюс ь вперед, використовуючи вівтар. Світ навколо мене розпливається, і я стою в десяти метрах від величезного демона.

Коли я витягуюс ь на повний зріст, витягуючи ноги, щоб підняти своє тіло, я стаю висотою приблизно в п’ятнадцять метрів, і цього достатньо, щоб в кусити цього монстра прямо за талію, що я і прагну зробити.

Укус Пустоти !

Посилена Вівтарем, навичка оживає, тягнучи мого супротивника, після чого могутні щелепи чорного світла з невблаганною силою змикаються. Знову ж таки, демон діє не так, як я очікую, і натомість завдає власного удару по мені .

Чотири руки демона сяють зловісним червоним світлом, а пазурі згинаються, перш ніж він кидається вперед, посилаючи чотири змахи , що рухаються через повітр я прямо до мене. Я майже чую, як у повітрі лунає розпач, поки ці сліди від кігтів тягнуться до мене, а за ними тягнуться видіння насильства та вогню.

Це може бути трохи вражаючим, але чи справді ти думає ш , що може ш перемогти Укус Пустоти за допомогою цієї нісенітниці? Продовжуй мріяти!

Мої щелепи змикаються з оглушливим ревом, і в се переді мною поглинає сила мого укусу, посиленого В івтар ем . Коли дв і навички стикаються, ударна хвиля сили вибухає назовні, відкидаючи мої вусики назад і посилаючи личин ок в політ, наче листя перед обличчям урагану. Камінь розпадається від сили вибуху, а пил та каміння злітають у повітря і врізаються в мій панцир.

Божечки !

І все ж я знаю, що Укус Пустоти переміг. Я відчував, як він проходить наскрізь, тому демон впорався набагато гірше, ніж я, під час того вибуху. Хех . Навіть якщо цей ідіот восьмого рангу , у нього, мабуть, не вистачає принаймні ноги.

[Як тобі таке ?!] Я глузую .

[Ти мене дивуєш, черв’яку. Я не часто дивуюсь .]

Перш ніж пил встигає розійтис ь , мої вусики видають попередження, і я знову мерехчу вбік, перш ніж дві масивні пазуристі руки проносяться крізь те місце, де я стояв.

Потім демон з’являється знову .

Виявляється, що я все ж завдав трохи шкоди! Що добре! Але демон виглядає серйозно розлюченим. Що погано. Однак він втратив частину свого боку. Що добре! Цей шматок , здається, зцілюється , наповнений масою лави, що швидко застигає. Що погано.

І є ще дві настільки ж потужні істоти , як цей хлопець? Це буде проблем ою ! Я припускав, що зможу підірвати їх за допомогою Вівтаря. Зважаючи на те, як легко я впорався з сьомими рангами , я думав, що це буде трохи складніше, але не надто складно.

Виявляється, що це набагато складніше!

[Чи можу я зацікавити тебе добавкою ?!]

Укус Пустоти !

Енергія гримить через Вівтар, постійно живлячись безперервною та нескінченною в олею Колонії. Неможливо, щоб цей демон зміг протистояти силі моєї родини!

Хоча я, мабуть, не повинен розповідати йому наперед , що я планую робити...

Не бажаючи боротись лоб в лоб з кусачами , знаючи, що він програє, демон стрибає вгору та махає чотир ма кігт ями вниз у жорстокому ударі, що врізається в мій панцир.

Чи ні ? Ти атакуєш мене, чи ти атакуєш мій залишковий образ ? В даному випадку переважно мене .

Мої супер- вражаючі рефлекси спрацьовують , і я регулюю кут свого панцира, але в ту частку секунди демон не бачить, що я поворухнувся. Ефект чорної діри! Гвехехех!

Демон ічне світло рухається вниз і зустрічається з і стиснутим гравітаційним діамантом. С ила удару підгинає мої бідні мурашині ноги, але мій панцир міцно тримається!

В основному .

У моєму дорогоцінному панцирі вирізано кілька довгих заглибин , але демон не зміг пройти навіть половини товщини . Так тобі !

Не вражений тим, що я вижив, демон вирішує пробувати ще раз , але я не стою на місці , щоб прийняти атаку . Камінь тріскається піді мною, поки я мчусь, знову з’являючись за сто метрів і дивлячись на величезного демона.

Він теж дивиться прямо на мене , киплячи димом і вогнем, зі скаженою посмішкою на своїй морді.

Я згоден, демон. Пора взятись за це по-серйозному !

….

Гравітаційна мана вже готова?!

Це останній розділ, пришвидшений випуск якого подарував усім один з читачів, далі темп релізів повертається до 4/день. Якщо хочеш і далі отримувати більше розділів, їх можна придбати у телеграмі по ціні 5грн/розділ для всіх, або 300 гривень за всі перекладені розділи для особистого прочитання.