Розділ 1128 — Зміна темпу

Час, проведений у Колонії, навчив мене од ному урок у більше, ніж будь-як ому інш ому , і його було важлив о вивчити. Я завжди вважав помпезне ставлення Культів незаслуженим. Після того, як ми не змогли створити древнього протягом тисячоліть, яке право ми мали бути зарозумілими? В загалі ніякого . І все ж так багато моїх товаришів вірили, що накопичені знання К ульт ів є повними .

Повні ? Ми ледве подряпали поверхню того, що було можливо! Пиха засліпила надто багатьох моїх колег, і лише деякі мали несамовитий потяг, необхідний для просування нашого розуміння далі вперед .

Мурахи показали мені, що те, що нам ще належить вивчити, набагато більше, ніж я думав. Те, на що вони, «слабкі» та залишені без уваги види, стали здатними, еволюційні шляхи та здібності, які вони розкрили, були далеко за межами того, що будь-хто міг уявити.

Крім того, Колонія володіла невпинним, майже фанатичним прагненням завершити своє розуміння Системи та її хитрощі . Якби культи володіли навіть часткою цієї енергії, вони б виконали своє завдання ще тисячоліття тому.

– З особистих записок Граніна Лазуса.

Зрештою мені довелос ь трохи почекати, поки Крихітка та інші завершать свої власні сеанси посилення, але коли вони закін чую ть, ми групуємос ь і я рушаю, щоб знайти Граніна, Торрін та Коруна.

Вони, звичайно, сиділи у своїх офісах з початку хвилі, і я більше туди не поміщаюс ь , тож я мушу пос и лати розвідника, щоб він передав моє повідомлення.

Коли зрештою з’являється тріада, я бачу здивування на обличчі Граніна. Це щось говорить. На обличчях чоловіка шар твердого граніту, тому не завжди легко зрозуміти його вираз.

Він має буквально кам'яне обличчя.

[ В чому справа , Гранін? Відпочиваєш ?]

Великий Г олгарі кліпає на мене. Я тепер настільки великий, що легко забути, що він приблизно три метри в висоту .

[Я б не сказав, що ми відпочивали ,] він бурчить мені в голо ву , [я не вважаю , що хтось розслабляється в третьому шарі , враховуючи те ,] він невиразно махає з вікна в бік хаосу, [що відбувається.]

[ Справедливо ...]

Я замовкаю, не знаю чи , як продовжити. Я так довго приховував речі від цих трьох, що мені було незручно відкривати сь .

[ Кажи вже , Ентоні,] Гранін хмуриться. [Мене лякає те , що ти вагаєшся щодо того , що сказати. Це як спостерігати, як вода тече в гору.]

[ Ти каже ш , що у мене немає такту!]

[Так] він каже прямо. [Тепер говори.]

[Добре,] я бурчу. [Хоча я не очікував такого ставлення. Я вирішив , що настав час розповісти про те, на що я здатен , і отримати пораду щодо навичок, про які ви можете знати, або яких я не бачив.]

Тепер він точно здивований, як і Торрін та Корун.

[Ти впевнений, Ентоні?] запитує Торрін. [Ми не думали, що ти коли-небудь розкаже ш нам конкретні подробиці свого виду. І це нормально ,] поспішає додати вона. [ Тобі не потрібно ділитис ь цими деталями, якщо ти цього не хоче ш .]

[Я вважаю , що ви троє заслужили цю довіру. Ви довгий час були відірвані від свого народу і допомагали лише мені та Колонії. Я часто невміло просуваюс ь вперед, і це виглядає трохи безглуздо, враховуючи те , що у мене буквально є експерти, які чекають свого часу.]

Хоча він намагається це приховати, я точно бачу блиск в очах Граніна. Я не впевнений, чи це сльози, чи просто бажання до знань . Так, Граніне, ти нарешті отрима єш повну інформацію про свого кандидата в древні .

[Давайте знайдемо якесь зручніше місце, щоб ми могли по працювати,] каже він, і ми переходимо туди, де вони можуть втрьох сісти .

Я просто опускаю панцир на землю та розставляю ноги. Я не впевнений, що Колонія ще побудувала крісло для мурах и мого розміру. Мені доведеться запитати.

[ Ч ому б тобі не почати з самого початку. Якщо ти тільки не бажає ш дозволити нам побачити твоє ядро?]

Я вагаюс ь .

[Я вважаю , що просто розповім вам, якщо ви не заперечуєте.]

[Чудово. Давай послухаємо.]

Гранін, можливо, добре справляється з приховуванням свого запалу, але Торрін та Корун – ні. Останній підстрибує в кріслі, наче щеня. Принаймні Торрін вдається зберігати свій гідний вигляд.

[З моєю останньою еволюцією я закінчив триетапн ий ланцюг , який поча в ся з Молодого Взірця Колонії ,] Я починаю. [Особливістю цієї еволюції було те, що вона забезпечила мене органом, який дозволяв членам моєї родини забезпечувати мене енергією у формі в олі. Він називається Вестибюль К олективної В олі. Це було зручно, більш ніж зручно, оскільки ця енергія підтримувала мене свіжим, знімала втому та поповнювала такі ресурси, як кислота чи мою залозу регенерації. Чим більше членів К олонії було в радіусі, тим більше енергії я отримував.]

Я дивлюся на трьох Голгарі , і вони , здається, захоплені.

[ Поки що все зрозуміло ?]

[ П -продовжуй] Гранін кашляє.

[ Добре . Потім послідувала еволюція на шостому рангу до Зріло го Взірця К олонії, яка дала мені новий орган під назвою Неф , який з’єднується з Вестибюлем. Спочатку я думав, що він просто очищає та концентрує волю, яку я отрим ую , але через деякий час я виявив, що він створює зв’язок з тими, хто з часом надає багато волі.]

Я н і в якому разі не скажу їм, що я лише щойно це зрозумів.

[ Ви зі мною ?]

Корун швидко киває.

[Тоді, нарешті, я завершив цей шлях з моїм поточним видом, Ідеальний Взірець . Це дало мені В івтар.]

Гранін пищить.

Я дивлюс ь на нього.

[Ти в порядку?]

Він нічого не каже, але намагається заспокійливо кивнути мені. Це непросто визначити у Г олгарі, але він виглядає так, наче у нього ось-ось станеться аневризма.

[Отже, у мене було кілька варіантів щодо того, чому я міг би присвятити Вівтар, в основному визначаючи, що зрештою буде робити ця енергія. Я обрав вівтар «Я» ...]

Гранін хапається і падає зі стільця.

[ Божечки ! Ч оловіче , з тобою все добре ?!]