Розділ 1244 — Патруль Кратів

« В ідбувається щось дивне », — сказав Злут, і його голос бурчав, наче він піднімався з глибин особливо густого болота.

« Ох ?» Шоззл відпові ла , не надто зацікавлен а .

Злут продовжував керувати конструктом своїми численними тонкими кінцівками, нахилившись ближче до нього .

«Багато наших монстрів втрачено під D-6. Надто багато».

«Яка там гора у нас позначається D-6?»

«Вона поруч з D-5 » .

«Я знаю, що вона поруч з D-5, дурню без слизу. Як це мені допоможе?»

Жорстокий, первісний гнів, який жив у всьому його роду, тепер кипів у Злуті, шиплячи в його тілі слимака. Він його придушив. Тим, хто надто часто піддавався гніву, невдовзі ста ва ло складніше йому протистояти. Складно було знайти роль у племені тому , хто мав погану звичку відкушувати голови своїм партнерам. А особи без ролі були м'ясом для ями.

«Дерево заволоділо D-5», — сплюнув він, і густа хвиля слизу потекла з його рота. « Тепер згадала ?»

Трохи життя з’явилос ь в очах, які раніше опускалис ь на кінці стеблин Шозза. Життя , і ненависть.

«Прокляте дерево. Навіть зараз вона кидає нам виклик».

Злут продовжував керувати системою, але непомітно повернув одне стебло, щоб контролювати свого партнера. Вона ставала трохи гарячішою, і вимагала трохи обережності.

«Ми повинні піти і дослідити», — сказав він, склавши пристрій і посунувши його в складки свого захисного шару слизової плоті.

«Я не піду », — заяви ла Шоззл.

Роздратовано скаржачись , Злут оберну в ся до свого партнера, дозволяючи собі знову зануритис ь в киплячу кислоту. Він вилаявся. З-поміж усіх Кратів, з якими він міг співпрацювати, він отримав Шоззл, найбільш непотрібну краплю слизу в племені Слі.

«Якщо ти цього не зроби ш , я буду змушений доповісти шаманові про твоє розслаблен е ставлення », — їдко сказав він.

К ислий газ, що виділився разом з його словами, розтопив би людське обличчя за десяту частку секунди.

« Я буду особливо радіти тоді , коли тебе переварять у нутрощах блуб звіра , можливо, ти знайде ш там свою матір. Я впевнений, що вона все ще жива», — підсумував він, а його очі викривились у злі півмісяці.

Шоззл вискочила з кислоти з холодним криком, стеблинки її очей спалахнули червоним від бездумної злості, а Злут підняв кінцівки для змагання.

Через десять хвилин його живіт неприємно крутило, поки він ковзав крізь просочені слизом тунелі, піднімаючись до четверт ого шар у .

Якою б лінивою та дурною вона не була, Шоззл точно мала сильнодіючу кислоту. Шлунково-кишковий тракт Злута стогнав і корчився від болю, поки він роз'їда вся та перебудовув ався , намагаючись розщепити плоть свого колишнього партнера.

«Що тут відбувається?» — пробурмотів він собі під ніс, ще раз перевіряючи показ ники на системі виявлення.

Монстри, що піднялись нагор у , просто шаленіли, що траплялос ь лише тоді, коли хтось втручався в благословенний бруд п’ятого шару . Це само по собі не було чимось незвичайним, так звані «цивілізовані» раси завжди відбивали слиз, але, наскільки було відомо Слі, ця гора була порожньою, за винятком тих непотрібних термітів. Вже зібравши корисні зразки, вони сподівалис ь очистити жуків і вигодувати зрілу яму бруду в його печерних залах під час цієї хвилі. В останню секунду вони дозволили б йому вилитис ь у води та повністю їх забруднити. Славний, але тимчасовий тріумф зараження .

Підійшовши ближче до коливання , Злут почав рухатис ь непомітніше, подовжуючи своє тіло в десять разів більше його початкової довжини, і зариваючись у мул. Швидший і спритніший за слизьку змію, він мчав в перед, а його змочена слизом нога штовхала його на великій швидкості, поки він мчав до джерела збудження .

Він відчув це задовго до того, як побачив. Вібрації, що проходять крізь слиз і навіть скелю внизу. Йшов бій, і до того ж близько.

Тепер обережний, Злут уповільнив крок і втягнув свої стебла, наблизивши очі до власної кислотної плоті. Він тримався тіней і глибших водойм, обережно просуваючись вперед, бажаючи побачити, що це таке, що оселилос ь над його племенем.

Можливо, це було нічого… група монстрів четвертого шару , породжена хвилею, напала на слизняка і викликала цю лють. За винятком того, що це не пояснювало, чому це все ще триває. Монстри п'ятого шару за своєю суттю перевершували монстрів четвертого. Коли вони зустрічались , було неминуче, яка сторона переможе.

Ні, Злут мав провести розслідування. Ця хвиля була можливістю для Слі, яку він не пропусти ть крізь пазурі.

Всемогутній ГУП потряс тунель, і він мало не зісковзнув зі стіни від несподіванки. Що це було?! Він потайки витягнув свою систему виявлення та почав маніпулювати своїми десятьма тонкими кінцівками. Бойові дії, що точилис ь нагорі, тепер закінчили сь .

Так раптом? Показання, що стосуються зібраних монстрів п'ятого шару, повністю зникли. Якимось чином вони всі були мертві в одну мить. Це було недобре. Щось достатньо сильне, щоб його було непросто витіснити, це може зруйнувати зусилля заразити D-6.

Діючи надзвичайно обережно, Крат чекав і чекав, перш ніж, нарешті, прокрався до кількох останніх тунелів і витягнув одне око, щоб оглянути місце бою.

Його розплющили. Все було розплющено. Підлога самого тунелю була розтрощена до однієї площини разом з усім, що на ній було. Злут з недовірою оглядав все навколо одним оком. Щ ось це зробило , з а одну секунду, мабуть, одним заклинанням?

Він не наважувався йти далі, хоча дуже хотів поглянути на винного в цьому монстра. Крат так не діяв . Він відвів око, розплющився та повернувся на місці, рухаючись крізь мул зі швидкістю тріску батога.

Плем'я потрібно було повідомити про те, що сталос ь . Можливо, їхні початкові цілі потребують переоцінки, або , можливо, щось ще краще впало їм у рот.

Зла посмішка охопила його ікла.

Не було такого потужного ворога, якого Крати не могли б перетворити на ще кращого союзника, і Злут, можливо, щойно знайшов чудову ціль.