Розділ 1285 — Ентоні в турі, частина 26
Розділ 1285 — Ентоні в турі, частина 26
Легіон розвантажує свої кораблі, пакує припаси та рушає на гору. У них, мабуть, там якісь казарми , чи що, оскільки вони привели чимало війська . Як мені сказали, цілий легіон, а це п’ять тисяч солдатів плюс небойовий персонал. Що ж, Колонія має десять тисяч, але мені не подобаються такі шанси. У нашій силі до біса багато різьбярів, не зовсім наші найсильніші та найкращі бійці. Одною з хороших новин є те, що ми привезли пристойний контингент магів, більше ніж є звичайним у групі такого розміру, тому ми, так би мовити, маємо непогані магічні здібності .
І все-таки, поки вони рухаються, я намагаюс ь привітати їх у дружньому стилі. Час від часу стукаю щелепами, подібні речі. Не те щоб я клаца в ними настільки голосно, як тільки можу, чи щось подібне, лише достатньо голосно, щоб у вусі пронизливо тріснуло, наче постріл.
Судячи з реакції солдатів, вони прийняли мою провокацію, тобто дружнє вітання , та зиркнули на мене. Моррелія кладе обличчя на долоню, і я бачу, як вона робить кілька довгих, повільних вдихів кожного разу, коли я це роблю, тому я впевнений, що їй це подобається.
[Вони взагалі зацікавлені в розмові зі мною?] Я запитую Сірого .
Пошарпаний фехтувальник майже повертається, щоб поглянути на мене.
[Чому б їм хотіти це робити ?]
[Вони тут заради мене, хіба ні ?]
[Вони тут, щоб знищити тебе . Важливий к онтекст.]
[Легіону властиво не розмовляти зі своїми цілями?]
[Ентоні, я не веду довгих філософських розмов з монстрами, яких вбиваю, незалежно від того, наскільки вони розумні. Якщо описати Легіон одним словом, це було б «впертий» . Вони не змінили свого ставлення за тисячі років, тому не змінять і зараз. Для них усі монстри небезпечні та потребують усунення. Монстри з потенціалом масового знищення, такі як мурахи, неймовірно небезпечні, і їх потрібно знищити. Потужні особини виду, здатні до масового знищення - ]
[Дай мені вгадати. Їх потрібно знищити .]
[Правильно. До того ж , будь-який монстр, який почує поклик- ]
[ Знищити ?]
[Знищ ити .]
[Чудово. Це , це чудово.]
Я справді намагаюс ь створити умови , щоб я міг поговорити з Моррелією, перевірити, як в неї справи , дізнатись , як сім’я, але дійсно не бачу, як це вийде.
[ Звідки взагалі така ненависть до таких монстрів, як ми? Кожного разу, коли виникають такі речі, люди здаються впевненими, що монстри здичавіють, незважаючи ні на що. Колонія не наступала нікому на ноги без провокації .]
Крім кількох незалежних міст, які опинилис ь на території К олонії. Про них не варто згадувати.
Сірий лише похмуро посміхається, але не відповідає. Я т икаю його вусиком , або принаймні намагаюс ь , але він плавно ухиляється .
[Що?] питає він роздратовано.
[Я поставив тобі запитання.]
Зазвичай він абсолютно незворушний, але тепер демонструє рідкісну ознаку роздратованості та повертається до мене обличчям.
[Ти точно знаєш відповід ь на це питання], — категорично каже він. [Мене ображає те , що ти навіть спробував використати настільки низьк ий обман.]
[ Ей, ей ! Почекай !]
Я згинаю ноги та опускаюс ь приблизно до його рівня. Декільком мурахам , які стояли піді мною, довело сь миттєво вилізти. Ой!
[ Слухай , я з тобою серйозно . Колонія дуже молода. Я дуже молодий, відносно. Я справді не знаю відповіді на це запитання.]
Тепер народець-вовк виглядає просто розгубленим. Він обмінюється поглядом з Білою , яка виглядає настільки ж невпевнен ою , і знизує плеч а м и .
[Я достатньо дізнався про вашу історію, коли проводив з вами час, щоб знати, що ви бачили це явище на власні очі. На вас напала істота Гарралош, яка зібрала цілу армію монстрів. Я не правий?]
[ Правий ], повільно відповідаю я.
[Ось і тримай ,] він киває, задоволено.
[ Тримати що ?]
[Ентоні]
[Клянус ь , я не роблю це навмисне! Я постійно настільки дурний !]
Сірий зітхає.
[Слабших монстрів можуть контролювати сильніші. Сила твого ядра, твоєї волі, формує ефект аури. Ти коли-небудь відчува в таке?]
[О, точно! Сильні монстри, особливо сильніші за мене, здавались задушлив ими . Це відстій.]
[Так, але пригнічення твоєї волі — це не все, до чого може призвести цей ефект. Якщо достатньо сильний монстр наблизиться до достатньо слабкого, він може повністю домінувати над ним.]
[ Почекай , так ось як Гарралош змусила всіх тих монстрів слідувати за нею? Вона просто вдарила їх р изом ?]
[Ну, якщо під « ризом » ти має ш на увазі, що вона придушила їхнє бажання чинити опір і вимагала від них слідувати за нею , тоді так. Здається абсурдом, що ти цього не знає ш ; ти більш ніж здатний зробити це сам.]
Щ о? Це не здається мені нічим хорошим .
[ Я, м абуть, не проводжу надто багато часу зі слабкими монстрами. Принаймні, я ніколи не помічав, щоб це відбувалос ь .]
Я вже цілу вічність не був у першому шарі . Демони, здається, не страждають від мене , але я припускаю, що вони мають якийсь зв’язок з Арконідемом , можливо, вони несприйнятливі до зовнішнього впливу? Я деякий час був в четвертому шарі , монстри тут можуть народжуватис ь з настільки високою концентрацією мани, що я не впливаю на них?
Коли б я мав можливість помітити щось подібне?
[ Ти повин ен мати подібний ефект проти членів твоєї власної родини. Будь- яка особа до третього рангу повинна бути сприйнятлив ою до тебе прямо зараз,] каже Сірий. [ Ти ніколи не бачи в такого?]
Я енергійно хитаю головою.
[Звичайно ні! Я був би в жаху, якби таке зробив!]
[Це здається незвичн им . Тим не менш, це реальна річ.]
[Отже, Легіон хвилюється, що якийсь великий монстр збирається підійти до Колонії та підкорити її своїй вол і ?]
[Вони хвилюються, що це зробить древній ,] категорично каже Сірий. [Легіон був заснований під час Розриву, і вони вважають, що ми повинні бути готові до того, що він повториться. Якби один з них підійшов достатньо близько до вашої К олонії, ви миттєво стали б солдатами-рабами.]
Що ж , нарди. Я не прихильник такого результату.
[Чому ці великі товсті монстри завдають мені стільки клопоту? Що я їм зробив? І звідки ти так багато знаєш про древніх ? Я думав, що твого Народу взагалі не було поруч під час Розриву!]
[Обмін інформацією.]
Його відповідь лаконічна.
[Обмін інформацією?]
[Так. Ми дізналис ь через обмін інформацією.]
[З ким?]
Він дивиться на мене рівно.
[Добре, секрет , я зрозумів.]
Боже. Тепер у мене залишилас ь моя первісна проблема: я хочу побалакати з Моррелією, але не можу . Як я знайду спосіб поговорити з нею один на один? Просто простягнути розумо вий м іст до солдата Легіону можна витлумачити як напад. Бути спійманим навіть на спроб і такого буде катастрофічним.
Тоді у мене з’являється ідея.
[ Ей , Сірий , м ене ще приймуть у бойових ямах?]
[Звичайно. Ми з апрошуємо всіх на арену.]
[Навіть Легіон?]
Він кліпає . Двічі.
[Так,] повільно відповідає він, [звичайно.]
[ Чудово . Чи може ш ти повідомити Легіону, що я буду боротись завтра на тій самій арені, що й минулого разу? Вони можуть прийти і кинути виклик .]
Я голосно клацаю щелепою.
[Якщо вони достатньо сміливі.]
Гве-хе-хе-хе. Я геній.