Розділ 1288 — Ентоні в турі, частина 29 - Прихильність Ісаака
Розділ 1288 — Ентоні в турі, частина 29 - Прихильність Ісаака
Не бути в змозі побачити жінку, яка вкрала твоє серце , це, відверто кажучи, лайно . Проте репутація Ісаака не отримала б жодної користі, якби його бачили сумуючим, зрештою, чоловік повинен підтримувати певний рівень поваги серед своїх товаришів по службі.
Але в глибині душі, за хвастощами, радістю, жартами та маленькими насмішками , Ісаак міг зізнатис ь собі в цьому . Він закохався по самі вуха .
Що в Моррелії захопило його розум, тіло і душу? Чи був це жвавий, майже розлючений блиск її очей? Чи був це м’який загин у її коротко підстриженому волоссі? Чи це було потужне відчуття, коли її кулак врізався йому в кишк и ? Хто б міг сказати? Точно не Ісаак. Але коли вона, вкрита товстими пластинами броні, вийшла на бій з Ентоні, він миттєво зрозумів, що це вона, і його серце піднеслось в грудях.
Тепер він опустився на одне коліно, дивлячись на неї, як він сподівався, не надто підлабузницьким поглядом.
Зрештою, йому потрібно було грати круто. Настільки холоднокровн о , наскільки це дозвол я ло йому палке полум’я його пристрасті. Р уки в рукавичках повільно піднялис ь та зняли шолом, дозволивши йому звис ну ти з її стегна.
І ось вона була.
Темне волосся. Пронизливі очі. Неспокійний вираз з деякою огидою .
«Ісаак. Що, в ім'я всього хорошого , ти тут робиш?»
З трибун ліворуч від нього почулис ь якісь балачки, але Ісаак не звернув на це уваги. Там сидів Легіон , і вони, безперечно, мали бути кращі справи , ніж заважати цій зустрічі.
Докладаючи всіх зусиль, щоб залишатис ь невимушеним, Ісаак знизав плеч а м и , а потім зрозумів, що знизувати плеч а м и , стоячи на колінах, виглядало безглуздо, тож він підвівся, врівноважився, а потім недбало знизав плеч а м и ще раз.
«О, знаєш , я подумав, що якщо продовжуватиму слідкувати за великим хлопцем, то, можливо, одного дня знову наздожену тебе. Як справи? Приємно знову тебе бачити».
Моррелія затулила обличчя долонею та повільно похитала головою. Ймовірно, шокован а глибиною його відданості.
«Ти справді пройшов аж сюди на випадок, якщо знову побачиш мене? Ти навіть не знаєш мене!»
«Я знаю, що я відчуваю до тебе», — заявив Ісаак, нахиляючись ближче. «Я знаю, наскільки ти неймовірн а . Якщо ти даси мені трохи часу, я буду радий шансу детально дізнатись про всі твої найпривабливіші якості».
Він підморгнув , гладко .
«У тебе є якісь плани на обід? Я знаю місце, де ми можемо поїсти та познайомитись ближче».
Саме в цей момент її кулак торкнувся його обличчя. Ісаак злетів у повітрі гарною дугою, але не встиг він впасти на землю, як мураха злетіла з трибун, мов спалах. Коли він приземлився, Ісаак зайняв ідеальну позицію верхи на своєму напарнику та чудовому скакуні, широко посміхаючись.
~~~
[О ні! Я вби ла його!] Моррелія видихнула, дивлячись на свій броньований кулак.
[Що? Ні, він у порядку.]
[Я вдари ла його прямо в підборіддя! Я здивован а , що його голова не вибухнула.]
Боже. Ти сильн а , але не настільки .
[Ось, подив ись , він чудово приземлився.]
[Як!? І він навіть сидить у сідлі?!]
Наче мурахи колись дозволили б поставити на себе сідло . Воно їм не було потрібно !
[Ісаак теж багато тренувався. Тепер він гордий член мурашиної кавалерії. Ти справді думаєш, що одного удару буде достатньо, щоб вбити його?]
Моррелія виглядає трохи полегшеною, хоча вона продовжує скоса дивитис ь на Ісаака.
[Чому він не рухається? І на його обличчі все ще та моторошна посмішка.]
[О, він точно без свідомості. Кавалант просто тримає його у вертикальному положенні.]
« Хороша робота, Кавалант. Чудово спіймала його ».
«Іноді це більше клопоту, ніж воно того варте, Найстарший».
«Гей, Ісаак непоганий . Він просто трохи відволікається. Краще віднеси його назад і попрос и когось перевірити, чи не зламана у нього щелепа».
«Добре».
Все ще тримаючи свого вершника на спині, вона розвертається та йде з арени. Моррелія опускається, проводячи рукою по темному волоссю.
[ Що ж , це пройшло погано. Я не можу повірити, що він не змінився з того часу, як я бачи ла його востаннє.]
[Деякі люди на диво вперті], мудро кажу я . [Гей, швидке запитання, чому так багато легіонерів сміються?]
[Краще б їм цього не робити .]
І, з вичайно, відбувається чимало вказівок пальцями і сміху, незважаючи на те, як вони намагаються приховати це за звичайним стоїцизмом Легіону. Розлючена Моррелія крокує геть, кричачи на солдатів, які раптом випрямляються на своїх місцях, виглядаючи винуватими.
[Побачимос ь пізніше, Моррелія, було приємно побалакати.]
Вона не повертається і не киває через плече, це було б надто очевидно, але вона легко помаха ла зап’ястком, щоб підтвердити свої слова, поки відходила . Ц ікаво, що їй сказав Ісаак, щоб викликати таку реакцію? Він висмі яв її маму , чи що?
Ну що ж, мою місію виконано, зв’язок з Моррелією встановлено і розмова проведена. Сподіваюс ь , наступного разу ми зможемо обговорити все за чаєм і печивом, а не за мечами та щелепами . Це не дружньо, ось і все, що я кажу.
Я б’юс ь ще кілька раундів на арені, щоб розвіяти підозри, перш ніж піти та поговорити з Еран Туріс. На відміну від усіх інших, вона, здається, відверто задоволена тим, як все склалос ь .
[Боротьба з Легіоном викликала велику симпатію Н ароду до Колонії ,] повідомляє вона мені. [Нам вдалос ь укласти набагато більше угод, ніж я очікува ла , враховуючи те , наскільки небагатослівним може бути Народ. Все пройшло неймовірно добре!]
Марзбан не поділяє її позитивного погляду. З рукою на руків’ї свого клинка та виглядом пораненої дикої кішки, чоловік виглядає трохи на межі. Тепер, коли я думаю про це, Протектант , мабуть, почувається так само.
[То ми закінчили тут, у Фрі х іллі? Чи є потреба в подальшому культурному обміні?]
[Я вважаю , що атмофера трохи напружен а . Якщо ми залишимос ь на довше, небезпека виникнення конфлікту лише зросте. У нас ще є інші місця, які потрібно відвідати, і ще багато торгів , які потрібно зробити . Ми вирушимо завтра.]
[Чесно, я радий піти . Хороший нічний відпочинок теж не завадить.]
Але залишається одне питання.
[Що буде робити Легіон, коли ми підемо?]
Марзбан хмуриться, але Еран лише знизує плеч а м и .
[ Ось це ми і з’ясуємо .]