Розділ 1318 — Ентоні в турі - терпи

Тепер я розумію, чому мене попередили про них . Вони смокчуть . Нам знадоби лось більше години, щоб піднятис ь до остров у , рухаючись у приємному, контрольованому темпі, поки Магпе ї наліта ли навколо нас і весь час крич али на нас.

Коли один з них втомлювався і від літав назад, просто спускався ще один ! Вони були сповнені рішучості гарантувати, що ми піддаємос ь постійній напрузі погроз, образ і неодноразових повторень фрази «підій д и сюди!». Як їм взагалі досі вдалос ь вижити – просто диво!

Каармодо просто миряться з такою дурницею? Голгарі? ЛЕГІОН? Хоча вони не монстри, далеко не так, вони були тут до того, як відбувся Розрив , до того, як на поверхні з’явилас ь мана. Тож я вважаю, що Легіон скоріше всього не дбає про них.

Ми прибуваємо на сам острів, де нас зустрічає ще більше чепурних М агпеїв, а інші продовжують літати над нами, ображаючи нас.

Еран виступає вперед, щоб говорити за нас, і знову брат іан ський провидець Підземелля продовжує надавати постійний переклад. Хоча я б хотів, щоб він краще цього не робив .

[Як було домовлено під час наших дискусій кілька тижнів тому, ми тут як частина нашої торгової місії в наймогутніших і найквітучіших торгових центрах прошарку,] Еран заявляє.

Я точно знаю, що ми тут лише тому , що вони на шляху до Срібного міста. Тим не менш, я розумію бажання підлабузити цим птахам . З М агпеями, м’яко кажучи, складно ладнати.

З того, що я бачив, представник керівництва Мандрівного О строва, який прийшов нас привітати, здається досить типовим представником свого народу. Вони не носять багато одягу, в основному покриваючи лише найнеобхідніше, і вона, здається, дратується навіть бути тут і зверхньо на нас всіх дивитис ь .

[Ми «вітаємо» вас на НАШОМУ острові,] каже вона, саркастично, і сердито. [Сподіваюс ь , ви зможете завершити свій бізнес і швидко ЗАБРАТИСЬ звідси!]

Чомусь вона повертається, щоб зиркнути на мене.

[ Ти думає ш , що ти весь такий ? ГА ? Такий велик ий ? Ти не крутий !]

Що в біса?!

[Ентоні тут як представник свого народу, який приніс багато чудових і блискучих речей, які ви можете купити,] Еран намагається її заспокоїти.

Здається, лише одне слово привертає її увагу.

[Блискучий?!]

Її голова хитається, а очі звужуються.

[ Наскільки блискуче ми говоримо? Якщо ти тягнеш мене за ногу, я дам тобі прямо в ніс!]

Лунає хор « ГА-ГА-ГА-ГА-ГА-ГА !» від другого Магпея. Я звертаюс ь до мага, який перекладає для мене.

[Чи справді тобі потрібно перекладати мені все це ?]

[Якщо я маю це слухати, то й ти теж], спокійно відповідає вона.

Боже.

Надувши груди та крокуючи навколо нас, М агпеї ведуть нас до найближчого поселення, прикордонного міста під назвою Маккоу, де, схоже , здійснюється імпорт та експорт. Час від часу новий Магпей пролітає над головою, викликаючи нас усіх на бій, а потім запитуючи, хто ми і що ми тут робимо. Зрештою наші гіди кажуть їм, що ми тут, щоб торгувати, і прямуємо до Мак к ас.

(Перекладач: мандрівний острів це один великий жарт з Автралії, наприклад « Maccas » це їхня локальна назва Макдольдсу, поміж інших речей)

Коли ми прибуваємо до меж міст а , нас зустрічає голова місцевої торгової гільдії, який, на щастя, є людиною. Він низько та шанобливо вклоняється Еран, коли вона наближається, вітаючи її широкою посмішкою, на яку вона відповідає.

[Ловін, рад а знову тебе бачити.]

[Ти надто добр а , Еран. Як твій шановний чоловік, великий С атрап Умізан?]

[Він здоровий, дякую, що запитав.]

[І це маленьк а Піріс? Така витонченість і краса. Очевидно, вона нагадує свою матір.]

Маленька дівчинка хихикає і посміхається.

[Чого сміє ш ся, ГА ?] Магпей неподалік кричить. [ ГА ? Ти маленьк ий КАРЛИК ?]

На щастя, ніхто не звертає на нього уваги, і він повільно в и дихається, перш ніж його відволікає щось інше.

Після обміну люб’язностями Еран береться за розробку торгових домовленостей, коли і де Колонія створить свій тимчасовий ринок і на який термін. Коли все сказано і зроблено, я прокладаю міст до неймовірно ввічливого чоловіка Ловіна, який привітав нас, просто щоб поставити кілька запитань.

[Гей, це я, велетенська мураха перед тобою , приємно познайомитис ь .]

Його очі трохи розширюються, коли він повертається до мене.

[Я теж радий з тобою познайомитис ь ], тепло каже він. [Я сподіваюс ь , що вам і вашому народу буде приємно відпочити тут, на Мандрівному О строві.]

[ Про це я і хотів тебе запитати. Як ти тут живеш?]

Ловін ніжно посміхається.

[Я припускаю, що ви маєте на увазі Магпеїв ?]

[Ні, я говорив про погоду. Так, очевидно, що я про Магпе їв !]

[Вони не настільки вже й погані, коли до них звикнеш,] запевняє він мене. [Хоча справді дійсно допомагає виховати в собі певний спокійний , рівний характер .]

Двоє М агпеїв падають на землю між нами двома, заплутавшись один навколо одного у лют ому кулачн ою б ою . Ловін навіть не кліпнув .

[Ваше перебування серед нас буде, на жаль, коротким, але я проведу вас до місця, призначеного для відпочинку вашого народу . Сподіваю сь , що воно буде вам зручним .]

Ця людина – святий.

Нас ведуть на відкриту галявину, де буде створено тимчасовий ринок, і ми починаємо осідати. З мого боку, це означає просто за валитис ь в бруд і дозволити всім іншим зайнятис ь своїми справами навколо мене. Брат іан ські намети починають підніматис ь , а новоприбулі мурахи починають складати свої ятки та кіоски .

[Ми нарешті тут у Макас , чи є тут щось смачне для їжі?] скаржиться Піріс .

[Не зовсім,] каже їй Марзбан. [ Її нелегко вирощувати тут, на острові. На це п росто не вистачає простору .]

[Що вони зазвичай їдять?] Питаю я з цікавістю.

[Риб у ,] каже він мені. [Магпеї — чудові рибалки, здатні летіти вниз, спіймати напрочуд хороший улов , а потім піднятись назад. Їхня витривалість у повітрі справді надзвичайна.]

Га . Приємно знати, що в них є позитивні риси .

[Чи багато у Магпеїв поселень на поверхні?] Питаю я . [Вони були тут з самого початку, тож їх має бути чимало , правильно ?]

[ Так ,] каже мені Еран, [хоча зазвичай там, де інші не хочуть жити, наприклад, високо в горах. І це не лише тому, що інші народи їх не люблять, вони також не люблять інш і народи . Так найкраще для всіх. З точки зору Підземелля, у третьому шарі є кілька великих поселень, але більшість з них живуть у четвертому шарі , на цьому острові, кількох інших плавучих островах і в поселеннях високо вгорі, ближче до стелі над нами.]

Це високо.

[Враховуючи те , як вони ставляться до інших , я здивований, що вони взагалі дозволили нам торгувати. Які речі вони люблять?]

Еран посміхається.

[Вони напрочуд цікаві як народ і будуть дивитис ь майже на все. Вони люблять декоративні предмети , але не для себе, а для свого будинку. Їжа популярна зі зрозумілих причин, оскільки багато чого вони не можуть приготувати самі. Я очікую , що ваші тканини будуть дуже добре прийняті .]

[Чому? В они не здається надто одягнен ими .]

[ Це для їхніх гнізд .]