Розділ 1361 — Глибини

Щоб знайти Солант, мені довелось використати трохи часу, тому що вона робить те, що й завжди, бігає навколо, вирішуючи проблеми всіх інших. Вона наче промислов а праска , пробігає по військов ій операці ї під гніздом і видавлює кожну крихітну зморшку, на яку на трапляється. Насправді, чим більше я розглядаю цю аналогію , тим більше вон а підходить. Солант як неминуч а хвиля логістичної ефективності, від якої не сховаються жодні проблеми, якими б малими вони не були.

Переходячи від кімнати до кімнати , тунелю до тунелю, ми не знаходимо нічого, крім надзвичайного прикладу чистої організації мурах. Тут проводяться військові навчання, тренування з цілеспрямованою, невпинною зосередженістю комах. Накопичуються запаси, постійно перевіряється інвентар. Скрізь будівництво, казарми, лікарні, все подібне . Чим глибше ми йдемо, тим більш поширеним це стає, доки нарешті ми не знаходимо самого маленького генерала, що дивиться на силу з десяти тисяч мурах, які працюють над яки мось тренуванням разом з тим, що виглядає як сотня вуферів.

«Що, в біса, тут відбувається?» — запитую я, намагаючись зрозуміти, для чого можуть бути ці складні рухи. Весь батальйон зміщується вперед та назад, одні мурахи стрибають через інших, деякі прослизають під них, а потім обертаються, створюючи враження, наче я дивлюс ь в горизонтальний вир, а потоки моїх родичів кружляють навколо стін. Це запаморочливо!

« Це питання керування рухом мани», — коротко каже Солант, спостерігаючи за рухом вправи , наче яструб. Члени її особистого загону, як завжди, спостерігають біля не ї , а дехто робить анотації в книгу ароматів, роблячи нотатки.

«Мені знадобиться більше пояснень . Хіба ми не використовуємо магів, щоб керувати рухом мани?» — запитую я, досі розгублений.

Солант зітхає, і я стримую бажання дати їй прочухана .

«У п’ятому шарі наш найбільший супротивник — це не монстри, з якими ми зіткнемос ь , хоча вони справді могутні та небезпечні, це сама мана. Навіть для нас неможливо створити достатньо магів, щоб керувати потоком енергії через весь шар. Навіть для невеликих вторгнень ми повинні зробити все можливе, щоб зменшити навантаження на наш і допоміжн і сил и вуферів і мурах-магів, щоб вони не ви горіли».

«Це все має сенс, звичайно, але мені потрібно, щоб ти поясни ла цю дивовижну вправу переді мною. Я відчуваю, наче в мене паморочиться голова».

«Ми монстри з ядрами, тому ми постійно поглинаємо ману».

«Я розумію хоч це ».

«Це означає, що наш рух здатний трохи впливати на потік енергії в певній місцевості».

« О-о-о-о, дідько».

Отже, якщо достатньо мурах буде рухатис ь в чіткій послідовності...»

Солант задоволено киває.

« Правильно . З такою великою силою ми можемо створити потік, втягуючи ману до себе або виштовхуючи її. Якщо ми хочемо, щоб більше токсичної мани надходило до вуферів у центрі наших рядів , ми можемо втягувати її . Поки вуфери очищають всю ману навколо себе, ми можемо виштовху ва ти цю чисту енергію в навколишнє середовище, послаблюючи токсичну енергію навколо нас».

Божечки . Цей генерал вияви лась саме тим , на що я сподівався. Кампанія ще навіть не почалас ь , але її нестандартне мислення вже приносить свої дивіденди.

«Це чудово. Я не можу дочекатис ь , щоб побачити це в дії. Що ж, збирай війська разом. Настав час спуститись в п’ят ий шар ! Я тут і готовий до роботи!»

Солант трохи п и хкає, клацаючи щелепами. Вона пихкає! Н а мене!

«Потрібно трохи часу, щоб все організувати, Найстарший».

«Що? Але Крихітка готов ий до битви »

[Покажи їй, Крихітка.]

Він не знає, про кого або про що я говорю, але мавпа не підводить , піднімаючи одну брову разом з однією рукою завтовшки з дерево та згинаючись.

«Бачиш?»

«Незалежно від того, наскільки ви готов і , ми не зібрали необхідну команду. У цьому є багато рухомих частин, Найстарший. Я приготую все якнайшвидше, але це займе кілька годин. Чому б не вам спустит ись на передову оперативну базу і почека ти там?

Я відчуваю спокусу дати їй прочухан , щоб підкреслити необхідність хорошого ставлення, але я вважаю , що це лише тому, що моя голова все ще болить від ставлення , якому піддала мене мати . Я прагну передати свою хвору голову комусь іншому, і це несправедливо. Я буду кращою мурахою і утримаю сь від настільки дитячої поведінки.

«Добре, добре. Ми зустрінемос ь з вами там».

« О х , мене там не буде » .

ТВАК !

«Що означає, що тебе там не буде?!»

«Ах! Найстарший, чи справді це було потрібно?»

«Відповідай на запитання!»

« У мене надто багато справ тут ! Наші приготування досягають критичної стадії, і я мушу переконатис ь , що все йде ідеально. У вашій команді будуть здібні члени всіх каст, я впевнен а , що ви зможете впоратис ь разом з ними !»

«Добре, добре. Але слідкуй за собою ».

Я торкаюс ь вусиком власно ї голов и , а потім простягаю його , щоб торкнутис ь Солант.

«Переконайся, що ти тримає ш голову прямо».

Маленька мурашка відступає, пильно дивлячись на мене, а потім зітхає.

«Удачі вам внизу, Найстарший. Це буде складно ».

«Ха! Я був створений для складного ».

Сказавши це, я відвертаюс ь і веду своїх трьох друзів вниз до глибших тунелів. Не займе багато часу, перш ніж ми досяг ає мо головної шахти, підготовленої Колонією, щоб глибоко проникнути в мережу заплутаних тунелів під гніздом. Незважаючи на кількість військ, задіяних у цьому проекті, все ще неможливо вберегти шахту від монстрів, тому ми швидко натрапляємо на ворогів , хоча вон и існують недовго.

Прагнучи розім’яти м’язи, Крихітка з радістю стрибає через відкриті простори, розбиваючи все вщент. Він, з давалося б, без зусиль розпускає свої метеоритні кулаки або просто хапає ворогів і знищує їх об тверді кам’яні стіни.

Коли ми досягаємо дна, світло тьмяне, навколо нас мало мурах, а мана стає густ ою . Наповнен і життєвою енергією, тунелі затоплені рослинами, і хоч і тьмяне, але світло потужне , наповнене тонкою силою, завдяки щільн ості мани.

А також монстри. Так багато монстрів. Очевидно , що К олонії ще належить виконати багато роботи, перш ніж тунелі будуть належним чином очищені. Добре, ми можемо зробити свій внесок.